Дистанційна освіта: Типологія підрядного зв’язку в словосполученні
Найкращий спосіб починати працювати – це припинити говорити й почати працювати (Уолт Дисней)
Модуль 1. Загальні питання синтаксису. Синтаксема. Словосполучення
Навчальний елемент 1.4
CЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЯК ОДИНИЦЯ «МАЛОГО СИНТАКСИСУ»
(4 год. – лекції; 4 год. – практичні; 2 год. – інд., 6 год. – сам. робота)
Лекція 7
Тема: ТИПОЛОГІЯ ПІДРЯДНОГО ЗВ’ЯЗКУ НА РІВНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
План
1. Поняття підрядного зв’язку та його основних виявів на рівні словосполучення і складного речення (самостійно повторити теоретичний матеріал лекції 2–3 «Типологія синтаксичних зв’язків і семантико-синтаксичних відношень у словосполученні, реченні та надфразній єдності»)..
2. Узгодження: широке та вузьке витлумачення, специфічні риси й підтипи.
3. Кореляція як вияв підрядного зв’язку між компонентами словосполучення.
4. Керування та його підтипи.
5. Власне прилягання та відмінкове прилягання в словосполученні.
Ключові слова: словосполучення, підрядний прислівний зв’язок, узгодження, кореляція, керування, власне прилягання, відмінкове прилягання.
Мета: поглибити знання студентів про специфіку й вияви підрядного зв’язку на рівні словосполучення; висвітлити диференційні ознаки узгодження, кореляції, керування, власне- та відмінкового прилягання.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО НАВЧАЛЬНОГО ЕЛЕМЕНТА
О с н о в н а
Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [навч. посібник] / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – С. 17–50.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис: [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 27–47.
Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К.: Вища шк., 1994. – С. 26–54.
Сучасна українська літературна мова: Синтаксис : [підручник] / за заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 5–50.
Сучасна українська мова : підручник / за ред. А. К. Мойсієнка. – У 2-х ч. – К. : Знання, 2010. Ч. 2 : Морфологія. Синтаксис. – С. 164–167.
Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови : [підручник] / К. Ф. Шульжук. – К. : Академія, 2004. – С. 17–27.
Д о д а т к о в а л і т е р а т у р а
Кульбабська О. В. Вторинна предикація у простому реченні [Текст] : монографія / О. В. Кульбабська ; відп. ред. Н. В. Гуйванюк. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 672 с.
С л о в н и к и й д о в і д н и к и
Гуйванюк Н. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Н. Гуйванюк, О. Кардащук, О. Кульбабська. – Львів : Світ, 2005. – 304 с.
Гуйванюк Н. В. Українська мова: схеми, таблиці, тести: навч. посібн. / Н. В. Гуйванюк, О. В. Кардащук, О. В. Кульбабська. – Львів: Світ, 2005.
Мала філологічна енциклопедія : [довідник] / укл. : О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра, 2007. – 478 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.
Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія [Текст] / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2010. – 843 с.
Українська мова : [енциклопедія]. – К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.
* * *
Робота в групах
Для укладання словника термінів виписати з рекомендованої літератури визначення таких граматичних понять:
- узгодження
- повне / неповне узгодження
- формально-граматичне узгодження
- смислове узгодження
- умовно-граматичне узгодження
- асоціативне узгодження
- кореляція
- повна / неповна кореляція
- керування
- сильне
- напівсильне
- слабке
- варіативне
- неваріативне.
-
власне прилягання
-
відмінкове прилягання.
Реченець
Лексикографічні матеріали підготувати – до 10.03.2024
Виконані завдання надіслати на електронну пошту
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
5. Власне-прилягання та відмінкове прилягання в словосполученні
У сучасному українському мовознавстві за морфологічними особливостями розрізняють два підтипи прилягання:
- власне-прилягання (це єдиний тип прилягання, представлений у шкільному підручнику);
- відмінкове прилягання (новітнє синтаксичне поняття).
Власне прилягання – це підрядний прислівний синтаксичний зв’язок, виражений не зміною форми залежного компонента (тобто граматично), а його змістом, місцерозташуванням, несамостійним характером виражених ним семантико-синтаксичних відношень. Напр.: швидко відповідати, слухати вечорами.
NOTA BENE!
У власне-приляганні залежне слово виражено формами прислівника (найчастіше), інфінітива й адвербалізованого дієприслівника, напр.: бажання вчитися, обережно відступати, стрільба лежачи. Окрім того, зв’язком прилягання пов’язуються ще форми його, її, їх, що не мають категорії відмінка, а рід і число не беруть участі у зв’язку. Пор.: ЙОГО будинок, хата, місце, речі; ЇЇ будинок, хата, місце, речі; їх будинок, хата,
До відмінкового прилягання належать різні вияви поєднання відмінкових або прийменниково-відмінкових форм у вторинних функціях:
- атрибутивній: учитель (який?) школи, шафа (яка?) для книжок;
- обставинній: розташуватися (де?) в лісі, зустрітися (де? ) біля театру.
NOTA BENE!
В атрибутивній функції можлива заміна неспеціалізованої відмінкової чи прийменниково-відмінкової форми спеціалізованою прикметниковою, пор.: учитель школи → шкільний учитель, шафа для книжок → книжкова шафа, а за обставинної функції – спеціалізованим прислівником: розташуватися в лісі → розташуватися тут / там, зустрітися біля театру → зустрітися тут / там.
Термін «відмінкове прилягання» загалом правильний, але не цілком точний, бо прилягають не тільки безприйменникові, а й прийменникові відмінки. До того ж більшість обставинних значень передається саме прийменниково-відмінковими формами. Тому є підстави серед відмінкового прилягання виділити два види:
- відмінкове (безприйменникове);
- прийменниково-відмінкове.
Відмінкове прилягання постає в разі вживання безприйменникових відмінків. Із такою метою використовуємо здебільшого орудний відмінок, почасти родовий і знахідний. Ці відмінки можуть передавати різноманітні семантичні відтінки:
І. ПРОСТОРОВЕ ЗНАЧЕННЯ (для родового, орудного й знахідного відмінків):
1.1. Шлях руху, за межі якого не виходить дія (орудний шляху); загальний напрямок руху, який виходить за межі даного простору (орудний напрямку руху); обмежений простір, за межами якого відбувається рух (орудний обмеженого простору); простір, у різних пунктах якого відбувається дія (орудний дистрибутивного простору), напр.: іти дорогою, перейти кімнатою, влетіти вікном, ганяти лісами тощо.
1.2. Напрямок руху з вказівкою на досягання чи віддалення від якогось пункту (родовий досягання та віддалення). Такі конструкції зазвичай застаріли, напр.: досягти дна, відбігти берега.
1.3. Міри простору (знахідний міри простору), напр.: пройти гони, проїхати кілометр, пролетіти двадцять кілометрів.
ІІ. ЧАСОВЕ ЗНАЧЕННЯ (для родового, орудного й знахідного відмінків):
2.1. Значення не цілком використаного часу, тобто часового моменту (родовий часу, орудний часу, знахідний часового моменту, останній уживається рідко), напр,: піти наступного дня, повернутися цими днями, працювати лише рік.
2.2. Значення дати (родовий дати), напр.-. закінчити 2021 року.
2.3. Значення дистрибутивного часу (орудний дистрибутивного часу), напр.: сидіти осінніми вечорами, чекати цілими днями.
2.4. Значення повністю охопленого часу (знахідний часу), напр.: блукати цілу ніч, працювати всю зиму.
Знахідний відмінок взагалі здебільшого передає обмежені поняття. Крім міри простору, він може означати:
- міру ваги (важити тонну);
- ціну (коштувати пять гривень );
- кількість (знахідний кількості), напр.: сказати один раз.
Орудний відмінок може виражати такі значення:
- причини, але такі конструкції в сучасній українській мові здебільшого застаріли: померти тифом, зажуритися напастю, бідкатися чужим лихом;
- різні відтінки способу дії власне способу чи інтенсивності дії (орудний способу дії), напр.: розробляти відкритим способом, говорити тихим голосом, зірвати одним махом, зустріти бурхливою овацією;
- відтінок підсилення дії (орудний тавтологічний), якщо сполучення фразеологізується, напр.: голосити високим голосом, цвісти пишним цвітом, ходити ходором, валити валом;
- значення порівняння (орудний порівняння), напр.: летіти стрілою, мчати кулею, ходити іменинником.
Прийменниково-відмінкове.прилягання. Майже всі зафіксовані вище значення, а також чимало нових можуть передавати різноманітні сполучення в разі прийменниково-відмінкового прилягання, що, власне, пояснюємо наявністю в сучасній українській мові багатьох варіантних форм (синтаксичних синонімів). Наприклад:
- орудний шляху в українській мові дедалі частіше витісняється сполученням по + М. в.: їхати дорогою // їхати по дорозі, плисти річкою // плисти по річці.
- орудний дистрибутивного простору виходить із ужиткеу; замість нього функціює по + М. в.:: ганяти лісами // ганяти по лісах, стеляться полем // стеляться по полю.
- орудний простору, за межі якого виходить дія, рідковживаний: замість нього використовуємо сполучення через + Зн. в: перейти кімнатою // перейти через кімнату, пробігти коридором // пробігти через коридор.
- паралельно з орудним обмеженого простору найуживаніші сполучення через + Зн. в., у + Зн.в., крізь + Зн. в: влетіти вікном // влетіти через вікно, у вікно, крізь вікно.
- замість рідковживаного родового досягання та віддалення майже завжди вживаємо сполучення до + Р. в. і від + Р. в.: долетіти дна // долетіти до дна, відбігти берега // відбігти від берега.
NOTA BENE!
1. Прикметно, що за допомогою прийменниково-відмінкових форм мовець має змогу передавати не лише синонімічні, а й антонімічні відношення. Наприклад:
- місце дії позначаємо протилежними формами за -|- Ор. в. і перед + Ор. в. – стояти за лісом // стояти перед лісом; над + Ор. в. і під + Ор. в. тощо: бути над землею // бути під землею.
- напрямок руху передаємо сполученнями на + Зн. в., до + Р. в., в + Зн. в., від + Р. в., з + Р. в., під + Зн. в., на + Зн. в. тощо: бігти на село, // до села, в село; бігти від села // з села; покласти під дах // покласти на дах.
2. Варіативні ряди залежних компонентів у словосполученнях із прийменниковим виявом відмінкового прилягання бувають досить розгалужені. Кількість їх збільшиться ще, якщо зважити на можливість синонімічного вживання прислівникового, дієприслівникового й інфінітивного прилягання. Наприклад, прислівникове і дієприслівникове прилягання поширене при відмінковому та прийменниково-відмінковому тоді, коли мовець виражає спосіб дії: іти обережною ходою // з обережністю// обережно // оберігаючись; дивитись сердитим поглядом // з серцем // сердито // сердячись.
3. Інфінітивне прилягання може часто супроводити прийменниково-відмінкове, напр.: піти для навчання // на навчання // з метою навчання // навчатися; приїхати для змагання // на змагання // з метою змагання // змагатися тощо.
Отже, найчастіше відмінкове та прийменниково-відмінкове прилягання фіксуємо при дієсловах (див. приклади вище). Утім, воно ще можливе при деяких інших частинах мови, але рідше. Наприклад, при прикметниках можуть прилягати:
- знахідний відмінок, що означає час або міру, напр.: новий кожен день, веселий увесь тиждень, відомий багато років, правий тисячу разів;
- орудний відмінок, що має обмежувальне значення, напр.: невеликий ростом, молодий літами, рясний квітками;
- прийменниково-відмінкові форми, коли означають простір (синій під водою), час (веселий з початку тижня), причину (червоний від хвилювання), якість (приємний на смак), міру (повний до краю). При цьому так само можлива синтаксична варіативність, напр.: невеликий ростом // на зріст; червоний від хвилювання // з хвилювання // через хвилювання тощо.
NOTA BENE!
Теоретичний матеріал із теми ТИПОЛОГІЯ ПІДРЯДНОГО ЗВ’ЯЗКУ НА РІВНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ узагальнено в навчальному посібнику: Синтаксис сучасної української мови. Схеми і таблиці: / Ніна Гуйванюк, Олена Кардащук, Олена Кульбабська. – Чернівці, : Рута 2003. – 159 с. – Таблиці № 2–14. Режим доступу до Е-версії: https://kulbabska.com/images/catalog/pdf/manuals/Kulbabska.com--Metodicni_Posibniki--Sintaksis_sucasnoi_ukrainskoi_movi_2003_rik.pdf
Ваш мозок може все. Абсолютно все. Головне, переконати себе в цьому.
Руки не знають, що вони не вміють віджиматися, ноги не знають, що вони слабкі.
Це знає ваш мозок.
Переконавши себе в тому, що ви можете все, ви, без сумніву, і зможете все (Роберт Кіосакі)
Матеріали підготувала
проф. Олена КУЛЬБАБСЬКА
(Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича)
