Книжкові паралелі та меридіани на мовознавчій мапі України
Сила духовної інтелігентності людини - в силі знання своєї літературної мови (Іван Огієнко)
Кожний студент вищої школи, якого б фаху він не навчався, мусить добре знати найперше свою соборну літературну мову й вимову, свій соборний правопис. Особливо ж мусять вони плекати вивчення складні своєї мови й пишатися її добрим знанням (Іван Огієнко).
Минуло 83 роки від часу виходу у світ праці Івана Огієнка «Наука про рідномовні обов’язки», проте думки непересічного діяча на державотворчому полі, україніста і славіста, поета, фольклориста, публіциста, літературного критика й мистецтвознавця, редактора, видавця, філософа, історика церкви, богослова, перекладача Біблії та богослужбових книг, історика культури, палеографа, міністра, фундатора й організатора Кам’янець-Подільського університету, ніколи не втратять своєї актуальності. У цьому переконують нові ошатні видання мовознавців із Чорноморської Пальміри.
Перший навчальний посібник – «Практикум з українського правопису» (наук. ред. проф. Ковалевська Т. Ю. ; за заг. ред. Дружинець М.Л. ; Одеса, 2018. – 396 с.), що вкрай необхідний для студентів, абітурієнтів, учнів-старшокласників і вчителів-словесників, підготував і видав авторський колектив, до складу якого увійшли Марія Дружинець (відп. ред.), Ганна Сеник, Алла Романченко, Олена Антонюк, Олена Вартик, Алла Дубик, Олена Коваленко, Тетяна Кристиве, Олена Леонтьєва, Лідія Мурзичева, Наталія Пазіна, Алла Порожнюк, Галина Прісовська, Алла Третяченко, Альона Хлопова, Валентина Щербина, Олена Якимович. Дібраний і чітко структурований за певними рубриками фактичний матеріал («Аудиторні вправи й завдання», «Вправи та завдання для самостійного виконання», «Контрольні тести» (два варіанти), «Диктант», «Список рекомендованої літератури»), без сумніву, сприятиме кращому засвоєнню літературних норм сучасної української мови, вдосконаленню правописних навичок, умінню застосовувати набуті теоретичні знання на практиці, формуванню культури грамотного писемного й усного мовлення. На особливе схвалення заслуговує застосований авторами посібника диференційований підхід до вмінь і навичок студентів, що його зреалізовано через варіанти виконання самостійних завдань, можливість вибору тематики творчих робіт, а також випрацюваний комплекс завдань підвищеної складності.
Викликає поцінування, що кожна тема із шести розділів рецензованої комплексної навчально-довідкової праці достатньо апробована на групових та індивідуальних заняттях із бакалаврами в чотирьох провідних ЗВО, що їх представляють високоповажні автори з Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Одеського національного політехнічного університету, Одеського державного аграрного університету і Придністровського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (у цьому навчальному закладі здійснюють підготовку студентів за напрямом підготовки 45.03.01 «Філологія», спец. «Вітчизняна філологія (українська мова та література)»). Закцентуємо: пропонований методичний інструментарій вправного письма ґрунтується на найновіших здобутках мовознавчої, педагогічної, лінгводидактичної та психологічної наук та успішно протестований не лише в межах курсів «Орфографічний практикум з української мови» та «Українська мова (за професійним спрямуванням)», а й під час систематичної роботи із засвоєння відповідних розділів «Фонетика і фонологія. Орфографія. Орфоепія. Графіка», «Словотвір», «Морфологія» і «Синтаксис».
Книга стане в пригоді всім, хто прагне ґрунтовно оволодіти правописними нормами української літературної мови, цікавиться її проблемами та бажає підвищити рівень власної мовної культури.
Навчальний посібник «Розбіжності у вивченні синтаксису в школі й виші» (Одеса, 2018. – 124 с.) за авторства доктора філологічних наук Світлани Форманової, кандидатів філологічних наук Лариси Хаценко та Ілони Романюк на часі як для викладачів, учителів української мови, так і для студентів-філологів двох спеціальностей «Середня освіта» і «Філологія». Друге (доловнене) видання книги, що його рекомендувала до друку навчально-методична комісія Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, охоплює чотири розділи, у яких висвітлено особливості вивчення синтаксису («складні», за І. Огієнком) словосполучення, простого і складного речень. Імпонує логічний виклад теоретичного матеріалу з кожної теми, акцент на відмінностях у потрактуванні лінгвальної природи зазначених вище одиниць синтаксису в традиційній (саме до неї належить шкільна граматика) й новітній науковій парадигмах, чітка авторська позиція щодо проблемних питань синтаксичної теорії.
Перевагою рецензованої книги є те, що вельмишановні автори розглянули всі етапи вивчення в різнотипних освітніх закладах національної специфіки основних засобів синтаксичної номінації, визначаючи навчальні досягнення учнів / студентів із кожної теми, їхні мовні та комунікативні компетентності; подали глибокий аналіз чинної шкільної програми; продемонстрували, як ці відмінності негативно впливають на період адаптації учнів-випускників ЗНЗ до нового статусу – «студент філологічного факультету університету» – і відповідно до нових програмових стандартів; окреслили умови успішного засвоєння синтаксису як другого розділу граматики в учнівській і студентській аудиторіях тощо.
У практичній частині посібника наведено чіткі схеми й зразки синтаксичного розбору синтаксичних одиниць у шкільній і вишівській практиках, список рекомендованої літератури (основний і допоміжний).
Отож удоступнення цікавих підходів до аналізу синтаксичних явищ, спроба їх наукової типології, а також упорядкування граматичної термінології для опанування учнівською та студентською аудиторією – актуальне завдання сучасного мовознавства та лінгводидактики. Саме такого обґрунтованого висновку дійде кожний зацікавлений читач.
Вітаємо наших вельмишановних колег із прийдешнім святом – Днем української писемності та мови!
Хай не згасає творче натхнення й бажання рухатися вперед – до нових наукових обріїв.
Нехай у Ваших задумах буде мудрість, у наукових дослідженнях – підтримка однодумців,
у серці – сонячно від людської вдячності!
Огляд підготувала:
доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри сучасної української мови
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА
