Зміни – це закон життя. Упевнено крокуймо в майбуття!
Наука ніколи не була й не буде прочитаною книгою. Кожен важливий успіх окреслює нові перспективи (Альберт Ейнштейн)
Дорогі наші магістри-філологи!
Щиро вітаємо Вас із знаковою подією в житті – із завершенням навчання в рідній alma mater, отриманням дипломів про вищу освіту!
Саме в студентські роки, під величними склепіннями Чернівецького університету, Ви дізналися, що таке справжня дружба,
ніжне кохання, надійна підтримка та взаємоповага.
Це був чудовий час, коли ще можна дозволити собі побути «дітьми», будучи дорослими й відповідальними людьми!
Завжди 102! Фокусуємо дружбу!
Нам усі ці роки було затишно і світло від Вашого креативного розуму й щирості.
Щоденно вдивляючись уважним сердцем у Ваші допитливі очі, ми відкривали для себе такі знання, яких не знайдеш у книгах, – ЛЮДИНОЗНАВСТВА.
Дякуємо за щоденну мотивацію до самовдосконалення, розкіш спілкування, дружні, теплі й родинні стосунки!
Бажаємо Вам щастя, міцного здоров’я, натхнення та успіхів у досягненні поставленої мети!
А досягнувши професійних і життєвих успіхів, не розгубіть своїх студентських друзів,
збережіть у душі найприємніші спогади!
Твердості духу, глибокої віри, постійної надії та безмежної любові!
А прощання – не для нас!
Дивися…
Хочеш побачити себе – не дивися в дзеркало.
Дивися в очі тих, хто дивиться на тебе.
Дивися в душу тих, хто з тобою.
Дивися на птахів – вони летять проти вітру.
Дивися на риб – вони не бояться потонути.
Дивися на комашку – вона не журиться, що житиме лише день.
Дивися на бджолу – її труд солодкий.
Дивися на траву – вона не хоче бути деревом.
Дивися на дерево – воно весь час росте вгору.
Дивися на листок – він не боїться впасти, коли прийде час.
Дивися на ріку – вона несе краплини в океан.
Дивися на дорогу – вона не закінчується.
Дивися на камінь – він твердий у постійності.
Дивися на гору – вона манить вершиною.
Дивися на сонце – воно сходить щодня.
Дивися на вітер – він віє, де хоче, коли хоче і як хоче.
Дивися на дощ - він животворний.
Дивися на зірки – вони засвічують темряву.
Дивися на землю – там твоє коріння.
Дивися на небо – там дім твоєї душі.
Дивися на дітей – вони все роблять, бавлячись.
Дивися на жінку – в ній твоє насіння.
Дивися на світ очима Бога – і побачиш себе.
(Мирослав ДОЧИНЕЦЬ «Збирання попілинок»)
Матеріали підготувала:
доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри сучасної української мови
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА
