Лайфхак: «Синтаксичний розбір словосполучень: схема аналізу та зразки»

Секрет успіху полягає не в тому, щоб не робити помилок. Помилки трапляються. Головне не робити ту саму помилку двічі (Дж. Бернард Шоу)

Схема синтаксичного розбору словосполучення

1 Виписати словосполучення.
2 Початкова форма.
3 Структурний тип:
     3.1 просте;
     3.2 складне;
     3.3 комбіноване.
4 За ступенем злитості компонентів:
     4.1. в і л ь н е;
     4.2. з в’я з а н е (нечленоване, цілісне, неподільне):
           4.2.1. синтаксично зв’язане:
                     4.2.1.1. Із комплетивними відношеннями:
                                 4.2.1.1.1 із кількісним значенням;
                                 4.2.1.1.2 із значенням сумісності;
                                 4.2.1.1.3 із вибірковим значенням;
                                 4.2.1.2 З іменниками послабленої номінативності та обов’язковим атрибутивним компонентом:
                                              4.2.1.2.1 Із синсемантичним іменником предметної семантики та обов’язковим атрибутивним компонентом;
                                              4.2.1.2.2 Із синсемантичним іменником узагальненої семантики та обов’язковим атрибутивним компонентом;
           4.2.2 семантично зв’язане:
                     4.2.2.1 іменного типу з метафоричним значенням;
                     4.2.2.2 іменного типу з інформативно недостатнім головним компонентом;
                                 – зі стрижневими іменниками фазового та партитивного значень;
                                 – зі стрижневими займенниковими іменниками;
                                – з іменниками послабленої номінативності (тавтологічні словосполучення).
           4. 2. 3 фразеологічно зв’язані сполучення слів.
5 Лексико-граматичні типи:
     5.1 За морфологічним вираженням головного компонента:
           5.1.1 дієслівне;
           5.1.2 субстантивне;
           5.1.3 ад’єктивне;
           5.1.4 адвербіальне.
     5.2 За морфологічним вираженням головного та залежного компонентів:
           5.2.1 дієслівно-субстантивне;
           5.2.2 дієслівно-ад’єктивне;
           5.2.3 дієслівно-адвербіальне;
           5.2.4 дієслівно-інфінітивне;
               5.2.5 субстантивно-субстантивне;
               5.2.6 субстантивно-ад’єктивне;
               5.2.7 субстантивно-адвербіальне;
               5.2.8 субстантивно-інфінітивне;
           5.2.9 ад’єктивно-субстантивне;
           5.2.10 ад’єктивно-адвербіальне;
           5.2.11. ад’єктивно-інфінітивне;
              5.2.12 адвербіально-субстантивне;
              5.2.13 адвербіально-інфінітивне;
              5.2.14 адвербіально-адвербіальне.
6 Структурна схема (символічний запис компонентів).
7 Графічна схема.
8 За граматичним значенням (семантико-синтаксичними відношеннями між компонентами):
     8.1 атрибутивні семантико-синтаксичні відношення;
     8.2 апозитивні семантико-синтаксичні відношення;
     8.3 об’єктні семантико-синтаксичні відношення;
     8.4 суб’єктні семантико-синтаксичні відношення;
     8.5 доповнювальні (комплетивні) семантико-синтаксичні відношення;
     8.6 обставинні семантико-синтаксичні відношення;
     8.7 контаміновані (синкретичні) семантико-синтаксичні відношення.
9 За типом прислівного підрядного зв’язку:
     9.1 узгодження:
           9.1.1 повне / неповне;
           9.1.2 власне граматичне / смислове / умовно-граматичне / асоціативно-граматичне.
     9.2 кореляція:
           9.2.1. повна;
           9.2.2  неповна.
     9.3 керування:
           9.3.1 безпосереднє / посереднє;
           9.3.2 сильне / слабке;
           9.3.3 варіативне / неваріативне;
           9.3.4 подвійне / поодиноке.
     9.4 власне прилягання;
     9.5 відмінкове прилягання:
           9.5.1 безприйменникове;
           9.5.2 прийменникове.
10 Граматичні засоби зв’язку:
     10.1 форма слова (закінчення);
     10.2 прийменник;
     10.3 суположення (семантичний зв’язок між компонентами словосполучення).

