Практичний кейс: Підмет як один із головних членів простого двоскладного речення
Будь-яку перешкоду долають наполегливістю (Леонардо да Вінчі)
Модуль 2. Прості елементарні речення в сучасній українській мові
Навчальний елемент 2.2
ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ ПРОСТОГО ДВОСКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ. ПІДМЕТ
(8 год. – лекції; 13 год. – практичні; 30 год. – сам. робота)
Практичне заняття № 12
Тема: ГРАМАТИЧНА ОСНОВА РЕЧЕННЯ. ПІДМЕТ ЯК ОДИН ІЗ ГОЛОВНИХ ЧЛЕНІВ
ПРОСТОГО ДВОСКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
План
1. Поняття граматичної основи простого речення.
2. Теоретичні засади вивчення підмета в сучасному мовознавстві.
3. Підмет як головний член простого двоскладного речення: визначення, релевантні ознаки та функції.
4. Класифікації підметів.
5. Структурні вияви підметів у сучасній українській мові, морфологічні засоби їх вираження.
Мета: поглибити знання студентів про граматичну основу речення, а також вияви підмета як репрезентанта предикативності в простому двоскладному реченні; виявити розбіжності у витлумаченні структурно-семантичних особливостей підмета відповідно до шкільної та наукової граматик; розвинути навички синтаксичного аналізу підметів різних типів.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
О с н о в н а
Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [навч. посібник] / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – С. 66–70; 114–123, 145–170.
Дудик П. С. Синтаксис української мови: [підручник] / П. С. Дудик, Л. В. Прокопчук. – К. : Академія, 2010. – С. 62–71; 86–90; 126–130.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 125–133.
Кадомцева Л. О. Українська мова: Синтаксис простого речення : [підручник] / Л. О. Кадомцева. – К. : Вища шк., Голов. вид-во, 1985. – С. 5–14.
Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання / [навч. посібник] / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К. : Вища шк., 1994. – С. 69–92.
Сучасна українська мова : [підручник] / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; за ред. М. Я. Плющ. – 3-тє вид., стереотип. – К. : Вища шк., 2001. – С. 322–326; 343–344.
Д о д а т к о в а л і т е р а т у р а
Вихованець І. Р. Називний, орудний і знахідний відмінки у функції присудка / І. Р. Вихованець // Українська мова і література в школі. – 1973. – № 8. – С. 23 – 33.
Вихованець І. Р. Прийменниковий давальний у структурі словосполучення і речення / І. Р. Вихованець // Синтаксис словосполучення і простого речення. Синтаксичні категорії і зв’язки. – К. : Наук. думка, 1975. – С. 85–108.
Гуйванюк Н. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Н. Гуйванюк, О. Кардащук, О. Кульбабська. – Львів : Світ, 2005. – 304 с.
Іваницька Н. Взаємна зумовленість форм головних членів двоскладного речення / Н. Л. Іваницька // Українська мова і література в школі. – 1979. – № 10. – С. 28–34.
Іваницька Н. Вплив сполучуваності повнозначних слів на утворення компонентів синтаксичної структури речення / Н. Л. Іваницька // Мовознавство. – 2001. – № 3. – С. 97–103.
Іваницька Н. Л. Складений присудок як синтаксична структура / Н. Л. Іваницька // Синтаксис словосполучення і простого речення. Синтаксичні категорії і зв’язки. – К. : Наук. думка, 1975. – С. 59–85.
Іваницька Н. Л. Складений присудок як синтаксична структура / Н. Л. Іваницька // Синтаксис словосполучення і простого речення. Синтаксичні категорії і зв’язки. – К. : Наук. думка, 1975. – С. 59–85.
Іваницька Н. Л. Трьохелементний присудок в українській мові / Н. Л. Іваницька // Українська мова і література в школі. – 1973. – № 1. – С. 16–24.
Москаленко Н. А. Підмети, виражені словосполученням / Н. А. Москаленко // Українська мова і література в школі. – 1970. – № 9. – С. 23–33.
Христіанінова Р. О. Просте речення в шкільному курсі рідної мови / Р. О. Христіанінова. – К., 1991.
Шкуратяна Н. Г. Сучасна українська літературна мова. Модульний курс : навч. посібник / Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К. : Літера, 2006. – 823 с.
Збірники вправ і завдань для формування мовних компетентностей студентів
Дудик П. С. Сучасна українська мова: завдання і вправи : навч. посіб. / П. С. Дудик, В. М. Литовченко. – Вид. 2-ге, стереотип. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – 264 с.
Олійник О. Граматика української мови : навч. посіб. / О. Олійник, В. Шинкарук, Г. Гребницький. – К. : Кондор, 2008. – 544 с.
Українська мова : практикум / О. М. Пазяк, О. А. Сербенська, М. І. Фурдуй, Л. Ю. Шевченко. – 2-ге вид., стереотип. – К : Либідь, 2001. – 384 с.
Е л е к т р о н н і р е с у р с и
Загнітко А. П. Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис. Донецьк, 1996. URL: http://litmisto. org.ua/? page _id=15.
Загнітко А. Український синтаксис: теоретико-прикладний аспект. – Донецьк, 2009. URL: http://www.ukrajinistika.edu.rs/preuzimanje/UKR_sintaksis.pdf
Мойсієнко А. К. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – К. : Знання, 2011
URL: http://www-lib.tufs.ac.jp/opac/en/recordID/catalog.bib/BB06870301?caller=xc-search
На урок : освітній проєкт. URL: https://naurok.com.ua/rozrobka-uroku-dlya-8-klasu-z-temi-slovospoluchennya-budova-y-vidi-slovospoluchen-za-sposobom-virazhennya-golovnogo-slova-vidi-zv-yazku-v-slovospoluchenni-30240.html
Українська мова : 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas
Запитання і завдання для моніторингу теоретичних знань студентів:
1. Визначити диференційні ознаки підмета.
2. Проаналізувати морфологічні вияви однослівного підмета в сучасній українській мові.
3. Обґрунтувати типи й підтипи складного / складеного підмета, навести приклади кожної із моделей.
4. З’ясувати критерії щодо встановлення межі підмета у структурі речення.
5. Узагальнити погляди синтаксистів щодо статусу підмета у структурі речення.
ДІАГНОСТИКА ЗАСВОЄННЯ СТУДЕНТАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Завдання 1. У наведених реченнях підкреслити підмети, указати засоби їхнього морфологічного вираження.
Залишу довірливій доні Слова, що од віку правдиві, Любов у сльозині солоній, Сльозу у любові щасливій (Г. Чубач). Так хутко згасло сяйво слави, Так коротко тривала мста (Є. Маланюк). І багато ще всяких мудрих і святих слів (Г. Хоткевич). Це – так, Як Вашингтонові французи Допомагали (В. Сосюра). Застугоніли армії галопи, І їх натхненники, вчуваючи кінець, Серця перекопали на окопи І захищаються з покопаних сердець!.. (М. Вінграновський). ...бо зрада – це лише початок вірша, і обереги котяться, мов крила, біліє живота стареча ніша, що для меча героїку розкрила (І. Андрусяк).
Завдання 2. У наведених реченнях підкреслити підмети, визначити їхні структурні типи.
Тисячі очей дивилися, і тисячі сердець билися, чекаючи великих божих слів, великих божих діл (Г. Хоткевич). Великий єсть Господь Бог Ізраїля! (Г. Хоткевич). А в синім небі Чумацький Шлях показує дорогу (О. Довженко). І сльози добрі, перла многоцінні, Живущою, зцілющою водою Лились, природи дар святий, безцінний, І обіймалася сестра з сестрою… (П. Куліш). Незнаний нам початок і кінець, Не розуміємо таємну віру, Коли життя сплітає у вінець В незнаній черзі віру і зневіру (О. Теліга). В горах, де ближче сонця, перший раз приглянувся небу, тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені, і піднеслася голова, й слова прийшли до уст зелені (Богдан-Ігор Антонич).
Завдання 3. У наведених реченнях підкреслити підмети, виписати речення з власне-інфінітивним підметом, обґрунтувати свою відповідь.
Перше слово – крик любови, Сміх і радість немовляти – Неповторне слово «Мати» – Про життя найперше слово... (І. Багряний). Яке то щастя – свій народ у світлі бачити! (Д. Павличко). Як мало кожен з нас життю оддати встиг! (П. Карманський). Поезія не може жити на смітнику (М. Коцюбинський). Бити по кишені – це завдавати кому-небудь певних матеріальних утрат, шкоди; Їй страшно навіть вимовити (В. Барка). Керувати – це передбачати; Ах, яке це щастя і яка це все-таки розкіш – карцер! (І. Багряний).
Завдання 4. У наведених реченнях охарактеризуйте підмети, репрезентовані нерозкладними словосполученнями (вияви складених підметів – за шкільним підручником).
Став у церкві батько з сином. Церкву вже кінчали: Засклепили, побілили, Олтар прибивали (П. Глазовий). Здається, він з нами йде У гуркоті, у диму, Ракети сяйво бліде Стелять до ніг йому (О. Гончар). Але ми з тобою... ми не вічні, ми з тобою просто – ти і я (В. Симоненко). Єффай розбив їx i захопив переправу через Йордан, i коли хтось із уцілілих єфремлян просив пропустити його додому через переправу, воїни Єффая запитували, чи не єфремлянин він (Г. Сковорода). Блискає за вибалком місяця підкова (А. Малишко). Дві хмароньки пливли кудись В убранні золотім І мовчки зупинилися Над краєм чарівним (Олександр Олесь). Іван Франко цікавився не тільки французькими класиками і романтиками, але й символістами (М. Рильський). Мало прожити життя – треба життя зрозуміти (Є. Плужник). Мотря та Софія місили тісто, порались коло печі (М. Коцюбинський). Ти гарантуєш, що хтось із них не видасть мене поліції? (В. Винниченко). Раптом рівна піднятість юрби сколихується. Щось нове влітає в крики (В. Винниченко).
Завдання 5. Подані нижче речення згрупувати за особливостями вираження підмета:
А) простий неускладнений;
Б) простий ускладнений;
В) підмет, виражений лексикалізованим словосполученням;
Г) підмет, виражений фразеологізованим словосполученням;
Ґ) інфінітивний підмет;
Д) складений із значенням сукупності;
Е) складений соціативний;
Є) складений, виражений метафоричним словосполученням;
Ж) складений, виражений словосполученням із фазовим компонентом;
З) складений із кількісним значенням;
И) складений із значенням вибірковості.
1. А з рiчки лунає грайливе «Човник гойдається серед води» або зворушливо-нiжне «Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дiвка косу чеше…» (О. Вишня). 2. Огнекрилих метеликів рій зазоріє в садах на шипшині (П. Филипович). 3. На терезах життя і смерті ми (Олександр Олесь). 4. Отож півроку – чимала відстань (А. Содомора). 5. Щось проймаюче, важке нібито зависло в душному повітрі гімназійної кімнати (Х. Алчевська). 6. Парило звичайне, таке невибагливе до ґрунту, росте скрізь (Є. Гуцало). 7. Хтось один із них переможе (Олександр Олесь). 8. Тоді вважав їх дехто чаклунами (Л. Костенко). 9. Омана сну глибока і ясна (В. Ящук). 10. Багато з тих листів були написані віршами (А. Содомора). 11. Злучаться навіки наші два серденька! (Нар. тв.). 12. Існують тільки гіпотези (В. Тищенко). 13. Листопад табун вітрів заводить в тихий сад (А. Малишко). 14. Тоді знову дядько Кіпріян став тінню (В. Шевчук). 15. До його притулилося не менше як дванадцять жінок (О. Довженко). 16. Кілька дівчат зареготалися, другі кинулися навтікача (Панас Мирний). 17. Там такого гостей зібралося! (Марко Вовчок). 18. Біжать кудись хмарок далекі каравани (В. Сосюра). 19. Хвилі цвіту кучеряво вкривали зелені кущі (В. Шевчук). 20. «А чорна кішка до тебе часом не приходила?» – спитала Жабуниха (В. Шевчук). 21. Чорна кішка пробігла поміж ними (Панас Мирний). 22. І котяться з ясних твоїх очей сльоза за сльозою (Леся Українка). 23. Народженого до добра навчити добру неважко (Г. Сковорода). 24. Це – найкращий з Ваших портретів! (Л. Перлулайнен). 25. Початок дня ховається в світанні (Л. Костенко) 25. Сокіл з орлом купається, сокіл орла питається (Нар. тв.). 26. Сокіл із сизокрилим орлом побраталися (Нар. тв.). 27. Це місяць – молодий музика настроює, мов скрипку, сад (Б.-І. Антонич). 28. Вже скільки снігу і подій розтануло там після тої давньої зими! (Л. Костенко). 29. Великий шлях ожив, зашумів, неначе ріка (М. Стельмах). 30. На голому місці почало дихати колективне, стало оживати, набиратися сили (Ю. Яновський). 31. Як усе розцвітає, оновлюючись, у цьому світі! (Є. Гуцало). 32. Пливе отара овець в білім молоці своєї вовни (Б.-І. Антонич). 33. Раби рабів ще гірше, ніж раби (Л. Костенко). 34. Ото щастя – написати таку книжку, щоб читач навмисне розтягував читання її надовше (Гр. Тютюнник). 35. Оте його «пу-гу» серед темної весняної ночі лунає миліше мені пісні солов’їної (В. Гжицький). 36. Нескáзане лишилось несказáнним (Л. Костенко). 37. Першою думкою в Остапа було тікати (М. Коцюбинський). 38. За хвилину на порозі стояла дівчина років п’ятнадцяти (О. Гончар). 39. Батько і мати – два сонця гарячих (В. Крищенко). 40. А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки починає на світ благословлятись (Остап Вишня). 41. Тут ми з Піратом і кинулись до моркви (О. Довженко). 42. Жив дядько Микола хоч бідно, зате весело (М. Старицький). 43. Кожен із нас – це те, що він зумів зробити зі своїм часом (Із преси). 44. Сплять ще велетні-гори під чорними буками (І. Франко). 45. Писати – не язиком чесати (Нар. тв.).
МЕТОДИЧНА СКАРБНИЧКА ФІЛОЛОГА
Запитання і завдання для вдосконалення знань студентів спец. «Середня освіта (українська мова та література)»
1. Загальнодидактичні і специфічні принципи вивчення синтаксису в ЗЗСО.
2. Реалізація принципу наступності у вивченні синтаксису.
3. Що необхідно враховувати вчителеві-словесникові у процесі вивчення головних членів речення?
4. Які методи і прийоми теоретично-практичного вивчення синтаксису?
5. Опрацюйте наукову статтю Лариси ШЕВЦОВОЇ: «Формування синтаксичних умінь та навичок (на основі творів Т. Г. Шевченка)». URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/37448/43-Shevtsova.pdf?sequence=1. Проаналізуйте систему вправ, запропоновану авторкою.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ
1. Із публікацій на сторінках інтернет-видання «Українська правда» (режим доступу: https://www.pravda.com.ua/) випишіть 10 речень із підметами у формі нерозкладних словосполучень.
2. У текстах сучасної художньої літератури виокремте 10 речень з еквівалентами однослівного номінативного підмета.
САМОРЕФЛЕКСІЯ
«Хоч особливості підмета я вивчав / вивчала в школі, але новим для мене було....».
«Було цікаво дізнатися про...»
«Які актуальні проблеми з виучуваної теми я хотів / хотіла обговорити додатково?»
«Зі списку рекомендованої літератури я обов’язково прочитаю...»
«Тепер я зможу у своїй професійній діяльності використовувати...».
NOTA BENE! Сформулюйте висновки до теми «Граматична основа речення. Підмет як один із головних членів речення».
Експериментуйте! Пробуйте! Так ви більше дізнаєтеся,
ніж не роблячи нічого! (Джон Вуден)
Рекомендації та практичні матеріали
у форматі «Дистанційна освіта. Синтаксис»
підготувала кандидат філологічних наук,
асистент кафедри сучасної української мови ЧНУ
Іванна СТРУК
