18.03.2017.jpg

20–21 березня – Міжнародний день щастя і День поезії

І вбогі жилú б ми,  понурі, як мáри, Якби не поезії дивнії чари. Укритеє щастя, мов мати дитину, Вона обгортає у теплу ряднину (І.Франко) 

 Ідею королівства Бутан про відзначення 20 березня Дня щастя підтримала й впровадила в життя Генеральна Асамблея ООН (резолюція 66/309 від 28 червня 2012 року). То щo ж таке щастя, така загадкова і зваблива субстанція?

Якщо вірити словникам, то це «психоемоційний стан цілковитого задоволення життям, стан достатку, благополуччя та безмежної радості людини». Для початку спробуємо з’ясувати, що сказали з цього приводу видатні уми людства й майстри красного письменства. Наприклад, філософи повчали: «Не женися за щастям – воно завжди перебуває в тобі самому» (Піфагор); «Воно подібне до сонячного сяйва – відхили лише вхід у душу свою» (Г. Сковорода). В. Короленко був упевнений, що людина створена для щастя, як птах для польоту. Чому? Бо «Є три грандіозні закони щастя в житті: 1) потреба щось робити; 2) потреба когось любити; 3) потреба на щось сподіватися» (Джозеф Еддісон). Наш Учитель, Ніна Гуйванюк (Царук), поділилася сокровенним у поетичних рядках: «Це щастя – слухать мирний шум колось, Радіти, що живеш. І я щаслива».

На противагу Дені Дідро пояснював, що для щастя треба мати добрий шлунок, лихе серце і не мати совісті. Зигмунд Фрейд зазначав, що завдання зробити людину щасливою не входило до плану створення світу, а Гюстав Флобер навіть заявив, що щастя – вигадка, а пошуки його – причина всіх бідувань у житті. Так чи є на нашій грішній землі щасливці?

Дослідження, якими було охоплено понад мільйон осіб з різних країн світу, дали чудовий результат – дві третини опитаних уважають себе щасливими або дуже щасливими. Багато респондентів вагалися з відповіддю і лише 3 % визнали себе нещасливими. Варто зазначити, що йшлося не про об’єктивну оцінку щастя за науковими критеріями, пов’язаними зі статком, здоров’ям або гармонією в особистому житті, а із суто суб’єктивними відчуттями. Проте об’єктивні критерії, безперечно, є.

ООН зібрала й видала дослідження експертів з різних галузей – економіки, бізнесу, психології, соціології, політології, освіти, історії, які випрацювали критерії справжнього щастя і показали можливості його розвитку у світі. Їх наведено в британському журналі «Нью саєнтист» (у порядку зменшення значущості). Отож...

Десять чинників, які визначають наше щастя:

  • Генетична схильність людини відчувати себе щасливою.
  • Шлюбні узи.
  • Наявність друзів.
  • Розумне обмеження своїх бажань.
  • Віра в Бога або дотримання системи моральних цінностей.
  • Альтруїзм.
  • Відсутність прагнення наслідувати когось.
  • Ніякого страху перед старістю.
  • Великі прибутки.
  • Твереза оцінка своїх можливостей. (Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/schastya__tse.html).

Пошуки й розуміння щастя – вічна тема поезії. Калейдоскоп думок, почуттів і найпотаємніших зізнань репрезентує Міжнародна антологія сучасної поезії «Happiness: The Delight-Tree», видана 2015 року в Нью-Йорку (Книгарня ООН) Товариством письменників ООН (UN SRC Society of Writers) спеціально до 21 березня (у цей день за ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО, що відбулася 1999 року, щороку святкуємо Всесвітній день поезії). До поетичної збірки увійшли вірші 31-ю мовою (з перекладом англійською) відомих і невідомих поетів із 55-ти країн, які переконали в тому, що пошук щастя універсальний і є невід’ємним правом кожної людини.

З-поміж віршів – і поетичні рядки киянина Дмитра Лазуткіна «Рятувальнi човни i вежi». Наводимо пряму мову автора:

«Я завжди був упевнений, що щастя – це відчуття повної, безмежної свободи. Утім, іноді свобода передбачає величезну відповідальність у прийнятті рішень. І кожен раз, роблячи вибір, людина втрачає можливість піти іншою дорогою, а це означає, що звивини долі залежать від нас лише певною мірою – лімітуються необоротністю часу. Тому щастя може бути не тільки у свободі озвучувати якісь рішення, але й у сміливості сприймати одночасно – з покірністю і гідністю – наслідки власних поривів, метаморфози свідомості й розуміння відповідальності за кожне слово проповіді. Адже кожен текст має свою силу і здатність змінювати життя. Хотілося б, щоб вся міць поезії була спрямована на творення світу, в основі якого буде не подолання, а розуміння, не руйнування, а прийняття любові як вищої цінності. У цьому я і бачу – найбільше щастя».

Рятувальні човни і вежі


Самотньо блукаючи пляжами на південному морі
натрапляєш на кинуті прапори і пожовклі трояндові листки
небесні вентилятори
розганяють холодне повітря
лишаючи спокій 

мою війну закінчено
моє серце лежить під соснами 
мої птахи літають над хвилями
не знаючи де їм сісти 
стільки свободи
навколо
стільки свободи 

Побажання щастя – обов’язковий елемент будь-якого віншування з нагоди святкування знаменних подій у житті людини. Отож тримаємо на оці слова Нормана Вінсента Піла:

«Вірте в себе! Вірте у свої здібності! Без скромної, але розумної впевненості у своїх силах, ви не зможете бути щасливим чи успішним». 

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Перейти

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Перейти

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Перейти