У Чернівецькому університеті стартувала наукова студентська конференція
Не потрібно боятися гарячих дискусій. Просто будьте готові обстоювати те, у що вірите (Г’ю Джекман).
16 квітня 2014 року на філологічному факультеті Чернівецького національного університеті імені Юрія Федьковича стартувала щорічна наукова студентська конференція, програма якої охоплювала 14 підсекцій:
Студенти бакалаври та магістранти спеціальності «Середня освіта (українська мова та література)» провели два засідання:
Підсекція 1. «Лінгводидактичні засади вивчення української мови» (Керівники: Проф. Олена КУЛЬБАБСЬКА, асист. Галина ТЕСЛІЦЬКА);
Підсекція 2. «Інноваційні технології викладання української мови» (Керівники: доц. Оксана МАКСИМ’ЮК, доц. Наталія ШАТІЛОВА).
Зокрема, у ході засідання першої підсекції результати своїх наукових пошуків презентували цьогорічні випускниці бакалаврату, які впродовж навчального семестру мали змогу двічі пройти педагогічну практику з різнотипних закладах освіти, здобули цінний досвід навчання української мови та літератури сучасних учнів/учениць. Прикметно, що учасники конференції у виступах і презентаціях актуалізували проблеми і виклики, що постають перед учителями-філологами в процесі реформування Нової української школи.
Студентка IV курсу Руслана ЯКИМІВСЬКА привернула увагу присутніх на необхідності встановлення діалогічної взаємодії між учителем і учнями на уроках української мови в 5–7 класах Нової української школи (науковий керівник – проф. Кульбабська О. В.). Цей метод не є новим, – зауважила доповідачка, – проте в контексті модернізації навчання він набув важливого значення задля виформовування в них якісних умінь і навичок мовленнєво-мисленнєвої діяльності. Цікавими були розмисли спікерки про «педагогіку партнерства», основою якої є спілкування, взаємодія та співпраця між вчителем, учнем і батьками. Автори модельних програм для 5–9 класів ураховували цю вимогу, а також визначили за мету не тільки надати учню/учениці глибинні теоретичні знання та практичні навички з української мови, а і сформувати потрібні вміння для ефективної та якісної комунікації. У цьому аспекті ключовою метою освітньої реформи є:
- зміна ставлень учня до себе як суб’єкта шкільної мовної освіти;
- учня та вчителя до української мови;
- учителя до учня як повноправного суб’єкта освітнього процесу.
До того ж важливо дати здобувачам освіти змогу цінувати українську мову не тільки як символ державності, а й за вміння нею вільно думати й висловлюватися.
Олеся НЕЗВИСЬКА, магістрантка І курсу, на матеріалі мови творів Ліни Костенко узагальнила методи вивчення суфіксального словотворення на уроках української мови в ЗЗСО (науковий керівник – доц. Гуцуляк Т. Є.). Фактична база дослідження оприявнила, що цей спосіб застосовується для творення всіх повнозначних частин мови, крім займенників, а в ідіостилі поетеси суфіксальним способом найчастіше утворюються іменники. У своїй доповіді студентка вдало поєднала два ракурси: теоретичний і практичний, зокрема, уклавши низку вправ репродуктивного характеру, що їх уже апробувала в навчальному процесі під час проходження виробничої практики.
Під керівництвом доц. Шатілової Н. О. студентка 4 курсу Соломія СИНЮШКОВИЧ презентувала доповідь «Методика навчання орфографії в шкільному курсі української мови». Магістрантка обґрунтувала твердження, що для досягнення основної мети – формування належної орфографічної грамотності – необхідно під час вивчення шкільного курсу мови реалізувати такі завдання:
- ознайомити учнів з основними орфографічними завданнями;
- сформувати на основі цих понять орфографічні вміння;
- навчити писати слова з орфограмами, що не перевіряються;
- сформувати в учнів потребу й уміння користуватися орфографічним словником;
- забезпечити необхідні умови для навчання орфографії.
Удосконалювати процес навчання мови можна тільки за умови засвоєння учнями загальних понять курсу, а саме основних наукових правописних термінів. На практичних заняттях у фаховому коледжі п. Соломія вдається до двох способів вироблення вмінь віднаходити орфограму:
1) шукати сумнівні щодо написання місця на інтуїтивній основі, за допомогою цільових настанов;
2) на теоретичній основі внаслідок ознайомлення учнів з умовами, які вказують на орфограму.
Доповідачка продемонструвала ефективність інноваційних методів і прийомів, що довели свою ефективність у навчальному процесі.
«Методичні аспекти вивчення другорядних членів простого двоскладного речення в 8 класі ЗЗСО» – тема доповіді четвертокурсниці Софії РИМИК (науковий керівник – проф. Кульбабська О. В.). На переконання авторки дослідження, синтаксис на відміну від інших мовних рівнів учні вивчають упродовж усього шкільного курсу української мови, зокрема фундамент синтаксичних знань закладають у 5 класі, але у 8 класі учні/учениці поглиблюють знання в цій ділянці, багатоаспектно вивчають кожен член речення та способи і морфологічні засоби його вираження. Загалом уроки синтаксису повинні ґрунтуватися на потребі розвитку в учнів навичок вільного та комунікативного користування граматичними структурами української мови в усіх видах мовленнєвої діяльності. Софія представила алгоритм роботи з другорядними членами за допомогою методів «Займи позицію», «Творче моделювання», «Синтаксичний ринг» тощо. Цікавим для присутніх був лайфхак «Розпізнавання функцій синкретичних членів речення», наприклад, означень і додатків, обставин і додатків, за умови їх вираження прийменниково-відмінковою формою («іменник із прийменником») в реченнєвому контексті.
Студентка IV курсу Марінела ЛЕРКУ виголосила доповідь «Комунікативно-жанровий підхід до формування мовної особистості старшокласника в ЗЗСО» (науковий керівник – доц. Струк І. М.). Спікерка дійшла висновку, що зміст навчання української мови у профільних класах передбачає реалізацію компетентнісного, особистісно орієнтованого, діяльнісного, текстоцентричного, соціокультурного, комунікативно-діяльнісного, комунікативно-жанрового підходів; актуалізацію роботи над усним і писемним мовленням учнів, збагаченням їхнього лексико-фразеологічного запасу; спонукання старшокласників до аналізу текстів різної жанрово-стильової належності, ефективної комунікації, розв’язання проблемних ситуацій. З огляду на це навчання у профільній школі повинно відповідати сучасним запитам суспільства, давати учням змогу інтегрувати знання з різних предметів для опанування майбутнього фаху, закладати основи професійно орієнтованого спілкування.
Після виголошення наукових доповідей розпочалася цікава дискусія, під час якої кожен зміг поставити запитання, прокоментувати почуте, поділитися своїм досвідом та ідеєю, обґрунтувати способи розв’язання актуальних питань методичної науки, окреслити перспективу подальших лінгводидактичних розвідок.
Атмосфера фахового спілкування була конструктивною, доброзичливою та емоційною. У філологів так завше ))
Бажаємо нашим студентам творчого натхнення та подальших наукових звершень!
Матеріали підготувала
доктор філологічних наук, професор
кафедри сучасної української мови
Олена КУЛЬБАБСЬКА
