Синергія освіти, науки та практики в контексті неперервного професійного розвитку педагогів
Берімось краще до роботи. Змагаймось за нове життя! (Леся Українка)
Реалії та виклики сьогодення зумовлюють об’єктивні зміни в сучасній українській освіті. За повномасштабної війни постало пріоритетне завдання мінімізувати вплив новітніх чинників і загроз, до яких належать повітряні тривоги, необхідність перебувати в укриттях, переорієнтація деяких закладів освіти на пункти соціально-гуманітарної допомоги для внутрішньо переміщених осіб, специфічний психологічний стан людини під час війни, евакуація / міграція частини студентів і викладачів, мобілізація роботодавців, активне волонтерство учасників освітнього процесу тощо. Саме тому функціювання системи освіти в умовах воєнного стану характеризується інтенсивним пошуком нових підходів до навчання, інноваційних форм організації освітнього процесу, ефективних педагогічних та інформаційних технологій.
Як забезпечити молоді рівний доступ до навчання, створити передумови для утримання студентів і педагогів у сфері впливу саме української системи освіти? Ці та інші актуальні питання на дискусійному майданчику обговорили учасники Всеукраїнської онлайн-наради «Актуальні проблеми викладання навчальних дисциплін в умовах викликів сьогодення», що стартувала 11–12 лютого 2025 року на платформі Google Meet під егідою Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», ДУ «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» за ініціативи Чернівецького індустріального фахового коледжу, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Мукачівського кооперативного фахового коледжу бізнесу, ВСП «Свалявський технічний фаховий коледж НУХТ», Університету «Україна».
М е т а практичного семінару «Новітні підходи та націєцентричний зміст в освітньому процесі задля мотивації здобувачів освіти» як частини наради – ознайомитися із сучасними інструментами навчання, що можуть значно підвищити ефективність викладання дисциплін мово-літературної галузі й оптимізувати освітній процес загалом; обмінятися педагогічним і науковим досвідом; популяризувати результати наукових і навчально-методичних досліджень; налагодити співпраці зі стейкхолдерами – адміністрацією та викладачами закладів фахової передвищої освіти.
Проблематика науково-методичного заходу охопила актуальні освітні проблеми:
реформування вищої та фахової передвищої освіти в сучасних реаліях;
STEM-освіти як засобу успішної підготовки конкурентоспроможних фахівців;
інтеграції предметів мовно-літературної галузі з іншими навчальними дисциплінами й різними видами мистецтв – театральним, музичним, а також із музейним просвітництвом в аспекті євро-україноцентризму;- виформування мовно-комунікативних і читацьких компетентностей учнів і студентів;
підручникотворення для учнів та студентів різних закладів освіти;
використання штучного інтелекту в освітньому процесі.
У практичному семінарі активну участь взяли члени проєктних груп зі спеціальності 014 Середня освіта (українська мова та література) філологічного факультету ЧНУ імені Юрія Федьковича: Олена Кульбабська сконцентрувала увагу учасників на модифікованій програмі з української мови у фокусі особистісно орієнтованого навчання здобувачів освіти; Наталія Колесник наголосила на важливості педагогічного партнерства в умовах підвищення якості освіти; Світлана Вардеванян актуалізувала проблему сучасного підручника як метатексту, Наталія Шатілова та Галина Артеменко ініціювали дискусію, як інтегрувати цілі сталого розвитку в концепцію діяльності закладу освіти.
Учасники заходу відзначили важливість співпраці між закладами фахової передвищої освіти й університетом
задля створення якісного освітнього середовища, що забезпечить молоді
перспективи для самореалізації у професійному житті.
12 лютого під час проведення практичного тренінгу «Організація інклюзивного навчання здобувачів освіти в умовах сьогодення» учасники мали змогу ознайомитися із цікавими кейсами «Інклюзивне освітнє середовище та доступність в освітньому процесі» та «Попередження професійного вигорання працівників у процесі організації інклюзивного навчання».
Ураховуючи ідеї та пропозиції, висловлені в доповідях, виступах і загальній дискусії,
учасники наради, практичного семінару й тренінгу сформулювали низку рекомендацій
щодо реформування освітнього простору, щоб він стимулював розвиток та
інновації, забезпечував повагу до кожного учасника процесу навчання,
надавав змогу для вдосконалення та реалізації особистісного потенціалу.
Довідково:
до оргкомітету Всеукраїнської наради надійшло понад 190 заявок;
упродовж першого дня на нараду й практичний семінар завітали понад 116 учасників: голови обласних (міських) методичних об’єднань викладачів української філології закладів фахової передвищої освіти та провідних фахівців галузі, науковці, викладачі та вчителі;
географія науково-методичного заходу: Київська, Черкаська, Волинська, Одеська, Запорізька області України, Харків, Рівне, Луцьк, Донецьк, Умань, Київ, Чернігів, Дніпро, Прилуки, Переяслав, Кам’янець-Подільський, Чернівці, Івано-Франківськ, Сумська, Миколаїв та ін.
учасники наради та практичного семінару отримають сертифікат про підвищення кваліфікації обсягом 15 годин (0,5 кредиту ЄКТС), виданий Закарпатським інститутом післядипломної педагогічної освіти;
учасники практичного тренінгу отримають сертифікат обсягом 30 годин (1 кредит ЄКТС), виданий Вінницьким інститутом Університету «Україна».
Матеріал підготувала
доктор філологічних наук, професор
кафедри сучасної української мови
Олена КУЛЬБАБСЬКА
