Презентація Модельної навчальної програми предметно-мовного інтегрованого навчання для 5–6 класів
Без прагнення до наукової роботи вчитель потрапляє під владу трьох демонів: механічності, рутинності, банальності.
Рівень майстерності вчителя залежить від здатності педагога до творчо-пошукової роботи (Адольф Дістервег)
Реалізація актуальних завдань реформ в Україні неможлива без відповідного рівня володіння державною мовою всіма учасниками освітнього процесу. Цю вимогу сьогодення врахували розробники Концепції Нової української школи, визначивши «…володіння державною мовою» однією із ключових компетентностей для здобувачів середньої та вищої освіти.
У цьому аспекті на часі розпрацювання навчальних програм інтегрованого типу, оновлення підручників, підготовка й апробація навчально-методичних матеріалів для імплементації нормативної бази в галузі освіти й навчально-виховного процесу, зокрема: Конституції України, Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Закону України «Про освіту» (стаття 7), Закону України «Про загальну середню освіту», Державного стандарту базової середньої освіти, Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Європейської хартії регіональних мов або мов меншин тощо.
Необхідність поєднання актуальних і перспективних завдань навчального процесу вимагає використання кращих практик освітнього простору ЄС. Наприклад, якщо вести мову про впровадження практики Естонії в українську систему загальної середньої освіти України, то варто порушити питання білінгвального навчання. Звісно, що багатомовне навчання для України не є абсолютно новим, оскільки в освітніх закладах держави вже нагромаджено цінний досвід навчання школярів кількома мовами. Утім, зазначена вище проблема є актуальною та потребує детального вивчення на теренах полілінгвальної Буковини, оскільки знання державної української мови, рідної (неукраїнської) мови та щонайменше однієї іноземної мови підвищує конкурентоспроможність випускників Чернівеччини на вітчизняному та європейському ринках праці.
Саме ці важливі питання впродовж онлайн-інвенту для педагогічних працівників порушили авторки Модельної навчальної програми з української мови і здоров’я, безпеки та добробуту на основі методики CLIL (CONTENT AND LANGUAGE INTEGRATED LEARNING) предметно-мовного інтегрованого навчання для 5–6 класів із навчанням румунською мовою закладів загальної середньої освіти (платформа Zoom, 26 лютого 2023 року).
Творча група об’єднала педагогів різних навчальних закладів краю:
Чернівецький університет представляла проф. Олена КУЛЬБАБСЬКА;
Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області – Ірина УНГУРЯН, канд. пед. наук, доцент кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою та Юлія ФІЛІП, завідувач НМЦ медіаінформаційного забезпечення освіти;
провідні ЗЗСО – Тетяна ФОНАРЮК, вчитель української мови та літератури Чернівецького ліцею №6 імені О. Доброго, «Вчитель-методист», Анастасія КОСТІНА-КНІЖНИЦЬКА, вчитель української мови та літератури Новоселицького ліцею № 2, «Старший учитель», Оксана СИРОТЮК, практичний психолог Чернівецького ліцею № 9.
Програма онлайн-інвенту для педагогічних працівників із авторами модельних навчальних програм для 5–6-х класів
Із Модельною програмою можна ознайомитися за покликанням:
Предметно-мовне інтегроване навчання (англ. Content and language integrated learning) – дидактична методика, що вможливлює виформування лінгвістичної та комунікативної компетенції в учнів/учениць нерідною мовою. Отже, використання методики передбачає вивчення немовних предметів іноземними (другими) мовами (рис. 1). (Вікіпедія)
Прикметно, що Модельна навчальна програма з інтеграції двох курсів – української мови і здоров’я, безпеки та добробуту – розроблена в рамках дослідно-експериментальної роботи «Розвиток комунікативної компетентності в полікультурному освітньому середовищі засобами технології CLIL» (науковий керівник – Ірина УНГУРЯН, канд. пед. наук, доцент кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою ІППОЧО; науковий консультант – Олена КУЛЬБАБСЬКА, докт. філол. наук, професор кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича).
Учасники дослідно-експериментальної роботи від закладів загальної середньої освіти:
Георгій ПОКЛІТАР, директор Волоківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Волоківської ОТГ Чернівецької області;
Анжела Бота, директор Боянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Боянської сільради Новоселицького району Чернівецької області;
Лілія БОТЛУНГ, директор Годинівського НВК Острицької ОТГ Чернівецької області;
Лариса БРУЖА директор Красноїльської гімназії Красноїльської ОТГ Чернівецької області;
Іван ІГНАТ, директор Чернівецької гімназії № 6 імені Олександра Доброго Чернівецької міської ради.
В Україні інтегрований мовно-предметний спосіб навчання може бути цікавим для закладів освіти з мовою навчання національних меншин (з метою полегшення вивчення учнями державної мови), та й загалом й для всіх інших освітніх навчальних закладів для якомога ефективнішого вивчення іноземних мов. Адже цей спосіб значно підвищує мотивацію навчання та розширює словниковий запас.
Під час впровадження методики CLIL часто виникають певні труднощі:
недостатня кількість кваліфікованих викладачів; відсутність можливості підвищення кваліфікації фахівців; складнощі при виборі матеріалів для викладання; суспільний супротив.
На уроках учитель фіксує увагу не стільки на відпрацюванні граматичного матеріалу, скільки на засвоєнні лексики та розвитку комунікативних навичок із навчальної теми. Із застосуванням предметно-мовного інтегрованого навчання виформуються всі мовленнєві навички:
аудіювання,читання, говоріння, письмо.
Мета презентованої Модельної навчальної програми мовного занурення – набуття функційних навичок в рідній (румунській) та другій (українській) мові, що є засобами вивчення інших програмових предметів у ЗЗСО.
Завдання програми:
створення сучасного освітнього простору;
розвиток активного мислення та соціальних навиків;
функціональне знання державної (естонської) мови та інших мов (читання, письмо, говоріння і розуміння почутого);
повага культурних цінностей іншого народу;
необхідність в суспільстві на основі якісної освіти.
У реалізації Концепції Нової української школи держава виходить з того, що вивчення української мови є обовʼязковим для всіх громадян України, бо це, як підтверджує багатовіковий досвід держав світу, запорука міжетнічної злагоди, єдності і стабільності суспільства, ефективного функціонування держави, позитивного її сприйняття як повновартісного і незалежного субʼєкта світової спільноти.
Програма мовного занурення має додаткову цінність для двомовної освіти, оскільки метою є набуття функційних навичок обох мов та подеколи опанування третьої (іноземної) мови. Найхарактернішою особливістю програми мовного занурення є те, що другою мовою учитель навчає загальні предмети, наприклад, здоров’я, безпеки та добробуту; математику; географію та історії. Очікуваний результат – учні, які паралельно вивчають румунську й українську мови, матимуть однакові успіхи з таких предметів, такі, як у дітей, що вивчають їх рідною мовою. УчніЇ учениці отримують свої перші мовні/мовленнєві навички природно й відносно легко, оскільки українська мова для людей навколо них є загальним засобом спілкування та пізнання.
Після презентації Модельної навчальної програми відбувся конструктивний діалог
із педагогами Чернівецької області.
