Цінні видання Національної академії наук України – у подарунок мовознавцям
Мовознавчі розвідки, створені в період золотого десятиліття державного відродження на початку ХХ століття, належать до
найвагоміших праць із граматичної стилістики та лексикографії української мови
ВИСОКОПОВАЖАНА ЛЕСЮ ОЛЕКСАНДРІВНО!
Нині, коли активізувалися дослідження нормативно-оцінного підходу до мовних явищ сучасної української мови, ініційовані Вами за потужної підтримки однодумців – громадської організації «Ротарі клуб Київ Сіті» – репринтні перевидання унікальної лексикографічної спадщини та граматичних праць українських лінгвістів кінця ХІХ – початку ХХ ст. мають неоціненне значення. Усебічне вивчення своєрідної діяльності вчених, спрямованої на створення певних приписів про правильність, а тому прийнятність лексико-граматичних одиниць, їх відмежування від помилкових, не літературних, дає змогу окреслити нормативний ідеал знання про українську мову, який виформовувався на різних етапах її опису. У цьому аспекті «Російсько-український словник» А. Кримського, «Словник української мови» за редакцією С. Єфремова й А. Ніковського, «Словник технічної термінології (загальний) І. Шелудька і Т. Садовського, «Словник математичної термінології (проєкт)», «Нариси з української синтаксис (у зв’язку з фразеологією та стилістикою) С. Смеречинського та «Норми української літературної мови» О. Синявського, безперечно, уяскравлюють процес нормалізації й кодифікації українськомовного літературного стандарту. Дотепер не всі з цих джерел були об’єктом самостійного наукового аналізу, до того ж молоді українські мовознавці та студенти не мали змоги опрацьовувати класичні вітчизняні праці, що тривалий час зберігалися під замками радянських спецфондів.
На кафедрі сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича сформовано дві наукові школи «Актуальні проблеми синтаксису» й «Наукова та епістолярна спадщина випускників і професорів Чернівецького університету», що активно опрацьовують одну з найціннійших колекцій Наукової бібліотеки ЧНУ – зібрання книг та архівів В. Сімовича, учня С. Смаль-Стоцького. На засадах україноцентризму доктори й кандидати філологічних наук викладають у студентській авдиторії та в Інституті післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області нормативні навчальні дисципліни («Сучасна українська літературна мова», «Основи мовознавчих досліджень», «Проблеми й досягнення сучасного українського мовознавства», «Актуальні проблеми синтаксису й пунктуації», «Українська мова в засобах масової інформації», «Основи теорії мовленнєвої комунікації») та дисципліни вибіркового циклу («Історія, теорії і практика української лексикографії», «Український правопис і орфоепія», «Вступ до спеціальності» тощо), охоплюючи проблеми культури мови, вивчення мовних ситуацій, процесів стандартизації як своєрідного дискурсу, який відбиває результати суспільних рефлексій над мовою на осі діахронії та синхронії. Тому для нас надзвичайно цінними є різнотипні праці періоду українізації на початку ХХ ст. – академічні й нормативно-шкільні/вишівські, відтворені без утручання в первісну структуру й зміст, оскільки всі вони вможливлюють науково інтерпретувати підходи тогочасних лексикографів і граматистів щодо вибору норм літературної мови (розкрити теорію кодифікації), виявити відповідність норм системі загальнонародної української мови (пояснити практику кодифікації).
Набутий у мовознавстві досвід лінгвістів «золотого десятиліття» національного відродження перебував і перебуватиме в полі зацікавлень докторантів і аспірантів кафедри, оскільки нормативне багатство мови, природу граматичної правильності української літературної мови перші кодифікатори обґрунтували за допомогою відображення взаємодії лексичної та граматичної семантики, характеристики граматичної форми, систематизації форм словозміни, осмислення семантичної структури слова та його словотвірних зв’язків, формування змісту морфологічних категорій та синтаксичних понять. Установивши лексико-граматичні паралелі з української мовою початку ХХІ ст., можна констатувати динамізм її виражальних засобів і їх утвердження в нових сферах уживання.
Щиро дякуємо шановній Лесі Олександрівні БОГУСЛАВСЬКІЙ за титанічну працю і вихід у широкий читацький світ ґрунтовних видань. Бажаємо згуртованому під Вашою орудою колективу, що розпросторює наукову думку талановитих дослідників і оборонців української мови, надійного здоров’я, сили і творчої наснаги в реалізації вкрай необхідних проєктів – «Словникова спадщина України» й «Українська граматична класика».
Висловлюємо щиру вдячність громадській організації "Ротарі клуб Київ Сіті" за перевидання надзвичайно вагомої та актуальної мовознавчої спадщини. Особисту подяку висловлюємо п. Ростиславу ВОРОНЕЗЬКОМУ, який люб'язно передав ці видання на кафедру сучасної української мови та професорам філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Олена КУЛЬБАБСЬКА,
доктор філологічних наук,
професор кафедри сучасної української мови
Чернівецького національного
університету імені Юрія Федьковича
