28.01.2018_slider.jpg

«Є щастя, о високе щастя жити...»

Якщо Ви вдало виберете справу і вкладете в неї всю свою душу, то щастя й успіх самі знайдуть Вас! (К. Ушинський)

...Час ніжного передзвону засніжених дерев і кришталевих приморозків, Дніпродзержинськ – давнє місто колишніх козацьких зимівників на Дніпропетровщині (тепер м. Кам’янське) – ось часопростір народин О. В. Кардащук. Ця радісна подія сталася 30 січня 1958 року в сім’ї відомих медиків Чернецьких – Василя Кириловича та Нінель Василівни (прикметно, що дівчинка народилася в день народження батька!). Саме від тепла рідної домівки беруть початок міцність характеру Олени Василівни та непохитність її принципів у повсякденному й науковому житті, працелюбність і цілеспрямованість, лірична вдача та оптимізм, добропорядність і толерантність (ці риси характеру увиразнює її ім’я, оскільки Олена – „та, яка дарує людям світло; обрана, сяюча, сонячна, факел”).

Незаперечним авторитетом для Олени був батько, який у часи Великої Вітчизняної війни (з 1943 р.) пройшов тяжкими фронтовими дорогами України аж до плацдарму Вісли (Вісло-Одерська операція в січні – лютому 1945 р. поклала початок наступу на Берлін), був поранений і все життя носив у хребті залізний уламок мінометного снаряду. В. К. Чернецький – доктор медичних наук (1981), завідувач кафедри нервових хвороб та психіатрії (1981), професор кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології імені С. М. Савенка Буковинської державної медичної академії (1992) (детальніше читайте тут: http://vipusknik.bsmu.edu.ua/pisch/chernetskii-vasil-kirilovich). Василь Кирилович передав доньці аналітичний склад розуму і силу волі для досягнення окресленої мети, своїм прикладом довів, що праця і чесність визначає найвищу вартість людини, мудрість людського призначення.

Нінель Василівна Чернецька, закінчивши в 50-х роках Харківський медичний університет, працювала на станції швидкої медичної допомоги в Дніпродзержинську, де Василь Кирилович був головним лікарем. Вона мала дивовижний талант поділяти науково-професійні устремління свого чоловіка й залишатися берегинею родинних традицій. А ще від Бога – хист до віршування (у сімейному архіві збережено зошити-зшитки з її поезіями, своєрідними літописами людських думок і почуттів). Можливо, мамині гени й зумовили вибір майбутнього фаху її єдиної любої дитинки.

Але не будемо забігати наперед і повернімося до 1962 року, коли Василь Кирилович закінчив аспірантуру в Харківському НДІ неврології та психіатрії, а з 1964 року почав обіймати посаду старшого наукового співробітника у цьому науково-дослідному інституті (за сумісництвом). Тож закономірно, що сім’я переїхала до м. Харкова, де Олена пішла до першого класу середньої школи № 24.

Потяг до знань у дружній сім’ї В. Чернецького був надзвичайно сильний: наукові та художні книги в домашній бібліотеці, періодика, рукописи праць колег, аспірантів, інтернів... А ще – щоденне обговорення в родинному колі актуальних культурно-мистецьких і суспільних подій, цікаві зустрічі з друзями й однодумцями, пошук першоджерел родоводу Чернецьких – усе це сформувало життєві пріоритети старанної учениці. Її улюбленими предметами були українська й зарубіжна літератури, мови та хімія.

По завершенні навчання в школі Олена вступила до Харківського державного університету імені О. М. Горького (нині – ХНУ імені В. Н. Каразіна). У найстаршому в Україні після Львівського виші першокурсниця студіювала російську та англійську філологію, захоплено вивчала історію і теорію літератури, читала праці видатних професорів університету – І. Срезневського, П. Гулака-Артемовського, О. Потебні та ін. Із вдячністю згадує Олена Василівна своїх викладачів-наставників – доц. Людмилу Боярову, яка бездоганно знала українську мову, доц. Ріту Піддубну, автора спецкурсів з російської літератури, які «слухало все місто», Георгія Шкляревського, знавця історії мови та ін.

1980-го року п’ятикурсниця з відзнакою закінчила університет, захистивши дипломну роботу на тему «Неозначені займенники в російській та українській мовах» (науковий керівник – доц. Вікторія Андріївна Козьменко). Професійний шлях новоспеченого спеціаліста простелився до Харківської середньої школи № 57, де за розподілом працювала вчителем російської та української мов, виконувала обов’язки класного керівника. Вона з приємністю згадує той час, сповнений мрій і завзяття. Була задоволена спілкуванням із колегами-вчителями й учнями. Навантаження випало молодій учительці чимале. Двозмінне викладання в школі забирало майже весь час. Проте знаходила Олена Василівна вільну хвилину, аби простудіювати щось із новинок наукової літератури й накреслити актуальну мовознавчу проблематику.

1981-го року Василю Кириловичу запропонували завідування кафедрою нервових хвороб та психіатрії в Буковинській державній медичній академії, що знову спонукало сім’ю в далеку дорогу – зі Слобожанщини до Західної України.

У Чернівцях Олена продовжила вчителювати в середній школі № 20, та пізніше, уже працюючи в державному університеті, не забувала учительський колектив, що привітно прийняв її до свого кола: довгий час керувала педагогічною практикою студентів-філологів у цьому базовому освітньому закладі Буковини.

1985 року здійснилася мрія О. В. Чернецької: у її трудовій книжці з’явився новий запис «Чернівецький державний університет», де вона працювала спочатку на посаді завідувача методичним кабінетом, а потім асистента кафедри сучасної російської мови (з 1994 р.). У центрі наукових інтересів Олени Василівни від початків перебувала лексична і словотвірна семантика, зокрема прикметників. Першим науковим керівником аспірантки-заочниці призначено д. філол. н., проф. Андрія Дмитровича Звєрєва, завідувача кафедри й колишнього декана філологічного факультету. Принагідно зазначимо: філологією захоплювалися й інші члени родини Чернецьких: Володимир Кирилович Чернецький – доцент кафедри української мови, проректор КДПУ імені Володимира Винниченка, його дочка, Ганна Володимирівна, – доцент кафедри англійської мови того самого вишу.

Колишня Буковинско-Далматинская митрополія – знакове місце в долі Олени, адже під її величними склепіннями зустріла вона свого майбутнього чоловіка – Ігоря Кардащука, наукового співробітника кафедри напівпровідників фізичного факультету Чернівецького університету, з яким невдовзі (1986 р.) одружилася.

1987 року в родині Кардащуків народилася донечка, яку назвали Неллею на честь бабусі. Прикметно, що вона продовжила династію лікарів: після закінчення магістратури Буковинського державного медичного університету в 2012 році Неллі Ігорівна Діордійчук (Кардащук) працює в Чернівецькому інсультному центрі. Хто зна, може, славні онуки Ігоря Миколайовича та Олени Василівни – Кирило (28.11.2012 р.н.) і Владислав (28.11.2013 р.н.) – захоплюватимуться фізикою та філологією? Чи знову «переможе» медицина?

У часи незалежної України О. В. Кардащук вирішила здобути другу вищу освіту, вступивши на заочне відділення філологічного факультету ЧДУ (1992–1996 рр.), і водночас обіймала посаду асистента кафедри сучасної української мови (з 1994 р.). 1996 року захистила дипломну роботу «Семантичне поле „форма” в сучасній українській мові» (науковий керівник – д. філол. н., проф. Ніна Василівна Гуйванюк), здобувши кваліфікацію «Філолог. Викладач української мови та літератури».

Під час навчання в кращих українських університетах і аспірантурі виразно виявилися особливості таланту дослідниці: захоплення лінгвістичною семантикою як глибинним рівнем мовних одиниць, що відбиває ментальність особистості й соціуму, і вміння точно, з притаманним математикам хистом, формулювати й обґрунтовувати теоретичні узагальнення і висновки.

У творчій біографії О. В. Кардащук 1998-й рік був етапним. Цього року вона під керівництвом д. філол. н., проф. Жанни Павлівни Соколовської, завідувача кафедри загальної філології Таврійського гуманітарно-екологічного інституту блискуче захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова на тему: «Семантичне поле простору: статус, структура, внутрішні зв’язки (на матеріалі прикметників української мови)», а наступного – 1999 р. – їй присвоєно вчене звання доцента кафедри сучасної української мови ЧНУ.

Підготовлена до захисту дисертація – це перше монографічне дослідження, що визначає специфіку системної організації об’єднання прикметників зі значенням простору як фрагмента мовної картини світу, виявляє внутрішні та зовнішні зв’язки семантичного поля «простір» як системного утворення в сукупності всіх зв’язків усередині поля, мікрополя, лексико-граматичної групи. Наукова новизна одержаних результатів полягає в застосуванні комплексу методів для характеристики одиниць семантичного поля прикметників ’простір’, семем багатозначних слів і похідних семем, зокрема компонентного, словотвірного, описового й контекстуального аналізу. У прикладному плані дібраний і ретельно проаналізований емпіричний матеріал стане в пригоді для укладання ідеографічних словників української мови.

Схвальні відгуки про дисертацію оприлюднили на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.01 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка офіційні опоненти: д. філол. н, проф. Клименко Ніна Федорівна, завідувач відділу структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України; к. філол. н., доц. Ожоган Василь Михайлович, доцент кафедри української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (тепер – д. філол. н., проф., віце-президент з науково-педагогічної роботи НУ «Києво-Могилянська академія»), а також провідна установа – Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра української мови, Міністерство освіти України.

Нині доцент Кардащук О. В. – авторка 19 навчальних і навчально-методичних посібників для вишів і середніх шкіл (6 – із грифом МОНУ, у співавт.), як-от: «Українська мова. Тестові завдання : 5–11 класи», «Українська мова: Схеми, таблиці, тести»,«Українська мова. Тести. 5–12 класи», «Державна підсумкова атестація з української мови та методики викладання української мови» тощо; «Крок у професію. Методика викладання української мови» (з грифом ЧНУ, у співавт.); 12 посібників і методичних вказівок, рекомендованих до друку видавничою радою університету. У наукових вісниках університетів та інших виданнях опублікувала численні статті з актуальних проблем семасіології та когнітивної лінгвістики, синтаксису й філологічного аналізу тексту (82 наукові студії), заохочувала до наукової творчості студентів 3–6 курсів, слухачів Малої Буковинської Академії наук учнівської молоді. Відзначимо, що Олена Василівна за обсягом виконаної наукової, навчально-методичної та організаційно-виховної роботи посідає високі позиції в загальноуніверситетському рейтингу (див. https://drive.google.com/file/d/0B6xPKXg8WY54M2hpWl9zN3AxX1k/view). Її наукові праці позначені нетрадиційним розв’язанням важливих мовознавчих проблем і високою культурою думки.

СПИСОК ПРАЦЬ ДОЦЕНТА КАРДАЩУК ОЛЕНИ ВАСИЛІВНИ (1993–2017)

ЗАВАНТАЖИТИ PDF

Ювілярка гармонійно поєднує плідну наукову роботу з викладацькою. Її улюблені лекційні курси – лексикологія та фразеологія, морфеміка й словотвір, синтаксис, методика викладання української мови в ЗНЗ та вищих навчальних закладах. Педагогічній діяльності доцента О. В. Кардащук притаманні високий науковий і методичний вишкіл. Студенти й викладачі захоплюються вмінням Олени Василівни напрочуд прозоро й дохідливо витлумачити найскладніші теоретичні проблеми лінгвістики. Талановитий педагог, вона виховує в майбутніх учителів і науковців любов до рідного слова й жагу до пізнання, відучує студентів від нудного й механічного «зубріння» матеріалу. На її заняттях у пошані новітні технології – мозковий штурм, робота в групах, метод проектів тощо, які активізують творчі пошуки студентів обох сучасних освітніх напрямів – «Середня освіта (українська мова і література)» та «Філологія (українська мова і література; зарубіжна література; румунська мова та література; переклад (російсько-український))», слухачів підготовчих курсів з української мови, які готуються до складання ЗНО.

Без сумніву, Олену Кардащук вирізняє з-поміж колег-україністів гостре відчуття вимог сьогодення, що засвідчує, наприклад, її робота в складі атестаційної комісії щодо визначення рівня володіння державною мовою осіб, які претендують на державну службу. Упродовж багатьох років вона є керівником педагогічної практики філологів-бакалаврів і магістрантів, бере участь у проведенні Міжнародного конкурсу української мови імені Петра Яцика та Міжнародного конкурсу з української мови та літератури імені Т. Г. Шевченка. Організаторські вміння доцент кафедри сучасної української мови виявляла у складі оргкомітетів міжнародних і всеукраїнських конференцій, з-поміж яких: Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми синтаксису» (Чернівці, 1997; 2002; 2006; 2012); Всеукраїнські наукові читання, присвячені пам’яті діалектолога Валентини Прокопенко «Діалектна мова: сучасний стан і перспективи дослідження» (Чернівці, 22 червня 2011 р.); Всеукраїнський науковий семінар «Пріоритетні напрями сучасних мовознавчих досліджень» на пошану доктора філологічних наук, професора Ніни Василівни Гуйванюк (Чернівці, 2009); Міжнародні наукові читання, присвячені пам’яті доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри сучасної української мови ЧНУ Ніни Василівни Гуйванюк (Чернівці, 2014) тощо.

Кульмінації дивовижних миттєвостей, із яких складається наше життя

8
16
17
1
9
3
2
14
5
11
15
4
13
7
12
6

Людина потужної харизми, шляхетна і стильна жінка, Олена Василівна відзначає свою святочну річницю, до якої вона прийшла зі щедрими ужинками – людською шаною і творчими науковими здобутками. Саме це лягає на шальки терезів, що ними кожен вимірює здобуте, прийшовши до ювілейної дати – своєрідного нового старту, за словами Ліни Костенко.

Щиросердно бажаємо дорогій Ювілярці міцного здоров’я, родинного тепла і затишку, добра, достатку, життєвого і творчого довголіття! Зичимо сонця і світлих надій, миру й втіхи, окриленої радості і щастя її затишній господі!

Нехай надія та віра зміцнює дух, а любов не дає загубитися щасливим хвилинам у круговерті буденності.

Хай щедро прибуває від сонця і вітру, з роси й води!
Даруй Вам, Боже, многії і благії літа!

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Перейти

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Перейти

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Перейти