10.05.2017.jpg

Це солодке слово «ПЕРЕМОГА»

Дати учням радість праці, радість успіху в навчанні, пробудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – перша заповідь виховання (В. Сухомлинський)

Люди разом можуть здійснити те,
що не в змозі зробити самотужки;
єднання інтелекту, рук і сердець,
концентрація їхніх сил може стати
майже всемогутньою.
(Д. Уебстер)

Упродовж 2016–2017 навчального року МАНівці інтенсивно працювали над науковими роботами з актуальних питань щодо різних галузей науки. І ось настав час продемонструвати всій Україні, що на науково-освітній мапі нашої держави Буковина – не периферія, а центр.

Творчі змагання учнів – членів МАН України у відділеннях історії та мовознавства тривали з 21 по 24 квітня й назавжди запам’ятаються учасникам конкурсних змагань, оскільки вони в непростій боротьбі на двох попередніх етапах, де було близько 100 претендентів на одне місце у фіналі, все-таки вибороли право представляти свої наукові дослідження й доводити високий рівень знань у контрольних роботах із базової дисципліни.

Фінальний етап конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт з українського мовознавства відбувався в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова. Право на золото виборювали 24 претенденти з усіх областей України (крім Закарпатської), які зосередили свою дослідницьку енергію на пріоритетних лінгвістичних питаннях, щоб уяскравити здобуті у процесі вивчення державної мови науково-дослідницькі компетентності.

Темарій наукових робіт різноаспектний: 

  • лексика і фразеологія: «Мова футболу в сучасному комунікативному просторі: структура, семантика, етимологія»; «Семантико-стилістичний потенціал кольороназв у сучасній українській мові (на матеріалі творів поетів-шістдесятників)»; «Сленгізми інтернет-користувачів у лексико-семантичному аспекті»; «Неологізми у творах для дітей Ігоря Калинця»; «Лексичний бум на зламі епох»; «Стилістично знижена лексика в повісті Кузьми Скрябіна «Я, „Побєда” і Берлін»: семантико-функційний вимір »; «Семантико-стилістичний потенціал назв тварин та рослин у поетичному доробку Леся Белея»; «Сучасний український спортивний жаргон: лексика і фразеологія»; «Мовленнєвий кодекс крізь призму українських паремій (на матеріалі збірника І. Франка „Галицько-руські народні приповідки”)»;
  • ономастика: «Урбаноїми міста Переяслова-Хмельницького»;
  • діалектологія: «Лексико-семантичні особливості східноподільської говірки»; «Особливості вживання діалектизмів у збірці «Казки Буковини» за редакцією М. Г. Івасюка»;
  • фонетика та графіка: «Семантико-стилістичні можливості фонетичних засобів виразності в поетичному доробку М. Вінграновського»; «Графічні інновації як засіб структурно-семантичного увиразнення українськомовного художнього тексту кінця ХХ – початку ХХІ ст.»;
  • синтаксис: «Семантико-стилістичний потенціал вставних і вставлених одиниць у мові сучасних українських газет Вінничини»; «Функціонально-стилістичні особливості вживання неповних речень у поетичних збірках Івана Драча «Сонце і слово»; «Парцеляція як явище експресивного синтаксису (на матеріалі роману-трилогії «Волинь» Уласа Самчука)»;
  • прагматика: «Прагматика зооморфізмів у мові масової комунікації»;
  • стилістика: «Стилістична фігура повтору в поезіях Миколи Вінграновського»; «Явище патронімічної атракції у збірці Богдана Томенчука „Місто героїв і понятих”»; «Порівняння як традиційний засіб художньої конкретизації в історичному романі Р. Іваничука „Орда”»; «Парадигматика та синтагматика ідіостилю жіночої прози Галини Тарасюк»; «Типологія прецедент них феноменів (на матеріалі художніх творів кінця ХХ – початку ХХІ ст.)»;
  • методика викладання мови: «Акцентологічна компетентність учнів старшої загальноосвітньої школи в системі вивчення української мови»

Залишилися позаду хвилювання й тривоги, і вже нині можна щиро привітати із золотою медаллю в номінації «Українська мова» ученицю 11 класу Кельменецького ліцею Рибчинську Юлію та її наукових керівників – Кульбабську Олену Валентинівну, доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича й Криву Дану Василівну, учителя-методиста з української мови та літератури Кельменецького ліцею – опорного закладу Кельменецького району Чернівецької області (директор – Равлюк Лариса Віталіївна), батьків – Рибчинських Віталія Михайловича та Оксану Олександрівну. Перше місце авторитетне журі під орудою доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри української мови факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка НПУ імені М. П. Драгоманова Марії Яківни Плющ (вона поруч із Юлею на світлині), призначило за наукове дослідження «Графічні інновації як засіб структурно-семантичного увиразнення українськомовного художнього тексту кінця ХХ – початку ХХІ ст.».

Шлях до перемоги Юлії не був легкий, але на фінальному етапі – завжди «зірковий»:

  • 2015 рікІІІ місце за наукове дослідження «Константи художньої мови Віри Китайгородської»;
  • 2016 рік – ІІ місце за дослідницьку роботу «Поетика синтаксичних структур: ознаки-маркери творчості Михайла Ткача»;
  • 2017 рік – омріяне та виборене в чесній боротьбі І місце.

ТАК ТРИМАТИ!
ЯК КАЖУТЬ НА БУКОВИНІ, НАПЕРЕД БИ БІЛЬШЕ ВСІМ НАМ
НОВИХ ПЕРЕМОГ!

Із результатами конкурсу-захисту у відділенні мовознавства можна ознайомитися за цим посиланням.

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Перейти

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Перейти

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Перейти