Науковий і творчий задум дослідниці та етапи його реалізації вичерпно представлено в чотирьох розділах книги.

 У першому розділі монографії – «Теоретико-методологічні засади навчання української мови як іноземної» – на підставі критичного аналізу наукових праць М. В. Цуркан:

• обґрунтувала філософський контекст навчання української мови як іноземної;
• дослідила ґенезу проблеми навчання української мови як іноземної в лінгводидактичному дискурсі;
• схарактеризувала базові поняття дослідження (мовна особистість», «мовна особистість студента», «підхід до навчання української мови як іноземної», «методична система навчання», «українськомовна професійно-комунікативна компетентність іноземного студента» тощо; 
• з’ясувала та взяла до уваги психологічні чинники адаптування студентів-іноземців у соціокультурному та освітньому просторі.

Авторка переконливо довела, що рівень сформованості професійно-комунікативної компетентності в іноземних студентів безпосередньо корелює з професійною мовною комунікацією, визначила психологічні особливості виформування комунікативної компетентності іноземних студентів медичних спеціальностей.

 Логічно вмотивованим є другий розділ монографічної розвідки – «Психологічні, психолінгвістичні й лінгвістичні засади навчання української мови студентів-іноземців у медичних закладах вищої освіти», у якому:

• визначено міжкультурну комунікацію як дієвий чинник студіювання української мови студентами-іноземцями,
• репрезентовано комунікативну організацію тексту як продукту мовленнєвої діяльності здобувачів освіти, для яких українська мова не є рідною;
• описано систему мовленнєвих жанрів як лінгвістичного складника професійно-комунікативної компетентності майбутніх фахівців медичних спеціальностей,
• подано стратегію формування українського мовленнєвого етикету та професійного мовлення іноземних студентів медичних закладів вищої освіти.

У розділі обґрунтовано необхідність використання автентичних текстів як ефективного засобу формування комунікативної компетентності іноземних студентів ЗВО у процесі навчання української мови як іноземної.

Третій розділ – «Моделювання методичної системи навчання української мови як іноземної в медичних закладах вищої освіти» – присвячено аналізу сутності професійно-комунікативної компетентності, характеристиці лінгводидактичних підходів, принципів, методів, засобів та технологій навчання української мови як іноземної.
Випрацювана авторська методична система навчання української мови як іноземної дає підстави для моделювання педагогічного процесу в оптимальному поєднанні традиційних й інноваційних методів, прийомів і форм навчання, використанні потенціалу електронних дидактичних засобів та інтернет-ресурсів, а також оприявнення інноваційного навчально-методичного супроводу, спрямованого на забезпечення траєкторії особистісно-професійного розвитку комунікативної компетентності та мовленнєвої вправності студентів-іноземців. 

 Четвертий розділ – «Упровадження методичної системи навчання української мови як іноземної в медичних закладах вищої освіти» – заслуговує на особливу увагу зацікавлених читачів, оскільки в ньому:

• розглянуто особливості діалогічного та монологічного мовлення;
• схарактеризовано дидактичний потенціал вправ і завдань у методичній системі навчання української мови як іноземної;
• описано особливості організації самостійної роботи студентів-іноземців у навчанні української мови;
• обґрунтовано критерії та показники рівнів сформованості професійно-комунікативної компетентності студентів-іноземців медичного закладу вищої освіти.

Отож апробована на практиці методична система ґрунтується на інтеграції жанрового, системного, соціокультурного, компетентнісного, когнітивно-комунікативного, комунікативно-діяльнісного та текстоцентричного підходів.

Висновки до теоретичного викладу актуальної проблеми чітко підсумовують результати дослідження, а Додатки унаочнюють його експериментальну частину..

Список використаних джерел (понад 600 позицій) сформовано опційно – у кінці кожного розділу монографії.

Без сумніву, монографія стане в пригоді науковцям, викладачам,  аспірантам, магістрантам, усім, хто цікавиться проблемами навчання української мови як іноземної.

 Українська мова

• є однією з 10 найуживаніших мов у Європі;
• у світовому рейтингу за кількістю мовців посідає 26 позицію;
• її викладають на 69 факультетах 25 країн світу й у 193 суботніх/недільних школах 42 країн;
• найкращий досвід з інтегрування вивчення української мови в освітній процес демонструє Канада.

Довідково

Цуркан М. В. Теоретичні основи методичної системи навчання української мови як іноземної студентів медичних закладів вищої освіти : монографія / Марія Валентинівна ЦУРКАН. 2020. 412 с.

Відповідальний редактор – Станіслав Олександрович КАРАМАН, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка.

Рецензенти:

Олена Миколаївна ГОРОШКІНА – доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу навчання української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України;

Оксана Анатоліївна КУЧЕРУК – доктор педагогічних наук, професор кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства Житомирського державного університету імені Івана Франка;

Людмила Миколаївна ОВСІЄНКО – доктор педагогічних наук, професор кафедри української мови Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка.

Щиро вітаємо, вельмишановна Маріє Валентинівно, з виходом у широкий читацький світ ґрунтовної монографії та 
успішним  захистом докторської дисертації!

Дай, Боже, зреалізувати Вам ще багато наукових задумів і сміливих пошуків. Нехай ощедрюють Вас славна буковинська земля, дружня родина, вірні друзі й невгамовне студентство.
Завжди будьте в авангарді наукової та навчально-виховної роботи, творіть плідно, радуйте серце всім, хто Вас знає, кожною новою своєю науковою працею і щирим спілкуванням із Вами!

 Рецензію підготувала:

доктор філологічних наук, професор
кафедри сучасної української мови 
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА