Узгодження та кореляція як різновиди підрядного зв’язку в словосполученні

Найкращий спосіб починати працювати – це припинити говорити й почати працювати (Уолт Дисней)

Модуль 1. Загальні питання синтаксису. Синтаксема. Словосполучення

 Навчальний елемент 1.4
CЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЯК ОДИНИЦЯ «МАЛОГО СИНТАКСИСУ»
(4 год. – лекції; 4 год. – практичні; 2 год. – інд., 6 год. – сам. робота)

Лекція 7–8 

Тема: ТИПОЛОГІЯ ПІДРЯДНОГО ЗВ’ЯЗКУ НА РІВНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

 План

1. Поняття підрядного зв’язку та його основних виявів на рівні словосполучення і складного речення (самостійно повторити теоретичний матеріал лекції 2–3 «Типологія синтаксичних зв’язків і семантико-синтаксичних відношень у словосполученні, реченні та надфразній єдності»)..
2. Узгодження: широке та вузьке витлумачення, специфічні риси й підтипи.
3. Кореляція як вияв підрядного зв’язку між компонентами словосполучення.
4. Керування та його підтипи.
5. Власне прилягання та відмінкове прилягання в словосполученні.

Ключові слова: словосполучення, підрядний прислівний зв’язок, узгодження, кореляція, керування, власне прилягання, відмінкове прилягання.

Мета: поглибити знання студентів про специфіку й вияви підрядного зв’язку на рівні словосполучення; висвітлити диференційні ознаки узгодження, кореляції, керування, власне- та відмінкового прилягання.

agendaРЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО НАВЧАЛЬНОГО ЕЛЕМЕНТА

 О с н о в н а

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [навч. посібник] / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – С. 17–50.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис: [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 27–47.
Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К.: Вища шк., 1994. – С. 26–54.
Сучасна українська літературна мова: Синтаксис : [підручник] / за заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 5–50.
Сучасна українська мова : підручник / за ред. А. К. Мойсієнка. – У 2-х ч. – К. : Знання, 2010. Ч. 2 : Морфологія. Синтаксис. – С. 164–167.
Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови : [підручник] / К. Ф. Шульжук. – К. : Академія, 2004. – С. 17–27.

Д о д а т к о в а  л і т е р а т у р а

 Кульбабська О. В. Вторинна предикація у простому реченні [Текст] : монографія / О. В. Кульбабська ; відп. ред. Н. В. Гуйванюк. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 672 с.

 С л о в н и к и  й  д о в і д н и к и

Гуйванюк Н. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Н. Гуйванюк, О. Кардащук, О. Кульбабська. – Львів : Світ, 2005. – 304 с.
Гуйванюк Н. В. Українська мова: схеми, таблиці, тести: навч. посібн. / Н. В. Гуйванюк, О. В. Кардащук, О. В. Кульбабська. – Львів: Світ, 2005.
Мала філологічна енциклопедія : [довідник] / укл. : О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра, 2007. – 478 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.
Селіванова ОО. Лінгвістична енциклопедія [Текст] / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2010. – 843 с.
Українська мова : [енциклопедія]. – К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.


 2. Узгодження: широке та вузьке витлумачення, специфічні риси й підтипи

 У мовознавчій літературі втрадиційнилося широке розуміння узгодження як специфічного типу підрядного прислівного зв’язку (зокрема і в шкільному підручнику), хоча в найновіших синтаксичних працях граматисти все частіше  обґрунтовують інший – вузький – погляд на його лінгвальну природу.

Проблема визначення узгодження в українському мовознавстві

ШИРОКЕ ВИТЛУМАЧЕННЯ

1. Зв’язком узгодження поєднано підмет і присудок у простому двоскладному речення, напр.: Першокласник пише. Весна була тепла. Керувати – це передбачати тощо.

2. Узгодження – підрядний зв’язок між головним і підрядним компонентами, якщо форма залежного компонента уподібнюється в роді, числі й відмінку відповідно до форми головного компонента словосполучення: висока гора, високої гори, високій горі...

3. Між означуваним словом і означувальною його прикладкою виформовується специфічний вияв синтаксичного зв’язку – узгодження, як-от: дівчина-студентка, викладач-стажист тощо.

 

ВУЗЬКЕ РОЗУМІННЯ

1. Підмет і присудок у простому двоскладному реченні поєднані не підрядним зв’язком узгодження, а підрядним зв’язком узгодження, а предикативним (здебільшого це координація).

2. Узгодження – підрядний зв’язок між головним і підрядним компонентами, якщо форма залежного компонента уподібнюється в роді, числі й відмінку відповідно до форми головного компонента.

3. Між означуваним словом і означувальною його прикладкою виформовується специфічний вияв синтаксичного зв’язку – кореляція, а не узгодження

 bookmark 1 NOTA BENE! 
Ми поділятимемо саме другий підхід у визначенні специфіки узгодження. Отже, узгодження – це такий вид підрядного прислівного зв’язку, за якого  форми роду, числа й відмінка підпорядкованого слова уподібнюються відповідним формам стрижневого (головного) слова та передають власне-означальні семантико-синтаксичні відношення.

 checked 1 Релевантні ознаки узгодження:

  • узгодження – підрядний прислівний зв’язок;
  • цей зв’язок прикметний уподібненням форм роду, числа і відмінка залежного компонента відповідним формам залежного;
  • за узгодження між компонентами виформовуються власне-означальні семантико-синтаксичні відношення.

checked 1 Зв’язком узгодження зазвичай поєднуються іменники (головне слово) та прикметникові форми в широкому розумінні слова, тобто:

  • прикметники,
  • займенникові прикметники,
  • порядкові прикметники,
  • дієприкметники.

Напр.- широка долина, мій край, третій поверх, згаданий твір.

bookmark 1 NOTA BENE! 

1. У разі зміни числа чи відмінка головного слова або заміні його іменником іншого роду відповідно змінюється число, відмінок і рід залежного слова, пор.: широкі долини, мої краї, треті поверхи, згадані твори; широкої долини, мого краю, третього поверху, згаданого твору; широкий Дніпро, моя батьківщина, третя кімната, згадана повість тощо.

2. Оскільки прикметникові форми в множині не мають розрізнення роду, узгодження в множині відбувається тільки у двох категоріях числі і відмінку: широкі долини, широких долин; моїх країв; третіх поверхів.

checked 1 Різновиди узгодження

 І. За повнотою узгодження поділяють на:

  • повне (власне-граматичне);
  • неповне.

У повному узгодженні наявне узгодження в усіх можливих формах, напр.: тепла осінь (залежне слово тепла узгоджується з головним осінь у формах роду (жіночий), числа (однина), відмінка (називний).

Неповне узгодження наявне в тому разі, коли залежне слово не узгоджується з головним в одній або більше форм: нові кімнати (відсутнє узгодження в роді).

ІІ. У формально-граматичному та смисловому планах варто розрізняти такі види узгодження:

  • формально-граматичне,
  • смислове,
  • умовно-граматичне
  • асоціативне.

Формально-граматичним називаємо таке узгодження, за якого залежне слово повторює форми головного без урахування семантики останнього: свіжий хліб, дерев’яна шафа, тепле море.

Смислове узгодження ґрунтується на узгодженні залежного слова з головним тільки за семантикою, пор.: сільський листоноша / сільська листоноша, круглий сирота / кругла сирота. Отож узгодження залежних слів у формах роду ґрунтується не на формальному, а на смисловому критерії.

Особливістю умовно-граматичного узгодження є умовне набуття граматичних значень роду, числа і відмінка вигуковими та звуконаслідувальними елементами на зразок “ура”, “кра”, “кру-кру” за їхньої часткової субстантивації. Активною в цьому разі виявляється форма середнього роду, напр.: твоє журливе “кру”, тривожне “кра” тощо.

Асоціативним узгодження постає тоді, коли залежне слово узгоджується з головним (абревіатурою, невідмінюваним іменником), напр.: провідний ЗВО, маршрутне таксі, свіжа кольрабі тощо.

bookmark 1 NOTA BENE!  Лайфхак з української мови.

Визначення роду іменника та узгодження їх з іншими частинами мови (модератор – Юлія Набак-Бабенко)

3. Кореляція як вияв підрядного зв’язку між компонентами словосполучення

bookmark 1 NOTA BENE! 

Історію витлумачення синтаксичного зв’язку між опорним іменником і непоширеною прикладкою необхідно прочитати за підручником:

Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К.: Вища шк., 1994. – С. 31–35.

Кореляція – підрядний прислівний зв’язок, що з’являється між двома повнозначними словами однієї частини мови – іменниками, за якої залежне слово співвідноситься (корелює) з головним у всіх можливих граматичних формах, напр.: народ-творець, студент-відмінник (обидва слова є іменниками, їм притаманні тотожні граматичні форми роду (чоловічий), числа (однина) і відмінка (називний)) для вираження апозитивних семантико-синтаксичних відношень.

 checked 1 Релевантні ознаки кореляції (на відміну від узгодження):

  •  належність сполучуваних компонентів до однієї частини мови, в той час як за узгодження до різних частин мови;
  • дублювання форм, особливо відмінка, у той час як у разі узгодження відбувається підпорядкування;
  • вираження апозитивних семантико-синтаксичних відношень, на противагу власне-атрибутивних за узгодження.

checked 1 Різновиди кореляції

За своїм виявом кореляцію поділяють на:

  • повну;
  • неповну.

У повній кореляції наявне співвідношення в усіх можливих формах (льотчик-космонавт (залежне слово космонавт корелює з головним льотчик у формах роду (чоловічий), числа (однина), відмінка (називний)).

Неповна кореляція постає в тому разі, коли залежне слово не співвідноситься з головним в одній або більше форм: дівчина-агроном (відсутня кореляція в роді), місто Чернівці (не корелюють за числом).

4. Керування та його підтипи

bookmark 1 NOTA BENE! 

Історію витлумачення синтаксичного зв’язку між опорним іменником і непоширеною прикладкою необхідно прочитати за підручником:

Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К.: Вища шк., 1994. – С. 35–42.

Керування – це такий підрядний прислівний синтаксичний зв’язок між словами, за якого залежні слова вжито в граматичній формі непрямих відмінків, що їх вимагає головне слово, для вираження об’єктних, доповнювальних, об’єктно-доповнювальних і об’єктно-обставинних семантико-синтаксичних відношень. Напр.:  читати книгу, підійти до батька.

 checked 1 Релевантні ознаки керування (на відміну від узгодження):

  • обидва типи синтаксичного зв’язку споріднює те, що в обох випадках вони передають підрядний зв’язок, тобто є головне (стрижневе) і залежне слова, напр.: український депутат, обрати депутата;
  • за керування, на відміну від узгодження, у разі зміни головного слова форма відмінка залишається незмінною, напр.: обрав депутата, обираю депутата, обиратиму депутата, обирав би депутата тощо;
  • оскільки форма головного слова не впливає на керований відмінок, то засоби вираження залежного слова при керуванні більш різноманітні, ніж за узгодження.
  • головними словами можуть бути не тільки імена – іменники, прикметники, числівники, прислівники, а й дієслова;
  • кожна частина мови має свою систему керування, утім, найтиповіше керування – для дієслів та дієслівних форм; менш типове керування для іменників, бо вони часто можуть не тільки керувати, а й мати при собі узгоджені форми. Обмежено керують числівники та прислівники.

checked 1 Різновиди керування 

І. За сполучувальним потенціалом (валентністю) керування поділяють на:

  • сильне,
  • напівсильне
  • слабке.

(розглянемо на наступній лекції)


bookmark 1 NOTA BENE! 

Теоретичний матеріал із теми ТИПОЛОГІЯ ПІДРЯДНОГО ЗВ’ЯЗКУ НА РІВНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ узагальнено в навчальному посібнику: Синтаксис сучасної української мови. Схеми і таблиці: / Ніна Гуйванюк, Олена Кардащук, Олена Кульбабська. – Чернівці, : Рута 2003. – 159 с. – Таблиці № 2–14. Режим доступу до Е-версії:  https://kulbabska.com/images/catalog/pdf/manuals/Kulbabska.com--Metodicni_Posibniki--Sintaksis_sucasnoi_ukrainskoi_movi_2003_rik.pdf

03.02.2019 1

Ваш мозок може все. Абсолютно все. Головне, переконати себе в цьому.
Руки не знають, що вони не вміють віджиматися, ноги не знають, що вони слабкі.
Це знає ваш мозок.
Переконавши себе в тому, що ви можете все, ви, без сумніву, зможете все (Роберт Кіосакі)

Лекцію підготувала
проф. Олена КУЛЬБАБСЬКА
(Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича)

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Cподобалась сторінка?

Close

Ви можете поділитись нею з друзями у соціальних мережах або надіслати посилання на неї у месенджери...