Практичний кейс: Граматичні особливості українських дієприкметників і дієприслівників

Мова має два потужні крила, які дають їй повнокровне життя, — океан слів і граматику (Іван Вихованець)

Систематизація знань, умінь і навичок із теми:
 «Специфічні форми дієслова»

 Актуалізація опорних знань

Тема: Частини мови: складні випадки розпізнавання  

(відеоурок від Анни ОГОЙКО)

Розбір демонстраційного тесту з української мовиЗНО_2021

 

НАВЧАЛЬНИЙ КОНТЕНТ

 «Дієприкметник у сучасній українській мові»

 Окрім інфінітива, що є вихідною формою дієвідмінюваних (особових) дієслів, до недієвідмінюваних дієслівних форм належать:

• дієприкметник;
• дієприслівник.

У сучасному мовознавстві їх називають «гібридними утвореннями». Чому? Бо кожен із них репрезентує ознаки двох різних частин мови, про що йтиметься в подальшому викладі.

ДІЄПРИКМЕТНИК – іменна форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом та поєднує ознаки дієслова і прикметника.

Граматичні ознаки дієприкметника:

Ознаки дієслова	Ознаки прикметника
виражає ознаку предмета за дією або станом;	виражає ознаку предмета;
утворюється від дієслівних основ за допомогою суфіксів;	відповідає на питання прикметника – який? яка? яке? які? ;
властиві дієслівні категорії: – виду, причому дієприкметник завжди зберігає вид того дієслова, від якого він утворений, напр.: згоріти (док. вид) – згорілий (док. вид), бажати (недок. вид) – бажаний (недок. вид); – стану – активного, якщо виражає ознаку діяча (зів’ялі на сонці квіти), або пасивного, якщо репрезентує ознаку предмета, на який діє інший предмет (намальована (ким?) художником картина; керований (ким?) диригентом оркестр); – часу – теп. (світять згасаючі вуглики) і мин. (понíвечені морозом квіти);	мають прикметникову словозміну, тобто граматичні значення роду, числа та відмінка (їх витлумачують як синтаксичні, оскільки вони залежать від відповідних форм стрижневих іменників). Напр.: розквітлий (ч. р., одн., Н. в.) навесні сад (ч. р., одн., Н. в.), розквітла (ж. р., одн., Н. в.) навесні квітка (ж. р., одн., Н. в.), розквітле (с. р., одн., Н. в.) навесні дерево (с. р., одн., Н. в.), розквітлі (множ., Н. в.) навесні луки (множ., Н. в.);
у словосполученні мають здатність керувати іменниками в непрямих відмінках і пояснюватися прислівниками, напр.: На столі лежить робота, виконана (як?) охайно (ким?) учнем.	у словосполученні посідає позицію головного слова (пожовклий (з якої причини?) від холоду), або залежного (пожовкле листя);
	у простому реченні здебільшого виконує роль узгодженого означення (1), рідше – частини складеного іменного присудка (2) або допоміжного компонента складеного дієслівного присудка – змушений, покликаний, зобов ’язаний,  приречений (3), в простому ускладненому реченні – відокремленого означення (4). Наприклад: 1. Сонце зараз було схоже на згасаюче в осиротілім полі багаття (М. Стельмах). 2. Двері були зачинені й защеплені... Хата була засунена (Панас Мирний). 3. Я зобов’язаний допомогти старому (М. Стельмах). 4. Причаїлися гори, заворожені красою ще ніколи не бачених степів (О. Гончар).

 Творення дієприкметників

Активні дієприкметники доконаного виду минулого часу утворюємо за такою моделлю:

основа інфінітива + суфікс -л-

Наприклад: позелені-ти – позелені+л-ий, посиві-ти – посиві+л-ий, змарні-ти – змарні+л-ий тощо.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

1. Якщо в основі інфінітива є суфікс -ну- , то формотворчий суфікс -л- додається до частини основи, яка залишається без цього суфікса, напр.: розквіт-ну-ти – розквіт-л-ий, згірк-ну-ти – згірк-л-ий.

2. Активні дієприкметники доконаного виду минулого часу утворюються тільки від дієслів доконаного виду, отже, зберігають їх вид.

3. Морфологічній системі української мови не властиві форми активних дієприкметників мин. часу, утворені за допомогою суфіксів -ш- та -вш-, напр.: висохший (замість висохлий), помолодівший (замість помолоділий). Такі утворення є порушенням літературної норми.

4. В українській мові, на відміну від російської, від дієслів із постфіксом -ся (на зразок умиватися, боротися, зустрічатися тощо) дієприкметники НЕ УТВОРЮЮТЬСЯ.

 Намотай на вус!

  Активні дієприкметники недоконаного виду теперішнього часу, що творяться від основи теп. часу перехідних і неперехідних дієслів за допомогою суфіксів уч-(-юч-), -ач-(-яч-): ріж-уть – ріж+уч-ий, відповіда-ють – відповіда+юч-ий, терпл-ять – терпл+яч-ий у сучасній українській мові вживають обмежено або і зовсім не вживають. Виражене ними значення передають іншими мовними засобами, зокрема:

• іменниками: командуючий армією генерал – генерал – командувач армією; головуючий на зборах – голова зборів;
• підрядною частиною складного речення: діти, які відпочивають у Карпатах.

  Значна частина давніх активних дієприкметників теп. часу поповнила склад якісних прикметників: родючий, палючий, дрижачий, терплячий, лежачий, сидячий, співучий, тямущий, цілющий, мислячий, трудящий, скриплячий, скрипучий, годящий тощо. Водночас є й інший спосіб поповнення складу прикметників за рахунок колишніх дієприкметників, у яких словотвірним компонентом є не дієприкметниковий, а власне-прикметниковий суфікс -альн-. Отже, небажані з погляду літературної норми активні дієприкметники теп. часу мають нормативні прикметникові відповідники:

Нелітературні дієприкметники	Нормативні прикметники
регулюючий	регулювальний
узагальнюючий	узагальнювальний
уточнюючий	уточнювальний
знеболюючий	знеболювальний
освітлюючий	освітлювальний
комплектуючий	комплектувальний

 Деякі дієприкметники вживаються у своєму значенні та в значенні прикметників, напр.:

• абсолютно ідентичні у вимові: колотий, смажений,
• різняться наголосом: вáрений у печі – варéний гарбуз; руки, не ýчені до зброї – учéний земляк;
• відрізняються наголосом і будовою основи, напр.: підпúс-а-н-ий – підпис-н-úй; нездíйсн-ен-ий – нездійсн-éнн-ий.

Пасивні дієприкметники творяться за такою моделлю:

  основа інфінітива + суфікси -н- (-ен-) і -т-

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

1. За допомогою суфікса -т- творяться пасивні дієприкметники від дієслів, корінь яких складається з одного фонетичного складу: по-ши-ти – по-ши+т-ий, ви-ми-ти – ви-ми+т-ий.

2. Суфікс -н- уживаємо, коли основа інфінітива закінчується голосною фонемою [а], напр.: написа-ти – написа+н-ий, розпиля-ти – розпиля+н-ий.

3. За допомогою суфікса -ен- творяться пасивні дієприкметники з основою на приголосний, напр.: принес-ти – принес+ен-ий, спек-ти – спеч+ен-ий (к // ч), зберег-ти – збереж+ен-ий (г // ж).

   Зверніть увагу!

Інші типи чергувань приголосних у дієприкметниках: садити – саджений (д // дж), зробити – зроблений (б // бл), косити – кошений (с // ш), молотити – молочений (т // ч), мостити – мощений (ст // шч), знизити – знижений (з // ж), об’їздити – об’їжджений (зд // ждж) тощо.

4. Спостережено випадки варіантного творення дієприкметників за допомогою суфіксів -ен- і -т-: одягнути – одягн+ен-ий і одягну+т-ий, кинути – кин+ен-ий і кину+т-ий, розвинути – розвин+ен-ий і розвину+т-ий тощо.

 «Дієприслівник у сучасній українській мові»

ДІЄПРИСЛІВНИКИ – незмінна форма дієслова, що виражає дію або стан як ознаку іншої дії чи стану та поєднують у собі ознаки дієслова і прислівника. 

Граматичні ознаки дієприслівника:

Ознаки дієслова	Ознаки прислівника
виражає додаткову дію або стан, що супроводить основну дію	є незмінним словом;
зберігає лексичне значення вихідного дієслова, відповідаючи на питання що роблячи? що зробивши? напр.: читати – читаючи, прочитати – прочитавши;	виявляє залежність від дієслова, напр.: ішов (як?), мугикаючи пісню;
утворюється від дієслівних основ за допомогою суфіксів;	–
виражає граматичні ознаки: відносного часу – теперішнього (читаючи) або минулого (прочитавши); виду – ужитий у формі недоконаного або доконаного виду, дієприслівник завжди зберігає вид дієслова, від якого його утворено, пор.: читати – читаючи, прочитати – прочитавши.	–
зберігає здатність керувати залежним іменником у непрямому відмінку, у результаті чого утворюється дієприслівниковий зворот, напр.: запаливши (що?) вогні. до дієприслівника може прилягати прислівник, напр.: весело розмовляючи.	у реченні виконує функцію обставини часу, способу дії, причини, мети, напр.: Учень читає книгу лежачи або відокремленої обставини, напр.: Відходив серпень, запаливши наостанку білі вогні пізніх гречок (І. Цюпа).

Творення дієприслівників

Дієприслівники недоконаного виду теперішнього часу утворюють за моделлю:

 дієслівна основа теп. часу + суфікс -учи (-ючи) для I-ї дієвідміни,

 дієслівна основа теп. часу + суфікс -ачи (-ячи) для IІ-ї дієвідміни

Наприклад: вез-уть – вез+учи, робл-ять – робл+ячи, стеж-ать – стеж+ачи.

Дієприслівники доконаного виду минулого часу утворюють за моделлю:

  основа інфінітива + суфікс -ши (якщо основа закінчується на приголосний) або -вши (якщо основа закінчується на голосний)

   Зверніть увагу!

Вид дієприслівника визначаємо за відповідною видовою формою вихідного дієслова. Наприклад:

нес-ти – ніс+ши, терпі-ти – терпі+вши (недокон. виж), але принес-ти – приніс+ши, відвіда-ти – відвіда+вши (докон. вид).

 Намотай на вус!

  На відміну від дієприкметників, дієприслівники в українській мові можуть утворюватися і від зворотних дієслів із постфіксом -ся: хвилюються – хвилюючись, привітатися – привітавшись, погодитися – погодившись.

  Дієприслівники можуть переходити в прислівники, якщо втрачають дієслівні ознаки. Наприклад: Сидячú, зручніше їхати в транспорті (дієприслівник, бо вказує на додаткову дію та є відокремленою обставиною) і Цю вправу варто виконувати сúдячи (прислівник, що виконує функцію обставини способу дії в неускладненому реченні).

  Засобом розрізнення дієприслівників і прислівників може бути наголос. У дієприслівниках здебільшого він у кінці слова (сидячú вдома, лежачú на траві, стоячú в черзі), а в прислівниках – на початку (відповідати сúдячи, читати лéжачи, їхати стóячи).

  Не треба плутати дієприслівники з дієприкметниками в називному відмінку множини. Дієприкметники мають закінчення -і, відповідають на питання які? У дієприслівникових суфіксах завжди пишеться-и. Порівн.: сяючі (дієприкметник) вогні – сяючи вогнями (дієприслівник).

  У реченні обидві діє, названі дієсловом-присудком і дієприслівником, завжди стосуються одного виконавця, напр.:

  Речення, у яких дії, позначені дієсловом-присудком та дієприслівником, виконують різні суб’єкти, побудовані стилістично неправильно: Повернувшись додому, уже зайшло сонце. Оглядаючи околицю села, туристів зацікавили руїни старовинного замку.

 

 

   Розв’яжіть тестові завдання попередніх років ЗНО, що їх систематизувала й упорядкувала Марія ШПИЛЬЧУК у посібнику 

«ЗНО (2006–2017 роки). Українська мова : Тематичні тестові завдання». –
Івано-Франківськ, «Симфонія форте», 2018. – С. 104–105.

 

1. Правильно утворені всі форми дієприкметників у рядку
А  накреслений, зшитий, роблячий, побачений.
Б лежачий, посивілий, зліплений, нафарбований.
В зацікавлений, помолодівший, уславлений, змарнілий.
Г розвалений, посміхаючийся, палаючий, знайдений.
Д оформлений, випечений, потемнівший, забутий.

 

2. Правильно утворені всі форми дієприкметників у рядку
А лежачий, посивілий, побачений, оформлений.
Б  накреслений, зшитий, нафарбований, помолодівший.
В зацікавлений, роблячий, уславлений, змарнілий.
Г розвалений,  потемнівший, палаючий, знайдений.
Д зцілений, випечений, забутий, посміхаючийся.

3. Правильно утворено дієприкметник
А висохнути - висохший
Б упіймати - упіймавший
В умитися - умившийся
Г одягнути - одягнений
Д посадити - посадений

4. Граматично правильно побудовано речення
А Проаналізуймо зроблені висновки попередніми дослідниками.
Б Науковці вони ретельно досліджують найвіддаленіші куточки планети.
В Секретарка надрукувала звіт директора, що був готовий для публікації.
Г Зібравшись у головній залі, почалося підсумкове засідання експертної комісії.
Д Доповідач наголосив на важливих моментах і узагальнив роботу семінару.

5. Граматичну помилку допущено в реченні
А Розгляньмо зроблені висновки автором нового підручника.
Б Усі зусилля Ярослав спрямував на посилення єдності, централізації держави, її європеїзацію. 
В Козацькі ватажки спромоглися на значні успізи: перетворили козацтво з тимчасових формувань на боєздатну армію.
Г Сучасники Скоропадського й історики констатують певне економічне відродження України в добу гетьманату.
Д Духовне життя в період «хрущовської відлиги» характеризується непослідовністю й суперечливістю реформ.

 

6. Позначте речення, у якому одиничний дієприслівник ПОТРІБНО відокремити комою(розділові знаки пропущено)
А Гуркіт канонади ревів не перестаючи. 
Б Бійці сиділи деякий час задумавшись.
В Пряме дерево і вмирає стоячи.
Г Людина! Яке ж це слово! Його треба говорити стоячи.
Д Похитуючись Соломія підійшла достолу.

7 Позначте речення, що потребує редагування
А Сніжинки з інеєм ще більше закрутилися, стовпом здіймаючись угору. 
Б Сидячи на березі річки, милуюся її повільної течією. 
В Хтось кидає жарт, розсмішивши всіх навколо.
Г Прочитавши цікаву книжку, хочеться поділитися враженнями з іншими.
Д За таких обставин не будемо сидіти склавши руки.

8 Граматична помилка допущена в реченні 
А Коли світило яскраве сонце, я вийшов з дому.
Б Яскраве сонце засліпило мене, коли я виходив із дому.
В Виходячи з дому, я мружився від яскравого сонця.
Г Коли я виходив з дому, мене засліпило яскраве сонце.
Д Виходячи з дому, мене засліпило сонце.

9 Граматичну помилку допущено в реченні 
А Листки, кружляючи й шарудячи, падають додолу.
Б Читаючи цей роман, у моїх очах з’явилися сльози.
В Дівчина йшла по дорозі, весело наспівуючи бадьору пісню.
Г Безмежно зрадівши, Оксана закружляла в танку.
Д Відшукавши в Інтернеті інформацію, я зміг підготувати доповідь.

10 Граматичне правильне продовження речення «Обираючи стиль одягу...» подано в рядку
А витрачається багато часу.
Б зважайте на певні норми.
В підкреслюється індивідуальність.
Г велике значення має колір.
Д ваш гардероб має залежати від погоди.

Дорогі друзі!

 Успіхів Вам в опануванні граматики української мови!

---

 Матеріал підготувала
доктор філол. наук, проф. Олена КУЛЬБАБСЬКА
(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича)