Яке воно – покоління Y, або «діти тисячоліття», які в ХХІ столітті поведуть Україну вперед?

Відповідь на це питання шукали під час цьогорічної педагогічної практики магістранти-філологи

 Почнемо наш матеріал із актуальної цитати: «В Україні, як і у всьому світі, набирає ваги так зване покоління Y, або «діти тисячоліття», які народилися між 1990 і 2000 роками. Їхні погляди, спосіб життя кардинально відрізняються від старших поколінь. Досить поглянути на організацію офісів провідних технологічних корпорацій, щоб зрозуміти, на що орієнтується креативний клас, який визначає обличчя сучасної економіки. Для них немає чіткого розмежування між роботою, навчанням і відпочинком. Робота не обов’язково має бути серйозною і нудною. Життя для них – це гармонія між зароблянням коштів, пізнанням нового, самовдосконаленням, грою та розвагою.

На підході покоління Z. Цього року вперше підуть до школи діти, які народилися в 2010 році. Вони не обов’язково будуть поділяти погляди старших. Яке життя оберуть сьогоднішні першокласники? Якою б не була відповідь, маємо запропонувати майбутнім поколінням українців школу, яка буде для них сучасною» (Розділ «Формула нової школи» з Проекту концепції «Нова школа: простір освітніх можливостей», 2016). Отож цьогорічна педагогічна практика стартувала водночас із реформою Нової української школи. Які ж враження в її перебігу наших студентів?

 Згідно з цьогорічним навчальним планом підготовки фахівців другого освітнього рівня студенти VІ курсу ЧНУ імені Юрія Федьковича проходили педагогічну практику в різний спосіб:

• магістранти, які навчаються за спеціальністю «Філологія (українська мова і література)», – асистентську (з 01.09.2017 р. по 26.10.2017 р.) на своїх випускових кафедрах, зокрема на кафедрі сучасної української мови під керівництвом доц. Рабанюк Любові Степанівни здобувала педагогічний досвід Климська Вероніка Анатоліївна;
• студенти, майбутні магістри «Середня освіти (українська мова та література)», – так само асистентську та шкільну практики (з 29.09.2016 р. по 26.10.2016 р.), серед них завтрашні випускники нашої кафедри:

під керівництвом доц.Рабанюк Любові Степанівни:

• Бойко Уляна Юріївна – Косівська ЗОШ № 1 з класами поглибленого вивчення англійської мови Косівської районної ради Івано-Франківської обл.;
• Гладій Тетяна Олегівна – Шатавський навчально-виховний комплекс «ЗОШ І–ІІІ ступенів, колегіум» Маківської сільської ради Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл. (керівник від бази практики – вчитель української мови та літератури Фалендиш Т. І.);
• Іваськевич Юлія Ігорівна – Чернівецька ЗОШ І–ІІІ ступенів № 3 (керівник від бази практики – Гордеєва Р. В.);

 під керівництвом доц.Томусяк Людмили Миколаївни:

• Дондюк Тетяна Олександрівна – Новобросковецька ЗОШ І–ІІІ ступенів Сторожинецької міської ради Сторожинецького р-ну Чернівецької обл.;
• Кондришин Дарина Миколаївна  – Яворівська гімназія імені О. Маковея Яворівської міської ради Львівської обл. (керівник від бази практики – вчитель української мови та літератури Луньо Н.П.);
• Ришкуляк Оксана Георгіївна – Підвальнянський навчально-виховний комплекс Байраківської сільської ради Герцаївського р-ну Чернівецької обл. (керівник від бази практики – вчитель української мови та літератури Панченко К. М.).

 Під час захисту матеріалів педагогічної практики на засіданні кафедри студенти поділилися своїми враженнями, думками й певними занепокоєннями. 

Так, Юлія Іваськевич порівняла, як за два роки змінився навчальний процес у Чернівецькій ЗОШ І–ІІІ ступенів № 3, адже вона свідомо обрала той навчальний заклад, у якому практикувалася, ще будучи бакалавром. За її спостереженнями, сучасна школа динамічно розвивається. На методичних радах і в кулуарах досвідчені педагоги жваво обговорюють концепцію МОНУ щодо реформування ЗНЗ, зміни в оновленій програмі з української мови та літератури, переваги й недоліки нових підручників тощо. Готуючись до уроків, учитель має брати до уваги, що сучасні діти змалечку користуються комп’ютером, гаджетами тощо, отож можуть самостійно відшукати потрібну інформацію в Інтернеті. Насамперед їх потрібно вчити правильно використовувати здобуті знання, формувати навички практичного використання в повсякденному житті. І ще – в гонитві за дотриманням стандартів і концепцій не забути про духовний світ кожної дитини.

Вероніка Климська пошкодувала, що цього разу не проходила практику в школі. Напевно, працюючи зі старшокласниками, могла б змінити свої плани щодо працевлаштування по завершенні навчання в університеті. Готуючи абітурієнтів до ЗНО, їй легко вдається встановити з ними контакт, на противагу з молодшими школярами потрібно більше зусиль і терпіння. Щодо асистентської практики на кафедрі, то цікаво було спробувати свої сили в іпостасі викладача, готуючи і проводячи лекції та практичні заняття. Утім, вал документації, повсякденні справи, що мають опосередкований до науки й педагогіки характер, не надихають і забирають багато дорогоцінного часу викладачів. Так, без сумніву, не має бути в ХХІ ст. з огляду на комп’ютеризацію та новітні технології. Невеликий досвід навчання за програмою Erasmus + в Ягеллонському університеті переконує в необхідності випрацювання нових підходів до організації робочого дня науковців.  

Тетяна Гладій та Дарина Кондришин розказали про особливості впровадження в сучасний навчальний процес інклюзивної освіти. Наприклад, у Яворівській гімназії імені О. Маковея (Львівська обл.) вчителі займаються з учнями з особливими потребами індивідуально за місцем їх проживання, тоді як педколектив Шатавського навчально-виховного комплексу «ЗОШ І–ІІІ ступенів, колегіум» (Хмельницька обл.) активно створює умови для навчання таких дітей спільно з однолітками. Для таких учнів необхідно забезпечити спеціальні вигоди (пандуси, вбиральні тощо), запровадити індивідуальні програми розвитку та передбачити корекційно-реабілітаційні заходи, а також психолого-педагогічний супровід. Без сумніву, такі заняття уможливлюють соціалізацію дитини з особливими потребами як в учнівському колективі, так і в суспільстві загалом.

Найбільший педагогічний досвід мають студентки Тетяна Дондюк і Оксана Ришкуляк, які вже майже чотири роки працюють у школах Буковини й переконані в правильності вибору професії вчителя-вихователя. Викладачам і студентам цікаво було дізнатися, як впроваджують у сучасній школі принципи партнерства – співпрацю з батьками, громадою та учнями. Йшлось також про зменшення престижності педагогічного фаху в Україні й необхідності створення на державному рівні умов для ефективної роботи освітян, оскільки лише вмотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно, може підготувати дитину до гармонійного життя в глобалізованому й інформаційно-технологічному світі. Саме в цьому полягає формула сучасної української школи – школи духовних цінностей і компетентностей ХХІ ст.

У підсумку ми дійшли думки, що не за горами ті часи, коли вчитель зможе готувати власні авторські навчальні програми, обирати підручники, методи, стратегії, засоби навчання. Серед методів навчання застосовуватимуть: ігри, соціальні, дослідницькі проекти, експерименти, групові завдання тощо. 
Студенти й керівники вдячні доценту кафедри Максим’юк Оксані Василівні за добру організацію педагогічної практики на філологічному факультеті.

Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших (Григорій Сковорода)

Доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри сучасної української мови 
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА