Актуальні проблеми синтаксису: сучасний стан і перспективи дослідження

Усюди цінність школи дорівнює цінності її вчителя (А.Дістервег)

Перша міжвузівська наукова конференція з проблем синтаксису відбулася в січні 1962 року в Львівському університеті й була присвячена V Міжнародному зֹ’їздові славістів, який мав відбутися у вересні 1962 року в Софії (Болгарія). На ній було виголошено 23 наукові доповіді, що їх підготували науковці-учасники з Інституту мовознавства АН України та представники 18 вищих навчальних закладів: Д. Баранник, С. Бевзенко, О. Дем’яненко, П. Дудик, А. Кващук, Б. Ключковський, П. Коструба, Л. Коць, І. Кучеренко, І. Петличний, Б. Роговська та ін. Від науковців Чернівецького університету доповіді виголосили О. Савченко «Предикативне сполучення слів» (про специфіку предикативності в простих двоскладних і односкладних реченнях) та І. Слинько «Деякі спостереження над прямими додатками в українській мові».

В ухвалі конференції йшлося про те, що спільне обговорення проблем синтаксичної теорії має важливе значення для розпрацювання методологічних підходів до вивчення національного синтаксису. Конференція окреслила коло найбільш пріоритетних напрямів синтаксичних досліджень другої половини ХХ ст., а саме:

  • теоретичні питання синтаксису;
  • порівняльно-історичне вивчення синтаксису слов’янських мов;
  • історичний синтаксис української мови;
  • синтаксис розмовного мовлення й говірок;
  • розвиток різних типів (моделей) речень у літературній мові та її функціональних різновидах;
  • генеза складнопідрядних речень;
  • синтагматичне членування мовного потоку;
  • залежність розвитку синтаксичних одиниць від розвитку мислення;
  • сполучальність слів і словосполучень.

Другу синтаксичну конференцію провели через три роки (у вересні 1965) в Чернівецькому університеті. Її зініціював професор Іларіон Іларіонович Слинько. 56 науковців із різних регіонів України репрезентували свої наукові дослідження в царині граматики. Інститут мовознавства АН України на конференції представили такі відомі вчені, як О. С. Мельничук, І. О. Варченко, Г. М. Удовиченко, О. Ф. Дем’яненко, Л. О. Кадомцева, С. Я. Єрмоленко, З. Т. Франко.

За наполегливої праці Ніни Гуйванюк 16–18 жовтня 1997 р. у Чернівецькому університеті відбулося відродження Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні проблеми синтаксису» (з нагоди 85-річчя проф. І. І. Слинька). На науковий форум зібралися вчені з Інституту української мови НАН України й 18-ти українських вишів. Згідно з програмою, на конференції було заявлено 83 доповіді з актуальних проблем синтаксису, апробовано теми докторських і кандидатських наукових досліджень. Учасники конференції широко презентували географію України: Київ, Чернівці, Ніжин, Донецьк, Кривий Ріг, Луцьк, Ужгород, Запоріжжя, Львів, Тернопіль, Переяслав-Хмельницький, Дрогобич, Кіровоград, Вінниця, Полтава, Рівне, Харків, Одеса, Кам’янець-Подільський. В обговоренні проблем синтаксичної теорії (секція 1), історичного та діалектного синтаксису (секція 2), синтаксису словосполучень (секція 3), простого (секція 4) і складного (секція 5) речень, а також лінгвостилістичних питань синтаксису (секція 6) узяло участь 12 докторів філологічних наук: Н. В. Гуйванюк, К. Ф. Герман (Чернівецький державний університет); І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, Н. М. Сологуб (Інститут української мови НАН України); Н. Л. Іваницька (Вінницький педінститут); К. Ф. Шульжук (Рівненський педінститут); Н. М. Арват (Ніжинський педінститут); А. П. Загнітко (Донецький державний університет); В. І. Добош, В. І. Лавер (Ужгородський державний університет); С. В. Ломакович (Харківський державний університет).

Закцентуємо увагу: відтоді  наукові форуми «Актуальні проблеми синтаксису» – візитна картка кафедри сучасної української мови Чернівецького університету. Усього проведено 7 конференцій (на світлинах – наукові зібрання 2006 р., 2009 р., 2012 р., 2014 р. ).

8
9
20
1

 Цьогорічна осінь була щедрою для України не лише на велику кількість теплих сонячних днів, але й на важливі наукові зустрічі в різних форматах – конференції, колоквіуми, захисти дисертацій тощо.

30.11.2019 7

Одна з таких локацій – ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА. 27 листопада 2019 року в урочисто-ошатній Червоній залі провідного закладу Буковини відбулися Наукові читання «Актуальні проблеми синтаксису: сучасний стан і перспективи дослідження» на вшанування світлої пам’яті визначного українського синтаксиста, професора Ніни Василівни ГУЙВАНЮК: до 70-річчя від дня народження (1949–2013). Захід, ініційований та організований кафедрою сучасної української мови, провели за сприяння та підтримки Ради молодих учених, Чернівецького обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка, студентського парламенту.

Камерний формат наукових читань сприяв поглибленому розгляду його учасниками важливих теоретичних проблем національного синтаксису в проєкції на напрацювання Чернівецької синтаксичної школи загалом і науковий доробок професора Н. В. Гуйванюк.

Пленарне засідання об’єднало всіх зацікавлених у роздумах про українську словесність, індивідуальну роль науковця-філолога в утвердженні української наукової думки, удержавлення української мови.

Офіційна частина, на яку було відведено всього пів години, пройшла точно за регламентом і складалася з привітань і коротких виступів-анонсів. Завідувач кафедри сучасної української мови Олена КУЛЬБАБСЬКА у вступному слові до поважного зібрання акцентувала увагу на думці доктора філологічних наук, професора, директора Інституту української мови Павла ГРИЦЕНКА: «У науці немає поняття «центр» і «периферія», Центр там, де є ідея та наполеглива праця. І всім нам необхідно дбати, щоб центризм був у кожному науковому й освітньому закладі». Кафедра сучасної української мови ЧНУ, безперечно, є центром синтаксичної науки, становлення якої почалося з праць Степана СМАЛЬ-СТОЦЬКОГО, Василя СІМОВИЧА, Миколи РАВЛЮКА та ін. У 50-х роках ХХ ст. на кафедрі почала формуватися синтаксична школа під орудою Івана Григоровича ЧЕРЕДНИЧЕНКА, пізніше, починаючи з 60-х років, – професора Іларіона Іларіоновича СЛИНЬКА і його учениці Ніни Василівни  ГУЙВАНЮК. Нині синтаксичні студіювання викладачів кафедри сконцентровано в трьох основних напрямах під орудою докторів філологічних наук, зокрема це дослідження з:

  • категорійного та стилістичного синтаксису, ономасіології (проф. Олена Валентинівна КУЛЬБАБСЬКА);
  • комунікативної граматики, лінгвопрагматики та дискурсології (проф. Світлана Тарасівна ШАБАТ-САВКА);
  • діалектного та розмовного синтаксису, когнітивістики діалектного тексту (проф. Наталія Олександрівна РУСНАК).

8
9
20
1

Учасників заходу привітав ректор Чернівецького національного уні­верситету імені Юрія Федьковича, доктор фізико-математичних наук, професор Роман Іванович ПЕТРИШИН, який відзначив тяглість граматичних традицій на філологічному факультеті ЧНУ, а також констатував важливість сучасних наукових видань з історіографії будь-якої галузі науки, зокрема про потужні наукові школи Чернівецького університету й про учених, які творять його славну історії. До таких знакових постатей, без сумніву, належить проф. Ніна Гуйванюк, яка згуртувала в одному дослідницькому полі української граматики знану в Україні мовознавчу школу.  Отож варто всіляко вітати вихід у широкий науковий світ колективної монографії учнів чернівецької мовознавиці «Синтаксис української мови: на перетині традицій та інновацій. Ніні Василівні Гуйванюк» і поширити досвід презентації наукових шкіл в усьому університеті.

З вітальним словом до учасників звернувся і декан філологічного факультету, доктор філологічних наук, професор  Борис Іванович БУНЧУК. Він високо оцінив досягнення Чернівецької синтаксичної школи, відзначив актуальність проблематики, пов’язаної з фундаментальними поняттями синтаксису, який, будучи найважливішим чинником національної свідомості, відображає філософію людського мислення.

30.11.2019 12Пленарне засідання відкрила завідувачка кафедри сучасної української мови Олена КУЛЬБАБСЬКА. У доповіді «Проросте твоя праця із зерна кожного виноградними гронами, стиглим колосом…» окреслено основні напрями організаційної та навчально-методичної діяльності доктора філологічних наук, професора, відмінника освіти України, заслуженого працівника освіти Ніни Гуйванюк, проаналізовано її значний науковий доробок, який вражає масштабом і послідовністю вивченої лінгвістичної проблематики.

Тамара Антонівна МІНЧЕНКО, методист українознавства науково-методичного центру виховної роботи Інституту педагогічної післядипломної освіти Чернівецької області, заслужений працівник освіти України, відмінник освіти України,  член правління обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, уяскравила ще інші грані діяльності Ніни Гуйванюк як активної просвітянки, ведучої авторської телепередачі «Рідне слово» на Чернівецькому телебаченні, організатора олімпіад і мовно-літературних конкурсів з української мови та літератури, українознавства: «Вона – берегиня рідної мови та української культури».

 Доктор філологічних наук, професор кафедри сучасної української мови Світлана ШАБАТ-САВКА у доповіді «Теоретичні засади комунікативного синтаксису в концепції Ніни Гуйванюк» зазначила, що сучасний комунікативний процес наскрізь детермінований інтенцією мовця, яка є тією ланкою, що пов’язує людину й мову, інтегрує поверхневі та глибинні компоненти в реченні-висловленні. Дослідниця окреслила актуальні проблеми досліджень комунікативного синтаксису, із-поміж яких: установлення типології висловлень, лінгвальних характеристик модально-інтенційних висловлень (розповідних, питальних, спонукальних і оптативних), аналіз експресивно виражального і функційного потенціалу модифікатів речення – неповних, обірваних, комунікатів тощо. Особливого вивчення потребують і дискурсивні висловлення, що експлікуються в різних жанрово-стильових виявах української мови, слугують оптимальними маркерами реалізації індивідуально-авторської картини світу.

«Жива народна мова з її регіональними говірковими особливостями є неоціненним духовним скарбом народу, надійним джерелом для дослідників історичного розвитку мови» (Н. В. Гуйванюк).

Ця думка Вчителя – осердя наукової розвідки доктора філологічних наук, професора кафедри сучасної української мови Наталії РУСНАК.  У доповіді «Концепція професора Гуйванюк Н. В. про діалектне мовлення українців» Наталія Олександрівна зосередила увагу аудиторії на особливостях автосемантичних висловлень у структурі діалектних текстів буковинських говірок, до яких належать конструкції порівняння, висловлення-побажання, риторичні запитання, конструкції «текст у тексті», примітивні визначення. Учасники наукових читань жваво реагували на народні дотепи, що послугували ілюстративним матеріалом для увиразнення теоретичних постулатів наукової розвідки.

Актуальним питанням сміхової культури українців загалом і синтаксичним засобам вербалізації категорії комічного зокрема присвятила свою доповідь Юлія Михайлівна ПАЦАРАНЮК, кандидат філологічних наук, доцент кафедри сучасних європейських мов Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торго­вельно-економічного університету, редактор відділу випуску редакції газети «Молодий буковинець».

У доповідях трьох докторанток розглянуто такі важливі аспекти: «Антропоцентричні засади в лінгвістичних студіях Ніни Василівни Гуйванюк» (к. філол. наук, доц. Алла Миколаївна АНТОФІЙЧУК), «Основні аспекти дослідження засобів вербалізації  розмовності в лінгвістичних студіях Н. В. Гуйванюк» (к. філол. наук, доц. Марія Валентинівна ЦУРКАН),  «Н. В. Гуйванюк про мову творів Ольги Кобилянської» (к. філол. наук, доц. Юлія Маноліївна РУСНАК).

1
2
10
3
4
9
5
6
7
8

У другій половині дня  розмова продовжилася вже на філологічному факультеті ЧНУ – у рамках круглого столу «Професор Ніна Василівна Гуйванюк – Науковець, Просвітник, Людина» (модерувала Іванна Михайлівна СТРУК, кандидат філологічних наук, асистент кафедри сучасної української мови). Його учасники – кандидати філологічних наук Галина Володимирівна МОРАРАШ (завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін у ПВНЗ «Буковинський університет»), Людмила Миколаївна ТОМУСЯК (доцент кафедри сучасної української мови ЧНУ), Оксана Василівна МАКСИМ’ЮК (доцент кафедри сучасної української мови ЧНУ), Ганна Анатоліївна ВАЛІГУРА (доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін у ПВНЗ «Буковинський університет»), Наталія Олександрівна ШАТІЛОВА (асистент кафедри сучасної української мови), Галина Іллівна ТЕСЛІЦЬКА (асистент кафедри сучасної української мови). Доповідачі дійшли висновку, що Ніна Гуйванюк щоденно працювала над тим, аби українське слово жило, розвивалося й утверджувалося, тож святий обов’язок її учнів, колег і послідовників – продовжити й утвердити наукове подвижництво Ніни Гуйванюк в ім’я української науки.

Після виголошення доповідей відбулася презентація колективної монографії «Синтаксис української мови: на перетині традицій та інновацій. Ніні Василівні Гуйванюк» (Чернівці: Чернівецький нац. ун-т імені Юрія Федьковича, 2019. – 592 с.) – модератор кандидат філологічних наук, доцент кафедри сучасної української мови Оксана Василівна МАКСИМ’ЮК. Автори подарували ошатне видання дочці Ніни Василівни – кандидату філологічних наук, доценту кафедри румунської та класичної філології Чернівецького національного уні­верситету імені Юрія Федьковича Інесі Степанівні МАКАР.


Програма наукових читань,
«Актуальні проблеми синтаксису: сучасний стан і перспективи дослідження»

ЗАВАНТАЖИТИ PDF


Спливає все у швидкоплиннім часі…

                                                                                         (пам’яті Ніни Василівни Гуйванюк)                                                                                                 

30.11.2019 23Спливає все у швидкоплиннім часі,
В щоденній праці, й неповторна мить
Лишає слід на цій життєвій трасі,
Яку достойно треба всім прожить.

Для пані Ніни мова й Буковина
Були життям, як птиці два крила,
Як незалежність, єдність України, ‒
Вона в своєму серці пронесла.

Любила світ і кликала на раду,
На конференції (легка ж її рука!),
А потім мовознавчую громаду
В музей вела Івана Миколайчука.

Знайомила з мистецтвом свого краю,
Й ставав ріднішим буковинський брук.
Я ті стежини добре пам’ятаю
І дім, де зріс Назарій Яремчук…

 

Любила творчий дух студентів й аспірантів
І світлу пам'ять берегла учителів своїх,
Раділа успіхам у вияві талантів
І, як могла, – підтримувала їх.

В поезії знаходила утіху,
Хоч синтаксис любила над усе!
Любила сміх, коли було до сміху,
Той щирий сміх, що радість всім несе.

На згадку слала файні всім світлини
І власні праці щедро дарувала…
Й лишилась в пам’яті всіх сущих в Україні,
Й зорею ясною на небі засіяла…

Спливає все у швидкоплиннім часі,
В щоденнім русі йде за миттю мить.
ЩАСЛИВИЙ ТОЙ, ХТО В ТРУДОВІЙ ОКРАСІ
ЗУМІВ ПРИЙДЕШНІМ ТВОРЧИЙ СПАДОК ЗАЛИШИТЬ.

Анатолій Поповський, доктор філологічних наук,
професор кафедри українознавства та іноземних мов 
Дніпропетровського державного університету 
внутрішніх справ.

Світлини з Наукових читань – Олени СКЛЯРОВОЇ, студентки IV курсу філологічного факультету ЧНУ.

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Cподобалась сторінка?

Close

Ви можете поділитись нею з друзями у соціальних мережах або надіслати посилання на неї у месенджери...