Граматичний профіль сучасної української літературної мови
Книги, у яких укарбовано розмаїття й неповторні вияви мовної структури
У сучасному мовознавстві маємо концептуальне розмаїття граматик, у яких апробовано різні підходи до вивчення граматичної системи. Українські граматичні дослідження 70-х рр. XX ст. – початку XXI ст. також засвідчують активне розпрацювання концептуальних засад новітньої граматики української мови (про найважливіші здобутки в цій галузі київської та донецької шкіл граматистів див.: Городенська К. Функціонально-категорійна граматика української мови / Катерина Городенська. – Режим доступу: http://linguistics.kspu.edu/webfm_send/882).
2004 року в київському видавництві «Пульсари» побачила світ фундаментальна праця «Теоретична морфологія української мови» Івана Вихованця та Катерини Городенської (за ред. член-кореспондента НАН України І. Р. Вихованця. – 400 с.). У «Передмові» автори зазначили: «За останнє тисячоліття відбулися вікопомні події в житті України: вона звільнилася від колоніального гніту й здобула незалежність. Це актуалізувало завдання створити теоретичну граматику, побудовану в національно-культурних вимірах і вивільнену від ідеологічних догматів тоталітарної доби. /.../ Велику потребу такого теоретичного опису, побудованого на відмінних від традиційної морфологічної проблематики засадах, особливо усвідомлюємо тепер. Адже перейшли нам у спадок водноманітнені й нав’язувані з колишнього імперського центру підходи до розв’язання мовознавчих питань, виразні прояви лінгвістичного ізоляціонізму, десятиріччями свідомо вибудовуваний і плеканий мовний бар’єр, які завдали величезної шкоди для нормального розвитку українського мовознавства та його рівноправного входження в до світового лінгвістичного світу. Тому нині переживаємо болісний процес пошуку свого місця, точніше – свого творчого обличчя. /.../ Отож у цій книзі зреалізовано двоє завдань – теоретичні пошуки в галузі граматики та оборона природної (не спотвореної) стихії українського слова» (с. 6). Саме за оригінальний розгляд мовних явищ і цілісність концепції граматичного ладу української мови Іван Романович Вихованець і Катерина Григорівна Городенська були удостоєні в 2005 р. академічної премії імені О. О. Потебні в галузі мовознавства.
Академічну граматику української мови добре знають мовознавці, викладачі, учителі й студенти філологічних факультетів. Без сумніву, жодне серйозне наукове дослідження в царині морфології та синтаксису не напишеш без цієї багатої на ідеї книги. У ній творчо узагальнено здобутки української граматичної думки як у розвитку граматичної теорії, так і в дослідженні граматичного ладу української мови за останнє тридцятиліття і запропоновано функціональну морфолого-синтаксичну концепцію до вирізнення й аналізу частиномовних класів, слів-морфем та слів-речень, а також морфологічних категорій усіх виокремлених відповідно до морфолого-синтаксичної концепції частин мови, осмислено й висвітлено складні процеси міжчастиномовної та внутрішньочастиномовної, міжкатегорійної і внутрішньокатегорійної взаємодії, простежено ступені меж частиномовних переходів за синтаксичною, морфологічною та семантичною ознаками, зв’язок морфології із синтаксисом та словотвором.
Набуток мовознавців відділу граматики і фонетики НАН України вагомий, незаперечний, проте мовна практика вищої та середньої загальноосвітньої школи сьогодні потребує нового, цілісного, щонайповнішого опису морфологічної системи української мови першого п’ятнадцятиріччя ХХІ століття, який узагальнив би напрацювання академічної та вишівської науки, відповів би на запити сучасної граматики. Саме таке завдання поставив перед собою сформований із провідних українських граматистів авторський колектив праці «Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія» – Іван Вихованець, Катерина Городенська, Анатолій Загнітко, Світлана Соколова (за ред. професора К. Г. Городенської. – К. : Вид-чий дім Дмитра Бураго, 2017. – 752 с.). Книгу адресовано широкій читацькій аудиторії – мовознавцям, викладачам і студентам філологічних факультетів, учителям і учням, усім, хто хоче глибше пізнати морфологічну будову нашої державної мови.
«У цій праці подано ґрунтовний опис морфологічної системи та структури української літературної мови на апробованій у сучасній лінгвоукраїністиці концепції функційно-категорійної граматики, теоретичні засади якої запропонував І. Р. Вихованець та розвинули його учні і послідовники» («Передмова», с. 14). У новітньому описі морфологічної системи та структури сучасної української літературної мови використано узвичаєну побудову навчального курсу морфології, що передбачає характеристики частиномовних і нечастиномовних класів одиниць, їхніх морфологічних категорій та з’ясування особливостей відмінювання (для словозмінних) і творення. Утім, її наповнення багато в чому відмінне.
ЯКЩО ВИ ЗАНУРИТЕСЯ У ГРАМАТИЧНИЙ ВСЕСВІТ, ТО ЗРОЗУМІЄТЕ...
- які три основні й одна додаткова ознаки лежать в основі класифікації слів на частини мови;
- які саме слова охоплюють центральні та периферійні частиномовні класи;
- чому займенники варто розподілити між чотирма частинами мови;
- до яких класів слів належать «гібридні» утворення – дієприкметник і дієприслівник;
- у чому специфіка синтаксичних функцій числівника та його сполучуваності з іменниками;
- з огляду на які критерії розширено кількість семантико-синтаксичних розрядів прислівника – з двох до чотирьох;
- на підставі чого вмотивовано слово-морфемний статус прийменників, сполучників і часток;
- що таке «слова-речення» тощо.
Нова фундаментальна праця, оперта на широкий фактичний матеріал, почерпнутий із найновіших монографічних та дисертаційних праць вітчизняних мовознавців, презентує граматичний лад української мови як самобутню динамічну систему. Читай і знай!
Щиро вітаємо авторів потужної різновекторної науково-прикладної праці із створенням
концептуально цілісного, послідовного та повного академічного опису типологійного профілю
«цариці наук про мову»!
Доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри сучасної української мови
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА
