• Головна
  • Новини
  • Актуальні новини
  • Словник «Фразеологізми у творах Богдана Лепкого» – гідний пошанівок визначному краянину від науковців ТНПУ ім. Володимира Гнатюка
02.06.2018_1.jpg

Словник «Фразеологізми у творах Богдана Лепкого» – гідний пошанівок визначному краянину від науковців ТНПУ ім. Володимира Гнатюка

До 145-річчя від Дня народження Богдана Лепкого

 Колисав мою колиску
Вітер рідного Поділля
І зливав на сонні вії
Степового запах зілля.

Колисав мою колиску
Звук підгірської трембіти,
Що від неї зорі меркнуть
І росою плачуть квіти.

Колисав мою колиску
Голос недалеких дзвонів,
І веселий спів весільний,
І сумний плач похоронів.

Колисав мою колиску
Крик неволеного люду
І – так в серце вколисався,
Що до смерті не забуду.
Богдан Лепкий

Фразеологізми є специфічними мовними формулами із закодованою інформацією про минуле наших предків, їхній спосіб сприйняття світу та оцінку всього сущого; вони акумулюють культурні потенції народу, тільки йому притаманним способом маніфестують дух і неповторність ментальності нації (В. Д. Ужченко). До того ж фразеологізми (фраземи) – складник ідіостилю письменника, репрезентанти його мовної картини світу.

Мовна палітра Богдана Лепкого (04.11.1872–21.07.1941), поета, прозаїка, драматурга, перекладача, публіциста, критика, історика літератури, редактора, професора Ягеллонського університету в Кракові, педагога, видатного громадсько-культурного діяча кінця XIX – початку XX століття, вражає активністю вживання фразеологізмів та багатством їх емоційно-оцінних смислових навантажень. Майстерність письменника передусім полягає в умінні підпорядкувати розмаїття фраземних засобів української мови авторському задуму: влучно, емоційно та образно схарактеризувати зовнішність, психічний стан, вдачу, дії та вчинки персонажів; повчати й застерігати, висміювати і жартувати тощо. У цьому переконує нове ґрунтовне видання науковців кафедри української мови Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка «Фразеологізми у творах Богдана Лепкого» (Тернопіль, 2018). Самобутній авторський словник дає нам змогу по-новому осмислити творчу спадщину одного з найвидатніших письменників Галичини.

У «Передмові» укладачі лексикографічної праці – професори С. Є. Панцьо та Т. П. Вільчинська, доценти І. М. Бабій, Н. І. Лісняк, Н. О. Свистун, Т. М. Миколенко, Н. Д. Парасін, канд. філол. наук Наливайко М. Я. – зазначають, що об’єктом пропонованого словника стали фразеологізми, виявлені в художніх творах та публіцистиці Богдана Лепкого, а метою – опис їхнього значення та встановлення специфіки функціонування у творах письменника.

1
2
3
4

У другому виданні, підготовленому для вчителів, викладачів, аспірантів і студентів, загалом для всіх, кого цікавить мова й культура рідного краю, охоплено всю творчість Б. С. Лепкого, який «масштабом творчого ужитку поступався лише своєму вчителеві І. Франку» (Ф. Погребенник). А це 12 одно- й двотомних видань творів письменника, опублікованих упродовж 1990–2007 рр., загальним обсягом 5105 сторінок.

Надійна джерельна база та 6 академічних словників фразеологізмів української мови, що їх колектив авторів-укладачів залучив для тлумачення дібраного за допомогою наскрізного виписування фактичного матеріалу – 3000 тис. фразеологічних одиниць та їхніх варіантів, – уможливлюють наукові студії щодо встановлення особливостей фраземовживання у творчості Богдана Лепкого, зокрема загальнонародних тенденцій, позначених етнопсихологічними особливостями, а також індивідуальних рис, у яких відбито вузьколокальні, регіональні ознаки та особливості авторського перетворення фразем. Отож, без сумніву, презентоване ошатне видання збагатило вітчизняне словникарство загалом й українську авторську фразеографію зокрема.

Глибина та оригінальність Лепкової думки, уяскравлена фразеологізмами, вражає актуальністю для портретування українського сьогодення. Наприклад, наведемо зразки словникових статей зі Словника:

АРМІЯ
на лицарській честі сила армії стоїть
Потрібно бути чесним, справедливим, щоб перемогти.
На лицарській честі сила армії стоїть, а ми вождів своїх ворогам у руки давали,
щоб власні голови спасти, і яка тут тобі честь? (Полтава, с. 181).

ЛАД
знати світові лад
Розумітися на чомусь; знати точно, достеменно.
А хіба ж нам не все одно, хто над нами панує. Хлопові одна біда – говорять, бо дурні.
Та ми, козацькі люди, знаємо світові лад (Батурин, с. 495).

ЛЮБИТИ
любити ближнього, як самого себе
Дуже любити, цінувати, поважати.
Основа Христової віри: «люби ближнього як самого себе» стала нині абсурдом.
Треба багато праці, щоб цим ідеальним словам привернути їх реальне значіння (Вовки і вівці, с. 190).

МАТИ
раз мати родила, раз треба вмирати
Уживається для вираження відчайдушності, остаточного вирішення.
Раз мати родила, раз треба вмирать. Коли б лиш чесно,
щоб без сорому предстати на страшному суді (Батурин, с. 349).

МИЛУВАННЯ
на милування нема силування
Про неможливість схилити когось до якихось дій.
Хай зрозуміють вже раз, що треба пошанувати волю одиниць і народів,
що на милування нема силування, що краще мати доброго сусіда,
як злого хлопа-раба, і що рабом український народ ніколи не стане (Голос до всіх, с. 227).

МИР
не от миру сего (не від миру сього)
Не такий, як усі; особливий, незвичайний, дивний і т. ін. (ФСУМ, с. 488).
Щира розмова – найкращий лік на смуток, на смуток не от миру сего (Над морем, с. 453).

МІСЦЕ
зриватися з місця
Раптово залишати місце перебування, кидати якусь роботу тощо.
Це лиш пани при першій тривозі зриваються з місця, як наполохана птиця,
а селянин кріпко тримається землі (Полтава, с. 248).

НАГАЙ
жене нагай чужого пастуха
Підкорятися чужинцям.
Треба було раз підняти клич самостійної держави, без котрого народ дорешти пропаде,
переміниться у велике стадо невільників-рабів, що з острахом звірячим послушно йдуть туди,
куди їх жене нагай чужого пастуха (Батурин, с. 299).

Навіть за наведеними мінімальними контекстами стає очевидним, що загальнонародна й оказіональна варіантність фразеологічних одиниць в мові творів Б. Лепкого істотно поглиблює розмовний колорит тексту й засвідчує вільне володіння письменника фраземними народними скарбами, його мовне чуття стилістичних відтінків та майстерність у доборі мовних засобів.

Оскільки автори опиралися на широке розуміння фразеології, то Словник охоплює українську ідіоматику, пареміологію, усталені порівняння, традиційні побажання, клятви, прокльони тощо, ужиті в різножанрових творах письменника. Отож реєстрова частина презентованої лексикографічної праці, тлумачення фразем, текстові ілюстрації з чіткою паспортизацією, стануть у пригоді й у навчальному процесі під час викладання нормативних курсів «Сучасна українська мова. Фразеологія. Синтаксис», а також вибіркових – «Українська ідіостилістика», «Лінгвістичний аналіз тексту», «Основи мовленнєвої діяльності», «Етнолінгвістика», «Практична лінгвістика» тощо.

«Словник «Фразеологізми у творах Богдана Лепкого» дає простір  кожному, хто з ним ознайомиться, по-новому осмислити творчу спадщину цього подвижника національно-державного відродження України, збагатитися духовно, інтелектуально, додати щось нове чи по-іншому осягнути вже відоме, знане» (Гнатюк І. С. Нове слово в українській авторській фразеології / Ірина Гнатюк // Українська мова. – 2014. – № 2. – С. 153).

Щиро вітаємо наших колег зі студентської столиці України
з успішним завершенням копіткої багаторічної праці та 
виходом у слов’янський світ фундаментального видання!
Дай, Боже, Вам здоров’я, сил, натхнення в добрих справах і, за Б. Лепким:
«Не хиляти вділ прапора»!


 ДОВІДКОВО:
Фразеологізми у творах Богдана Лепкого. Словник / гол. ред. Панцьо С.Є. – Тернопіль : Джура, 2010. – 220 с.

Рец.: ГНАТЮК І. С. Нове слово в українській авторській фразеографії / Ірина Гнатюк // Українська мова. – 2014. – № 2. –
         С. 150–153. 
         ГНАТЮК І. С. Вагомий внесок у словникарство [Електронний ресурс] / Ірина Гнатюк // Слово просвіти. – 2014. – 25 січня. –
                             Режим доступу: http://slovoprosvity.org/2014/01/25/

Фразеологізми у творах Богдана Лепкого. Словник / гол. ред. Панцьо С. Є. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Тернопіль : Джура, 2018. – 432 с.

Автор проекту і головний редактор – проф. Панцьо С. Є.
Заступник редактора – доц. Лісняк Н. І.
Відповідальний секретар – доц. Свистун Н. О.

Укладачі:
ПАНЦЬО Стефанія Єлисеївна – автор наукової концепції, професор.
БАБІЙ Ірина Михайлівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального мовознавства і слов’янських мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
ВІЛЬЧИНСЬКА Тетяна Пилипівна – доктор філологічних наук, професор кафедри загального мовознавства і слов’янських мов, декан факультету філології та журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
ЛІСНЯК Наталія Іванівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та літератури Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
МИКОЛЕНКО Тетяна Михайлівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
НАЛИВАЙКО Марія Ярославівна – кандидат філологічних наук, викладач кафедри української мови та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
ПАРАСІН Наталія Дем’янівна – кандидат філологічних наук, доцент.
СВИСТУН Ніна Олександрівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального мовознавства і слов’янських мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Рецензенти:
КАРПЕНКО О. П., доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України;
АРКУШИН Г. Л., доктор філологічних наук, професор кафедри історії та культури української мови Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки;
МОЙСІЄНКО А. К., доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Перейти

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Перейти

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Перейти