Філологи відкрили для себе таїну музейної педагогіки

Музей повинен бути оселею муз і водночас школою, і храмом, і священним місцем, де закумульовано все для вивчення прекрасного та для поклоніння красі, щоб потім і в житті розуміти й любити красу (Богдан Ханенко)

 

Музей – це аж ніяк не комора для зберігання накопичених упродовж попередньої історії речей. Особливо, якщо йдеться про музейну педагогіку.

В європейській освітній практиці шкільні музеї історії освіти – інтелектуально-культурний центр, відкритий для всіх креативний майданчик просвітництва, куди вчителі, студенти й учні можуть прийти, щоб доторкнутися безпосередньо до своєї культури та історії, усебічно розвиватися й спілкуватися, проводити майстер-класи та конференції.

Авторка класичного музейного мануалу «Як говорити з дітьми про мистецтво» Франсуаза Барб-Ґалль зазначала: «Кожному, від дитини до особи похилого віку, важливо особисто долучитися до мистецького твору. Дуже важливо торкнутися до чогось високого, людського, незалежно від віку, статків, освіти. Витвір мистецтва – це пункт відліку інтенсивного життя особистості. Кожному відвідувачу треба показати, що він – у центрі цього життя, а не десь на маргінесах. Тоді його сприймання й мистецтва, і музею кардинально зміниться. Головне – спрацювати так, щоб бути впевненим: із музею люди вийшли збагаченими духовно – знаннями, емоціями тощо».

27 лютого 2018 р. майбутні бакалаври спец. «Середня освіта (українська мова та література)» й магістранти спец. «Філологія (українська мова та література)» під орудою професора кафедри сучасної української мови Наталії Руснак побували в Чернівецькій ЗОШ І–ІІІ ст. № 5 (директор – Світлана Жуковська), щоб доторкнутися до історії розвитку освіти Буковини, починаючи з ХІХ ст. і до сьогодення. Майбутнім педагогам цікаво було дізнатися про відкриття Вищої державної п’ятикласної гімназії в Чернівцях (1808 р.) та Другої  державної німецької гімназії (1896 р.) з українськими паралельними класами, яка в 1901 р. була реорганізована в цісарсько-королівську Другу державну гімназію, що стало визначною подією для утвердження буковинської класичної середньої освіти. Інша віха – 1901 р. – створення другої Чернівецької гімназії як філії Першої державної гімназії. Ця подія – досить великий здобуток українців, адже в навчальному закладі сформовано  класи з українською мовою навчання. Загалом станом на 1913–1914 н. р. усього в Буковинському краї налічувалось 14 гімназій, з яких 3 були реальними, а відповідно 11 – класичними гімназіями (І. Петрюк). Читайте докладніше: https://uk.wikipedia.org/wiki/

Цікаво, що по завершенні навчання гімназисти одержували право вивчати філософський курс (тривалістю в 2 роки) та вступати до університетів. Зовсім не дивно, що в історії розвитку Першої п’ятикласної гімназії закарбовано імена видатних особистостей – Юліана Кобилянського, Міхая Емінеску, Карла Еміля Францоза та ін.

Розповідь екскурсовода переконувала, що освіта нашого краю пройшла «тернистий» шлях становлення українських гімназій на території Буковини за часів Австрійської імперії й Румунської держави. Утім, зміст навчально-виховного процесу в гімназіях періоду ХІХ – першої половини ХХ ст. був важливим чинником формування в школярів загальнолюдських цінностей, сприяв розвитку їхнього мислення. Тодішні освітні програми охоплювали такі цикли: гуманітарний, прикладний, загальний та природничо-математичний. Навчальний процес, на жаль, не був забезпечений належним чином через нестачу підручників, незлагоджену систему навчання в гімназіях. До того ж педагогічні кадри подеколи не мали відповідної підготовки для викладання в таких закладах.

11
9
19
20
12
14
16
8

Оригінальні експозиції музею – документи, фотографії, шкільне приладдя – уяскравлюють генезу освітнього процесу на Буковині в різні періоди, акцентують увагу на особливостях буковинського шкільництва. Особливу увагу приділено вчителям, які є золотим фондом освіти Буковинського краю.

Якого важливого висновку дійшли студенти?

Згуртованість і жертовність громадськості Буковини у справі становлення і зміцнення бази української середньої загальноосвітньої школи краю мала б бути повчальною та гідною наслідування й у наш час.


 Щиро дякуємо за світлини магістранці Вікторії ПУКАНЮК 

Доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри сучасної української мови 
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.