У рецензованій праці звертає на себе увагу сумлінність опрацювання наукової літератури й укладеної методом суцільного виписування картотеки ілюстративного матеріалу.

 Перший розділ – “Теоретико-методологічні засади дослідження конструкцій з називним уявлення й називним теми в контексті сегментованих конструкцій” – є концептуальним у рецензованому виданні, оскільки в ньому Ю. В. Зоріна оприявнює метамову дослідження, що охоплює такі ключові поняття:

• “експресивний синтаксис” (розділ граматики, що вивчає конструкції з послабленим показником синтагматичного зв’язку),
• “синтаксична експресія” (це, в авторському витлумаченні, спеціальний прийом писемного художнього тексту, розрахований на особливу силу, яка впливає на мовця і виражається певним набором експресивних конструкцій),
• “сегментація” (спосіб реалізації структур експресивного синтаксису),
• “сегментована конструкція” (синтаксичне утворення, що складається з двох частин: сегмента й основної, або базової, частини [інші термінологічні кореляти: тема – рема, топік – коментар], які відокремлені один від одного специфічною паузою),
• “називний теми”, або “публіцистичний номінатив”, або “інформаційний топік”, або “публіцистичний топік” (ці синонімічні термінопоняття вжито на означення ізольованого номінатива, позбавленого значення інтонаційної завершеності, що функціює тільки як частина складних синтаксичних цілих),“
• називний уявлення”, або “лекторський називний” (іменник у певному відмінку або словосполучення на базі такого іменника, що репрезентує об’єкта подальших роздумів і виражає ставлення до когось чогось).

Дослідниця ґрунтовно опрацювала значний масив наукової літератури з досліджуваної проблематики, виявила й критично оцінила теоретичні позиції лінгвістів, на основі проведеного аналізу сформулювала власне бачення об’єкта студіювань.

Заслуговує особливого поцінування другий розділ монографії – “Лінійно-структурні виміри сегментованих конструкцій зі значенням теми”, у якому ретельно виписано структурні моделі називного уявлення та називного теми. На ґрунті описового, структурного й контрастивного методів, прийому кількісних підрахунків визначено:

• найуживанішу (елементарну, непоширену) лінеарно формалізовану модель називного теми S ₁ у висловленнях на зразок Онуки? Їм аби потанцювать. / Живуть по-своєму. У своїм засолі. / Та най собі: ми вже старі повчать (Б. Олійник) та її поширені (неелементарні) варіанти Adj + S ₁!, напр.: Розумні зорі! Від землі / Вони ген-ген далеко; / Шатро небесне – вічна їм / І повна забезпека (М. Вороний);
• модель, представлену синтаксично неподільними кількісними словосполученнями (N + S ₂) на зразок Дві афинки на сигліні… Однині / Вони вже є. Чорніють у росі /дві афинки на сигліні в долині: / в траві, в росі – з небес і голосів (В. Герасим’юк).

Окрім того, цікавими є спостереження Юлії Зоріної щодо новітньої тенденції ускладнення зазначених вище моделей сурядними рядами словоформ, лексичними повторами з окличною інтонацією, номінативним ланцюжком, а також засобів вираження сегмента експресивних конструкцій із називним уявлення.

 У третьому розділі “Семантичний та функційно-експресивний потенціали сегментованих конструкцій із називним уявлення й називним теми” викладено новаторські результати дослідження:

• лексичного наповнення називного уявлення та називного теми, морфологічними засобами виражених яких є і загальні (істоти й неістоти, конкретні та абстрактні), і власні іменники, напр.: Сини! Сини! Барометри кирпаті / Людського спокою і завтрашнього дня! / Ми перед вами разом винуваті, / Що на планеті бійки і гризня (В. Стус); Листи до коханої. Яка ж бо нетлінна, неперебутна сила захована в них! Жодні вітри століть не здатні припорошити їхньої чистоти і свіжості (Літературна Україна); 
• функцій інформаційного топіка як складника газетно-публіцистичного тексту, що виконує передовсім роль ідеологічного маркера, функцію експресивного зачину, засобу обміну інформацією між людьми;
• прагматики конструкцій із називним уявлення в поетичних і публіцистичних текстах, що спеціалізуються на залучення читача у філософське міркування персонажа чи автора; уживаються під час спогадів про відомі історичні події або про глибоко особисті події, які хвилюють, живуть у пам’яті; уможливлюють підхоплення того, про що йшлося в попередньому тексті; виконують функцію патетичного вигуку чи виявляють синкретизм заявлених функцій тощо;
• стильового діапазону конструкцій із називним уявлення (їх схарактеризовано як високо експресивні конструкції поетичного мовлення) та називним теми, що має більш нейтральний колорит у текстах газетної публіцистики;
• інтонаційної – експресивної та нейтральної – специфіки сегментованих конструкцій зі значенням теми, яку в друкованому тексті відбивають розділові знаки.

Услід за авторкою, вважаємо: досліджувані сегментовані конструкції засвідчують зростання пізнавально-креативної функції української літературної мови; означують певні віхи інтелектуалізації, естетизації висловлення; уяскравлюють різноманітні інтенції авторів у створенні “архітектурного ансамблю” поетичного та публіцистичного текстів кінця ХХ – початку ХХІ ст.; демонструють сучасні тенденції розмовності, експресивізації та розчленованості висловлення.

Безперечною є теоретична цінність виконаного дослідження, що не лише поглиблює розуміння конструкцій експресивного синтаксису української мови, але й апробовує новий методологічний інструментарій у річищі комунікативної граматики й дискурсології. У цьому вбачаємо перспективу подальших студій, присвячених дослідженню динамічних процесів усіх сегментованих побудов – парцеляції, називного теми, лексичного повтору із синтаксичним поширенням, вставлених конструкцій тощо – в різних типах дискурсу.

Переконані: монографія цікава не лише науковцям і викладачам закладів вищої освіти, а й здобувачам освіти бакалаврського, магістерського й аспірантського освітніх рівнів, які цікавляться проблемами структурно-семантичного синтаксису, лінгвостилістики, комунікативної лінгвістики, прагматикою мовленнєвого спілкування, теорією художнього та публіцистичного дискурсу.

Результати наукових студій Юлія Зоріна презентувала на філологічному факультеті Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
(світлини нижче)

ЩИРО ВІТАЄМО!

 Бажаємо, шановна Юліє Віталіївно, надійного здоров’я, наснаги та щоденної радості.
Хай  Доля додає сил вершити неперебутні земні справи!