Робота в групах: Зразки оформлення словникових статей
Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля (Максим Рильський)
Дистанційний курс синтаксису української мови
Самостійна робота в науково-дослідницьких групах
Укладання фрагментів словникових статей для словника синтаксичних термінів
Шановні бакалаври!
У форматі наших синтаксичних студій амбітний план – укладання поліаспектного словника граматичних термінів, матеріали якого прислужаться нам під час круглих столів і колоквіумів, де обговорюватимемо актуальні питання української складні.
Ви об’єдналися в творчі групи, маєте електронні підручники й монографії, з яких почерпнете цікавий матеріал про синтаксис як науку, репертуар синтаксичних одиниць, синтаксичні зв’язки та семантико-синтаксичні відношення, аспекти вивчення синтаксичних одиниць тощо. Утім, для уніфікації технічного оформлення друкованого тексту (шрифти, обов’язкове вирівнювання тексту по ширині, текстовы скорочення, запис реєстрового слова, бібліографічного покликання, розрізнення дефіса й тире, зазначення виконавців) скористайтеся наведеними нижче зразками:
ЗРАЗОК 1. Якщо над призбируванням теоретичного матеріалу працювала вся підгрупа:
301 група, IV підгрупа
Лекція № 1
СИНТАКСИС УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ЛІНГВІСТИЧНЕ ВЧЕННЯ
(фрагмент термінологічного словника)
СИНТАКСИС. Термін «синтаксис» вживається у двох значеннях. Слід чітко розрізняти синтаксис мови, тобто синтаксичну будову мови як граматичний ярус самої мови, і синтаксис як науку. Термін «синтаксис» походить від грецького слова syntaxis, що в перекладі означає «побудова», «зв’язок», «з’єднання» [Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 10].
СИНТАКСИС МОВИ – це сукупність чинних у мові закономірностей, що визначають побудову та функціонування синтаксичних одиниць [Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 10].
СИНТАКСИС ЯК НАУКА – це розділ граматики, що вивчає закономірності сполучення слів і творення речень, їх побудову та семантику [Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 10].
СИНТАКСИЧНІ ОДИНИЦІ. «Все більшого поширення в лінгвістиці здобуває визначення трьох синтаксичних одиниць: мінімальна синтаксична одиниця, словосполучення і речення. До них прилягає складне синтаксичне ціле, що виступає конструктивним складником тексту. Всі три названі синтаксичні одиниці є відтворюваними. Центральною одиницею синтаксису є речення. Словосполучення – це бінарна одиниця, утворена шляхом валентних можливостей головного слова з метою номінації тієї чи іншої реалії. Мінімальна синтаксична одиниця – це член речення або елемент словосполучення» [Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 13].
СИНТАКСИС МОВЛЕННЯ (висловлення як одиниця мовлення) – «це актуалізоване речення, тобто релятивізоване щодо мовця і слухача, комунікативного акту, мовленнєвого і немовленнєвого контексту, і відображає ілокутивні смисли. Сам механізм співвідношення синтаксичної конструкції, речення і висловлення при цьому уявляється чітко: наповнюючись лексично і за умови необхідності поєднуючись, синтаксичні конструкції утворюють речення, які, релятивізуючись щодо комунікативного акту та його учасників, контексту, утворюють висловлення» [Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 311–312].
ТИПОЛОГІЯ ВИСЛОВЛЕНЬ. «Розвиваючи погляди Ш. Баллі, П. Адамец запропонував розрізняти чотири типи висловлень як основні вияви відповідей на типові питання:
1) загальноінформативні – це такі висловлення, що передають інформацію загалом, не виділяючи і не акцентуючи певного аспекту. Цей тип висловлень мало залежить від контексту, легко піддається ізоляції. Особливістю їх будови виступає входження присудка до складу реми: Ти / їй не потрібен (В. Герасим’юк). У цей час / пролунав телефонний дзвінок; 2) частковоінформативні – це речення, в яких вміщено частково актуальну інформацію. Присудок завжди входить до складу теми, оскільки передбачається, що подія загалом відома: Ридав / сухими очима, кричав / німими словами (О. Гончар). Дощ пішов / надвечір. Мороз вдарив / раптово;
3) загальноверифікативні – це такі речення, в яких актуальна інформація є не новим повідомленням, а реакцією на думку співрозмовника, верифікацією або корекцією цієї думки. Ремою є один присудок у стверджувальній або заперечній формі: Далі вже / не можна було мовчати (Є. Гуцало). Син / все ж таки приїде;
4) часткововерифікативні – це речення, в яких встановлюється не факт загалом, а певний його аспект: Не одні злі люди / вночі ходять. У чомусь вони схожі на частковоінформативні конструкції, хоча в таких випадках простежується входження присудка до складу реми й актуалізація семантики, вміщеної в ньому [Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 317].
