Практичний кейс: Просте речення як предикативна одиниця синтаксису: визначення, основні ознаки, класифікації

Наші знання суть зерна наших творінь (Г. Бюффон)

Модуль 2. Прості елементарні речення в сучасній українській мові

 Навчальний елемент 2.1

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ В СЛОВ’ЯНСЬКІЙ СИНТАКСИЧНІЙ КЛАСИОЛОГІЇ
(6 год. – лекції; 2 год. – практичні; 11 год. – сам. робота)

 Практичне заняття № 10
Тема: ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ ЯК ПРЕДИКАТИВНА ОДИНИЦЯ СИНТАКСИСУ:
ВИЗНАЧЕННЯ, ОСНОВНІ ОЗНАКИ, КЛАСИФІКАЦІЇ ТА ФУНКЦІЇ

План

1. Речення та його основні ознаки.
2. Види синтаксичного зв’язку на рівні реченні.
3. Семантико-синтаксичні відношення між компонентами простого речення.
4. Структурно-семантичні типи простих двоскладних речень.
5. Типи речень за метою висловлювання.
6. Класифікація речень за модальністю.

Мета: поглибити знання студентів про специфіку речення як синтаксичної одиниці, а також вияви синтаксичного зв’язку на рівні простого речення та обшир семантико-синтаксичних відношень між його компонентами; з’ясувати зміст поняття «категорія предикативності», висвітлити диференційні ознаки парадигми простого двоскладного речення; розвинути навички розмежування типів речень за формально-синтаксичними, семантико-синтаксичними та функційно-стилістичними ознаками; вдосконалити вміння синтаксичного розбору простого речення за шкільною схемою.

agendaРЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 О с н о в н а

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [навч. посібник] / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – С. 66–70; 114–123, 145–170.
Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови : [монографія] / І. Р. Вихованець. – К. : Наук. думка, 1992. – 224 с.
Вихованець І. Р. Граматика української мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Грищенко. – К. : Рад. школа, 1982. – 208 с.
Вихованець І. Р. Семантико-синтаксична структура речення : [монографія] / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, В. М. Русанівський. – К : Наук. думка, 1983. – 219 с.
Дудик П. С. Синтаксис української мови: [підручник] / П. С. Дудик, Л. В. Прокопчук.  – К. : Академія, 2010. – С. 62–71; 86–90; 126–130.
Жовтобрюх М. А. Курс сучасної літературної української мови : [підруч. для студ. вищих навч. закл.] / М. А. Жовтобрюх, Б. М. Кулик. – Ч. ІІ. – К. : Вища шк., 1972. – 422 с.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 125–133.
Загнітко А. П. Теорія сучасного синтаксису : монографія / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2006. – 378 с.
Іваницька Н. Л. Двоскладне речення в українській мові : [підручник] / Н. Л. Іваницька. – К. : Вища шк., 1986. – 168 с.
Кадомцева Л. О. Українська мова: Синтаксис простого речення : [підручник] / Л. О. Кадомцева. – К. : Вища шк., Голов. вид-во, 1985. – С. 5–14.
Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови : навч. посібн. / М. У. Каранська. – К. : Либідь, 1995. –  С. 8–13.
Мойсієнко А. К. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис простого ускладненого речення : [підручник] / А. К. Мойсієнко. – К. : Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2006. – 236 с.
Пещак М. М. Комунікативний синтаксис : навч. посібник / М. М. Пещак. – К. : Довіра, 2000. – 150 с.
Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання / [навч. посібник] / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К. : Вища шк., 1994. – С. 69–92.
Сучасна українська мова : [підручник] / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; за ред. М. Я. Плющ. – 3-тє вид., стереотип. – К. : Вища шк., 2001. – С. 322–326; 343–344.
Сучасна українська літературна мова : підручник / за ред. А. П. Грищенка. – К. : Вища шк., 2002. – 439 с.
Сучасна українська мова : [підручник] / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; за ред. О. Д. Пономарева. – К. : Либідь, 1997. – С. 237–239.
Шкуратяна Н. Г. Сучасна українська літературна мова : навч. посібник / Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К. : Літера, 2000. – 688 с.

Д о д а т к о в а  л і т е р а т у р а 

Гуйванюк Н. Кореферентність синтаксичних одиниць / Ніна Гуйванюк // Мовознавство. – 2001. – №3. – С. 88–96.
Гуйванюк Н. До питання комунікативної парадигми речення / Ніна Гуйванюк // Мовознавство. – 2005. – № 2–3. – С. 148–154.
Гуйванюк Н. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Н. Гуйванюк, О. Кардащук, О. Кульбабська. – Львів : Світ, 2005. – 304 с.
Лінгвістичний аналіз : практикум / за ред. Г. Р. Передерій. – К. : Академія, 2005. – 256 с.
Єрмоленко С. Нові підходи у вивченні простого речення / Світлана Єрмоленко // Українська мова і література в школі. – 2005. – № 2. – С. 54–59.
Зайко Л. Безособові речення в контексті мовного розвитку / Л. Зайко // Мовознавство. – 2004. – № 4. – С. 81–88.
Іваницька Н. Вплив сполучуваності повнозначних слів на утворення компонентів синтаксичної структури речення/ Н. Л. Іваницька // Мовознавство. – 2001. – № 3. – С. 97–103.
Романюк Т. Система парадигматичних видозмін простого речення / Тетяна Романюк // Мовознавство. – 1999. – № 1. – С. 26–30.
Савицький М. Український синтаксис з погляду діахронічної типології / М. Савицький // Мовознавство. – 2006. – № 2–3. – С. 45–50.
Степаненко М. Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у формуванні й вираженні квантитативних відношень у структурі простого двоскладного речення / Микола Степаненко // Мовознавство. – 1999. – № 4–5. – С. 15–20.
Шкуратяна Н. Г. Сучасна українська літературна мова. Модульний курс : навч. посібник / Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К. : Літера, 2006. – 823 с.

Збірники вправ і завдань для формування мовних компетентностей студентів

 Дудик П. С. Сучасна українська мова: завдання і вправи : навч. посіб. / П. С. Дудик, В. М. Литовченко. – Вид. 2-ге, стереотип. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – 264 с.
Олійник О. Граматика української мови : навч. посіб. / О. Олійник, В. Шинкарук, Г. Гребницький. – К. : Кондор, 2008. – 544 с.
Українська мова : практикум / О. М. Пазяк, О. А. Сербенська, М. І. Фурдуй, Л. Ю. Шевченко. – 2-ге вид., стереотип. – К : Либідь, 2001. – 384 с.

Е л е к т р о н н і  р е с у р с и

Загнітко А. П. Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис. Донецьк, 1996. URL: http://litmisto. org.ua/? page _id=15.
Загнітко А. Український синтаксис: теоретико-прикладний аспект. – Донецьк, 2009. URL: http://www.ukrajinistika.edu.rs/preuzimanje/UKR_sintaksis.pdf
Мойсієнко А. К. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – К. : Знання, 2011
URL: http://www-lib.tufs.ac.jp/opac/en/recordID/catalog.bib/BB06870301?caller=xc-search
На урок : освітній проєкт. URL: https://naurok.com.ua/rozrobka-uroku-dlya-8-klasu-z-temi-slovospoluchennya-budova-y-vidi-slovospoluchen-za-sposobom-virazhennya-golovnogo-slova-vidi-zv-yazku-v-slovospoluchenni-30240.html
Українська мова : 59 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas


 

file 2ДІАГНОСТИКА ЗАСВОЄННЯ СТУДЕНТАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Інтерактивна технологія «Мозковий штурм» для активізації опорних знань

 Завдання 1. Визначте ключові слова теми:

класиологія, речення, просте речення, монопредикативність, синтаксичні зв’язки в простому реченні, об’єктивна / суб’єктивна модальність, граматична організованість, парадигма речення, інтонаційне оформлення, смислова завершеність, комунікативна функція. 

Інтерактивна технологія «Робота в групах»

Вправа 1. Визначте типи речень за метою висловлювання. Схарактеризуйте формальні засоби вираження комунікативної настанови.

І-ша група: 1. Щастя хоч краплинку в душу мою змучену згуби – полюби і зрадь через хвилинку, та хоч на хвилину полюби! 2. Не жартуй наді мною, будь ласка, і, говорячи, не мовчи! 3. Не пригадуй, що було! Не треба дотикатись до заглухлих ран! 4. Часто я самотній, ніби Крузо, Виглядаю із-за обрію кораблів. 5. Може б, нам полинути у вирій – за літами молодості вслід (Із тв. В. Симоненка). 6. Світ мене ловить, ловить... доганя! 7. З моєї шкіри не зробили ридикюля. 8. А що ж мені робити ще, некволому? 9. Напитись голосу твого, твого закоханого струму, тієї радості і суму, чаклунства дивного твого (Із тв. Л. Костенко). 10. Невже за шість місяців (навіть якби й не смітник був тут!) можна збудувати ціле місто! (Остап Вишня). 11. Довіряй, але остерігайся! 12. Ви знехтували найголовнішим принципом усіх відкриттів: треба передовсім відкривати велике! 13. Може змінюватися настрій, але не характер (П. Загребельний).

ІІ-га група: 1. Константинополь! Але чому Київ має бути схожим на нього? Хай живе неоднаковість, слава відмінностям! 2. ‒ Що ж то за держава, де талант беруть під підозру! – гірко всміхнувся князь (Із тв. П. Загребельного). 3. Такі статки, такі статки! 4. І хімію вивчав? – Ну аякже! (Із тв. І. Вільде). 5. А мені так хотілось бути байдужим (Б. Олійник). 6. Вирішив не снідати: хіба можна до служби божої хоч рісочку до рота брати?! (Г. Косинка). 7. Вам можна хоч трошечки вірити? (М. Старицький). 8. Хто з вас може перелічити обовʼ язки своєї матері?! (О. Гончар). 9. І приголублю, а тобі ж що? – Аж нічогісінько! (М. Кропивницький). 10. Ех, коли б твої чоботи та до моїх штанів! (Ю. Мушкетик). 11. Постій ‒ не йди! (Олександр Олесь). 12. Ну що за люди були в давнину! (Н. Бічуя). 13. Дерев послухай! Їхню сповідь у книгу ночі запиши! (Б.-І. Антонич).

Вправа 2. Установіть типи питальних речень за комунікативно-функційним спрямуванням (власне-питальні та невласне-питальні). Які типи власне-питальних речень репрезентують наведені контексти за формально-синтаксичною організацією? Узагальніть формальні засоби вираження питальності в сучасній українській мові. Розподіліть невласне-питальні речення на формально-змістові підтипи (питально-стверджувальні, питально-заперечні, питально-риторичні, питально-спонукальні, питально-окличні).

 І-ша група: 1. На цілий день тепер, мабуть, гайне Петро Дем’янович. Бо чимось таки викликаний цей дзвінок спозарання?! 2. Іноді Гайдамаку просто відчай бере: чи вдасться пробити стіну чиновницького формалізму й крутійства? 3. Джерелець нема, а в душі ж то вони зостались? 4. Дружина вважає, що оригінальне його творіння рано чи пізно оцінять, – живуть же в памʼ яті людській, скажімо, висячі сади Семіраміди? 5. Куди ти задивилась? 6. Кому не хочеться бути гарною? 7. Можливо, дороги тим нас заваблюють, що несуть у собі якісь загадки, щораз обіцяють якісь несподіванки?.. 8. Де, скажімо, та «Янтарна кімната» та рідкісні книги-інкунабули з пограбованих наших бібліотек?.. 9. Зміни в кліматі людських душ, взаємна їхня відчуженість, хіба ми цього не відчуваєм повсюдно? (Із тв. О. Гончара). 10. А ви знаєте латинську мову? (В. Підмогильний). 11. А чи не високо ти, Андрію, літаєш? (М. Стельмах). 12. ‒ Овва, а ви де так довго засиділися, панно Дарусю? (І. Вільде). 13. Ти мене з світу хочеш оце зігнати, чи що? (Розм.).

ІІ-га група: 1. ‒ Чи не продали б ви мені розсади трошечки? (Із тв. Марко Вовчок). 2. ‒ Де мені до вашого Наливайка? (Д. Харовʼюк). 3. ‒ Чим тобі Дудник не чоловік? (Є. Гуцало). 4. ‒ Щоб було заплачено, чуєш? (В. Барка). 5. ‒ Навіщо було бунтувати? (М. Хвильовий). 6. Степанида: Там хазяїн питали, чи не заплатите ви хоч за той місяць гроші? (Олександр Олесь). 7. О що то – єдність душ? О що то – щирість? (В. Стус). 8. На якій роботі можна бути вночі?! (Є. Кононенко). 9. Ти, одначе, скажи мені по-батьківському одверто: хіба винні прапори, якими сьогодні благословляють, а завтра витирають ними закривавлені руки?! (Р. Федорів). 10. Чи то правда, що чайки – це душі жінок, чоловіки яких загинули на морі? (В. Кірінчук). 11. Яким вогнем спокутувати мушу хронічну українську доброту?! (Л. Костенко). 12. Ви вірите пресі? (О. Жовна).

Вправа 3. Схарактеризуйте речення за модальністю та емоційним забарвленням. З’ясуйте теоретичні постулати цих класифікацій у шкільному підручнику та сучасних наукових студіях. Узагальніть семантико-прагматичні відтінки, що їх репрезентовано в наведених реченнєвих контекстах (захоплення, порада, наказ, перестрога, бажання тощо).

І-ша група: 1. Затям: У цій країні живуть поети (В. Карпюк). 2. Та якби та пані пустила! 3. Нехай би нашим ворогам тяжко! (Із тв. Марка Вовчка). 4. Як прекрасно було б не знати душевного сум’яття. 5. Аби лиш далі від Стамбула (Із тв. П. Загребельного). 6. [Лев:] Той клятий Водяник! Бодай би всох! (Леся Українка). 7. Яка довга ця ніч! Хоч би швидше, швидше ранок! (Б. Грінченко). 8. Як гарно було б перекинутись раптом і пірнути в молодий сніг. 9. Що, якби вийти отак настрічу вітру, і підставить розхристані груди, і брести по коліна у мокрім снігу, в льодовій воді (Із тв. М. Коцюбинського). 10. Коли б не спіткнуться, не впасти, дійти, увійти, досягти! (М. Рильський). 11. Нехай би інший хто поклопотався, чи ж мало добрих людей на селі? 12. Ви б, громадяни, краще розмовляли (Із тв. О. Довженка). 13. Зараз же виведіть дітей в іншу кімнату! (А. Дімаров). 14. Може б ти відмовився, доки не пізно? (Г. Тютюнник). 15. Ох, як спалося би і солодко, й бездонно, якби сніг прийшов, та ще коли б осипались із солодким дзвоном сніжні квіти з повнолунних шиб (І. Жиленко).

ІІ-га група: 1. Не треба робити спідницю довшою, так добре. 2. Швидше, дядьку, запізнитесь. 3. Обережно, ви штовхнете мене за борт (Із тв. О. Коломійця). 4. Не можна що-небудь взяти одною рукою, аби не віддати іншою (Ю. Винничук). 5. Налий мені молока горня (В. Герасим’юк). 6. Ці також кричали: – Не дозволимо! Ми маємо право! Хай говорить! (У. Самчук). 7. Розкажіть дерева, короновані коронами, про тропи звірині, про справи пташині і – про людей (ви ж для нас – родичі кровні) (Т. Мельничук). 8. Антонович, вогника! – гукає комбат від телефону. – Хорошого вогника (О. Гончар). 9. Як добре там гукати між горбами, Купати ноги в гущі мокрих трав! (Віра Вовк). 10. Галино! Галю! (О. Донченко). 11. Як тяжко стукать у чужі оселі, бездомним бувши на своїй землі! (Л. Костенко). 12. На ось піджак, занеси в хату (М. Зарудний). 13. Ти бачив квіти із оранжерей? (В. Гуртовенко). 14. Ви мене мусите обов’язково провести додому (М. Хвильовий). 15. От дай тільки Боже заснути…(О. Забужко).

Вправа 4. Схарактеризуйте окличні речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні, бажальні) та емоційним забарвленням. За допомогою яких засобів виформовується окличність в українській мові?

 І-ша група: 1. ‒ Що з вас за чемний чоловік, пане докторе! – сказала Ядзя, обертаючи листки книжки (Н. Кобринська). 2. Негайно мені забирайтеся геть! Негайно! (В. Винниченко). 3. Дмитре, агов, Дмитре! – тихо позвала Ільчиха. 4. Мамо, як ви можете таке говорити! 5. Пустіть мене, мамо, не тримайте! 6. А тому, хто наговорив вам, що прусаки – це тупоголовці, то наплюйте йому в лице! 7. Не личить, щоб друзі та гнівались одне на одного! 8. Бронку, пити хочу! (Із тв. І. Вільде). 8. Молодий, наче світло, щомиті мінявся лицем! (О. Забужко). 9. А брови! Брови! Хоч у хомут закладай! І чорні, чорні! 10. Садіть ліс! Бережіть ліс! Не нищіть дерева! Ліси – наше багатство! Ліси тепер наші! Народні тепер ліси! Власне добро бережіть! (Із тв. Остапа Вишні). 10. І знову ніч очей покличе – Тебе спіймать, схопить Тебе б! 11. Прости, прости за богохульні вірші, Прости тверді, зневажливі слова! (Із тв. Є. Маланюка). 12. Знаю одного, що у війну при штабі кіно крутив, а нині він найбільший діяч, бо ж язик у нього, як пряник! (С. Пушик).

ІІ-га група: 1. Я би хотіла, щоб ви мені сказали, що я маю думати! (О. Кобилянська). 2. Його опанував страх важелів, ручок, приладів, усієї потвори – а що, як не підкориться! – страх, подібний до того, з яким водії-початківці сідають за кермо! (Ю. Мушкетик). 3. Хлопавкою б для мух убивати такі посмішки! (Л. Костенко). 4. Бо не кожен здобудеться на такий вчинок: відмовитися від ланцюгів і стоячи зустріти найстрашнішу кару! (П. Загребельний). 5. Україно! Моя омріяна солодка невістка і мати моя найласкавіша! Владарю найвеличніший, кате найжорстокіший і… скарбе найдорожчий! (А. Любченко). 6. Не скакати ж мені з цієї кручі в море! (І. Нечуй- Левицький). 7. Якби на ці перелоги та води вдосталь… Зацвіло б! (О. Гончар). 8. ‒ Краще померти стоячи, ніж на колінах жити! ‒ сказав учитель історії дітям (Б. Олійник). 9. Тече широко Чумацький Шлях, Хтось б’є по струнах і каже: жий! (Віра Вовк). 10. Замкни у моїх долонях Ненависть свою і гнів! (О. Теліга). 11. Вам би більше відпочивати (О. Кобилянська). 24. А що краще: погана пам’ять чи забуття? (О. Жовна). 12. Я би хотіла, щоби хтось подав мені руку порятунку (Д. Матіяш).

Вправа 5. Усі речення розподіліть на групи за характером предикативних відношень на стверджувальні, заперечні (загально- або частковозаперечні) та стверджувально-заперечні. Проаналізуйте лексико-граматичні засоби вираження ствердження і заперечення.

І-ша група: 1. Піду блукать по всесвіту широкім, незваним гостем побуваю скрізь… (В. Симоненко). 2. Немає щастя – можна жить і без. 3. А скільки в нас поезій випадкових ні з чого й ні для чого виника! (Із тв. Л. Костенко). 4. Лікарська робота, як висловився колись у медінституті один професор, ‒ не ремісництво, а мистецтво, творчість, поклик (Б. Антоненко-Давидович). 5. Любов – це глина, з якої вимішується життя (О. Ульяненко). 6. Та які у вас гріхи можуть бути, тату! Ви жили по-божому та нікому не робили кривди (А. Чайковський). 7. І сумно буде ліс чорніти аж до наступної весни (М. Луків). 8. Не пам’ятає її у поганому настрої (В. Слапчук). 9. Баба Дмитриха – то була вогонь, не жінка (В. Стефаник). 10. Усе затягував від’їзд, ждучи, чи не появиться Тося (Є. Гуцало). 11. Він підіймався під гору, часто спиняючись, бо чавила його ядуха. 12. Вітри, набравшись до знемоги бабиного холоду і сонячного тепла, танцювали на верхів’ях дерев… (Із тв. В. Шевчука); 13. Чинити правосуддя взявся суддя Рожищенського суду Руслан Хитрик, який теж не без гріха (Із часопису). Я не можу тебе не чекати. І мені ти хоч вір, хоч не вір. Та реальність моя безпорадна. Як мисливцями загнаний звір (З інтернету).

ІІ-га група: 1. Вона спалахнула до кінчиків вух, хитнула головою, і, забувши попрощатися, вийшла за двері (Ю. Мушкетик). 2. Кілометри можна іти отак, роздягненою, впродовж коси, не ризикуючи нікого, крім птахів, зустріти (О. Гончар). 3. Не можна не сказати тут і про дитячий хоровий колектив із села Банилова, який під керуванням Олександра Монастирського не раз співав не лише в сусідніх селах, а й у містах Буковини (Із часопису). 4. Але не дуже радісно зустрів її південь (М. Хвильовий). 5. Тікати було нікуди (М. Коцюбинський). 6. Ніякий він не син! (В. Шкляр). 7. Більше вона ні слова не сказала матері (Гр. Тютюнник). 8. Мовчок. Ані звуку (В. Близнець). 9. Ви вийшли з дому без ключів! (Є. Кононенко). 10. Розгардіяш, усе розкидане, ані колекції, ані Жанночки… (Люко Дашвар). 11. Але ж у нього немає човна (В. Нестайко). 12. Її герої такі рельєфні та самобутні, що їх годі забути (А. Дімаров). 13. Чорта з два я їх ловитиму за спасибі!.. (М. Кропивницький).

Вправа 6. Подайте комплексну характеристику речень за такими ознаками: а) мета висловлювання (комунікативна настанова), б) тип за модальністю; в) тип за емоційним забарвленням; г) за характером предикативних відношень; ґ) за способом вираження предикативності; д) за повнотою / неповнотою реалізації структурної схеми; ж) за поширеністю / непоширеністю структурної схеми; з) за ускладненість / неускладненістю реченнєвої структури; е) за членованістю / нечленованістю структури речення.

 І-ша група: (1) Дожитися, (2) щоб так погиб хорунжий, (3) що ніяк похилити хоругов! (4) І хто ж убив хорунжого? (5) Дівчина! (6) А як по ньому тужить! (7) Як вдова. (8) Он подивіться. (9) Є ж якась причина. (10) То вже стоїть людина нежива. (11) Страшне це діло небуденне. (12) А всі почути вирока спішать (Л. Костенко). (13) А вона тоді візьми та прикинься мертвою! (Нар. тв.). (14) Ой, не цвісти вам знову, не цвісти! (П. Тичина). (15) Хіба ж я газет не читаю, чи як? (І. Драч). (16) Як мені не летіти? (Нар. тв.). (17) Він тихо, але владно сказав: (18) «Увага! (19) Повторимо це місце знову!» (В. Кучер). (20) От, Лукашу, поможеш тут в’язати молодичці (Леся Українка).

ІІ-га група: (1) А чи не принесли б ви, мамо, мені мисочку узвару? (О. Довженко). (2) Не спопелись, мій вік двадцятивічний! (М. Вінграновський). (3) Чом ми з тобою ходимо там, (4) де стежок нема? (Р. Скиба). (5) І не рюмсати на поріддя, (6) коли твій гайдамацький рід ріжуть линвами на обіддя кілька сот божевільних літ! (В. Стус). (7) Встали і вийшли геть з кімнати! (З розмови). (8) Може, обідати вже будете? (Нар. тв.). (9) Бодай же вас, чорні брови, нікому не мати (Т. Шевченко). (10) Вже не три дні, не три ночі б’ється пан Трясило (Т. Шевченко). (11) Чому я не сокіл, чому не літаю? (М. Петренко). (12) О, коли б змога писати так само багато, як і мислити! (Г. Сковорода). (13) Пізно, парубче, їдеш. (14) Підвіз би мене... (М. Стельмах). (15) Ой сонечко ясне, невже ти втомилось, чи ти розгнівилось? (16) Іще не лягай! (В. Самійленко). (17) Випити б зараз кави! (З розмови). (18) Не гнівайтесь на людей… (Л. Костенко). 19. А Десна не висохне, тату? (О. Довженко). 20. Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно (О. Довженко).

calendar   МЕТОДИЧНА СКАРБНИЧКА ФІЛОЛОГА

Запитання і завдання для вдосконалення знань студентів спец. «Середня освіта (українська мова та література)»

1. Проаналізуйте зміст чинних програм з української мови (рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень) і дайте відповіді на запитання: Які завдання пропедевтичного етапу вивчення синтаксису в школі? Які синтаксичні уміння й навички необхідно формувати в учнів під час вивчення простого речення?

2. У підручнику «Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах» (за редакцією Марії Пентилюк) одним із ефективних способів вивчення синтаксичної теорії в школах нового типу названо використання в навчальному процесі великоблокових структур. Прокоментуйте переваги такого підходу. Укладіть анотований список праць лінгводидактів, у яких висвітлюється проблема вивчення мовної теорії блоками.

3. Назвіть основні засоби навчання на уроках синтаксису й підготуйте методичний коментар їх використання в контексті обраної вами теми.

edit 1 ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ

1. Випишіть із улюбленого художнього твору 5 речень, з’ясувавши їхні формально-синтаксичні, семантико-синтаксичні та комунікативні ознаки.

2. Напишіть мінітвір на одну із запропонованих тем: а) «Дівочі татуювання: за і проти»; б) «Кліпи українських співаків за останні два роки: творчі знахідки й невдачі»; в) «Блогерство як сучасний бізнес»; г) «Карантин і прокрастинація». У кожному реченні підкресліть граматичні основи, установіть тип речення за членованістю / нечленованістю, характером предикативної основи (двоскладні / односкладні). Охарактеризуйте речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.

microphone 1 САМОРЕФЛЕКСІЯ 

«Хоч особливості простого речення я вивчав / вивчала в школі, але новим для мене було....».
«Було цікаво дізнатися про...»
«Які актуальні проблеми з виучуваної теми я хотів / хотіла обговорити додатково?»
«Зі списку рекомендованої літератури я обов’язково прочитаю...»
«Тепер я зможу у своїй професійній діяльності використовувати...».

bookmark 1 NOTA BENE! Сформулюйте висновки до теми «Просте речення як предикативна одиниця синтаксису: визначення, основні ознаки, класифікації та функції».

sepp 09

Дорогі друзі! 
Нехай радісні Пасхальні дні покладуть благодатні початки нових перемог і
звершень на Вашому життєвому шляху!
З Великоднем!

Рекомендації та практичні матеріали
у форматі «Дистанційна освіта. Синтаксис»
 підготувала кандидат філологічних наук,
асистент кафедри сучасної української мови ЧНУ
Іванна СТРУК

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.