Лайфхак: «Синтаксичний розбір синтаксем: схема аналізу та зразки»
Лайфха́к для студента – корисна порада, що допомагає розв’язувати освітні проблеми, заощаджуючи час і забезпечуючи високі результати.
СХЕМА РОЗБОРУ
МІНІМАЛЬНИХ СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ (синтаксем)
1. Виписати синтаксему.
2. Початкова форма.
3. Тип синтаксеми:
3.1. БАЗОВА:
3.1.1. предикатна;
3.1.2. субстанційна (іменникова).
3.2. ВТОРИННА:
3.2.1. предикатного типу;
3.2.2. субстанційного типу.
4. Семантичний варіант синтаксеми в простому елементарному реченні:
4.1 БАЗОВА ПРЕДИКАТНА (P1):
4.1.1. предикат дії;
4.1.2. предикат процесу;
4.1.3. предикат стану;
4.1.4. предикат якості;
4.1.5. предикат кількості;
4.1.6. предикат локативності.
4.2 БАЗОВА СУБСТАНЦІЙНА:
4.2.1. Лівобічна суб’єктна (S1):
4.2.1.1 суб’єкт дії;
4.2..1.2 суб’єкт процесу;
4.2.1.3 суб’єкт стану;
4.2.1.4 суб’єкт якості;
4.2.1.5 суб’єкт кількості;
4.2.1.6 суб’єкт локативності.
4.2.2 Правобічна об’єктна (О).
4.2.3 Правобічна адресатна (А).
4.2.4 Правобічна інструментальна (І).
4.2.5 Правобічна локативна (L).
5. Семантичний варіант синтаксеми в простому неелементарному реченні:
5.1 ВТОРИННА ПРЕДИКАТНА (P2):
5.1.1 Адвербіального типу:
5.1.1.1 Часові синтаксеми.
5.1.1.2 Зі значенням зумовленості:
5.1.1.2.1 причинові синтаксеми;
5.1.1.2.2 цільові синтаксеми;
5.1.1.2.3 синтаксеми зі значенням умови;
5.1.1.2.4 допустові синтаксеми.
5.1.1.3 Синтаксеми з характеризувальним значенням.
5.1.1.4 Синтаксеми з порівняльно-асоціативним значенням.
5.1.1.5 Синтаксеми із зіставно-виокремлювальним значенням.
5.1.2 Атрибутивного типу.
5.1.3 Апозитивного типу (традиційно – непоширена або відокремлена прикладка).
5.1.4 Із кількісним значенням.
5.1.5 Модального типу.
5.2 ВТОРИННА СУБСТАНЦІЙНА (S2):
5.2.1 об’єктна синтаксема із суб’єктним значенням;
5.2.2 адресатна синтаксема із суб’єктним значенням;
5.2.3 локативна синтаксема.
6. Морфологічний або морфолого-синтаксичний варіант синтаксеми (указати морфологічний вияв синтаксеми).
7. Формально-синтаксична позиція синтаксеми в реченні:
7.1 підметова;
7.2 присудкова
7.3 об’єктна (функція прямого / непрямого додатка);
7.4 означальна (функція узгодженого / неузгодженого означення; непоширеної прикладки);
7.5 обставинна (функція обставин із різноманітним значенням).
Лайфхак для правильного синтаксемного аналізу
* * *
1. Підкреслити головні та поширювальні (у школі – другорядні) члени речення.
2. Визначити тип базових синтаксем – базових і субстанційних.
3. Розбір починаємо з базових предикатних синтаксем.
4. Пам’ятаймо: а) типи предикатної та суб’єктної синтаксеми збігаються;
б) об’єктна, адресатна й інструментальна синтаксеми функціюють лише в реченнях із предикатом дії;
в) локативні синтаксеми зі значенням початкового і кінцевого пунктів руху / переміщення можливі не лише при локативних предикатах, а й зі значенням розміщення в просторі.
5. Визначаємо типи вторинних синтаксем (за класифікацією, записаною в ході лекції).
6. Розбираємо кожну синтаксеми за схемою аналізу.
ЗРАЗКИ СИНТАКСЕМНОГО АНАЛІЗУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ (СЕМАНТИЧНО ЕЛЕМЕНТАРНОГО)
* * *
Ось Гафійка S винесла P хлопцеві A воду O (М. Коцюбинський).
1. Синтаксема винесла.
2. Початкова форма – винести.
3. Базова предикатна.
4. Зі значенням дії (означає переміщення суб’єкта в просторі).
5. Морфологічний вияв – дієвідмінюване дієслово (мин. час, дійсн. сп., ж. рід, одн.).
6. У простому двоскладному реченні виконує функцію простого дієслівного присудка (координованого з підметом у роді – ж. р. і числі – одн.).
* * *
1.Синтаксему Гафійка вжито в початковій формі.
2. Базова субстанційна.
3. Лівобічна, зі значенням суб’єкта дії (означає активного діяча).
4. Морфологічний вияв – іменник-істота (Н. в., ж. рід, одн.).
5. У простому двоскладному реченні виконує функцію однослівного (за шкільною програмою – простого) підмета.
* * *
1. Синтаксема воду.
2. Початкова форма – вода.
3. Базова субстанційна.
4. Правобічна, зі значенням об’єкта дії (означає предмет, на який спрямовано дію активного суб’єкта).
4. Морфологічний вияв – іменник (Зн. в. (без прийм.), ж. рід, одн.).
5. У простому реченні виконує функцію прямого об’єктного поширювача (додатка).
* * *
1. Синтаксема хлопцеві.
2. Початкова форма –хлопець.
3. Базова субстанційна.
4. Правобічна, зі значенням адресата дії (означає особу, на користь якої відбувається дія суб’єкта).
4. Морфологічний вияв – іменник-істота (Д. в., ч. рід, одн.).
5. У простому реченні виконує функцію непрямого об’єктного поширювача (додатка).
ЗРАЗКИ СИНТАКСЕМНОГО АНАЛІЗУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ (СЕМАНТИЧНО НЕЕЛЕМЕНТАРНОГО)
* * *
На жаль, після повернення з ярмарку ЯремаS-буковинець був невеселий P (М. Івасюк) //
Ярема (S1) – буковинець (P2) + Ярема (S1) був невеселий (P1) + (КОЛИ) Ярема (S1) повернувся (P2) з ярмарку (L1) + (І) Хтось (S2) жаліє (P2) про це.
БАЗОВІ СИНТАКСЕМИ
1. Синтаксема був невеселий.
2. Початкова форма – бути + невеселий.
3. Базова предикатна.
4. Зі значенням якості (означає тимчасову, внутрішню ознаку предмета).
5. Морфологічний вияв – дієслово-зв’язка бути (мин. час, дійсн. спосіб, ч. рід) + прикметник невеселий (Н. в., ч. рід, одн.).
6. У простому двоскладному реченні виконує функцію складеного іменного присудка.
* * *
1. Синтаксему Ярема вжито в початковій формі.
2. Базова субстанційна.
3. Лівобічна, зі значенням суб’єкта дії (означає активного діяча).
4. Морфологічний вияв – іменник-істота (Н. в., ж. рід, одн.).
5. У простому двоскладному реченні виконує функцію однослівного підмета.
* * *
ВТОРИННІ СИНТАКСЕМИ
1. Синтаксема після повернення.
2. Початкова форма – повернення.
3. Вторинна предикатна.
4. Адвербіального типу – часова синтаксема, утворена внаслідок згортання підрядної частини складнопідрядного речення: Коли Ярема повернувся з ярмарку...
5. Морфологічний вияв – прийменниково-відмінкова форма „після + Р. в.”
6. У простому двоскладному реченні виконує функцію обставинного поширювача часу.
* * *
1. Синтаксема з ярмарку.
2. Початкова форма – ярмарок.
3. Вторинна субстанційна.
4. Локативна синтаксема зі значенням початкового пункту руху, що функціонує в згорнутому реченні Ярема повернувся з ярмарку...
5. Морфологічний вияв – прийменниково-відмінкова форма „з +”Р. в.”.
6. У простому двоскладному реченні виконує функцію обставинного поширювача місця.
* * *
1. Синтаксема на жаль.
2. Вторинна предикатна.
3. Модального типу, що виявляє ставлення мовця до повідомлюваного (зі значенням суб’єктивно-модальної оцінки повідомлюваного). Синтаксема утворена внаслідок згортання головної частини складного речення з підрядною з’ясувального типу: Я жалію, що....
4. Морфологічний вияв – модальний прислівник.
5. У простому двоскладному реченні функціюює як вставне слово з оцінною семантикою.
* * *
1. Синтаксему буковинець вжито в початковій формі.
2. Вторинна предикатна.
3. Апозитивного (прикладкового) типу зі значенням місця проживання особи, утворена внаслідок згортання простого елементарного речення Ярема є буковинець.
4. Морфологічний вияв – іменник (Н. в., ч. рід, одн.).
5. У простому двоскладному реченні виконує функцію непоширеної прикладки.
Шановні студенти!
Щиро бажаємо Вам успіхів у пізнанні специфіки національної синтакси!
Матеріали для практичного заняття
підготувала проф. Олена КУЛЬБАБСЬКА
(Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича)