ПІДГОТУВАЛИ:
Наталія КУЧЕР
Пльона МУНТЯН
Яна ПЕТРІВ.
Інна-Флорентина РОМАНЮК
Тетяна РОМАНЮК
ЗРАЗОК 2. Якщо над призбируванням теоретичного матеріалу працювала вся підгрупа, АЛЕ ПЕРСОНАЛІЗОВАНО:
301 група, IІ підгрупа
Лекція № 1
СИНТАКСИС УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ЛІНГВІСТИЧНЕ ВЧЕННЯ
(фрагмент термінологічного словника)
СИНТАКСИС – «учення про внутрішню і зовнішню граматичну структуру речення. Основними об’єктами синтаксичного дослідження є особливості формальної (граматичної, тобто власне синтаксичної) структури речення, формальні (граматичні) способи творення речень із слів і словосполучень, а також граматична (синтаксична) специфіка слів і словосполучень, використовуваних у ролі компонентів речень» [Сучасна українська літературна мова : синтаксис / за заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодід. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 8–9].
«Зміст синтаксису – характеристика ролі синтаксичних явищ у побудові знакових одиниць мовлення.» [Сучасна українська літературна мова : синтаксис / за заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодід. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 7].
(підготувала Діана ГРИГОРІЙЧУК)
СИНТАКСИЧНА ОДИНИЦЯ – це поняття, яке використовується для позначення «граматичної (власне синтаксичної) структури речення чи будь-якої його частини. Знаковою одиницею синтаксису мови є слово і складнішою речення» [Сучасна українська літературна мова : синтаксис / за заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодід. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 9].
«Р е ч е н н я є відображенням явищ дійсності і фактів свідомості, об’єктивованим у реченні за допомогою значень використовуваних знакових компонентів» [Сучасна українська літературна мова : синтаксис / за заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодід. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 13].
«Речення можна визначити як основну знакову одиницю мовлення, яка формується з знаків нижчого порядку – лексичних, фразеологічних і синтаксичних — і відзначається внутрішньою цілісністю і зовнішньою автономністю, виступаючи поза контекстом у ролі закінченого відрізка мовлення і виділяючись у контексті на єдиному рівні членування» [Сучасна українська літературна мова : синтаксис / за заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодід. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 14].
«Групи слів, пов’язаних між собою властивими даній мові синтаксичними зв’язками , використовувані як лексико-синтаксичний матеріал для формування речень, називають с л о в о с п о л у ч е н н я м и» [Сучасна українська літературна мова : синтаксис / за заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодід. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 36].
(підготувала Юлія ГОРОБЕЦЬ)
СИНТАКСИС МОВИ – «вивчає словосполучення і речення їх будову типи та об’єднання в надфразні одиниці, роль і значення частин мови. Міклошич й інші мовознавці визначили синтаксис мови як учення про значення класів і форм слів.
Знаковою одиницею синтаксису мови є слово і складнішою речення.
Синтаксис мови виділився в період античної культури як окремий розділ граматики що мав своїм об’єктом закономірності словосполучення слів у зв’язаному мовленні"
[Сучасна українська літературна мова : синтаксис / за заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодід. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 7].
(підготували Ельвіра КОЖОКАР та Анна-Діана ВІКОВАНЮК)
СИНТАКСИС МОВЛЕННЯ (висловлення як одиниця мовлення). «Основною одиницею мовлення в усіх мовах є речення... функціональна і формальна автономність речення, яка сприяє виразному відмежуванню кожного речення від сусідніх у контексті, а в разі відсутності контексту дозволяє окремому реченню самостійно виконувати роль закінченого висловлення» [Сучасна українська літературна мова : синтаксис / за заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодід. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 10].
РЕЧЕННЯ – «основна знакова одиниця мовлення, яка формується з мовних знаків нижчого порядку – лексичних, фразеологічних і синтаксичних – і відзначається внутрішньою цілісністю і зовнішньою автономністю, виступаючи поза контекстом у ролі закінченого відрізка мовлення і виділяючись у контексті на єдиному рівні членування».
«Речення не становить прямого об’єкта синтаксису як розділу граматики...Безпосереднім об’єктом синтаксису є лише синтаксична сторона загальної структури речення, тобто синтаксична його конструкція, взята в цілому, і різні синтаксичні прийоми, виділювані з синтаксичної структури речення і розглядувані як у зв’язку з певною синтаксичною конструкцією речення, так і поза будь-якою конструкцією» [Сучасна українська літературна мова : синтаксис / за заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодід. – К. : Наук. думка, 1972. – С. 14].
(підготувала Надія ХОДАН)
ЗРАЗОК 3. Якщо матеріал для словника синтаксичних термінів підготувала одна студентка (за згодою), а наступну статтю підготує хтось інший із підгрупи:
303 група, ІІ підгрупа
Лекція № 1
СИНТАКСИС УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ЛІНГВІСТИЧНЕ ВЧЕННЯ
(фрагмент термінологічного словника)
СИНТАКСИС (від грецьк. syntахis – побудова, порядок) – це 1) сфера граматичного ладу мови, що охоплює характерні для конкретних мов засоби і правила побудови речень, висловлень, текстів; 2) синтаксис – це наука, що вивчає ці правила структурування [Загнітко А. П. Теорія сучасного синтаксису [монографія] / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : Дон НУ, 2007. – С. 11].
СИНТАКСИЧНА ОДИНИЦЯ – «синтаксичне слово (словоформа), словосполучення, речення, що є носієм і виразником синтаксичних категорій». «Це елементи синтаксичного ладу мови. З функціонального погляду виділяють дві синтаксичні одиниці – речення (комунікативна синтаксична одиниця) і словосполучення (номінативна синтаксична одиниця)» [Загнітко А. П. Теорія сучасного синтаксису [монографія] / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : Дон НУ, 2007. – С. 13, С. 23].
СИНТАКСИС МОВИ – «класичний, «граматичний» синтаксис. Його предмет – «структура зв’язного мовлення» [Скобликова, 1990]. Центральна одиниця – речення-конструкція з її граматичними значеннями (категоріями), компонентами (членами речення або частинами-блоками), класифікаційними граматичними ознаками в системі типів простих, складних, ускладнених, односкладних, двоскладних конструкцій. У межах цього синтаксису як особливі об’єкти розглядаються моделі (схеми) побудови простих речень («мінімальні структурні схеми»), словосполучень, текстів («надфразні єдності», «складні синтаксичні цілі»)» [Загнітко А. П. Теорія сучасного синтаксису [монографія] / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : Дон НУ, 2007. – С. 19].
СИНТАКСИС МОВЛЕННЯ – «широкий, некласичний, новітній синтаксис [...]. Його предмет – фундаментальні мовні та позамовні закони, правила зв’язного мовлення в їхній функціональній (комунікативній) єдності, що забезпечує якість і призначення мови – її здатність формувати, виражати, передавати – від мовця (того, хто пише) до адресата (слухача, читача, співрозмовника) повідомлення (інформацію), чи то думку, почуття, стан, волю людини [...].
Центральна одиниця широкого синтаксису – мінімальний фрагмент зв’язного мовлення – висловлення, узяте і розглянуте не тільки як «реалізація» речення-конструкції, але і як мовне втілення («безпосередня дійсність») думки, волі, стану, почуття» [Загнітко А. П. Теорія сучасного синтаксису [монографія] / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : Дон НУ, 2007. – С. 19–20].
ПІДГОТУВАЛА: Олександра ТКАЧУК
Як підписувати файл?
