На конкурсній мапі Малої Академії наук учнівської молоді яскравіє Буковина
Робота з обдарованими дітьми завжди плідна й благородна. Водночас вона непроста, незвичайна, не терпить стандарту, вимагає творчості та постійного пошуку. Далеко не завжди іскорка творчої натури спалахує відразу. Її треба розгледіти, допомогти їй розкритися і виявити себе (О. Бойко).
27 травня 2026 року в палаці «Академічний» Буковинського медичного університету за сприяння Департаменту освіти і науки відбувся «Інтелект Вайб» – урочистості з нагоди відзначення переможців ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої Академії наук України в 2025/2026 н. р.
У заході взяли участь 12 юних обдарувань Чернівецької області, які впродовж 13–24 травня успішно апробували результати своїх інтелектуальних пошуків із різних галузей науки. Серед них три конкурсантки, зацікавлені філологічними науковими студіями:
Надія Раренко – учениця 10 класу Кельменецького ліцею – опорного закладу,
Тимофій Каміла – учениця 9 класу «ОЗО – Колінковецький ліцей» Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області,
Олександра Чунтул – учениця 9 класу Чернівецького багатопрофільного ліцею № 11 «Престиж».
Учні й учениці після заочного оцінювання презентували високоповажаному журі свої проєкти у форматі постерного захисту, а згодом долучалися до спільної наукової конференції з усіма представниками своєї наукової секції. Такі вагомі здобутки – вияв наполегливої «сродної праці» учнів і учениць, їхніх наукових керівників, батьків й адміністрації закладів загальної середньої освіти – наших стейкхолдерів.
Цінно, що високий рівень командної роботи продемонстрували на завершальному етапі інтелектуальних перегонів і викладачі філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: професор Олена Кульбабська, доценти Лариса Маркуляк, Василь Костик і Альона Тичініна, які консультували юних мово- та літературознавців, підтримували їх у хвилини сумніву, допомагали не загубитися в гіпотезах, реченцях і остаточному редагуванні наукових текстів (та ще й у складних умовах цьогорічних відключень світла). А ще … вірили в кожен проєкт не менше, ніж самі зацікавлені дослідники, виформовували їхнє критичне мислення та мотивували залюбленість в Українське Слово.
У МАНівському портфоліо та рейтингових анкетах закономірно збережено суху статистику та факти про кожного конкурсанта і конкурсантку, які підкорили наукову Говерлу на Всеукраїнському рівні:
Кульбабська О. В. підготувала 9 учениць, Маркуляк Л. В. – 8, Костик В. В. – 8, Тичініна А. Р. – із 2-ма ученицями здобула перемоги.
Проте між офіційними рядками пульсує живе життя: незабутня атмосфера наукового спілкування, щира радість перемог, новий досвід і наставництво над талановитим і допитливим учнівством. Бо кожна віднайдена гіпотеза чи уточнення усталеної класифікації – це маленьке відкриття, яке робить юного дослідника й дослідницю впевненішими в собі, виховує характер і силу волі.
Під час наукового керівництва сформувалися творчі тандеми: здобувачі середньої освіти – вчителі-україністи – викладачі-філологи. Прикметно, що серед шкільних наставниць – найкращі випускниці філологічного факультету ЧНУ, у професійному пріоритеті яких системна й різноаспектна робота з філологічно обдарованими учнями й ученицями:
Дана Крива – учитель-методист Кельменецького ліцею – опорного закладу Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області (упродовж 10 років підготувала 7 переможців Конкурсу),
Марина Ревега – учитель української мови та літератури «ОЗО – Колінковецький ліцей» Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, викладачка в БМАУМ,
Аліна Нагорна – учитель української мови та літератури Чернівецького військово-спортивного ліцею Чернівецької міської ради, яка здобула освіту в Рівненському державному університеті й уперше випробувала свої сили як керівниця НДР.
Усіх лавреатів і їх наукових керівників нагороджено грамотами та відзнаками «Найкращому науковцю»
Департаменту освіти і науки ЧОВА
Випускниця 2022 р., ініціаторка проєкту «Моя історія в МАН», Марина Ревега у своєму дописі відверто зізналася: «Педагогічна діяльність доводить, що дослідницька культура може і повинна передаватися наступним поколінням: четверо моїх учнів уже вибороли призові місця на фінальному етапі конкурсу-захисту в МАН. Для мене це – не лише професійне досягнення, а й підтвердження того, що інтелектуальна спадкоємність, започаткована ще в мої шкільні роки в МАН, має реальні результати».
Отож не зупиняймося на досягнутому й пам՚ятаймо слова Наталії Притолюк:
Завдання Вчителя, щоб ключик відшукати до кожної дитячої душі.
І кожному можливість росту дати до інтелекту, що не матиме межі.
Матеріали підготувала
професор кафедри сучасної української мови
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича,
керівник асистентської практики,
Олена КУЛЬБАБСЬКА
