Практичний кейс: Особливості дієвідмінювання дієслів
Дієслівність, чи то слово, чи то граматична форма, чи синтаксична конструкція визначає типологічний профіль української мови (Іван Вихованець)
Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок із теми:
«Дієслівність як граматичний стрижень української мови. Особливості дієвідмінювання дієслів»
НАВЧАЛЬНИЙ КОНТЕНТ
Актуалізація опорних знань
Тема: ЗНО_2021: Аналіз завдань з української мови з демонстраційного тесту Розбір демонстраційного тесту з української мовиЗНО_2021
Загальні правила дієвідмінювання
За характером голосного в особових закінченнях розрізняють дієслова І-ої і ІІ-ої дієвідміни.
До І дієвідміни належать:
- дієслова із закінченнями в особових формах зі звуком -е- (орфографічно -є-), напр.: пиш-е, пиш-еш, пиш-емо, пиш-ете; працю-є, працю-єш, працю-ємо, працю-єте;
- дієслова з односкладовою основою: ми-ти, ли-ти;
- дієслова з основою на приголосний: нес-ти, вез-ти, мог-ти;
- з основою на -оро-, -оло-. Наприклад: побороти, колоти.
До ІІ дієвідміни належать:
- дієслова із закінченням зі звуком -и- (орфографічно -ї-), напр.: роб-ить, роб-иш, роб-имо, роб-ите; сто-їть, сто-їш, сто-їмо, сто-їте;
Особові закінчення дієслів І-ої та ІІ-ої дієвідмін:
У 1-ій особі одн. дієслова ОБОХ ДІЄВІДМІН мають однакове закінчення -у (орфографічно -ю-):
І дієвідміна: пиш-у, працю-ю.
ІІ дієвідміна: робл-ю, сто-ю.
У 3-ій особі множ. Дієслова особові закінчення різняться, зокрема:
І-ій дієвідміні притаманні закінчення -уть (орфографічно -ють), напр.: пиш-уть, працю-ють.
ІІ-ій дієвідміні властиве закінчення -ать (орфографічно -ять), напр.: сто-ять, робл-ять.
Отже, дієслова І-ї дієвідміни в теперішньому часі мають таку систему закінчень:
|
Особа |
Однина |
Множина |
|
перша |
чита-ю, пиш-у |
чита-ємо, пиш-емо |
|
друга |
чита-єш, пиш-еш |
чита-єте, пиш-ете |
|
третя |
чита-є, пиш-е |
чита-ють, пиш-уть |
Дієслова ІІ-ї дієвідміни в теперішньому часі мають таку систему закінчень:
|
Особа |
Однина |
Множина |
|
перша |
робл-ю, прош-у |
роб-имо, прос-имо |
|
друга |
роб-иш, прос-иш |
роб-ите, прос-ите |
|
третя |
роб-ить, прос-ить |
робл-ять, |
Окрема група дієслів має таку парадигму відмінювання
|
Особа |
Однина |
Множина |
|
перша |
дам, їм, |
дамо, їмо, |
|
друга |
даси, їси, |
дасте, їсте, |
|
третя |
дасть, їсть, |
дадуть, їдять, |
Складні випадки визначення дієвідміни
Якщо вимова особових закінчень не виразна, то визначити дієвідміну буває складніше. Що робити в такому разі?
Варто визначати дієвідміну за основою інфінітива.
- Якщо в основі інфінітива є суфікси -і- (-ї-), -и- або -а- ПІСЛЯ ШИПЛЯЧИХ і вони випадають у 1-ій особі одн., то ці дієслово належить до II-ої дієвідміни. Наприклад: косити – кошу; доїти – дою.
- Решта дієслів належать до І-ої дієвідміни, оскільки в їхніх основах такої закономірності не виявляємо. Наприклад: молоти (суфікс -о-) – мелю, пекти (нульовий суфікс) – печу, сідати (суфікс -а- , проте не після шиплячого) – сідаю.
ВИНЯТОК –
дієслова: гудіти, іржати, ревіти, хотіти, які належать до І-ої дієвідміни. Отже, у закінченнях цих дієслівних форм буде голосний -е-: гуд-еш, гуд-ете, гуд-емо, а в 3-ій особі множ. -уть: гуд-уть;ірж-уть, рев-уть, хоч-УТЬ (не хот-ЯТЬ!).
Намотай на вус!
Дієслова БІГТИ, БОЯТИСЯ, СТОЯТИ, СПАТИ належать до II-ої дієвідміни, відповідно в особових закінченнях будуть голосні -и- або -ї-, а в 3-ій особі множ. -ать (орфографічно -ять), напр.: біжиш – біж-имо – біж-ите – біж-ать; боїшся – бої-мося – бої-теся – бо-яться.
Дієслово СУКАТИ (за тлумачним словником, 'скручувати, звивати кілька пасом разом') має паралельні форми й може належати як до І-ої дієвідміни, напр.: сукаю - сукаєш - сукаємо - сукаєте - сукають, так і до ІІ-ої, напр.: сучу – сучиш сучимо – сучите – сучать.
Дієслово СТЕЛИТИ належить до ІІ-ої дієвідміни, а СЛАТИ (із тим же лексичним значенням) до І-ої, на що вказують відповідні голосні в особових закінченнях. Наприклад: стелити – стел-иш, стел-имо, стел-ите, стел-ять; слати – стел-еш, стел-емо, стел-ете, стел-ють. Дієслово слати може мати значення «посилати, надсилати», особовими формами якого є: ШЛЮ, ШЛЕШ, ШЛЕ, ШЛЕМО, ШЛЕТЕ, ШЛЮТЬ.
Дієслово ДИХАТИ, що належить до І-ої дієвідміни, може мати паралельні форми в 1-ій і 2-ій особах одн.: дихаю та дишу, дихаєш і дишеш (у наказовому способі – дихай і диш, дихаймо та дишмо, дихайте й диште). Помилкове: диши (!).
До різних дієвідмін належать дієслова ГУДÍТИ «видавати довгі протяжні низькі звуки» (І-ша дієвідміна) і ГУДÚТИ «ганьбити» (II-га дієвідміна). Особові закінчення цих дієслів відповідно: гудý – гуджý, гудéш – гудúш, гудé – гудúть, гудемó – гýдимо, гудетé – гýдите, гудýть – гýдять.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА РІЗНЕ НАГОЛОШУВАННЯ ФОРМ!
При дієвідмінюванні в основі дієслів можуть відбуватися чергування приголосних, наприклад: водити – воджу, пекти – печу, могти – можу; їздити – їжджу; писати - пишу, ткати - тчу, пестити - пещу, любити – люблю, сипати – сиплю тощо.
Оскільки значна частина дієслів, що не розрізняються за значенням, може мати різне фонетичне оформлення, при творенні дієслівних форм варто зважати на те, до якої дієвідміни належить вихідна форма, оскільки особові закінчення в них будуть різні. Так, наприклад, дієслова ВОЛОЧИТИ і ВОЛОКТИ не розрізняються за лексичним значенням ('тягти кого-, що-небудь по поверхні чого-небудь'), але належать до різних дієвідмін за формальною ознакою, тож і особові закінчення відповідно будуть різними:
- волочиш, волочать, бо вихідна форма волочити – дієслово ІІ-ої дієвідміни;
- волочеш, волочуть – від волокти – дієслово І-ої дієвідміни. Аналогічне розрізнення спостерігаємо в дієсловах: СВИСТІТИ – свистиш, свистять, але СВИСТАТИ – свищеш (НЕ свистають!), свищуть; ХРОПІТИ – хропиш, хроплять, хропти – хропеш, хропуть тощо.
При дієвідмінюванні дієслів особливу увагу необхідно звертати також на те, до якого виду (доконаного чи недоконаного) належить вихідна форма, адже:
- від дієслів докон. виду творяться дієслівні форми лише докон. виду,
- від дієслів недокон. виду можемо утворити форми лише недокон. виду.
Причому дієслова недокон. виду можуть мати всі три часові форми:
- теперішній,
- минулий
- майбутній – складний і складений;
Наприклад, від дієслів СІДАТИ і СИДІТИ (обидва недокон. виду) можна утворити відповідно такі форми: сідаю, сідаєш... сідають і сиджу, сидиш... сидять (теп. ч.), сідав, сідали (мин. ч.), сідатиму, сідатимеш... сідатимуть (майб. ч.) і сиджу, сидиш... сидять (теп. ч.), сидів, сиділи (мин. ч.), сидітиму / буду сидіти, сидітимеш / будеш сидіти... сидітимуть / будуть сидіти (майб. ч.).
Дієслова докон. виду – лише форми:
- минулого часу;
- простого майбутнього часу.
Наприклад, для дієслова докон. виду СІСТИ утворюємо такі форми: сів... сіли і сяду, сядеш... сядуть.
Зверни увагу!
Іноді в українській мові (зокрема в мовленні буковинців) вживають давноминулий час, що означає минулу дію, яка передувала іншій минулій дії. Така дієслівна форма твориться від за моделлю:
дієслово бути + дієслово минулого часу.
Наприклад: був написав, була ходила.
Таку закономірність виявляємо також при творенні способових форм (дійсн., умови і наказ. способів). Зокрема, від дієслів недокон. виду сідати (І-ша дієвідміна) і сидіти (II-га дієвідміна) утворюються відповідно такі форми наказ. способу: сідай, сідаймо, сідайте і сиди, сидімо, сидіть, а від дієслова докон. виду сісти (І-ша дієвідміна) – сядь, сядьмо, сядьте.
Від дієслова бути в теперішньому часі вживається лише форма є (часом у мові поезії для 1-ї та 3-ї особи однини – єсть; інколи вживаються архаїчні форми: для 2-ї особи однини – єси, а для 3-ї особи множини – суть.
У розмовному та поетичному мовленні інколи опускають закінчення –є дієслів, що мають форму 3-ї особи множини:
В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня…
Олександр Олесь
Розв’яжіть тестові завдання попередніх років ЗНО, що їх систематизувала й упорядкувала Марія ШПИЛЬЧУК у посібнику
«ЗНО (2006–2017 роки). Українська мова : Тематичні тестові завдання». –
Івано-Франківськ, «Симфонія форте», 2018. – С. 104–105.
1. У формі наказового способу вжито всі наведені дієслова, ОКРІМ
А вези.
Б пішли.
В кажи.
Г бери.
Д кричи.
2. Правильно утворено форму наказового способу в рядку
А ходімте.
Б дозволимо.
В не мовчимо.
Г пішли.
Д подякуємо.
3. Допущено помилку в правописі особових закінчень дієслів у рядку
А шлють, варють.
Б глянемо, мовчимо.
В гоїш, сивієш.
Г біжать, відчувають.
Д сушите, будуєте.
4. Правильно утворені дієслівні форми в рядку
А лікувати – лічу, лікуєш, лікуйте.
Б очолити – очолю, очолиш, очоліть., тату, їдьте, а я швидко наздожену вас і пішки!
В пролити – проллю, проллєш, пролийте.
Г полоскати – полощу, полоскаєш, полощіть.
Д провести – проводжу, проводиш, проводьте.
5. Правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива
А плавати – пливуть
Б возити – везуть
В водити – водють
Г сипати – сиплють
Д бігти – біжуть
6. Правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива
А проводжати – проводять
Б полоти – полять
В кричати – кричуть
Г хотіти – хотять
Д бігти – біжать
7 Помилку в написанні особових закінчень дієслів допущено в рядку
А прочитаєте, змелете
Б створимо, розв’яжемо
В розгорнемо, клеєте
Г кричите, полють
Д скажемо, напишемо
8 Правильно вжито дієслівну форму в реченні
А Чи ти дасиш мені олівець?
Б Стань у центрі кімнати.
В Парламен ухвале це рішення.
Д Ходімте на вулицю!
9 У формі наказового способу наведено всі дієслова, ОКРІМ
А пиши
Б чеши
В неси
Г даси
Д проси
10 Немає помилок у у дієслівних формах рядка
А колишемо, шлють, хотять
Б мовчимо, відповіси, клеїмо
В біжать, стелишся, їсиш
Г дуєте, стовбичать, кришуть
Д будять, гоють, засиплешся
11 Правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива
А ловити – ловлю
Б мріяти – мріять
В молоти – мелють
Г солити – солють
Д бігти – біжуть
12 Позначте рядок, у якому всі дієслова належать до другої дієвідміни
А малювати, носити, боятися, знати
Б кричати, бачити, просити, клеїти
В полоти, боротися, гоїти, їздити
Г уходити, об’єднатися, радіти, веселитися,
Д любити, хотіти, радити, ставити
13 Правильно утворено дієслівні форми в рядку
А могти – можу, можеш, можите
Б текти – течу, течеш, течете
В сидіти – сидю, сидиш, сидите
Г хотіти – хочу, хочеш, хотять
Д їздити – їзджу, їздиш, їздите
14 Правильно утворено форму 3-ї особи множини від інфінітива
А бігти – біжуть
Б свистати – свистають
В хотіти – хотять
Г сідати – сидять
Д губити –гублять
15 Закінчення -емо в першій особі множини теперішнього часу має особова форма дієслова, утворена від інфінітива
А бігти
Б кричати
В ходити
Г писати
Д говорити
16 Правильно вжито дієслівну форму в реченні
А Ходімте швидше на вершину цієї гори!
Б Ідемте до найближчої тролейбусної зупинки!
В Багато хто поміте недоліки цього видання.
Г Обов'язково дасиш мені свою електронну адресу.
Д Почнімо перегляд газети із заголовків.
17 Неправильно утворено форму першої особи однини в рядку
А лазити - лажу
Б возити - вожу
В їздити - їзджу
Г сидіти - сиджу
Д водити - воджу 
Дорогі друзі!
Успіхів Вам в опануванні граматики української мови!
Матеріал підготувала
доктор філол. наук, проф. Олена КУЛЬБАБСЬКА
(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича)
