09.10.2018_0.jpg

Майбутнє України – у педагогіці Любові, Добра і Краси

«Що було найголовнішим у моєму житті? Не роздумуючи, відповідаю: Любов до дітей» (Василь Сухомлинський)

 Людина, народжується на світ не для того,
щоб зникнути безвісною пилинкою.
Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.
(В. Сухомлинський)

28 вересня 2018 року українська та світова педагогічна спільнота широко відзначила 100-літній ювілей від дня народження видатного українського педагога, ученого зі світовим ім’ям, публіциста, письменника ВАСИЛЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА СУХОМЛИНСЬКОГО (28 вересня 1918, с. Василівка, нині Онуфріївський район Кіровоградської області – 2 вересня 1970, с. Павлиш, Онуфріївський район). 23 роки беззмінно працював він директором Павлиської середньої школи, яку перетворив у справжню освітню лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.

«Маємо погодитися, – констатує український учений-літературознавець Григорій Клочек, – що його творча спадщина наділена феноменом невичерпності. Константи Сухомлинського не втрачають свого значення, не розмиваються з плином часу, навпаки, набувають дедалі більшої актуальності. Пояснюється це тим, що директор школи з Павлиша весь свій рідкісний талант педагога, усю феноменальну працездатність зосередив на проблемі, яка була, є і буде одвічною для людства, – ПЛЕКАННЯ ДОБРА В ЛЮДИНІ».

Константи Сухомлинського... Що охоплює це поняття? Чи не втратили вони своєї значущості нині? Ці та інші питання спробували з’ясувати для себе студенти-філологи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Найактивнішими були магістранти V курсу спеціальностей «Середня освіта (українська мова та література)» й «Філологія (українська мова та література)», які ініціювали Тиждень молодого вчителя, присвячений вивченню творчої спадщини справжнього Педагога України.

У рамках дослідницької роботи «Збирачі зерна мудрості В. О. Сухомлинського» (навчальна дисципліна «Методика викладання української мови у вищій школі» – проф. Кульбабська О. В.) студенти 501 і 502 академічних груп уклали антологію його афоризмів за працею «Сто порад учителеві», що її невдовзі опублікуємо на нашому сайті для всіх охочих. Зокрема, магістранти Марія КовалишинЛіза СтасюкВалерія СлавінськаІнеса ЗегряАнастасія ДуплейКатерина БунякВіталія КіорескоКатерина Колодій і Яна Хімійчук подали фахові коментарі до трьох основних констант педагога-гуманіста – любов до Вітчизни й батьків, щирий пошанівок рідного слова і щоденне читання книг. Неабиякий інтерес викликав колоквіум «Уявне інтерв’ю з Василем Сухомлинським», у ході якого магістранти намагалися передбачити думки й оцінки директора школи з Павлиша щодо впровадження концепції Нової української школи, Болонської системи навчання у вітчизняних ЗВО та інших актуальних подій в освіті сьогодення. Ці фото – на добру згадку про натхненне спілкування.

Фото 1
Фото 2
Фото 3
Фото 4

Цікавою була зустріч старшокурсників філологічного факультету із працівниками університетської бібліотеки – завідувачем науково-методичного відділуТетяною Мурашевич та завідувачем відділу культурно-просвітницької роботи Марією Косташ, які презентували цикл книжкових виставок «Несу любов до дитини через все життя» і провели бібліографічний огляд «Педагогічна і літературна спадщина Василя Олександровича Сухомлинського у фондах Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича» (експоновано 63 джерела). Слухачі ознайомилися з 5-ти, 3-томними виданнями та окремими прижиттєвими працями Василя Олександровича, у яких популяризовано науково-педагогічну концепцію видатного педагога для її творчого використання в сучасній практиці навчально-виховної роботи загальноосвітньої та вищої шкіл. Закономірним для аудиторії став висновок: «Людина, для якої книжка вже у дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчуває себе обділеною, збіднілою і спустошеною» (В. Сухомлинський).

Фото 1
Фото 2
Фото 3
Фото 4

Магістранти 504 групи створили проект «Василь Сухомлинський: педагогіка спрямована в майбутнє», щоб узагальнити ідеї Школи Радості, доторкнутися до філософії серця вчителя-гуманіста, знайти відповідь на питання: «Хто винен у примітизуванні образу найвидатнішого педагога сучасності?». Результат їхньої практичної роботи – довідник «Методична наука в особистостях», укладання якого, без сумніву, триватиме й далі, але старт був цікавим і вдалим! Висловлюємо подяку найактивнішим учасникам – Анніті Бербенюк, Яні Проскурняк, Марії Мізюк, Марині Доскалюк, Олені Костенян, Ірині Драбчак, Вікторії Клименко, Олександрі Литвиненко, Олександрі Осинчук, Роксоляна Зубко.

Фото 1
Фото 2
Фото 3
Фото 4
Фото 5
Фото 6

Усі учасники проектів зрозуміли, що наближення до справжнього Сухомлинського потребує напруженої роботи душі, серця, розуму: «У нього не було ні безкрилої приземленості, ні безпідставного романтизму. Це була велика й безстрашна перед самою собою, але віруюча, і у вірі своїй самовіддана, душа. Віра в моральну серцевину людини поєднувалася в ньому із спопеляючим горнилом роздумів, з якими він болісно шукав виходу. Це була єдність двох начал – ствердження і заперечення, – і саме тому гранично болісна, може навіть трагедійна, яка поєднувала в собі і страждання чесної благородної душі, і її високі устремління. Як у музиці Бетховена або Чайковського, коли в одній симфонії протидіють і все ж таки сполучаються, зливаються воєдино і трубні звуки безпощадної долі, і тонкі до ніжності порухи душі, і біль, і любов, і надія, і палке передчуття прийдешньої Радості» (письменник Григорій Мединський).

Студенти-бакалаври 101, 103, 201 та 202 груп під керівництвом канд. філол. наук Струк Іванни Михайлівни (курси «Вступ до спеціальності» і «Практикум з української мови») взяли активну участь у заході «Людина починається з добра», під час якого ознайомилися з літературною спадщиною Сухомлинського і спробували написати казку за мотивами творів Василя Олександровича, автора педагогічної системи з виховання людяного в людині (найкращі твори готуємо до друку). Творче змагання юних казкарів відбулося в золотоосінньому парку університету – цікаво, атмосферно!

Фото 1
Фото 2
Фото 3
Фото 4

Приємно, що магістрантка 504 групи Олександра Осинчук, колишня випускниця педагогічного коледжу ЧНУ імені Юрія Федьковича, взяла участь у флешмобі «Життєва мудрість порад В.О. Сухомлинського», ініційованого викладачами циклової комісії педагогіки та психології цього навчального закладу. Отож не губимо золотої нитки «сродної праці»!

img 20180928 091544 img 20180928 100200 

У такий спосіб майбутні педагоги переконалися в актуальності думки В. О. Сухомлинського: «Школа – це не комора знань, а світоч розуму, святиня і надія, духовна колиска народу, норовливе дитя суспільства. Це – світ душевних людських доторкань, зосередження добрих почуттів, тонких переживань. Це – вічне вогнище краси, освіти й освіченості». Саме тому найважливішим для вчителя є «жива, допитлива думка, що перебуває в постійному пошуці. Без думки не можна уявити відкриттів і знахідок – нехай маленьких, із першого погляду непомітних, – але без них немає педагогічної творчості». Пам’ятаймо цей мудрий заповіт!

А чи знаєте Ви, що...

  • В. О. Сухомлинський не навчався у відомих університетських центрах, у молодості не мав змоги працювати в знаменитих наукових бібліотеках. Був студентом-заочником периферійного учительського інституту (це рівень сучасного технікуму). Проте зумів за чотири місяці екстерном скласти іспити в педагогічному інституті й здобути диплом про вищу освіту. Незважаючи на прискорений курс навчання, його освіченість вражала одногрупників і викладачів. За кілька місяців досконало вивчив німецьку мову, знав англійську, французьку, польську та чеську.
  • У 1955 році Василь Олександрович захистив кандидатську дисертацію на тему «Директор школи – керівник навчально-виховного процесу». Він є автором 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок, притч та новел для дітей. Найвідомішу його працю – «Серце віддаю дітям», перекладено на 30 мов світу й перевидано 54 рази. Загалом твори В. О. Сухомлинського видано 53-ма мовами світу накладом майже 15 млн. примірників. У період з 1945 по 1970 роки надруковано 463 статті; у 1971–1986 рр. – 105 статей; 1976 р. вийшли друком вибрані твори Сухомлинського у 5-ти томах. Країни, де видавали твори В. Сухомлинського: Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Естонія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Таджикистан, Татарстан, Узбекистан, Чувашія. А також: Англія, Болгарія, Іспанія, Китай, Монголія, Німеччина, Польща, Румунія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехословаччина, Югославія, Японія.
  • Із 1958 року Сухомлинський – член-кореспондент Академії Педагогічних Наук, з 1958 р. – Заслужений вчитель УРСР. У 1968 році йому присвоєно звання Героя Соціалістичної праці й обрано член-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР.
  • У 1974 р. за книгу «Серце віддаю дітям» Сухомлинський удостоєний Державної премії УРСР.
  • 1989 р. була утворена Міжнародна асоціація прихильників Сухомлинського (Марбург), а в 1990 р. – Українська асоціація Василя Сухомлинського, що систематично проводить Всеукраїнські педагогічні читання, присвячені вивченню і впровадженню в широку педагогічну практику творчої спадщини видатного педагога. З плином часу інтерес учених і вчителів до життя і творчості В. О. Сухомлинського зростає, поширюється в Україні й світі. Без його творчості не можна уявити сучасної гуманної педагогіки.
  • Ідеї Сухомлинського активно впроваджують в життя: НВК «Павлиська ЗШ І-ІІІ ступенів-ліцей імені В. О. Сухомлинського»; Український колеж імені В. О. Сухомлинського м. Києва; Олександрійське педагогічне училище Кіровоградської області імені В. О. Сухомлинського; Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського; дитячий навчальний заклад імені В. О. Сухомлинського; Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського.
  • Нещодавно в Китаї (місто Хуаші) за 11 місяців побудували школу, що носить ім’я Сухомлинського. Проектанти задумали цю школу як «школу радості», про яку мріяв і яку творив усе своє життя Василь Олександрович. Школа складається з багатьох світлих просторих корпусів, і навчається в ній п’ять тисяч учнів. У школі є музей Сухомлинського, пам’ятник йому. Педагоги дотримуються принципів гуманістичного виховання. Впроваджуються чотири знамениті культи Сухомлинського: культ батьківщини, культ матері, культ рідного слова, культ книги. Студенти, які відбувають практику в цій школі, складають обов’язковий залік за книгою Сухомлинського «Сто порад учителеві».
  • У 2011 році на честь Василя Сухомлинського названа вулиця в Києві. 2015 року одну з вулиць Дніпра перейменували на вулицю Василя Сухомлинського. У лютому 2016 в Олександрії на честь Василя Сухомлинського було названо вулицю в мікрорайоні Перемоги.
  • Ім’ям Сухомлинського назвали відомчу відзнаку Міністерства освіти і науки України. На честь видатного педагога в 2003 та 2018 роках в Україні випустили ювілейні монети із серії «Видатні особистості України» та «Серце віддаю дітям».
  • Найкращим свідченням світового виміру ідей Василя Олександровича є відзначення цьогорічного ювілею педагога на рівні ЮНЕСКО.

Спадщина кожного митця і кожного вченого має свою долю. Одну досить швидко забувають, 
іншу якийсь час тримають на оці. І лише небагатьом випадає залишитися у «великому часі» (М. Бахтін).

09.10.2018 11

Відео про життєво-творчий шлях Василя Сухомлинського

«Василь Сухомлинський як особистість» https://www.youtube.com/watch?v=VsB6BR8KoGI

«Школа радості В. Сухомлинського» https://www.youtube.com/watch?time_continue=19&v=T_rqcLghBDg

«Василь Олександрович Сухомлинський. Павлиський романтик» https://www.youtube.com/watch?v=w5lwIEGk0C8


Вісім презентацій про життя і творчість В. О. Сухомлинського 

на сайті https://book-small-town.jimdo.com

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Перейти

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Перейти

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Перейти