Лайфхак до модульної контрольної роботи № 2 з «Основ синтаксичної номінації»

Засвоюючи рідну мову, ми засвоюємо не самі тільки слова, їхні сполучення та видозміни, але безліч понять, поглядів на речі,
велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови (Костянтин Ушинський)

 Навчальна дисципліна вільного вибору циклу загальної (професійної) підготовки

«Основи синтаксичної номінації»

для магістрантів І курсу (спеціальність 0.35 «Філологія: українська мова і література»)

bookmark 1 МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2

 

«Варіантність і кореферентність синтаксичних одиниць»

checked 1  Обсяг контрольних завдань

Завдання 1. Добрати різноструктурні синтаксичні синоніми до наведених 3-х речень (15 б.).

АБО:

Завдання 2. Укласти 15 тестових завдань на відповідність до теми: «Синтаксичні синоніми в сучасній українській мові» (15 балів). 

02.12.2018 3

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК: ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Співвідношення морфологізованих (спеціалізованих) і неморфоло­гізованих засобів номінації членів речення.
2. Ономасіологічні параметри іменних частин мови.
3. Ономасіологічні параметри дієслова та його форм (дієприслівника й дієприкметника).
4. Інфінітиви як засіб стягненої пропозиції у поліпропозитивному реченні (семантично неелементарному).
5. Дієприкметники як засіб стягненої пропозиції у поліпропозитивному реченні.
6. Дієприслівники як засіб стягненої пропозиції в поліпропозитивному реченні.
7. Ономасіологічні параметри прислівника.
8. Актуалізація оцінних компонентів як спосіб поліпропозитивного ускладнення речення.
9. Поняття про кореферентність у світлі синтаксичної номінації. Типи кореферентних співвідношень у синтаксисі.
10. Формально-семантичні (кореферентні) співвідношення, зумовлені тенденцією до уточнення, увиразнення існуючих засобів.
11. Формально-семантичні співвідношення, зумовлені тенденцією до диференціації членів речення.
1. Формально-семантичні співвідношення, зумовлені тенденцією до конкретизації мовних засобів.
12. Формально-семантичні співвідношення, зумовлені тенденцією до мовної економії та спрощення синтаксичної структури.
13. Формально-семантичні співвідношення, зумовлені тенденцією до підвищення експресивності мовних засобів.
14. Формально-семантичні співвідношення, зумовлені актуальним членуванням речення (висловлення).
15. Варіантність мовних одиниць як наслідок історичного розвитку.
16. Основні тенденції, що зумовлюють варіантність синтаксичних одиниць.
17. Варіантність і синонімія мовних знаків.
18. Синоніміка підметів.
19. Синоніміка додатків.
20. Синоніміка означень.
21. Синоніміка засобів вираження присвійності.
22. Синоніміка обставин місця.
23. Синоніміка обставин часу.
24. Синоніміка обставин мети.
25. Синоніміка обставин способу дії.
26. Синоніміка обставин причини.
27. Синоніміка обставин допусту.
28. Синоніміка речень з дієприкметниковими зворотами.
29. Синоніміка речень з дієприслівниковими зворотами.
30. Синоніміка односкладних речень (різних типів).
31. Синоніміка односкладних і двоскладних речень.
32. Синоніміка складних речень – складносурядних і складнопідрядних.
34. Синоніміка складнопідрядних речень різних типів між собою).
35. Синоніміка складних сполучникових і безсполучникових речень.
36. Синоніміка конструкцій прямої та непрямої мови.
37. Синоніміка парцельованих (приєднаних) конструкцій на рівні тексту. 

02.12.2018 3

ЗРАЗОК ВИКОНАННЯ ПЕРШОГО ЗАВДАННЯ

Треба жити наперекір нещастям (Н. Зборовська).

І. ЗА ФОРМАЛЬНО-СИНТАКСИЧНОЮ СТРУКТУРОЮ (підкреслити головні члени, поширювачі й ускладнювачі):

checked 1 Речення просте односкладне, дієслівного класу, безособове.

checked 1 Головний член речення та його морфологічний вияв: треба жити аналітичного типу, виражений безособово-предикативним прислівником треба + інфінітив жити.

checked 1 Структурна схема речення: Pred  Inf

checked 1 За поширеністю структурної схеми: речення поширене прислівним обставинним поширювачем: треба жити (незважаючи на що?) наперекір нещастям, що відповідає такій моделі: прийм. (наперекір) + ім. в Д. в. (нещастям).

checked 1 За наявністю ускладнювача: речення не ускладнене конструкціями певного типу.


ІІ. ЗА СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНОЮ СТРУКТУРОЮ:

Є нещастя + Треба жити

checked 1  Речення неелементарне поліпропозитивне, зокрема:

– основна пропозиція – Треба жити – оформлена реченнєво й містить предикат стану та пасивний суб’єкт стану, що лексично не виражений;

– згорнута пропозиція – Є нещастя – утворилася внаслідок трансформації самостійного елементарного речення в адвербіальну синтаксему, у якій прийменниково-відмінкова форма виражає семантико-синтаксичних відношень допусту.


ІІІ. ФОРМАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ (КОРЕФЕРЕНТНІ, ВАРІАНТНІ, СИНОНІМІЧНІ) СПІВВІДНОШЕННЯ:

checked 1  на рівні простих поширених і ускладнених речень: Треба жити наперекір нещастям (Н. Зборовська) // Треба жити попри нещастя // Треба жити усупереч нещастям // Незважаючи на нещастя, треба жити (просте речення, ускладнене відокремленою конструкцією обставинного типу) // Треба жити і не зважати на нещастя (ПР, ускладнене сурядним рядом головних членів);

checked 1  на рівні простого й різнотипних складних речень:

Треба жити наперекір нещастям (Н. Зборовська) // Є нещастя, алетреба жити (складносурядне речення зі сполучником АЛЕ, що виражає протиставно-допустові семантико-синтаксичні відношення) // Треба жити, хоч (ХОЧ І, ДАРМА ЩО, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ ЩО, ПОПРИ ТЕ ЩО) є нещастя (складнопідрядне речення розчленованої структури з детермінантним зв’язком – значення зумовленості (допусту)) // ХАЙ(І) нещастя, ОДНАК (ОДНАЧЕ) треба жити (складнопідрядне речення розчленованої структури з детермінантним зв’язком – значення зумовленості (допусту)) // Є нещастятреба жити (складне безсполучникове речення із семантикою зіставлення чи протиставлення подій, явищ; засіб зв’язку між предикативними одиницями – інтонація зіставлення, протиставлення).


IV. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОРЕФЕРЕНТНИХ ОДИНИЦЬ

зумовлені колоритом прийменників і сполучних засобів. Наприклад, прийменники наперекір, попри мають розмовний відтінок і найчастіше функціюють у розмовному, художньому та публіцистичному стилях, тоді як прийменники усупереч та незважаючи на притаманні науковому й офіційно-діловому стилям.

Але – сполучник сурядності-підрядності, протиставно-допустовий, виразник протиставно-допустових семантико-синтаксичних відношень між двома предикативними одиницями в складному реченні;

дарма що – сполучник підрядності, допустовий, допуство-обмежувальний, виразник допустових семантико-синтаксичних відношень між двома предикативними одиницями в складному реченні, має розмовний відтінок «байдуже що, нічого що, хоч і»;

незважаючи на те що – сполучник підрядності, допустовий, допуство-обмежувальний, виразник допустових семантико-синтаксичних відношень між двома предикативними одиницями в складному реченні,

попри те що – сполучник підрядності, допустовий, допуство-обмежувальний, виразник допустових семантико-синтаксичних відношень між двома предикативними одиницями в складному реченні, синонім до допустово-обмежувального сполучника незважаючи на те що, поєднує головну частину з підрядною;

хоч (хоч і) – сполучник підрядності, допустовий, допуство-обмежувальний, виразник допустових семантико-синтаксичних відношень з відтінком компенсації, синонім до допустово-протиставних сполучників хоч(і)… зате, хоча(й)… зате, хай(і)… однак (одначе).

Щиро бажаю успіхів!


Матеріали підготувала:
професор кафедри сучасної української мови 
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.

Cподобалась сторінка?

Close

Ви можете поділитись нею з друзями у соціальних мережах або надіслати посилання на неї у месенджери...