Лайфхак для правильного аналізу словосполучення

*       *      *

1. Уважно прочитати речення і підкреслити в ньому головні і поширювальні (другорядні) члени.
2. Пригадати, які сполучення слів не є словосполученнями (напр., головні члени речення, однорідні члени речення тощо).
3. Виписати словосполучення, визначити стрижневий компонент (від нього ставимо питання) і залежний (до нього ставимо питання).
4. Навести вихідну форму головного слова (напр., для іменних частин мови це здебільшого Н. в. одн., для частин мови прикметникового типу – чол. рід, одн., Н. в.; для дієслова – інфінітив тощо).
5. Визначити тип словосполучення за структурою (будовою), взявши до уваги кількість компонентів і стрижневих слів (для складних і комбінованих словосполучень).
6. Визначити частиномовну належність головного слова і залежного компонента для констатації типу словосполучення з огляду на морфологічні параметри його компонентів.
7. Для запису структурної схеми словосполучення варто надписати над кожним словом, до якої частини мови воно належить. Пригадати, як називаємо ці частини мови латиною та записати структурну схеми словосполучення.
8. Графічна схема словосполучення цілком збігається зі шкільною: головне слово позначаємо кружечком із хрестиком усередині, а залежне – просто кружечком; специфіку підрядного зв’язку позначаємо стрілочкою від головного слова до залежного, зазначаючи логічне питання.
9. За логічним питанням з’ясовуємо тип семантико-синтаксичних відношень (граматичне значення словосполучення).
10. Типи синтаксичного зв’язку здебільшого збігаються зі шкільною класифікацією, окрім кореляції (зв’язок між опорним іменником і непоширеною прикладкою) та відмінкового прилягання.

ЗРАЗКИ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ

*       *      *

Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою (В. Сухомлинський).

1–2 ходити (по) рідній землі  - словосполучення в початковій формі.
3 Комбіноване.
4. Вільне.
 5. Графічна схема (позначки такі самі, як у шкільному підручнику).
6. Аналізоване словосполучення охоплює два простих:
       1) ходити (по чому? де?) по землі;
       2) (по) землі (якій?) рідній, що їх схарактеризуємо за схемою окремо.

---

Лежать дахів похилих старовинні плечі (Ліна Костенко).

плечі дахів

1–2 Словосполучення, початкова форма якого – плече даху.
3. Просте.
4. Зв’язане (семантично зв’язане з метафоричним значенням).
5 Субстантивне.
6 Субстантивно-субстантивне.
7 Структурна схема: N ₁  N ₂
8 Графічна схема:
9 Контаміновані (атрибутивно-об’єктні) семантико-синтаксичні відношення.
10 Компоненти поєднано за допомогою прислівного підрядного зв’язку:
       – відмінкове прилягання.
11 Граматичні засоби зв’язку – форма слова (закінчення іменників у формі множ: плечі – Н.в., а дахів - Р. в.).

---

 Знов до мене осінь стука у вікно гілочкою клена золотою (В. Бубир).

1–2 до мене стука у вікно - словосполучення, початкова форма якого – до мене стукати у вікно.
3 Складне.
4 Вільне.
5. Графічна схема (позначки такі самі, як у шкільному підручнику).
6. Аналізоване словосполучення охоплює два простих:
       1) стукає (до кого?) до мене;
       2) стукає (у що?) у вікно, які схарактеризуємо за схемою окремо.

 

Знання доводять тільки ділом. Знання — дерево, а діло — плоди (Народна творчість)

Матеріали для практичного заняття
підготувала проф. Олена КУЛЬБАБСЬКА
(Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича)