Яскравий засіб синтаксису дискурсивної діяльності

(Рецензія на монографію: Зоріна Ю. В. Називний теми і називний уявлення в контексті сегментованих конструкцій поетичного і публіцистичного текстів. Вінниця, 2021. 212 с.

У сучасних лінгвістичних дослідженнях текст постає не лише як змістова, структурно-семантична чи інтонаційна цілісність, але й як особлива когнітивно-мовленнєва площина, у якій відображено авторські інтенції, національну маркованість лексичних і фраземних засобів, як також способів сполучення слова зі словом, речення з реченням, унаслідок чого створюються особливі художні конотації та експресивність, неповторна “мовна картина світу” автора.

Нові напрями мовознавства – антропоцентризм, когнітивізм, синтаксис дискурсивної діяльності, функціоналізм – актуалізують важливість дослідження експресії мовних засобів.

У цьому аспекті питання про синтаксичні експресивні засоби безпосередньо пов’язане з поняттям про стилістичні фігури (або специфічні “фігури думки”, за констатацією давньогрецьких філологів), що уяскравлюють особливу емоційність та естетику, різні аспекти мовної творчості, відтворюють текстові смисли, рольову участь окремих компонентів різностильових творів і їхню інформативну значущість. Яке місце в багатому арсеналі стилістичних фігур української мови посідають сегментовані конструкції з називним теми та називним уявлення? Чи можна виокремити їх найпродуктивніші типи й установити внутрішньотекстовий і міжстильовий статус? Розв’язати ці та інші актуальні питання поставила собі за мету Юля ЗОРІНА, авторка ґрунтовного монографічного дослідження, присвяченого проблемам експресивного синтаксису.

Мовознавиця обрала за предмет наукового аналізу конструкції називного теми й називного уявлення, лексико-семантичний, структурно-семантичний та інтонаційний профіль яких стає зрозумілим і очевидним лише в контексті певного твору. Новаторською є зроблена в книзі спроба на широкому фактичному матеріалі (загальна картотека налічує близько 5000 синтаксичних одиниць та їхніх структурних і функційних реалізацій) комплексно дослідити зазначені вище аналітичні конструкції у формально-синтаксичному й семантико-синтаксичному аспектах, а також установити їхню роль у комунікативній будові висловлення, звернувши увагу на актуальне членування, порядок слів, особливості інтонування, прагматику.

Зоріна Юлія Валеріївна

кандидат філологічних наук, 
спеціаліст вищої категорії, викладач-методист Вінницького технічного фахового коледжу


Довідково

Кульбабська О.В. Рецензія на монографію: Зоріна Ю. В. Називний теми і називний уявлення в контексті сегментованих конструкцій поетичного і публіцистичного текстів : монографія. – Вінниця, 2021, 212 с. Current issues of Social studies and History of Medicine :Joint Ukrainian-Romanian scientific journal. Series ”Philological sciences” / редколегія: А. Мойсей та ін. Черніівці–Сучава : БДМУ, 2021. № 1 (29). С. 123–125. – (Series ”Philological sciences”).

Структура монографічної праці

У рецензованій праці звертає на себе увагу сумлінність опрацювання наукової літератури й укладеної методом суцільного виписування картотеки ілюстративного матеріалу.

agenda Перший розділ – “Теоретико-методологічні засади дослідження конструкцій з називним уявлення й називним теми в контексті сегментованих конструкцій” – є концептуальним у рецензованому виданні, оскільки в ньому Ю. В. Зоріна оприявнює метамову дослідження, що охоплює такі ключові поняття:

  • “експресивний синтаксис” (розділ граматики, що вивчає конструкції з послабленим показником синтагматичного зв’язку),
  • “синтаксична експресія” (це, в авторському витлумаченні, спеціальний прийом писемного художнього тексту, розрахований на особливу силу, яка впливає на мовця і виражається певним набором експресивних конструкцій),
  • “сегментація” (спосіб реалізації структур експресивного синтаксису),
  • “сегментована конструкція” (синтаксичне утворення, що складається з двох частин: сегмента й основної, або базової, частини [інші термінологічні кореляти: тема – рема, топік – коментар], які відокремлені один від одного специфічною паузою),
  • “називний теми”, або “публіцистичний номінатив”, або “інформаційний топік”, або “публіцистичний топік” (ці синонімічні термінопоняття вжито на означення ізольованого номінатива, позбавленого значення інтонаційної завершеності, що функціює тільки як частина складних синтаксичних цілих),“
  • називний уявлення”, або “лекторський називний” (іменник у певному відмінку або словосполучення на базі такого іменника, що репрезентує об’єкта подальших роздумів і виражає ставлення до когось чогось).

Дослідниця ґрунтовно опрацювала значний масив наукової літератури з досліджуваної проблематики, виявила й критично оцінила теоретичні позиції лінгвістів, на основі проведеного аналізу сформулювала власне бачення об’єкта студіювань.

agendaЗаслуговує особливого поцінування другий розділ монографії – “Лінійно-структурні виміри сегментованих конструкцій зі значенням теми”, у якому ретельно виписано структурні моделі називного уявлення та називного теми. На ґрунті описового, структурного й контрастивного методів, прийому кількісних підрахунків визначено:

  • найуживанішу (елементарну, непоширену) лінеарно формалізовану модель називного теми S 1 у висловленнях на зразок Онуки? Їм аби потанцювать. / Живуть по-своєму. У своїм засолі. / Та най собі: ми вже старі повчать (Б. Олійник) та її поширені (неелементарні) варіанти Adj + S 1!, напр.: Розумні зорі! Від землі / Вони ген-ген далеко; / Шатро небесне – вічна їм / І повна забезпека (М. Вороний);
  • модель, представлену синтаксично неподільними кількісними словосполученнями (N + S 2) на зразок Дві афинки на сигліні… Однині / Вони вже є. Чорніють у росі /дві афинки на сигліні в долині: / в траві, в росі – з небес і голосів (В. Герасим’юк).

Окрім того, цікавими є спостереження Юлії Зоріної щодо новітньої тенденції ускладнення зазначених вище моделей сурядними рядами словоформ, лексичними повторами з окличною інтонацією, номінативним ланцюжком, а також засобів вираження сегмента експресивних конструкцій із називним уявлення.

agenda У третьому розділі “Семантичний та функційно-експресивний потенціали сегментованих конструкцій із називним уявлення й називним теми” викладено новаторські результати дослідження:

  • лексичного наповнення називного уявлення та називного теми, морфологічними засобами виражених яких є і загальні (істоти й неістоти, конкретні та абстрактні), і власні іменники, напр.: Сини! Сини! Барометри кирпаті / Людського спокою і завтрашнього дня! / Ми перед вами разом винуваті, / Що на планеті бійки і гризня (В. Стус); Листи до коханої. Яка ж бо нетлінна, неперебутна сила захована в них! Жодні вітри століть не здатні припорошити їхньої чистоти і свіжості (Літературна Україна); 
  • функцій інформаційного топіка як складника газетно-публіцистичного тексту, що виконує передовсім роль ідеологічного маркера, функцію експресивного зачину, засобу обміну інформацією між людьми;
  • прагматики конструкцій із називним уявлення в поетичних і публіцистичних текстах, що спеціалізуються на залучення читача у філософське міркування персонажа чи автора; уживаються під час спогадів про відомі історичні події або про глибоко особисті події, які хвилюють, живуть у пам’яті; уможливлюють підхоплення того, про що йшлося в попередньому тексті; виконують функцію патетичного вигуку чи виявляють синкретизм заявлених функцій тощо;
  • стильового діапазону конструкцій із називним уявлення (їх схарактеризовано як високо експресивні конструкції поетичного мовлення) та називним теми, що має більш нейтральний колорит у текстах газетної публіцистики;
  • інтонаційної – експресивної та нейтральної – специфіки сегментованих конструкцій зі значенням теми, яку в друкованому тексті відбивають розділові знаки.

Услід за авторкою, вважаємо: досліджувані сегментовані конструкції засвідчують зростання пізнавально-креативної функції української літературної мови; означують певні віхи інтелектуалізації, естетизації висловлення; уяскравлюють різноманітні інтенції авторів у створенні “архітектурного ансамблю” поетичного та публіцистичного текстів кінця ХХ – початку ХХІ ст.; демонструють сучасні тенденції розмовності, експресивізації та розчленованості висловлення.

Безперечною є теоретична цінність виконаного дослідження, що не лише поглиблює розуміння конструкцій експресивного синтаксису української мови, але й апробовує новий методологічний інструментарій у річищі комунікативної граматики й дискурсології. У цьому вбачаємо перспективу подальших студій, присвячених дослідженню динамічних процесів усіх сегментованих побудов – парцеляції, називного теми, лексичного повтору із синтаксичним поширенням, вставлених конструкцій тощо – в різних типах дискурсу.

Переконані: монографія цікава не лише науковцям і викладачам закладів вищої освіти, а й здобувачам освіти бакалаврського, магістерського й аспірантського освітніх рівнів, які цікавляться проблемами структурно-семантичного синтаксису, лінгвостилістики, комунікативної лінгвістики, прагматикою мовленнєвого спілкування, теорією художнього та публіцистичного дискурсу.

02.12.2018 4

Результати наукових студій Юлія Зоріна презентувала на філологічному факультеті Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
(світлини нижче)



ЩИРО ВІТАЄМО!

 Бажаємо, шановна Юліє Віталіївно, надійного здоров’я, наснаги та щоденної радості.
Хай  Доля додає сил вершити неперебутні земні справи!

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Cподобалась сторінка?

Close

Ви можете поділитись нею з друзями у соціальних мережах або надіслати посилання на неї у месенджери...