09.05.2017_3.jpg

Незалежна сертифікація педагогів в аспекті створення Нової Української Школи

Українська громадськість бурхливо обговорює «невтішні» результати тестування вчителів із Буковини

Департамент освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації під час переатестації організував анонімне випробування педагогам регіону.  «Урядовий кур’єр» (далі – «УК») дізнавався, чи можна вважати таке випробування тестом на профпридатність, та на своєму сайті оприлюднив думки спеціалістів (https://ukurier.gov.ua/uk/articles/chi-pisatimut-uchiteli-zno/), що їх подаємо в короткому викладі.

Результати далекі від реалій

Щороку будь-який прогресивний учитель виконує ЗНО зі свого предмета з огляду на власний професійний інтерес і педагогічне реноме, адже результати виконання сертифікаційних робіт його вихованців аналізують як у ході  нарад різних рівнів, так і беруть до уваги під час підвищення кваліфікації (стажування).

«Для вчителів, які в нашому закладі проходили курси підвищення кваліфікації, тестування провели працівники групи моніторингу Департаменту освіти, – розповідає «УК» директор Інституту післядипломної освіти Чернівецької області Григорій Білянін. – Такий анонімний моніторинг здійснено вперше. Гадаю, озвучені в засобах масової інформації результати не повною мірою відображають реальний стан речей». І додає, що перевіряти вчителів на професійність потрібно комплексніше, знаходити глибший підхід, ніж тест із скомпонованих завдань для випускників ЗНЗ.

«Кожен керівник школи знає, наскільки кваліфіковані вчителі працюють в його навчальному закладі, – констатує директор Вороньківської опорної школи Бориспільського району на Київщині Сергій Марченко. – І від того, складуть вони якийсь тест чи ні, мало що зміниться. Тож не бачу в цьому потреби. Можливо, доцільніше розробити для педагогів спеціальний тест. До того ж тих, хто пройде тестування, необхідно мотивувати збільшенням зарплати – це стимулювало б учителів до самоосвіти. Адже одні крокують у ногу з часом, удосконалюються, навчаються впродовж життя, інші – зупинилися на якомусь етапі й потребують поштовху, мотивації».

«Іди вперед і стій на місці»

В Українському центрі оцінювання якості освіти зазначають: якщо й застосовувати тести для вчителів, то варто їх професійно розробити. Такий тест може стати лише частиною комплексної незалежної сертифікації педагогів, над якою нині працює МОНУ. Тут пояснюють, що спершу вчителі зможуть проходити незалежну сертифікацію за бажанням, а згодом вона стане обов’язковою.

Українським реферматорам від освіти й науки необхідно комплексно, а не вибірково переймати передовий досвід інших держав. «Скажімо, у Фінляндії вчитель має свободу дій і творчості, а в нас педагоги працюють за принципом «іди вперед і стій на місці» – вони затиснуті у лещата перевантаженої шкільної програми, від якої неможливо відхилитися на йоту, – розповідає «УК» директор первомайського НВК № 15 – колегіуму Миколаївської області Тетяна Погорєлова. – Здебільшого вчителі працюють у «звичайному» класі й регламентовані жорсткими вимогами: за дві години втиснути в дитячі голови те, на що потрібно 10 годин, щодня вони змушені давати новий матеріал. Майже кожен урок проходить у неймовірному темпі, щоб не відстати від програми. Тому насправді педагогові ніколи експериментувати, не кажу вже про індивідуальний підхід до учня. І в цій постійній гонитві треба встигнути ще й достеменно все записати у шкільний журнал. Тож учителі потерпають не лише від перевантаженої шкільної програми, а й від надмірної писанини». (У проміжному звіті проекту «Діти і папери: як досягти балансу в школі» констатовано, що вчитель працює над заповненням різноманітних «паперів» у школі 12 годин на тиждень. – О.К.). У ЗНЗ із нетерпінням чекають на позитивні зміни: запевнюють, учитель перелаштовується швидко, щоб усе було чітко, логічно, виважено, корисно.

Учителі мають усвідомити, що сучасні діти потребують нових підходів. Завдяки інтернету школа перестала бути єдиним місцем, куди дитина приходить по знання. «Учитель на уроці переказує знання з підручника, а дитина лише має їх відтворити на контрольній, екзамені –  це вже минуле століття, – зазначає Міністр освіти і науки Лілія Гриневич. – Нині треба не лише переказувати підручник, а аналізувати проблему під час уроку. Тому в концепції Нової Української Школи закладено перехід від школи накопичення знань до школи компетентностей, коли вчителі навчатимуть учнів, як саме застосовувати здобуті знання в повсякденному житті. А ще розвиватимуть уміння критично мислити, розв’язувати комплексні складні проблеми, володіти емпатією, вміти порозумітися, працювати в команді. Такий підхід зробить дітей самодостатніми відповідальними громадянами, які зможуть самореалізуватися». У МОН у 2018-му планують запровадити нові стандарти середньої освіти.

Як зробити професію престижною

За словами Тетяни Погорєлової, їхній навчальний заклад щороку потребує вчителів-предметників із математики, хімії, фізики, біології тощо. Однак молоді педагоги приходять працювати в школу вкрай рідко. Не хочуть іти навіть у початкові класи. «Їх ніби випускають педагогічні виші, а куди вони діваються – хтозна, – каже директор школи. – І зарплата не головне – усе залежить від людини: якщо нема таланту, то не працюватиме. Мріємо, щоб у педвиші був серйозний відбір, але тоді не матимемо й тих, хто є. Ось у Фінляндії тільки найкращих випускників допускають до дітей, а в нас, якщо вибору нема чи конкурс низький, то йдуть у педагоги. Все-таки треба починати з добору й підготовки вчителя. Буде складно, але треба з чогось починати».

Проблема педагогічних кадрів – не лише проблема вишів, а загалом соціуму, запевняє Сергій Марченко. «На жаль, у педуніверситети беруть абітурієнтів з надзвичайно низькими балами, – констатує він. – Ось у підсумку маємо те , що вони вступають до таких вишів за залишковим принципом. Було б добре, якби в селах молодих педагогів забезпечували житлом. Можливо, це стало б одним із стимулів йти працювати в школу. Скажімо, у нас востаннє житло педагогам надавали в 1970-х. Тому докладаємо чималих зусиль, щоб виростити своїх педагогів – заохотити наших випускників вступати до педагогічних вишів і повертатися додому».

Бліц-інтерв’ю з Вадимом Карандієм, директором Українського центру оцінювання якості освіти

– Вадиме Анатолійовичу, як ставитеся до застосування тестів під час переатестації буковинських учителів?

– Якщо вести мову про професійну гордість, будь-який педагог після проведення ЗНО серед випускників шкіл може самостійно виконати тестові завдання й перевірити свої знання. Натомість некоректно без правових підстав змушувати всіх учителів виконувати тест невідомого походження. Понад те, визнавати його результати валідними й такими, що визначають, володіє своїм предметом учитель чи ні. По-перше, у вчителя немає чіткої мотивації виконувати тест. По-друге, вочевидь, педагогам запропонували виконати певну добірку завдань, можливо, з різних тестів попередніх років. Тому достеменно не відомо, наскільки професійно було підібрано завдання в цьому тесті, чи достатньо запропоновано часу на їх виконання тощо. Це суттєво. Адже під час розроблення звичайного тесту ЗНО для випускників шкіл збалансовують чимало чинників: складність завдань, структура тесту, час на його виконання тощо. Отже, такий інструментарій, як його позиціонують ще й додають абревіатуру «ЗНО», неправильний з погляду й етики, і професійності проведення відповідних випробувань.

– Можливо, доцільно розробити особливий тест, який врахує не лише володіння предметом, а й психологію, педагогіку?

– Педагогічні працівники проходять атестацію. І всі завдання, що встановлюють рівень їхньої кваліфікації, мають відбуватися лише в межах цього процесу. Останнім часом у Міністерстві освіти і науки України обговорюють запровадження незалежної сертифікації вчителів. Вона стане ще одним механізмом, який дасть змогу оцінити компетентність педагогів. Одначе будь-які випробування не мають зводитися лише до знань із власного предмета, слід враховувати знання з педагогіки, психології, інших складових, які визначають роботу професійного вчителя.

– Чи варто взагалі перевіряти знання вчителів?

– Періодично перевіряти компетентність педагогів потрібно. Проте це необхідно робити належно: застосовуючи підготовлені нормативно визначені інструменти в межах певних процесів. Адже, скажімо, мені з погляду управлінця й фахівця, який займається незалежним оцінюванням, не зрозуміла мета проведення таких випробувань у Чернівцях. Та результати сумнівного тесту, який до ЗНО не має стосунку, поширено в інформаційному просторі. Такі дії формують у суспільстві негативне ставлення педагогів до ЗНО загалом.

– Не секрет, що впродовж останніх років до педагогічних університетів ідуть абітурієнти з найнижчими балами ЗНО. Як змінити невтішну тенденцію?

– Це комплексна проблема. Як відомо, умови «диктує» ринок праці. Тобто мотивація успішних людей полягає в тому, щоб обрати професію, де їх належно цінуватимуть. Вони хочуть одержувати не лише матеріальну винагороду, а й мати відповідний соціальний статус. Тому потрібно піднімати статус учителя. Підвищення прохідного бала під час вступу до педуніверситетів не дасть належного ефекту, а стане обмежувальним чинником, коли доступ до педагогічної освіти отримають певні абітурієнти: вони матимуть бажання, та їх буде обмаль. Варто враховувати й те, що впродовж кількох років поспіль кількість випускників старших класів демографічно зменшуватиметься. Вищі навчальні заклади розширюватимуть свої пропозиції для абітурієнтів, і перерозподіл буде не на користь педагогічних спеціальностей. Але проблема окреслена, тож потрібно шукати шляхи її розв’язання. 

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Перейти

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Перейти

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Перейти