Колективна монографія «Людина в мові й тексті»
У жодній праці неможливо вмістити всю багатогранність життя людини, але важливо аналізувати окремі фрагменти, щоб усебічно вивчити його (Валентина Розгон).
Усе життя людини, її культуру, звичаї, поведінку, вчинки,
світогляд тощо відтворюють різними мовними засобами,
щоб найточніше передати особистості кожної зосібна,
схарактеризувати її роль в взаємини в соціумі,
засвідчити нерозривну єдність людини й мови.
(Валентина Розгон)
Колективна монографія «Людина в мові і тексті» (другий випуск) відображає подальший розвиток дослідження засобів вербалізації людського буття, намагання мовця увиразнити особливості зображуваного, репрезентувати розмаїте оприявлення сенсу людської природи і матеріальних цінностей крізь призму національно-культурного світогляду.
У першому розділі – «Полідискурс: сучасна репрезентація» – О. В. Кульбабська, І. І. Коломієць здійснили спробу дискурсивного огляду різнотипних текстових джерел.
У другому розділі – «Лінгвокульторологічна вербалізація людини в художньому тексті» – авторами, З. І. Комаровою, В. В. Розгон, Ю. В. Шкарою, визначено своєрідність українських фразеологізмів на позначення внутрішньо-почуттєвого стану людини та функційну продуктивність дієслівних форм.
У третьому розділі – «Субстандартна лексика: текстова візуалізація» – О. В. Дуденко та П. І. Гаврилюк з’ясували специфіку сленгової лексики у художньому дискурсі Сергія Жадана.
Для викладачів, учителів, здобувачів вищої освіти й усіх, хто цікавиться антропоцентричним аспектом сучасної української літературної мови.
ДОВІДКОВО:
ЛЮДИНА В МОВІ ТІ ТЕКСТІ : колективна монографія / [І. І. Коломієць, О. В. Кульбабська, В. В. Розгон та ін.] ; за заг. ред. В. В. Розгон Павла Тичини. Умань : Видавець «Сочінський М. М.», 2023. Част. 2. 252 с.
Дмитро РАСТВОРЦЕВ. Конструктивна схема характерних особливостей українського шрифту. Часопис TELEGRAF, 2021.
ДОВІДКОВО:
КУЛЬБАБСЬКА О. Графеми-візуалізатори як маркери авторської модальності в інтернет-дискурсі. ЛЮДИНА В МОВІ ТІ ТЕКСТІ : колективна монографія / [І. І. Коломієць, О. В. Кульбабська,
В. В. Розгон та ін.] ; за заг. ред. В. В. Розгон Павла Тичини. Умань : Видавець «Сочінський М. М.», 2023. Част. 2.
У розділі колективної монографії констатовано, що новітні способи зорового оформлення текстової інформації, що їх автори використовують задля увиразнення полісемантичності висловлювання, зумовлені насамперед появою комп’ютерів, мобільних телефонів як носіїв сучасних форм писемного розмовного мовлення або його стилізації. Використання сучасної техніки й застосунків оприявнює нову графічну свідомість, яка, зі свого боку, мотивує авторів до вироблення новітніх принципів графічного оформлення інтернет-тексту. До того ж графічна візуалізація втілюється нині на екрані монітора під впливом «правил» платформ для її публікації, адже різні сайти мають відмінну ширину сторінки, неоднаковий шрифт та інтервал між рядками, різняться й відступи в перших рядках абзаців (чи їх узагалі бракує). З огляду на ці чинники автору необхідно застосувати такий графічний інструмент, який незалежно від різних шрифтів / відступів / інтервалів міг би зреалізувати заплановане, уможливив прогнозовану реакцію читачів. За результатами дослідження зроблено висновок, що зі зміною технологій породження друкованого тексту з’являються нові візуальні принципи його побутування в інтернеті (уживання великої та малої літер у позиціях, що виходять за межі правил української орфографії; використання буквиці; виокремлення курсивом, напівжирним шрифтом, зменшення або збільшення розміру літер; широкі проміжки між фрагментами тексту; нумерація строф спеціальними символами, комп’ютерними графемами тощо).
ПДФ-варіант підрозділу монографії – у прикріпленому нижче файлі
