Нові підходи до вивчення української мови у закладах загальної середньої освіти з навчанням румунською мовою
Без знання української мови всі українські устремління виявляться збудованими на піску (Олександр Потебня)
11 травня 2019 року відбулося засідання круглого столу на тему «Нові підходи до вивчення української мови у закладах загальної середньої освіти з навчанням румунською мовою». Місце проведення – бібліотека обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини». Під час зустрічі відбулося обговорення питань імплементації ст. 7 Закону України «Про освіту» та ст. 5 проєкту Закону України «Про загальну середню освіту».
Учасниками заходу були:
Павло ХОБЗЕЙ, заступник Міністра освіти і науки України;
Жан-Марі ВЬОРЛІНГ, незалежний експерт Ради Європи;
Світлана Харченко, головний спеціаліст департаменту загальної середньої і дошкільної освіти МОНУ;
Ігор БОГАТИРЕЦЬ, заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації;
Ірина ІСОПЕНКО, заступник директора Департаменту освіти і науки ЧОДА;
Григорій БІЛЯНІН, директор Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області;
Олена ГАРЦУЛА, завідувач кабінету євроінтеграційних аспектів освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;
Наталія ПАЛІЙ, завідувачка шкільним відділом Педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича;
викладачі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Педагогічного коледжу;
учителі української мови та початкових класів шкіл з навчанням румунською мовою;
голови Ради директорів, Громадської ради при Департаменті;
працівники Департаменту освіти і науки, Чернівецької філії ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України, Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.
Під час зустрічі представники громадських організацій звернулися з проханням зберегти чинну систему освіти рідною мовою та сприяти покращенню викладання мов національних меншин, зокрема й румунської, в Україні.
До дискусії приєдналися й інші представники румунської спільноти. Були обговорені питання щодо кількості шкіл із вивченням румунської мови, розробки та якості підручників для вивчення мов національних меншин, доцільності проведення експерименту щодо формування багатомовності школярів на базі освітніх закладів з румунською мовою викладання.
«Буковина славна толерантністю до інших народів, що виформовувалася віками. У нашому краї завжди мирно жили й співпрацювали різні національності й етноси. Завдяки Президенту України й уряду така традиція панує і нині», – зазначив у вітальному слові Ігор БОГАТИРЕЦЬ.
Жан-Марі ВЬОРЛІНГ привітав учасників круглого столу й закцентував: «Я є незалежним експертом Ради Європи. Моя присутність тут, серед поважних педагогів, є символом тієї зацікавленості, яку має Рада Європи щодо змін і реформ в освітянській галузі. Важливо, що Україна є учасником кількох конвенцій Ради Європи, зокрема Конвенції захисту регіональних мов або мов меншин. Я зацікавлений у тому, щоб усі положення цієї Конвенції посіли чільне місце в освітянському житті України». До того ж Жан-Марі Вьорлінг зауважив, що його роль як незалежного експерта в цій зустрічі – спостерігати та аналізувати почуту інформацію, щоб потім передати її представникам Ради Європи, яка зараз разом з Міністерством освіти і науки України працює над проєктом, що допоможе покращити діалог між урядом і національними спільнотами, сприятиме розв’язанню мовного питання в державі.
«Сьогодні ми обговорюємо важливу проблему: як вивчати державну українську мову в румунськомовному оточенні? Наше завдання – підготувати гідних учителів і розробити методику вивчення цього шкільного предмета, цікаві підручники тощо», – поділився планами Павло ХОБЗЕЙ. Посадовець уважно вислухав думки представників румунської меншини краю та повідомив, що їхні зауваження та пропозиції обов’язково обговорять із Міністром освіти і науки України. Під час активної дискусії віце-міністр роз’яснив окремі положення нового Закону «Про освіту», дав відповіді на запитання присутніх у залі.
Нові підходи до вивчення української мови та як це працює в Альберті (Канада) висвітлила у своїй доповіді Олена ГАРЦУЛА.
Григорій БІЛЯНІН детально окреслив підвищення рівня володіння державною мовою вчителів та учнів закладів ЗСО з навчанням мовами національних меншин, прозвітував про роботу Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області в плані двомовної освіти.
Олена КУЛЬБАБСЬКА, доктор філологічних наук, професор, завідувачка кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, розповіла про специфіку викладання мовно-літературних дисциплін румунськомовним студентам-філологам, які навчаються за спеціальністю «Середня освіта (українська мова та література)» та, здобувши вищу освіту, працюють у закладах загальної середньої освіти Чернівецької області.
Презентацію нової програми та підручника з української мови для учнів 1-2 класів шкіл з навчанням румунською мовою показала Наталія ПАЛІЙ.
Насамкінець Павло Хобзей та Ірина Ісопенко підбили підсумки дискусії та окреслили перспективи подальшої роботи, закликали вчителів, які викладають державну українську мову в румунськомовних школах, апріорі наполегливо працювати для того, щоб учні/учениці краще засвоювали набуті знання і вміло використовували їх у повсякденні, щою бути конкурентноспроможними в глобалізованому світі.
Матеріали підготувала:
доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри сучасної української мови
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА
