Лайфхак: «Синтаксичний розбір простого двоскладного речення

Праця – найкращий шлях до того, щоб любити життя (Е Ронан)

Схема синтаксичного розбору простого двоскладного речення

1. За комунікативною настановою:
     1.1. Питальне.
     1.2. Непитальне (розповідне, спонукальне, бажальне).
2. За емоційним забарвленням:
     2.1. Окличне.
     2.2. Неокличне.
3. За характером предикативних відношень:
     3.1. Стверджувальне.
     3.2. Заперечне:
          3.2.1. Загальнозаперечне;
          3.2.2. Частковозаперечне.
     3.3. Стверджувально-заперечне.
4. За формою парадигми:
     4.1. Дійсний спосіб (синтаксичний індикатив):
                Вихідна форма парадигми
          4.1.1. Синтаксично теперішній час.
                Вивідні форми парадигми
          4.1.2. Синтаксично минулий час.
          4.1.3. Синтаксично майбутній час.
     4.2. Ірреальні способи:
          4.2.1. Умовний.
          4.2.2. Бажальний.
          4.2.3. Спонукальний.
         4.2.4. Повиннісний.
5. За способом вираження предикативності (одним головним членом чи двома):
      5.1. Просте двоскладне (підкреслити підмет і присудок).
      5.2. Просте односкладне (підкреслити головний член речення).
          5.2.1. Структурно-семантичний тип односкладного речення дієслівного класу:
                  5.2.1.1. Означено-особове;
                  5.2.1.2. Неозначено-особове;
                  5.2.1.3. Узагальнено-особове;
                  5.2.1.4. Безособове;
                  5.2.1.5. Інфінітивне.
          5.2.2. Структурно-семантичний тип односкладного речення іменного класу:
                  5.2.2.1. Номінативне;
                  5.2.2.2. Ґенітивне;
                  5.2.2.3. Ґенітивно-квантитативне.
6. Структурна схема речення (символічний запис).
7. За поширеністю мінімальної структурної схеми:
     7.1. Поширене (підкреслити поширювачі).
     7.2. Непоширене.
8. За повнотою реалізації структурної схеми:
     8.1. Повна реалізація.
     8.2. Неповна реалізація:
          8.2.1. Ситуативне неповне просте речення.
          8.2.2. Контекстуальне неповне просте речення.
          8.2.3. Еліптичне неповне просте речення.
          8.2.4. Парцельоване просте речення.
          8.2.5. Приєднувальна конструкція.
          8.2.6. Обірване речення просте речення.
9. Характеристика головних членів речення.
     9.1. Структурний тип ПІДМЕТА:
          9.1.1. Однослівні підмети:
                  9.1.1.1. Однослівний номінативного типу (указати засіб морфологічного вираження).
                  9.1.1.2. Однослівний інфінітивного типу (указати засіб морфологічного вираження).
                  9.1.1.3. Еквівалент однослівного підмета номінативного типу (указати засіб морфологічного вираження).
          9.1.2. Нерозкладні підмети-словосполучення:
                  9.1.2.1. Синтаксично неподільні підмети-словосполучення (указати засіб морфологічного вираження):
                             – із кількісним значенням;
                             – зі значенням вибірковості;
                             – зі значенням комітативності, або сумісності (асоціативні підмети).
                  9.1.2.2. Семантично неподільні підмети-словосполучення (указати засіб морфологічного вираження):
                             – із займенниковим компонентом узагальненої семантики ХТОСЬ / ЩОСЬ;
                             – з іменниковим компонентом, що виражає фазове значення (ПОЧАТОК, СЕРЕДИНА КІНЕЦЬ тощо);
                             – з іменниковим компонентом, що має метафоричне значення.
                  9.1.2.3. Інфінітивно-іменний підмет (указати засіб морфологічного вираження).
     9.2. Морфологічний тип ПРИСУДКА:
          9.2.1. Простий дієслівний присудок (указати засіб морфологічного вираження):
                  9.2.1.1. Координований / некоординований;
                  9.2.1.2. Ускладнений / неускладнений.
          9.2.2. Складений присудок (указати засіб морфологічного вираження):
                  9.2.2.1. Дієслівний складений / складений дієслівний ускладнений.
                  9.2.2.2. Іменний складений / складений іменний ускладнений.
     9.3. Морфологічний вияв ГОЛОВНОГО ЧЛЕНА ОДНОСКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ.
10. Характеристика поширювачів структурної схеми речення:
     10.1. Прислівні поширювачі (указати засіб морфологічного вираження):
          10.1.1. Об’єктного типу (прямий / непрямий).
          10.1.2. Означального типу (узгоджений / неузгоджений).
          10.1.3. Субстантивний поширювач означального типу (з повною / неповною кореляцією).
          10.1.4. Обставинного типу (місця, часу, причини, мети, умови, допусту, способу дії, міри та ступеня).
     10.2. Неприслівні поширювачі (указати засіб морфологічного вираження):
          10.2.1. Детермінанти:
                  10.2.1.1. Із супровідним обставинним значенням.
                  10.2.1.2. Із якісно-обставинним значенням.
                  10.2.1.3. Із суб’єктним значенням.
                   10.2.1.4. Із об’єктним значенням.
          10.2.2. Дуплексиви, їх морфологічний вияв.
11. Семантична структура простого речення (виокремити S – P – O):
     11.1. Однокомпонентна.
     11.2. Двокомпонентна.
     11.3. Трикомпонентна.
12. Комунікативна будова простого речення (виокремити T / R):
     12.1. Тема (відома інформація).
     12.2. Рема (нова інформація).
     12.3. Комунікативний тип висловлення (нейтральне / експресивне).
13. За характером ускладнення мінімальної структури речення:
     13.1. Неускладнене.
     13.2. Ускладнене:
          13.2.1. Сурядним рядом словоформ (однорідними членами речення).
          13.2.2. Напівпредикативними зворотами (відокремленими членами речення).
          13.2.3. Пояснювально-уточнювальними зворотами.
          13.2.4. Суб’єктивно-модальними формами (вигуками, вставними та вставленими компонентами, частками).
          13.2.5. Вокативними формами (звертаннями).
14. Тип речення за подільністю на члени речення.
     14.1. Подільне.
     14.2. Неподільне:
          14.2.1. Фразеологізованої структури.
          14.2.2. Нечленований комунікат.
15. Пунктуація (пояснити розділові знаки).

08.06.2019 6

Лайфхак для правильного аналізу простого двоскладного речення

*       *      *

1. Уважно прочитати просте речення та підкреслити в ньому головні члени та поширювачі (традиційно – другорядні члени речення).
2. Можна надписати над кожним компонентом речення частину мови (як у школі), оскільки, окрім структурно-семантичного типу члена речення, необхідно чітко схарактеризувати морфологічний засіб його вираження.
3. Схарактеризувати просте речення за комунікативною настановою, емоційним забарвленням, характером предикативних відношень.
УВАГА! Якщо речення заперечне, варто звернути увагу на місце заперечної частки: перед присудком – загальнозаперечне речення; перед підметом або будь-яким поширювачем – частковозаперечне.
4. Для визначення форми парадигми необхідно визначити спосіб і час присудка: дійсний спосіб, теперішній час – вихідна форма парадигми; інші часові форми дійсного способу або способові форми умовного, бажального, спонукального, повиннісного – вивідні форми парадигми.
5. Виокремивши головні члени речення – підмет і присудок – робимо висновок, що це  просте двоскладне речення. Якщо в реченні лише один головний член речення (його ми не диференціюємо як підмет або присудок), то речення просте односкладне.
6. До структурної схеми простого двоскладного речення входять лише підмет (його завжди позначаємо першим) та присудок.

Пригадаймо умовні позначення підмета й присудка в структурній схемі
(вони ідентичні й для запису компонентів словосполучення):

Іnf – інфінітив (неозначена форма дієслова)
Vf
(verbum finitum)  - дієвідмінювана (особова) форма дієслова;
Praed -но / -то – незмінна форма дієслова на -но /-то
Аdv–Part ІІ – дієприслівник
Аdj–Part І – дієприкметник
Adj – прикметник
1, 2, 3 … – іменник у називному (родовому, давальному тощо) відмінку
Pron – займенник
Num cardinale    - кількісний числівник
sing – однина
pl – множина
Adv – прислівник
Praed – предикативний прислівник (категорія стану)
neg – заперечення
cop – дієслово-зв’язка в складеному іменному присудкові
cop 0 – нульова  дієслівна зв’язка БУТИ в теп. часі (Є)
Neg Gen – родовий відмінок із запереченням

3. Далі характеризуємо структурно-семантичні типи головних членів речення та поширювачів структурної схеми (тут настанова одна ’ вивчити класифікації))). Єдина підказка – це паралельні назви поширювачів у шкільній і науковій граматиці:

  • об’єктний поширювач (прямий / непрямий) – додаток (прямий / непрямий),
  • означальний поширювач (узгоджений / неузгоджений) – означення (узгоджене / неузгоджене),
  • субстантивний поширювач означального типу (з повною / неповною кореляцією) – непоширена й невідокремлена прикладка (узгоджена / неузгоджена з опорним словом),
  • обставинний поширювач (місця, часу, причини, мети, умови, допусту, способу дії, міри та ступеня)– обставина з аналогічним значенням.

УВАГА! У школі Ви не вивчали такі неприслівні поширювачі, як:

  • детермінант – у простому двоскладному реченні цей поширювач має ті самі засоби морфологічного вираження та семантичні вияви, що й обставина. Утім, детермінант здебільшого посідає ініціальну позицію в реченні (початок речення) та стосується не лише присудка, а всього речення загалом. Порівн.: Пiд горою веселками блищав Днiпро (Я. Ваш) – Дніпро блищав веселками (де?) під горою – детермінант місця;
  • дуплексив – у простому двоскладному реченні цей неприслівний поширювач пов’язаний двобічним зв’язком як з підметом, так і присудком, напр.: Мати повернулася втомленою // Мати повернулася + Мати була втомленою.

4. Якщо в реченні можемо виокремити хоча б один член речення, то це подільне речення.

08.06.2019 6

ЗРАЗКИ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ 
простих двоскладних речень

(для збереження всіх позначок структурних схем подаємо в PDF-файлі)

ЗАВАНТАЖИТИ PDF

Підганяй сам свою роботу!
Не чекай, щоб вона підганяла тебе (Бенджамін Франклін)

Практичні матеріали підготувала
проф. Олена КУЛЬБАБСЬКА
(Чернівецький національний університет
імені Юрія ФЕДЬКОВИЧА)

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Cподобалась сторінка?

Close

Ви можете поділитись нею з друзями у соціальних мережах або надіслати посилання на неї у месенджери...