Методика підготовки та проведення практичних і лабораторних занять у закладі вищої освіти

Ті сумніви, що не може розв’язати теорія, подолає практика (Людвіг Андреас Феєрбах)

Модуль 2. Професійна компетентність як результат фахової підготовки магістрів-філологів у системі вищої освіти

Змістовий модуль 1

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ЗА КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ
(4 год. – лекції; 4 год. – практичні; 4 год. – сам. робота)

 Лекції № 5

Тема: Методика підготовки та проведення практичних і лабораторних занять у закладі вищої освіти.
П л а н: 

1. Практичні й лабораторні заняття з української мови в закладах вищої освіти.
2. Методичні вказівки до організації та проведення практичного заняття.
3. Схема самоаналізу лекції та практичного заняття.

М е т а: ознайомити студентів із особливостями методики підготовки та проведення практичних, лабораторних і семінарських занять з українською мови у вищій школі, установити типологію занять практичного блоку, визначити основні їхні функції, з’ясувати етапи підготовки практичних, лабораторних і семінарських занять обов’язкових курсів і дисциплін за вибором студента, схарактеризувати вміння, якими повинен володіти викладач, організатор практичної підготовки фахівців із філології.

К л ю ч о в і  п о н я т т я: ЗВО,  українська мова, компетенції, аудиторна робота, типологія, практичне заняття, лабораторне заняття, семінарське заняття, просемінар, власне семінар, спецсемінар, засіб навчання, алгоритм підготовки, наукова дискусія, методичні вказівки, функції.

  РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 О с н о в н а

Артемова 2008: Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи : навч.-метод. посібник [для викладачів, аспірантів, студентів магістратури] / Л. В. Артемова. – К. : Кондор, 2008. – 272 с.
Бондар 1996: Бондар В. І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів / Володимир Іванович Бондар. – К. : Освіта, 1996. – 92 с.
Вітвицька 2006: Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої освіти : підручник для студ. магістратури / С. С. Вітвицька. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.
Горошкіна,  Мельник, Пустовіт 2013: Горошкіна О. М. Теорія і практика викладання філологічних дисциплін у вищій школі : навч. посібник / О. М. Горошкіна,  Т. В. Мельник, В. Ю. Пустовіт. – Луганськ, 2013. – С. 10–22.
Дороз 2008: Дороз Н. Ф. Методика викладання української мови у вищій школі : [навч. посібн.] / Вікторія Федорівна Дороз. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 176 с.
Дубасенюк 2014: Дубасенюк О. А. Методика викладання педагогіки : курс лекцій / О. А. Дубасенюк, О. Є. Антонова. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. – 328 с.
Коротєєва-Камінська 2006: Коротєєва-Камінська В. О. Викладання української мови та українознавства у вищих навчальних закладах (історичний аспект) : навч. посібн. / В. О. Коротєєва-Камінська. – K. : ВП «Профссіонал», 2006. – 304 с.
Любашенко 2006: Любашенко О. Українська мова як мова навчання та дисципліна у вищій школі / Олеся Любашенко // Українська мова і література в школі. – 2006. – № 7. – С. 39–42.
Мацько 1996 а: Мацько Л. І. Українська мова у вищій школі України / Л. І. Мацько // Дивослово. – 1996. – № 11. – С. 24–26.
Мистецтво  2003: Мистецтво бути викладачем : практ. посібн. / А. Брінклі, Б. Дантес, С. Флемм, С. Флемінг,Ч. Форсі, Е. Ротшильд ; за ред. О. С. Сидоренка. – К. : Навч.-метод. центр «Консорціум із удосконалення менеджментосвіти в Україні», 2003. – 144 с.
Нагаєв 2007: Нагаєв В. М. Методика викладання у вищій школі: Навчальний посібник / В. М. Нагаєв. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 232 с.
Нікітіна 2015:  Нікітіна А. В. Українська лінгвометодика для магістрантів : навч. посібник / А. В. Нікітіна. – Старобільськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ ім. Тараса Шевченка», 2015. – С. 4–31, 245–247, 295–298.
Овчарук 2004
: Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та сучасні перспективи ; під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. – 112 с.
Остапенко 2008: Остапенко Н. М. Теорія і практика формування лінгвометодичних компетентностей у студентів філологічних факультетів ВНЗ / Наталія Миколаївна Остапенко. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю., 2008. – 330 с.
Семеног 2014: Семеног О. М. Методика викладання української мови у вищих навчальних закладах : навч. посібник / О. М. Семеног, Н. П. Дейниченко. – Суми : Вид-во СумДПУ,  2014. – С. 6–16.
Семиченко 2004: Семиченко В. А. Психологія педагогічної діяльності : навч. посібник для вищих навчальних закладів / В.А. Семиченко. – Київ : Вища школа, 2004. – 335 с.
Туркот  2011: Туркот Т. І. Психологія і педагогіка вищої школи в запитаннях і відповідях : навч. посібник / Т. І. Туркот. – К. : Кондор, 2011. – 516 с.
Фіцула 2003: Фіцула М. М. Вступ до педагогічної професії : [навч. посіб.] / Михайло Михайлович Фіцула. – 2-е вид. – Тернопіль : Навч. книга–Богдан, 2003. – 136 с.
Юцявичене 1989: Юцявичене П. А. Теория и практика модульного обучения / П. А. Юцявичене. – Каунас : Швиеса, 1989. – 272 с. 

Д о д а т к о в а  л і т е р а т у р а

1. Бедь В. В. Основи наукової організації праці студентів академії [навч.-метод. посібн.] / В. В. Бедь, А. О. Малишев. – Ужгород, 2001. – 314 с.
2. Бібік Н. М. Компетентністний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Надія Михайлівна Бібік // Компетентністний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / за заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. – С. 47–52.
4. Біляєв О. М. Лінгводидактика рідної мови : навч.-метод. посібник / Олександр Михайлович Біляєв. – К. : Генеза, 2005. – 180 с.
5. Богуш А. М. Формування мовної особистості на різних вікових етапах : [монографія ] / Л. М. Богуш, О. С. Трифонова, О. І. Кисельова, Ж. Д. Горіна, М. Л. Черкасов. – Одеса : ПНЦ АПН України, 2008. – 272 с.
6. Боднар С. Термінологічний аналіз понять «компетенція» і «компетентність» у педагогіці: сутність та структура / Світлана Боднар // Освіта і управління. – 2007. – Т. 10. – № 2. – С. 95–99.
7.  Борисенко В. В. Компетентнісний та проблемний підходи як компоненти методичної системи навчання української мови фахового спрямування / В. В. Борисенко // Наукові записки : [зб. наук. статей] / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – Вип. 97. – С. 25–30.
8. . Бородюк Н. Університетський філолог в інтер’єрі сучасності / Н. Бородюк. – Урядовий кур’єр. – 2004. – 1 липня. – № 21.
9.  Бутенко Н. Ю. Комунікативна майстерність викладача : [навч. посіб.] / Наталія Юріївна Бутенко. – К. : КНЕУ, 2005. – 336 с.
10. Володько В. Педагогічна система навчання: теорія, практика, перспективи : [навч.-метод. посібн.] / В. Володько. – К. : Педагогічна преса, 2000. – 148 с.
11. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та сучасні перспективи ; під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. – 112 с. 
12.  Конусі О. А. Зміст та організація процесу формування фахової лінгвометодичної компетентності майбутніх магістрів філології // О. А. Копусь / Науковий вісник Донбасу : електронне наукове видання. – 2012. – № 1 (17). – Режим.доступу: http://alma-maler.liigunlv.ediiua/mega/lneR/elect v/NN 17/ l2koammf.pdf
13.  Копусь О. А. Дидактична стратегія як проект керованої діяльності підготовки майбутніх магістрів-філологів / О. А. Копусь // Наука і освіта. – № 1. – 2011. – С. 47–50.
14. Копусь О. А. Зміст та організація процесу формування фахової лінгвометодичної компетентності майбутніх магістрів філології // О. А. Копусь / Науковий вісник Донбасу : електронне наукове видання. – 2012. – № 1 (17). – Режим.доступу: http://alma-maler.liigunlv.ediiua/mega/lneR/elect v/NN 17/ l2koammf.pdf15. 5. Луговий В. І. Європейська концепція компетентнісного підходу у вищій школі та проблем її реалізації в Україні // В. І. Луговий. – К. : Педагогічна думка, 2009. – С. 5–17.
15. Любашенко О. В. Лінгводидактичні стратегії: проектування процесу навчання української мови у вищій школі : [монографія] / Олеся Вадимівна Любашенко. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. – 296 с.156. 
16. Мацько Л. П. Українська мова у вищій школі України / Любов Мацько // Дивослово. – 1996. № 11. – С. 24–26.
17.  Педагогіка вищої школи : навч. посібник / З. Н. Курлянд, Р. І. Хмелюк, А. В. Семенова та ін. ; за ред.  З. Н. Курлянд – К. : Знання, 2007. – С. 11–70, 109–111.
18.  Практика в системі фахової освіти вчителя-словесника : навч. посіб. для студ. ВНЗ / О. М. Семеног ; Ін-т пед. освіти і освіти дорослих АПН України ; Глухів. держ. пед. ун-т ім. Олександра Довженка. – К. : Фенікс, 2008. – 285 с.
19. Практикум з методики навчання мовознавчих дисциплін у вищій школі : навч. посібн. / Олена Миколаївна Горошкіна, Станіслав Олександрович Караман, Зінаїда Павлівна Бакум, Ольга Володимирівна Караман, Ольга Антонівна Копусь / за ред. О. Горошкіної та С. Карамана. – К. : [б. в.], 2015. – 250 с. – С. 22–41.
20. Семеног О. М. Професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури : [монографія] / Олена Миколаївна Семеног. – Суми : Мрія-1, 2005. – 404 с.

С л о в н и к и  й  д о в і д н и к и 

Волканова В. В. Словник методиста : метод. посібн. / укл. : В. В. Волканова. – К. : Вид-ча група „Основа”, 2008. – 192 с. – (Серія „Словники”).
Львов М. Р. Словарь-справочник по методике русского языка / М. Р. Львов. – учеб. пособие для студ. пед. ин-тов. – М. : Просвещение, 1988. – 240 с.
Наумчук М. М. Словник-довідник основних термінів і понять з методики української мови : навч.-метод. посібн. / М. М. Наумчук, Л. П. Лушпинська. – Тернопіль : Астон, 2003. – 132 с.
Словник-довідник з української лінгводидактики : навч. посібник / кол. авторів за ред. М. Пентилюк. – К. : Ленвіт, 2003. – 149 с.
Словник педагогічних та психологічних термінів / О. Т. Федунович-Швед, О. В. Пентелейчук, Г. В. Рудь [та ін]. – Вижниця : Черемош, 2013. – 135 с.


32

НАВЧАЛЬНИЙ КОНТЕНТ

1. Практичні й лабораторні заняття з української мови в закладах вищої освіти

Обов'язковий компонент процесу навчання у вищій школі – практичні заняття, призначені для поглибленого вивчення тієї чи тієї дисципліни. Термін «практичне заняття» охоплює також такі види занять, як:

  • лабораторна робота,
  • семінарське заняття,
  • практикум.

Аудиторні практичні заняття відіграють провідну роль, оскільки:

checked 1 формують навички та вміння щодо застосування набутих знань у повсякденні;

checked 1 вони логічно продовжують навчальну, дослідницько-пошукову роботу, розпочату на лекціях;

checked 1 усі форми практичних занять призначені для ефективного проходження асистентської та педагогічної (виробничої) практики бакалаврів і магістрантів.

bookmark 1 NOTA BENE!

Якщо лекція закладає основи наукових знань в узагальненій формі, то практичні заняття мають на меті розширити, уточнити ці знання, виробити професійні навички.

Практичні заняття розвивають наукове мислення та мову студентів, дають змогу перевірити їх знання, у зв'язку з чим вправи, семінари, лабораторні роботи є важливим засобом достатньо оперативного зворотного зв'язку.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ – це навчальне заняття, під час якого відбувається детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формуються вміння й навички їхнього практичного застосування за допомогою індивідуального виконання ними завдань, що сформульовані в навчальному курсі. Практичні заняття проводять в аудиторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою, мультимедійними засобами тощо. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмоюта силабусом  дисципліни.

Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті. Зазначені методичні засоби готує викладач (асистент), якому доручено проведення практичних занять, за погодженням із лектором навчальної дисципліни. Практичне заняття передбачає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються під час виставлення модульного контролю та підсумкової оцінки з певної навчальної дисципліни.

ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ (від лат. labor – труд, праця, робота, трудність) самою своєю назвою вказують на поняття, яке сформувалося ще в давні часи, і пов'язані із застосуванням розумових, трудових, фізичних зусиль, спрямованих на розв'язання наукових завдань.

ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ – форма навчального заняття, за якої студент під керівництвом викладача особисто проводить природничі або імітаційні експерименти чи досліди з метою доведення окремих теоретичних положень цієї навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лексикографічною та довідковою літературою, технічним обладнанням, методикою експериментальних досліджень у мовознавчій галузі.

Лабораторні роботи мають особливо яскраву специфіку залежно від конкретної навчальної спеціальності, отже, на цю форму навчання більше впливають частинні методики, ніж загальнопедагогічні рекомендації. Саме практичне заняття проводиться у навчальному закладі або на місцях практики студентів і має на меті навчити розв'язувати специфічні завдання за профілем спеціальності.

Поняття «ПРАКТИКУМ» відображає ту саму думку (від гр. practicos – діяльний), оскільки йдеться про такі види навчальних занять, що вимагають від студентів підсиленої дослідницької та творчої діяльності.


 2. Методичні вказівки до організації та проведення практичного заняття 

Важливе місце в системі підготовки фахівців посідають практичні заняття. Основне їхнє завдання – закріплення, переведення в довготривалу пам’ять теоретичних знань, формування навичок і вмінь з тієї чи тієї навчальної дисципліни, оволодіння апаратом наукових досліджень.

Магістрант, якому доручено практичні заняття, за погодженням із завідувачем кафедри та лектором навчальної дисципліни завчасно готує необхідний методичний матеріал – тести для виявлення рівня оволодіння відповідними теоретичними положеннями, набір завдань різного ступеня складності.

Кількість годин на практичні заняття з окремої дисципліни визначено навчальним планом. Перелік тем практичних занять – обов’язкова частина навчально-методичного комплексу дисципліни.

Традиційно практичне заняття охоплює шість основних етапів, кожному з яких притаманні специфічні ознаки: 1. Організаційний момент; 2. Мотивація та стимулювання навчальної діяльності; 3. Обговорення теоретичних питань; 4. Діагностика глибини засвоєння студентами навчальної інформації; 5. Підбиття підсумків; 6. Повідомлення домашнього завдання.

Характеристика етапів проведення практичного заняття 

1-й етап: Організаційний момент триває 2–3 хв. Його мета – мобілізувати студентів до навчання; активізувати їхню увагу; створити робочу атмосферу для проведення практичного заняття. Організаційна частина містить привітання викладача зі студентами, виявлення відсутніх, перевірку ступеня підготовленості аудиторії до заняття, записування дати та форми заняття.

2-й етап: Мотивація та стимулювання навчальної діяльності триває до 5-ти хв. і передбачає формування потреби вивчення конкретного навчального матеріалу, повідомлення теми, мети і плану заняття. За необхідності можна коротко прокоментувати список рекомендованої літератури (основної та додаткової), актуалізувати опорні знання (у формі бесіди або «мозкового штурму», тобто бліц-опитування). Найкраще подати студентам інструктивну карту проведення практичного заняття.
Інколи для поглиблення мотивації навчальної діяльності викладач добирає епіграф (мотто) – напис (часто цитату), який передає основну ідею, настрій або колізію розглядуваної теми, задає емоційний тон заняття. У цьому разі необхідно виразно прочитати епіграф та прокоментувати його зміст, «пов’язуючи» з темою. Запам’ятайте! У кінцевій частині заняття треба не забути ще раз повернутися до вислову й у такий спосіб посилити психо-емоційний вплив на студентську аудиторію.
Якщо викладач грамотно спланував другий етап практичного заняття, довів важливість виучуваної теми для майбутньої професійної діяльності студента, то він, без сумніву, досягне очікуваного результату спільної діяльності.

Аргументація значущості виучуваної теми сприяє чіткому усвідомленню  д и д а к т и ч н и х  ц і л е й  практичного заняття, зокрема:

  • навчальної (поглиблення, конкретизація, систематизація теоретичних відомостей, засвоєних під час лекції та в процесі самостійної роботи);
  • розвивальної (поглиблення логічного мислення студентів, набуття ними вмінь працювати з різними науковими та довідковими джерелами, формування вмінь і навичок аналізу лінгвістичних фактів, явищ, проблем та актуальних питань);
  • виховної (патріотичне виховання, формування економічної, екологічної культури й мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до обраного фаху, формування потреби здорового способу життя тощо);
  • діагностично-корекційної (контроль за якістю засвоєння студентами навчального матеріалу, випрацювання додаткових індивідуальних завдань для усунення прогалин в теоретико-практичній підготовці майбутнього вчителя-філолога).

3-й етап: Обговорення теоретичних питань (за планом заняття) триває приблизно 10 хв. Хоча на практичних заняттях поглиблюють теми, за якими вже було прочитано лекції, доцільно, щоб ці заняття охоплювали й теоретичний блок, що передував би практичному. Це спрямовує студентів на науковий підхід до виконання практичних робіт, підвищує їхню якість, лінгвістичну ерудицію. Насамперед викладачеві-початківцю необхідно зосередити увагу на активному розв’язанні проблемних або складних проблем із виучуваної теми з новітніх позицій мовознавства. Магістрант має бути обізнаним з обсягом та змістом лекційного матеріалу, заздалегідь продумати вид і методику поглиблення теоретичної інформації.

З-поміж основних методів інформаційного блоку виокремимо такі:

  • евристична бесіда (студенти дають відповідь на проблемні запитання, що стимулюють творче та продуктивне мислення, як-от: «Чому…?», «Як Ви вважаєте…?», «Чим можна пояснити…?» тощо);
  • дискусія – це форма колективного обговорення, мета якого виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв’язання проблеми. Під час такого обговорення з’ясовують різні позиції, а емоційно-інтелектуальний поштовх стимулювати бажання активно мислити.

Як свідчать спостереження, дискусія не повинна тривати довго. Викладач має відчути кульмінаційний момент, після якого звичайно інтерес до обговорення зменшиться, і підбити підсумки.

Основні види дискусії – круглий стіл, форум, дебати, симпозіум – ґрунтуються на обміні думками між усіма учасниками, що привчає студентів самостійно мислити, сприяє розвитку аналітичних навичок, розвиває здатність до виваженої аргументації, обстоювання власної позиції, адекватної самооцінки та поваги думки інших учасників.

  • короткі повідомлення;
  • тести.

Викладач має подбати про поетапне обговорення, сприймання, розуміння, закріплення та використання в майбутній професійній діяльності засвоєної наукової та навчальної інформації.

4-й етап: Діагностика глибини засвоєння студентами навчальної інформації триває до 55 хв. та допомагає викладачеві і студентам з’ясувати, що саме спричиняє труднощі під час вивчення певного елемента змісту навчальної інформації, невміння або помилкового виконання інтелектуальної або практичної дій. На цьому етапі викладач (за вибором) вдається до серії оперативних короткочасних контрольних та тренувальних робіт із використанням комп’ютерної техніки чи інших ТЗН (письмових, графічних, мовних розборів, рефератів тощо), ефективних форм проведення практичних занять (колоквіумів, пізнавальних або рольових ігор, анкет, наукових конференцій тощо), інноваційних технологій (тобто різноманітних занять, як-от: інтегрованих, дослідницьких, лабораторно-практичних, театралїзованих вистав тощо).
Викладач, добираючи дидактичний матеріал, має врахувати специфіку спеціальності, що її здобувають студенти, їхні індивідуальні здібності, зіставити наукову термінологію та класифікації зі шкільною, подбати про естетичність ілюстративного матеріалу. З-поміж різноманітних вправ найчастіше використовують підготовчі, пробні, за зразком, репродуктивні, творчі, практичні, графічні, усні, письмові, тестові та ін.).

5-й етап: Підбиття підсумків триває до 5-ти хв. і передбачає коротке резюме щодо виконання запланованої мети, розв’язання конкретних завдань заняття (аналіз того, що було розглянуто, мотивацію діяльності групи й окремих студентів, оцінювання їхньої роботи тощо).

6-й етап: Повідомлення домашнього завдання триває 2–3 хв. і містить пояснення щодо змісту практичних завдань, методики їх виконання. Важливо повідомити студентам тему наступного практичного заняття і запропонувати питання для самоконтролю з нового теоретичного блоку.

bookmark 1 NOTA BENE! Практичні заняття мають відповідати таким вимогам:

– розуміння необхідності володіти базовими теоретичними знаннями;

– усвідомлення необхідності випрацювання професійних навичок і вмінь;

– забезпечення самостійної діяльності кожного студента;

– дотримання систематичності й логічної послідовності у формуванні навичок і вмінь студентів;

– випрацювання завдань для практичних занять із чіткою професійною спрямованістю;

– широке впровадження в систему практичних занять творчих завдань;

– систематичний контроль за виконанням практичних завдань;

– постійне заохочення практичної навчальної діяльності студентів.

Певні теми викладач може запропонувати для самосійного опрацювання (цей момент необхідно обов’язково відбити в робочій програмі, навчально-методичному комплексі та електронному варіанті для дистанційної освіти). До того ж науково-педагогічний працівник має чітко визначити завдання, ознайомити студентів із методами самостійної діяльності, допомогти їм усвідомити алгоритм дій. І далі необхідно організувати самостійну роботу кожного студента, випрацювавши критерії оцінювання.

Практичні заняття, незалежно від їхніх конкретних особливостей, значною мірою забезпечують випрацювання навичок та вмінь прийняття практичних рішень у реальних умовах професійної діяльності, що ґрунтуються на теоретичному матеріалі.

bookmark 1 NOTA BENE! 3. Схема самоаналізу лекції та практичного заняття з української мови

 

1. Тема заняття.
2. Мета заняття.
3. Місце аналізованого заняття в системі інших занять з обраної теми.
4. Тип заняття.
5. Структура заняття.
6. Розподіл часу між етапами заняття. Основні завдання етапів заняття.
7. Особливості групи, у якій було проведено заняття.
8. Методична організація заняття (форми, методи, прийоми навчання).
9. Реалізація основних принципів навчання української мови (комунікативність, активність, доступність, інтенсивність тощо).
10. Урахування специфіки викладання фонетики, лексикології, граматики тощо.
11. Навчання аудіювання, говоріння, мовлення та вправного письма.
12. Урахування психологічних особливостей академгрупи та окремих студентів.
13. Диференціація та індивідуалізація навчання.
14. Науковість та проблемність теоретичного матеріалу, чіткість авторських позицій у тлумаченні мовних явищ.
15. Зв’язок теорії з практикою.
16. Характер практичних завдань і вправ, їхня відповідність особливостям навчального матеріалу.
17. Якість та новизна ілюстративного матеріалу.
18. Педагогічна техніка. Інтелектуальний та емоційний контакт з аудиторією. Голос, дикція, інтонування, такт. Активізація уваги аудиторії. Прийоми зацікавлення. Робоча дисципліна на занятті.
19. Використання засобів навчання (зокрема, засобів унаочнення, технічних і мультимедійних засобів).
20. Місце підручника (словника, енциклопедії, посібника тощо) або навчально-методичного комплексу на занятті.
21. Планування самостійної роботи студента (у т. ч. із матеріалами дистанційного навчання).
22. Домашнє завдання (відзначити, чи враховано рівень методичного забезпечення курсу).
23. Оцінка реалізації задуму та досягнення мети завдання.
24. Загальна оцінка ефективності та результативності заняття.
25. Характеристика недоліків, упущень і помилок.
26. Побажання щодо поліпшення структурування та проведення наступних занять.
27. Висновок.


Матеріали підготувала
професор кафедри сучасної української мови 
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Cподобалась сторінка?

Close

Ви можете поділитись нею з друзями у соціальних мережах або надіслати посилання на неї у месенджери...