Засідання обласного методоб’єднання викладачів української філології – початок успішної співпраці

Життя полягає не в тому, щоб знайти себе, а в тому, щоб створити себе (Джордж Бернард Шоу)

24 січня 2019 року на базі Коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбулося засідання обласного методичного об’єднання викладачів української філології, яке стало творчим експериментом і початком успішної співпраці фахівців різних за напрямком видів діяльності, проте об’єднаних спільною метою – комплексного вивчення актуальних питань професійної підготовки молодших спеціалістів у контексті сучасного реформування освіти в гуманітарній сфері: українська та іноземна філологія, історія, філософія, психологія тощо.

Метою проведення методичного об’єднання є обмін досвідом щодо впровадження новітніх форм і методів в освітньому процесі та науково-дослідній діяльності, аналіз змісту і методики науково-пошукової роботи з української філології та шляхів розвитку компетентностей, встановлення зв’язків між теоретичною підготовкою студентів та формуванням експериментальних, дослідницьких умінь і навичок у професійній практичній діяльності.

Присутні з цікавістю заслухали та одностайно схвалили «Звіт про роботу обласного методичного об`єднання викладачів української філології ЗВО, що здійснюють підготовку молодшого спеціаліста Чернівецької області за 2018 р.» та «Звіт про роботу Всеукраїнської спілки» голови ОМО, представлений головою спілки та методоб`єднання заслуженим працівником освіти, викладачем-методистом Чернівецького індустріального коледжу Антонюк Т. М. У своїй доповіді голова методичного об’єднання визначила найважливіші напрями та особливості реалізації мовно-літературної освіти в контексті підготовки до ЗНО.

11.05.2024 2

З вітальним словом до учасників засідання звернулися заступник директора з навчально-методичної роботи коледжу Дерев'янчук М. Я. та методист Ради директорів Семенюк М. С.

У межах засідання була проведена науково-практична конференція «Гуманітарний аспект підготовки молодших спеціалістів у контексті сучасних процесів реформування освіти в Україні», організатором якої стала циклова комісія філологічних дисциплін Коледжу ЧНУ ім. Юрія Федьковича, зокрема к. філол. н. Чік Л. В., к. філол. н. Сивак Л. М. 

Учасники конференції представляли провідні ЗВО, зокрема:

  • ЧНУ імені Юрія Федьковича,
  • ПВНЗ «Буковинський університет»,
  • Буковинський державний медичний університет,
  • «Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника»,
  • Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка,
  • Чернігівський національний технологічний університет,
  • Криворізький коледж економіки та управління Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана,
  • Київський коледж компʼютерних технологій та економіки Національного авіаційного університету,
  • Полтавський кооперативний коледж, а також коледжі Чернівецької області.

Всього 18 закладів освіти.

17.11.2019 4

 

На секційних засіданнях конференції були представлені доповіді:

  • 3 докторів філологічних наук – Олени КУЛЬБАБСЬКОЇ, Ольги ДЕРКАЧОВОЇ та Світлани ЛЕНСЬКОЇ,
  • 12 кандидатів наук,
  • 2 аспірантів, 1
  • 2 викладачів-методистів та ін.

 

 

 

Олена Кульбабська, д. філол. н., професор, завідувач кафедри сучасної української мови ЧНУ імені Юрія Федьковича зауважила, що в Україні проживають представники понад 130 національностей і народностей. Безперечно, таке різноманіття – сильний бік Держави, утім, необхідно навчитися правильно діяти в умовах полікультурності, багатофункціональності, варіативності. У цьому переконують ті палкі дискусії, що розгорнулися навколо Закону «Про освіту», хоч знання державної мови є і повинно бути чинником соціальної згуртованості та інтеграції всіх громадян України в суспільстві.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час експертного обговорення актуальної теми розвитку багатомовності української молоді (Київ, 12.04.2017) визначила три основні напрями сучасної мовної освіти:

  • забезпечення вільного володіння державною українською мовою;
  • вправне володіння рідною мовою (у разі відмінності);
  • активний розвиток спілкування іноземними мовами.

17.11.2019 4

Долаючи непаритетність мов в Україні та сприяючи подальшому всебічному розвитку і якнайширшому функціюванню української мови на загальнодержавному рівні, варто водночас дотримуватися постулату: „Мови не винні, мови між собою не воюють. Немає вищих і нижчих мов, але є державна мова, яка має посідати відповідне місце у спільноті”. Це означає, що поширення й удержавлення української мови об’єктивно не може бути миттєвим, проте вже на цьому історичному етапі воно має незворотній характер [Гриценко П. Ю. сайт].

Щоб досягти мовного балансу, навчальні заклади мають виформовувати в учнів і студентів компетентності ХХІ століття, найголовнішими з-поміж яких є «Спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовою», «Спілкування іноземними мовами», «Соціальні та громадянські компетентності» й «Загальнокультурна грамотність».

Для реалізації компетентнісного підходу в сучасному освітньому просторі викладачам необхідно організувати системну роботу – аудиторну й позааудиторну, спрямовану на стимулювання інтересу студентів до нових лінгвістичних знань, на розвиток особистості через розв’язання нагальних проблем і використання набутих знань у конкретній практичній (у т. ч. і професійній) діяльності.

У цьому аспекті в Україні щороку проводять Всеукраїнські олімпіади з української мови, щоб виявити й підтримати обдаровану молодь у її прагненні досягати життєвого й фахового успіхів через уміння бездоганного володіння Словом.

Результати ІІІ (заключного) етапу VІІ Всеукраїнської олімпіади з української мови серед студентів вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації (05–07 квітня 2017 р., м. Полтава) переконали, що 35 переможців обласних та регіональних олімпіад із різних куточків України добре володіють державною мовою та писемною культурою. Усі вони розумні й талановиті, інтелектуальні й обдаровані, уміють цінувати знання, даровані досвідченими викладачами, духовні цінності. Водночас з’являється бажання допомогти тим, хто не зумів стати переможцем в інтелектуальному поєдинку.

Отож, готуючись до розв’язання конкурсних завдань, варто звернути більше уваги на такі моменти:

  1. У завданнях на визначення рівня сформованості орфографічної та пунктуаційної грамотності типовими є помилки на такі орфограми й пунктограми: «Уживання великої букви», «Правопис іменників ІІ відміни в родовому відмінку», «Правопис різних частин мови разом, окремо або через дефіс», «Правопис службових частин мови», «Розділові знаки при відокремлених другорядних членах речення», «Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні».
  2. Значні труднощі спричинило завдання, у ході виконання якого необхідно було назвати жителів чоловічої та жіночої статі міст України або утворити прикметники від географічних назв. На жаль, не всі студенти виконали завдання в повному обсязі, адже не позначили словотворчі засоби, які в сучасній українській літературній мові виражають ці значення. Як наслідок – не змогли набрати максимальних балів.
  3. Не всі учасники олімпіади змогли виправити помилки в побудові наведених синтаксичних конструкцій, утворених за моделями і правилами сполучуваності російської мови.
  4. Варто перед конкурсними завданнями також повторити правила наголошування слів, що можуть зазнавати впливів російської орфоепії (олень, кропива тощо).

11.05.2024 6

Варто зазначити, що наші студенти загалом усвідомлюють важливість культури індивідуального мовлення. У творі на тему „Мова моєї професії” провідною думкою є те, що сьогодні кожній людині, спеціалісту будь-якої сфери виробничої діяльності потрібне бездоганне володіння державною українською мовою, необхідне чуття слова, уміння передавати найтонші порухи своїх думок і почуттів, ясно і чітко формулювати завдання чи розпорядження, пораду, як їх ефективно виконати, вміти вестú дискусію або полеміку, виголосити доповідь чи промову на зібраннí тощо. „Кожен, – констатував Василь Сухомлинський, – повинен певною мірою бути й математиком, і фізиком, і хіміком, і біологом, й істориком, і філологом – такою мірою, як це необхідно для всебічного розвитку”.

Тому сучасний викладач у новому індустріально-технічному світі має допомогти розвиткові української мовної особистості. Саме від філологів значною мірою залежить, чи залишатимуться стійкими носіями мови та мовно-національної свідомості випускники вітчизняних шкіл і вишів.

Для практичного опанування мовою не обов’язково достеменно знати мовний механізм. Зазвичай мовці послуговуються мовою ніби автоматично, хоч за зовнішнім автоматизмом, за виявленою мовною і соціальною компетенціями прихована велика робота самонавчання, мовленнєвої діяльності, самовираження мовного Ego.

„Мова – це лад мислення, це віконця, через які людина бачить світ”, – писав В. Сухомлинський, будучи переконаним, що саме навчальний заклад повинен стати „царством мудрого й красивого, сильного й ласкавого, доброго і мужнього слова”.

Далі науковиця проаналізувала зміст і якість тестових завдань із синтаксису, що виносилися на ЗНО в попередні роки, надала викладачам методичні рекомендації щодо вдосконалення знань студентів. 


Тетяна Мороз, к. філол. н., старший викладач кафедри методики викладання суспільно-гуманітарних дисциплін ІППОЧО, закцентувала питаннях виформування предметних компетентностей з української мови під час підготовки до ЗНО.

Неабиякий інтерес присутніх викликав майстер-клас щодо якісної підготовки студентів до написання власного висловлення, проведений Юзефович М. Г., викладачем-методистом Чернівецького коледжу дизайну та економіки. 

11.05.2024 5


У межах засідання ОМО презентовані «Методичні рекомендації щодо підготовки студентів закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів, до складання ЗНО» (укладачі Антонюк Т. М., Кабаненко А. М., рецензенти: Кульбабська О. В. (Чернівці), Скляренко З. В. (Запоріжжя), Шабанова Т. В. (Херсон), Хомула А. М.(Кривий Ріг), Юзефович М. Г. та Стрижаковська О. С. (Чернівці)

На конференції розглянуті напрями сучасної філологічної науки та гуманітарні аспекти з урахуванням новітніх парадигм наукового пошуку в
межах визначеної проблематики.

На застосуванні гуманістичних принципів в організації освітнього процесу наголосив у своїй доповіді викладач філософських дисциплін Коледжу ЧНУ – Пержун І. В.

Гуманітарний аспект як основу формування духовно-моральних цінностей у навчанні англійської мови визначила викладач-методист Коледжу ЧНУ імені Юрія Федьковича – Добровольська Н. Д.

У порівняльних аспектах розглянуто проблеми формування громадянської свідомості в контексті викладання історичних дисциплін (к. іст. н. Погребенник А. І., Коледж ЧНУ) та патріотичного виховання майбутніх медичних спеціалістів (Бабух Н. В., Георгіце І. І., Авдіковська Л. М., Медичний коледж БДМУ).

Перспективи та пошуки в реалізації компетентнісного підходу на заняттях української літератури окреслила у доповіді викладач Коледжу ЧНУ імені Юрія Федьковича – к. філол. н. Сивак Л. М.

Проектна діяльність як запорука професійної адаптації презентована у доповіді Остапович М. О. (Коледж ЧНУ імені Юрія Федьковича).

Актуальними були поради практичного психолога ЧКЕПК Оробець Н. Ф. щодо подолання кризових ситуацій в освітньому середовищі.

У межах засідання також відбулася презентація підручника «8 есеїв про українську мову» – 1 ч., «7 есеїв про українську мову» – 2 ч. д. філол. н. О. С. Деркачової та навчального посібника для коледжів «New Horizons» викладача-методиста Добровольської Н. Д., схваленого Міністерством освіти і науки України 03.01.2019 р.


Заслухавши і обговоривши широке коло питань з проблем професійної підготовки молодших спеціалістів у контексті сучасного реформування освіти в гуманітарній сфері, було прийнято ухвалу наради. Зокрема, вважати роботу ОМО викладачів української філології закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку молодшого спеціаліста – задовільною, проведеною на високому науковому та навчально-методичному рівні.

 131147499

ДОВІДКОВО

Результатом роботи науково-практичної конференції став збірник наукових студій та робіт науково-методичного характеру (41 публікація) – Гуманітарний аспект підготовки молодших спеціалістів у контексті сучасних процесів реформування освіти в Україні. Матеріали науково-практичної конференції, м. Чернівці. 24 січня. – Чернівці: Технодрук, 2019. – 254 с.

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.