26.05.2018_1.jpg

«Методичні діалоги-2018» із магістрантами-філологами ЧНУ

Інноваційна діяльність – це гарно організована, раціональна й систематична робота (П. Друкер)

Якщо ви не рушите за успіхом, у вас ніколи не буде його.
Якщо ви не запитаєте, то завжди перебуватимете в царстві «Ні».
Якщо ви не зробите крок уперед - Ви застигнете на тому самому місці…
Нора Робертс

Перед екзаменаційно-заліковою сесією на філологічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича стартував тиждень педагогічної майстерності «Використання сучасних методик і технологій навчання в реалізації наскрізних ліній шкільного курсу української мови», у якому активну участь взяли магістранти спеціальності 014.01 «Середня освіта (українська мова й література)» денної та заочної форм навчання.

Під час науково-методичного семінару учасники обговорили актуальне питання «Візуалізація та структурування інформації за допомогою ментальних карт», яке викликало в учасників неабиякий інтерес. І справді, навчання в сучасній школі спрямоване на оприявнення цілісної картини світу через формування в учнів інформаційної компетенції, розпрацювання  навичок використання одержаних знань та умінь у житті й у майбутній професії. Постають закономірні питання: «Як успішно зорієнтуватися в океані різноманітної інформації? У який спосіб раціонально розподілити час для обробки, аналізу та прийняття рішення за отриманою інформацією?» тощо.

Одним із ефективних способів для кращого засвоєння інформації, відтворення здобутих знань, посилення пам’яті, розвитку логічного й образного мислення є ментальні карти (англ. – mind map, асоціативні карти, інтелект-карти, карти-знань), тобто використання сукупності діаграм і схем, інтуїтивно розташованих по радіусу навколо ключового слова (концепту) або ідеї, що унаочнюють взаємопов’язані думки, тези, образи в підрозділах чи зонах (т. зв. радіантне мислення).

Зазначений метод, на думку майбутніх педагогів, має багато переваг перед звичайними загальноприйнятими способами запису інформації. На відміну від лінійного тексту, ментальні карти не лише акумулюють факти, але й демонструють взаємозв'язки між ними, тим самим забезпечуючи глибоке розуміння програмового матеріалу, спонукають до пошуку рішення та підбиття підсумків щодо виконаного завдання, а також дають змогу організовувати взаємодію під час групової роботи або рольових ігор.

Студенти денної форми навчання натхненно працювали над ментальними картами уроку української мови, тему якого вони обирали самостійно, за бажанням. Представлені рукотворні міні-конспекти уроку довели, що більшість магістрантів бачать завдання, мету уроку й наскрізні лінії, ключові та предметні компетентності. Утім, це лише перший досвід такої методичної роботи, а отже, у подальшій практиці треба буде вдосконалити вміння бачити урок цілісно, таким, що репрезентуватиме методичну підготовку вчителя до уроку української мови.

Заслуговує поцінування пошукова робота учасників семінару та узагальнення інформації про онлайнові сервіси для створення ментальних карт на комп’ютері, з-поміж яких:

  • http://bubbl.us/ – безкоштовний сервіс, що надає змогу організувати асинхронну колективну роботу (безкоштовно можна створити не більше трьох карт). До того ж карту можна зберегти як малюнок, а також надіслати eлектронною поштою чи розташувати в блозі вчителя;
  • http://www.mindmeister.com/ – сервіс, що має безкоштовний (базовий) тарифний план, підтримує синхронну колективну роботу та забезпечує роботу із вкладеними структурами карт;
  • https://www.mindomo.com/ru/index.htm – функційний онлайн сервіс, що дає змогу  створювати й редагувати ментальні карти, а також обмінюватися ними з друзями й колегами;
    інші програми http://powerbranding.ru/marketing_lessons/10-mind-mapping-programms/ й сервери для створення ментальних карт:
  • Bubbl.us – інтернет
  • SpiderScribe
  • GoogleMap
  • SpiderScribe.net
  • Bubbl. us

На другому етапі семінару – «Лабораторія молодого педагога» – магістранти взяли участь у захисті-презентації підготовлених технологічних карт навчального проекту за темами, що їх передбачає робоча програма обов’язкової навчальної дисципліни «Технології вивчення української мови в ЗНЗ». Щоб виконати запропоновані завдання майстерно, через творче суперництво, вони ознайомилися з досвідом учасників обласного та заключного етапів Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2018», скориставшись відеотекою на каналі Ютуб. Кожен представлений в аудиторії проект був цікавим і спричинював жваве обговорення, висловлення зауважень або побажань його авторові. Важливі думки магістрантів про те, що сучасний освітній процес – це процес обміну, обговорення різних досвідів  правильних і помилкових, які мають тривалу історію і які тільки-но почали формуватися в НУШ. У новому форматі української школи вчитель має бути не лише джерелом знань, а й координатором, модератором навчального процесу: без сумніву, щоб нині бути частиною стрімкого й мобільного, високотехнологічного й креативного світу, важливо навчитися продукувати сміливі й інноваційні ідеї.

У підсумку студенти сформували своєрідний «Банк педагогічного досвіду» та колективно уклали «Словник методичних термінів», що, безперечно, полегшить майбутнім магістрантам опанування курсу. Найактивнішими були студенти Марина Чернюх, Марія Мацьопа, Ганна Анкуца, Ірина Малованюк, Андріана Зетко, Надія Халупняк, Вікторія Фрищин, Оксана Томащук.

 

1
2
20
19
12
11
16
15

Магістранти заочного відділення підготували педагогічні читання, виголосивши доповіді про новітні технології викладання української мови в загальноосвітніх навчальних закладах відповідно до закону України «Про освіту», як-от:

  • «Інтерактивна технологія Навчальний проект» (Тодоріко Т. М.);
  • «Інтерактивна технологія саморозвитку учня» (Затолочна Л. П.);
  • «Організація та проведення роботи з обдарованими школярами в процесі вивчення української мови» (Кузик К. Д.);
  • «Сугестивна технологія та її роль у процесі вивчення української мови» (Вудвуд А. В., Хрищук А. В.);
  • «Технологія кооперативного навчання на уроках української мови» (Бойко (Бойчук) Х. В.);
  • «Тестові технології на уроках української мови» (Завацька (Гальчук) Г. А.);
  • «Творчі технології на уроках української мови» (Ганущак Д. Г.);
  • «Нові інформаційні технології навчання» (Легун А. Г.);
  • «Інтерактивні технології саморозвитку на уроках української мови» (Макарук Д. Д.).

Прикметно, що після ознайомлення присутніх із теоретичними постулатами, учасники (а більшість із них працюють у школах, ліцеях і гімназіях нашого міста або Чернівецької області) ділилися власними враженнями від запровадження тієї чи тієї технології в навчальний процес, оцінювали їхню ефективність, переваги та недоліки. Тому важко однозначно визначити вид презентації: науково-методична доповідь чи майстер-клас учителів-практиків :)))

Окрім того, у межах проекту «Творча майстерня самореалізації педагога» студенти підготували фрагменти уроків різних типів із використанням таких методів, як «Кросворд», «Карусель», «Альянс», «Метод проектів», «Пінг-понг», «Шість тямущих капелюшків», «Кошик», «Кластер», «Кросенс», «Фішбоун», «Рольова гра», «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Снігова куля» тощо.

Завершився методичний тиждень підбиттям підсумків: калейдоскоп проведених заходів був цікавим і пізнавальним. Щодня його учасники прагнули показати свою майстерність і знання опанованих інтерактивних, проектних та інформаційно-комунікативних технологій. «Отож такі методичні діалоги варто проводити систематично», – дійшли спільної думки учасники заходу. Щодо перспектив, то, на думку магістрантів, наступного разу необхідно:

  • залучити до співпраці кращих учителів-філологів Буковини (майстер-класи, тренінги тощо);
  • відзначити ювілей В. О. Сухомлинського та організувати наукові читання «Педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського й сьогодення»;
  • підготувати експрес-огляд новинок фахової методичної літератури;
  • організувати після проходження педагогічної практики виставку напрацювань магістрантів «Педагогічний вернісаж–2018» або «Калейдоскоп методичних розробок».
Методичні діалоги були цікавими, активними та спонукають до продовження фахового спілкування!
Будемо разом учитися впродовж життя!

1
2
20

Висловлюю щиру вдячність магістрантам-філологам за творчу співпрацю! Подальших Вам успіхів і відмінних оцінок під час іспитів!

26.05.2018 11

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Перейти

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Перейти

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Перейти