БМАНУМ забезпечує потреби й мотиви школярів Чернівеччини до пізнання і творчості

Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості (В.Сухомлинський)

Позашкільна освіта є вагомою для дітей, батьків, суспільства, держави.
Для дітей – це розвиток життєвих навичок, особистої та соціальної компетенції;
для батьків –  допомога у підготовці дітей до самостійного відповідального життя;
для держави – одна з найефективніших інвестицій в найближче і віддалене майбутнє,
формування світогляду ціннісних орієнтацій, національне-патріотичне виховання.

 

2017 рік є визначним для Малої академії наук України, адже зовсім недавно, 13 жовтня, під час засідання Виконавчої Ради ООН з питань освіти, науки і культури в Парижі одностайно було ухвалено рішення про можливість надання МАНУ статусу Центру ЮНЕСКО 2-ї категорії. Таку категорію уперше після підписання в грудні ц. р. Угоди між Урядом України та Організацією Об’єднаних Націй нададуть молодіжній науково-освітній установі, бо вона цікава для ЮНЕСКО в силу своєї культурної цінності, досвіду та системи роботи, якості та глибини наукових досліджень.

«Мала академія наук, – наголосила Лілія Гриневич, – це унікальна установа, яка не лише допомагає нашим дітям уже в ранньому віці наблизитися до науки, а також є активним партнером МОН у питанні реформування освіти».

У цьому контексті й учнівські наукові товариства (об’єднання), що функціонують на базі закладів освіти області, і Буковинська Мала академія наук учнівської молоді (БМАНУМ), і Чернівецькі вищі навчальні заклади – є дієвими інструментами залучення молоді краю до наукової освіти. Від злагодженої роботи всіх трьох ланок, а також активної підтримки батьків залежать успіхи обдарованих учнів Буковини під час щорічних провідних інтелектуальних змагань юних дослідників у Києві.

На сайті МАНУ репрезентовано гарне електронне видання «Інформаційно-аналітичний звіт 2017 : IІІ етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України». За статистикою, фінал конкурсу-захисту був організований у 63 секціях 12 наукових відділень. На розгляд журі ІІІ етапу конкурсу-захисту було подано 1133 науково-дослідницькі роботи. У загальноукраїнському рейтингу за кількістю призових місць Чернівецька область посідає 8 місце! Це дуже високий результат нашої сродної праці.

А тепер варто окреслити ті проблемні питання, що постають у процесі написання та захисту наукової роботи в системі навчання в Буковинській Малій академії наук учнівської молоді. Закцентуємо увагу лише на ключових моментах відповідно до основних етапів виконання наукового дослідження.

І-ий етап: написання наукової роботи – складний і багатоаспектний, а водночас за умови продуктивної співпраці наукового керівника, наукового консультанта та учня-члена МБА є чітко спланованим, передбачуваним. Важливо обрати оригінальну тему (найчастіше пов’язану зі специфікою нашого регіону), а для цього треба науковому керівникові необхідно проаналізувати темарій науково-дослідних робіт, захищених у попередні роки. Наступний крок – формулювання мети, завдань, об’єкта і предмета наукового опису, скласти календарний план його виконання, зібрати фактичний матеріал. Утім, як писав Жюль Анрі Пуанкаре, «Наука ґрунтується на фактах, як дім із каміння, але призбирування фактів – ще наука, так само як груда каменів – це не дім». Отож важливо якісно описати дібраний фактичний та ілюстративний матеріал за допомогою загальнонаукових і спеціальних методів, методик і прийомів, сформулювати переконливі висновки, ретельно перевірити список використаної літератури й джерел. Із власного досвіду зазначу, що укладені вартісні додатки (фрагменти словників, етнографічні матеріали, фотогалерея тощо) неодмінно стануть прикрасою роботи, увиразнять її практичну значущість.

ІІ-ий етап: технічне й літературне редагування рукопису. Щодо дотримання правил технічного оформлення наукового тексту, то завдяки надрукованим методичним матеріалам і рекомендаціям, що їх підготувало керівництво БМАНУМ за результатами зустрічі-наради з науковими керівниками, проблем не постає, а ось стосовно мовного редагування, то під час захисту наукової роботи в Києві було прикро чути зауваги членів комісії на зразок: „Ми добре знаємо Вашого наукового керівника, передавайте йому вітання, але скажіть, що наукову роботу треба ретельніше вичитувати”. Пропонуємо молодим дослідникам взяти до уваги та поширити серед наукових керівників узагальнювальні матеріали „Типові мовні помилки, які трапляються в текстах робіт учнів – членів МАН України”, що ми підготували.

ІІІ-й етап: захист наукової роботи учнем-членом МБА. Успішність виконання цього етапу зумовлена кількома основними чинниками:

• фаховою підготовкою учня (вільне володіння фактичним матеріалом, грамотне літературне мовлення, виразність, стилістична вправність усного виступу тощо);
• дотримання регламенту під час виступу (інакше комісія «підганяє» учня або взагалі припиняє його доповідь, що спричинює його розгубленість, нездатність сконцентруватися на подальших питаннях комісії та інших учасників захисту, інколи упереджене ставлення до зауважень рецензентів, емоційно-роздратований тон під час дискусії тощо). Уважаємо, що варто провести репетицію виступу, скласти орієнтовний реєстр питань, які можуть поставити члени комісії;
• грамотне структурування та оформлення мультимедійної презентації виступу (на цьому етапі наукові керівники мають подекуди обмежити фантазію учня в плані прикрашення презентаційних матеріалів, максимально обережно залучати анімаційні ефекти тощо);
• психологічна підготовка учня до випробувань (важливо продовжити психологічні тренінги з розвитку емоційної саморегуляції та формування умінь публічного виступу учнів).

ІV-й етап: контрольне тестування. Це, на наше переконання, найпроблемніший етап у процедурі захисту наукової роботи. Обсяг та складність тестування щороку змінюється. Ми орієнтуємо учня на розв’язання тих завдань, що їх виставляють на сайті Малої академії наук України. Але коли наші учні отримують оновлені завдання, не всі, на жаль, можуть швидко зорієнтуватися у формулюваннях, виконати завдання в повному обсязі, навести яскраві приклади. Без сумніву, варто до підготовки наукової роботи залучати вчителів, які могли б проводити систематичну роботу саме в підготовці до захисту (тренувальних зборів замало, щоб комплексно повторити програмовий матеріал).

Бажаємо всім успіхів у науковій роботі з обдарованими слухачами БМАНУМ, щоб підтримати наші рейтингові позиції.
Пам’ятаймо, що малоакадемівці – наші майбутні абітурієнти, а в майбутньому – найкращі студенти
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри сучасної української мови 
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА