Ф_Синтаксична номінація і кореферентність

Життя творить лад, але упорядкованість не творить життя (Антуан де Сент Екзюпері)

Модуль 1. Варіантність і кореферентність синтаксичних одиниць

Навчальний елемент 1.2

СИНТАКСИЧНІ ОДИНИЦІ В АСПЕКТІ НОМІНАЦІЇ
(6 год. – лекції; 4 год. – практичні заняття, 6 год. – сам. робота)

Лекція № 4

Тема: Синтаксична номінація і кореферентність

 План

1. Елементарні та неелементарні синтаксичні одиниці в аспекті кореферентності.
2. Типологія синтаксем, морфологічні вияви та кореферентність.
     2. 1 у простому семантично елементарному реченні;
     2. 2 у простому семантично неелементарному реченні.

Ключові слова: класиологія, мінімальна семантико-синтаксична одиниця, елементарні та неелементарні синтаксичні одиниці, валентність, первинні / вторинні синтаксеми, предикатна синтаксема, субстанційна синтаксема.

Мета: поглибити знання студентів про прості речення елементарної та неелементарної структури; сформувати уявлення про мінімальні семантико-синтаксичні одиниці сучасної української літературної мови в семантично елементарних і неелементарних простих реченнях; установити їхню типологію та семантичні різновиди, з’ясувати репертуар морфологічних засобів вираження.

Рекомендована література

О с н о в н а

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [навч. посібник] / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – С. 9; 245–278.
Вихованець І. Р.  Нариси з функціонального синтаксису української мови : монографія / І. Р. Вихованець. – К. : Наук. думка, 1992. – 224 с.
Вихованець І. Р. Система відмінків української мови : монографія / І. Р. Вихованець. – К. : Наук. думка, 1987. – 232 с.
Городенська К. Г. Деривація синтаксичних одиниць [Текст] : [монографія] / К. Г. Городенська / Ін-т мовознавства; відп. ред. І. Р. Вихованець. — К. : Наук. думка, 1991. — 192 с.
Гуйванюк Н. В. Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць : монографія / Н. В. Гуйванюк. – Чернівці : Рута, 1999. – 336 с.
Золотова Г. А. О Синтаксическом словаре русского языка / Г. А. Золотова // Вопросы языкознания. – 1980. – № 4. – С. 71–83.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 13.
Кульбабська О. В. Вторинна предикація у простому реченні [Текст] : монографія / О. В. Кульбабська. — Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. — 672 с.
Межов О. Типологія мінімальних семантико-синтаксичних одиниць : [монографія] / Олександр Межов. – Луцьк : Волинський нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. – 464 с.
Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій [Текст] : [монографія] / М. В. Мірченко. — Вид. 2-ге, переробл. — Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. — 393 с.
Теньер Л. Основы структурного синтаксиса / пер. с. франц. / Льюис Теньєр. – М. : Прогресс, 1988. – 655 с.
Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови : [підручник] / К. Ф. Шульжук. – К. : Академія, 2004. – С. 193–205. 

Д о д а т к о в а  л і т е р а т у р а 

Вихованець І. Р. Семантико-синтаксична структура речення : [монографія] / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, В. М. Русанівський. – К. : Наук. думка, 1983. – 220 с.
Гуйванюк Н. Слово – Речення – Текст : [монографія] / Ніна Гуйванюк. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2009. – С. 251–258.
Гуйванюк Н. В. Інваріантне значення синтаксем у світлі поглядів В. М. Русанівського про лексичну і граматичну семантику / Н. В. Гуйванюк // Життя у слові : зб. наук. праць на пошану акад. Віталія Макаровича Русанівського (1931–2007) / відп. ред. В. Г. Скляренко. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. — С. 160—171.
Костусяк Н. Структура міжрівневих категорій сучасної української мови [монографія] / Наталія Костусяк. – Луцьк : Волинський нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. – 452 с.
Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій : [монографія] / М. В. Мірченко. – Вид. 2-ге, переробл. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – 393 с.
Мухин А. М. Синтаксема как функциональная синтаксическая единица / А. М. Мухин / / Научные доклады высшей школы. – 1961. – № 3. – С. 53–65. – (Филологические науки).
Мухин А. М. Синтаксемный анализ и проблема уровней языка / А. М. Мухин / отв. ред. А. В. Бондарко. – Л. : Наука, Ленингр. отд., 1980. – 303 с.
Плющ М. Я. Словоформа в семантично елементарному та ускладненому реченні : вибрані праці / М. Я. Плющ. –– К. : Вид-во Національного пед. ун-ту імені М. П. Драгоманова, 2011. –– 362 с.
Попова І. С. Фундаментальні категорії метамови українського синтаксису (функція, зв’язок, модель) [монографія] / І. С. Попова. –– Дніпропетровськ : Вид-во ДНУ, 2009. –– 432 с. 

С л о в н и к и,  е н ц и к л о п е д і ї  т а   д о в і д н и к и

Гуйванюк Н. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Н. Гуйванюк, О. Кардащук, О. Кульбабська. – Львів : Світ, 2005. – 304 с.
Загнітко А. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни : у 4-х т. / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2013. – Т. 1. – 402 с.; Т. 2. – 350 с.; Т. 3. – 426 с.; Т. 4. – 388 с.
Золотова Г. А. Синтаксический словарь: Репертуар элементарных единиц русского синтаксиса / Г. А. Золотова. – Изд. 3-е, стереотип. – М. : Едиториал УРСС, 2006. – 440 с.
Єрмоленко С. Я. Українська мова : короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор; за ред. Єрмоленко С. Я. – К. : Либідь, 2001. – 224 с.
Мала філологічна енциклопедія : [довідник] / укл. : О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра, 2007. – 478 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.
Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія [Текст] / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2010. – 843 с.
Українська мова : [енциклопедія]. – К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.
Языкознание. Большой энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. – 2-е. изд. – М. : Большая Росс. энциклоп., 1998. – 685 с.
Śpiwak O. Ukraińsko-polski słownik syntaktyczny / Orest Śpiwak, Marian Jurkowski. – Warszawa, 2003. – 341 s.


08.06.2019 3

 Навчальний контент

1. Елементарні та неелементарні синтаксичні одиниці в аспекті кореферентності

Усі речення за специфікої форми (формально-синтаксичної структури) та значення (семантико-синтаксичної структури) поділяють на два типи:

  • формально елементарне речення – містить лише головні та другорядні члени. Наприклад: Студенти конспектують лекцію. Конспектуємо лекцію. Нині лекція. Коли триває лекція, студенти конспектують інформацію тощо;
  • формально неелементарне речення –якщо містить граматичну основу та ускладнювальний компонент (Студенти читають і конспектують теоретичний виклад; Читаючи, студенти конспектують теоретичний виклад; Справді, студенти конспектують теоретичний виклад – прості ускладнені речення); коли речення складне неелементарне, то воно охоплює 3 і більше предикативні одиниці, напр.: Настала осінь, І ранки вже прохолодні, ТАК ЩО треба одягатися тепліше;
  • семантично елементарне речення структуроване основним предикатом-присудком, що засвоїми валентними властивостями "відкриває місця" для іменникових синтаксем: суб’єкта (Студенти конспектують), об’єкта (Студенти конспектують лекцію), інструмента, або засобу дії (Учень малює олівцем), адресата (Дочка пише до мами / мамі), локатива (Студенти приїхали з дому в Чернівці).
  • семантично неелементарне речення, окрім предиката і валентно зумовлених іменникових синтаксем, містить вторинні синтаксеми, що утворилася внаслідок згортання самостійних простих речень або частин складного речення. Пор.: Листя, пожовкле від сонця, падало на землю // Листя, ЯКЕ пожовкло від сонця, падало на землю // Листя падало на землю, ОСКІЛЬКИ воно пожовкло від сонця тощо.

 

bookmark 1 NOTA BENE!
У сучасній українській мові речення можуть бути елементарними як за формою, так і за семантикою, що дає підстави кваліфікувати їх як РЕЧЕННЯ СИМЕТРИЧНОЇ СТРУКТУРИ (за Сергієм Карцевським. Наприклад: у формально-синтаксичному аспекті речення Матуся купила книжку для синапросте елементарне, бо має головні члени – матуся (підмет) і купила (простий дієслівний присудок), прислівні поширювачі – книжку (прямий об’єктний), для сина (непрямий об’єктний). У семантико-синтаксичному аспекті – теж просте елементарне, бо містить лише основні (базові) синтаксеми, зокрема: предикатну дії (купила), субстанціальні (предметні): суб’єктну дії (матуся), об’єктну дії (книгу) та адресатну дії (для матусі).

Натомість якщо речення елементарне за будовою, але неелементарне (ускладнене) за семантикою, то його визначають як РЕЧЕННЯ АСИМЕТРИЧНОЇ СТРУКТУРИ. Наприклад: Матуся купила цікаву книжку для сина. У семантико-синтаксичному аспекті наведене речення є неелементарним, оскільки, крім базових синтаксем, має вторинну атрибутивну синтаксему, утворену внаслідок згортання самостійного простого елементарного речення. Порівн.: Матуся купила книжку для сина + Книжка БУЛА ЦІКАВА → Матуся купила для сина книжку , ЯКА БУЛА ЦІКАВА → Матуся купила ЦІКАВУ книжку для сина.


 16.11.2019 2

 2. Типологія синтаксем, морфологічні вияви та кореферентність

В українському мовознавстві найбільш аргументованою, на нашу думку, є класифікація І. Р. ВИХОВАНЦЯ, в основі якої поняття елементарності /  неелементарності й валентності.

2. 1 У простому семантично елементарному реченні функціонують два класи основних, бо базових, синтаксем:

checked 1   предикатні (носій валентності);

 checked 1   субстанційні (предметні).

ПРЕДИКАТНА СИНТАКСЕМА – синтаксема, яка своєю семантико-синтаксичною валентністю зумовлює кількісно-якісний склад субстанційних синтаксем (що передають значення реальної предметності) й окреслює семантичну структуру простих елементарних речень, у т. ч. і в складі неелементарних конструкцій [Шульжук 2004, с. 193.].

Предикатні синтаксеми класифікують або за їхньою семантикою, або за частиномовною належністю.

Семантична класифікація предикатів (за І. Р. Вихованцем):

1. Предикати дії, що її виконує активний діяч (писати, копати, будувати, руйнувати, слухати, співати, малювати, рахувати, думати, казати, бачити тощо);

2. Предикати процесу (означають явища в природі, що не спричинені людиною), наприклад: Сонце гріє; Земля обертається навколо сонця; Трава зеленіє;

3. Предикати стану людини (пасивного носія фізичного чи психологічного стану) або в природі. Наприклад: Дитина хворіє. Мені весело. У дівчинки радість. Сутеніє;

4. Предикати якості, виражені прикметниками або дієприкметниками (Настрій чудовий. Листя було пожовкле);

5. Локативні предикати, що означають перебування предмета в просторі (Батько перебуває в Києві; Церква знаходиться в центрі села);

6. Кількісні предикати, напр.: Дітей двійко; Грошей побільшало. Книги три.

Семантико-синтаксична валентність предиката зумовлює субстанційні відношення і типи субстанційних (предметних, іменникових) синтаксем.

 

СУБСТАНЦІЙНІ СИНТАКСЕМИ – синтаксеми семантично елементарного простого речення, що передають значення реальної предметності.

Семантична класифікація субстанційних валентно-пов’язаних синтаксем (за І. Р. Вихованцем):

1. Суб’єктна синтаксема (лівобічна) означає діяча, носія стану, ознаки, кількості тощо. Наприклад: Син пише лист батькам. Яблуня цвіте. У дитини новий портфель. Тобі сумно. Книга цікава. Олівців п’ять.

2. Об’єктна синтаксема дії (правобічна) означає предмет, на який переходить дія. Наприклад: Я читаю книгу. Мати купила хліб / хліба. Учень не вивчив вірш / вірша. Дитина з’їла борщ / борщу. Семантичній категорії об’єктності притаманні спеціалізовані морфологічні засоби вираження: знахідний, родовий, давальний, орудний і місцевий відмінки, які перебувають між собою в ієрархічних відношеннях.

3. Адресатна синтаксема дії (правобічна) означає предмет, якому спрямовано дію. Вона закріплена за предикатами дії та характеризується незначною кількістю морфологічних варіантів. У цій функції домінує синтаксема давального відмінка при дієсловах давати, видавати, віддавати, надавати, передавати, подавати, дарувати, вручати, присвячувати, пропонувати, нести, відносити, заносити, приносити, купувати, продавати, залишати, слати, надсилати, пересилати, писати тощо. Наприклад: Художник подарував картину товаришеві. Учні купили квіти для вчителя

4. Інструментальна синтаксема дії (правобічна) означає знарялля або засіб виконання дії. Основний морфологічний засіб вираження – орудний відмінок іменні. Наприклад: Туристи приїхали в Чернівці автобусом. Я пишу лист ручкою.

5. Локативна синтаксема (правобічна) означає початковий або кінцевий пункт руху. Наприклад: Птахи летять з України у вирій.

bookmark 1 NOTA BENE!

У сучасній українській мові, за Іваном ВИХОВАНЦЕМ, найбільшу валентність мають дієслівні предикати зі значенням руху, переміщення в просторі. Вони є шестимісними за кількістю валентно зумовлених субстанційних синтаксем. Наприклад:

Батьки (суб’єктна синтаксема дії, посідає лівобічну щодо предиката позицію) перевезли (предикат дії) меблі (об’ктна синтаксема дії, правобічна позиція щодо предиката)  бабусі (адресатна синтаксема дії в правобічній позиції щодо предиката)  машиною (інструментальна синтаксема дії в правобічній позиції щодо предиката) з Чернівців (локативна синтаксема  дії, що має значення початкового пункту руху) до села (локативна синтаксема  дії, що має значення кінцевого пункту руху. Обидві локативні синтаксеми посідають правобічні позиції щодо предиката). 

Утім, Анатолій ЗАГНІТКО веде мову про семивалентні предикати руху, переміщення, додаючи до семантичної структури речення ще одну субстанційну синтаксему – шляху руху. Наприклад: 

Батьки (суб’єктна синтаксема дії, посідає лівобічну щодо предиката позицію) перевезли (предикат дії) меблі (об’ктна синтаксема дії, правобічна позиція щодо предиката)  бабусі (адресатна синтаксема дії в правобічній позиції щодо предиката)  машиною (інструментальна синтаксема дії в правобічній позиції щодо предиката) через поле / полем (шлях руху) з Чернівців (локативна синтаксема  дії, що має значення початкового пункту руху) до села (локативна синтаксема  дії, що має значення куінцевого пункту руху. Обидві локативні синтаксеми посідають правобічні позиції щодо предиката). 


16.11.2019 3

 

2. 2. Синтаксемний склад простих семантично неелементарних речень

Просте ускладнене речення відтворює семантико-синтаксичні відношення, характерні для предикативних частин складного речення, а отже, є вторинною синтаксичною одиницею, похідною від складного речення [Городенська 1991].

РЕПЕРТУАР ВТОРИННИХ СИНТАКСЕМ ОХОПЛЮЄ ТАКІ МОРФОЛОГО-СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ:

  •  інфінітив: Я звелів розбудити вас рано (Ю. Мушкетик) / / Я звелів, щоб вас розбудили рано;
  • прикметник: Колись же тут ходила мама молода (О. Білаш) / / Колись же тут ходила мама, яка була молода;
  • числівник: Двоє верхівців вигулькнули з темряви (М. Івасюк) / / Верхівці вигулькнули з темряви, їх було двоє;
  • відмінкові форми іменників: Ми можемо не зрозуміти жартуна (Ірина Вільде) / / Ми можемо не зрозуміти того, хто жартує;
  • прийменниково-відмінкові форми: Постаті враз прокинулися під діянням таємничого слова (В. Підмогильний) / / Постаті враз прокинулися, бо подіяло слово;
  • дієприкметник: Степан видобув із закутка в шухляді пак паперів, писаних олівцем (В. Підмогильний) / / Степан видобув із закутка в шухляді пак паперів, що були написані олівцем;
  • дієприслівник: Сяйво проймає вам душу, спонукаючи подумати про вічне (О. Гончар) / / Сяйво проймає вам душу, так що спонукає подумати про вічне;
  • прислівник: Сього чоловіка всі поважали змолоду (Марко Вовчок) / / Сього чоловіка всі поважали, відколи він був молодий.

Вторинні синтаксеми предикатного типу репрезентують семантико-синтаксичні відношення, що притаманні складним реченням.

ТИПОЛОГІЯ ВТОРИННИХ ПРЕДИКАТНИХ СИНТАКСЕМ (за І. Р. Вихованцем):

checked 1  адвербіальні синтаксеми;

checked 1  атрибутивні синтаксеми;

checked 1  апозитивні синтаксеми;

checked 1  синтаксеми з кількісним значенням;

checked 1модальні синтаксеми.



  • vtorinna predikaciya v prostomu rechenni Kulbabska O

 

checked 1    АТРИБУТИВНІ ВТОРИННІ ПРЕДИКАТНІ СИНТАКСЕМИ

Атрибутивні синтаксеми виражають ознаку певної субстанції, її відносно-якісні або кількісні характеристики. Наприклад: 1. Велика повітка була перед ними / / Повітка була велика (Б. Грінченко); 2. Садівники якраз обривали достигші веприни (І. Франко) / / Веприни достигли; 3. Підгорілі крокви затріщали (Б. Грінченко) / / Крокви підгоріли.

З-поміж інших морфолого-синтаксичних варіантів атрибутивних синтаксем виокремлено:

  • дієприкметники: Трачі так і лишили пилу в недорізанім брусі (І. Франко);
  • дієприслівники (після базового суб’єкта за умови поширення, актуалізації та авторизації): Достиг ячмінь, ледве покривши собою сіру кам’я­нисту груду (Р. Іваничук);
  • інфінітив (при інформативно недостатніх іменниках, девербативах із модальним значеннях): Не для їх [жінок] вигадане слово мовчати (Т. Шевченко);
  • кількісні числівники в нерозкладних слово­сполученнях: Біля хати поралася дівчина років вісімнадцяти (М. Матіос);
  • відприкметникові означальні прислівники У цукерні можна замовити каву по-турецьки (Із часопису);
  • усталені звороти: ґазда нічого собі, красуня на все село та ін.

checked 1  АПОЗИТИВНІ ВТОРИННІ ПРЕДИКАТНІ СИНТАКСЕМИ

Апозитивні (прикладкові) синтаксеми виражають предикатно-апозитивні відношення між основним складом речення (з граматичним центром) і вторинною синтаксемою, утвореною зі згорнутого простого речення ідентифікації або кваліфікації особи / предмета. Базовий суб’єкт (зазвичай формальний підмет) репрезентує певний постійний клас предметів, явищ, тоді як апозитивна синтаксема – постійну й важливу ознаку предмета, явища чи означає змінну рису, властиву або приписувану предмету або явищу мовцем (за національністю, віком, професією тощо).

Специфіка апозитивних синтаксем (морфологічно – одиничних іменників як у невідокремленій позиції, так і відокремлених субстантивних зворотах) зумовлена синкретизмом їхніх значень, здатністю трансформуватися в підрядні означальні частини найелементарнішої форми – минулого або теперішнього часу дійсного способу: До кабінету зайшов Петренко, інженер / / До кабінету зайшов Петренко + (Який) Петренко (є) інженер. У процесі згортання редукуються суб’єкт і предикат ідентифікації.


checked 1  ВТОРИННІ ПРЕДИКАТНІ СИНТАКСЕМИ З КІЛЬКІСНИМ ЗНАЧЕННЯМ

Кількісні синтаксеми – виразники квантитативних відношень між вихідними елементарними ПР. Вони означають існування певної кількості субстанцій, учасників ситуації, об’єктів: Четверо гостей увійшло до хати (Б. Лепкий) / / Гості увійшли до хати + Гостей було четверо. Отже, кількісним синтаксемам (основний морфологічний варіант – числівники, а семантичні різновиди аналогічні до предикатів кількості) притаманна їхня вторинна функція – уживання в приіменниковій субпозиції, у якій вихідний предикат кількості нівелює семан­тико-синтаксичну валентність і функціонує як елемент складеного члена простого речення.


checked 1  МОДАЛЬНІ ВТОРИННІ ПРЕДИКАТНІ СИНТАКСЕМИ

Цей семантичний тип охоплює синтаксеми двох типів:

1) суб’єктивно-модального;

2) суб’єктивно-об’єктивно-модального.

– СИНТАКСЕМИ СУБ’ЄКТИВНО-МОДАЛЬНОГО ТИПУ

Вторинні предикатні синтаксеми суб’єктивно-модального типу (традиційно їх кваліфікують як вставні компоненти) здатні виражати певну інформативність і принагідні зауваження, оцінку та емоцій­ність щодо характеру висловлення, репрезентуючи контакт між співрозмовниками.

Модальна орієнтація вторинної синтаксеми зумовлена значенням опорних дієслів:
1) на рівні гіпотетичної модальності суб’єктивно-модальні синтаксеми ймовірно, бува, либонь, очевидячки та ін. корелюють із предикатами припустити, засумніватися, не вірити та ін. і презентують макроситуацію: „З того, що я знаю, можна припустити, що…”;
2) констатувальну модальність передають вторинні синтаксеми звісно, без сумніву, певна річ, правду кажучи та ін., співвідносні з діє­слівними предикатами вихідного речення – сказати, запевнити, констатувати тощо. Вони репрезентують макроситуацію: „З того, що я знаю, можна впевнено констатувати, що…”;
3) за оцінної модальності опорні дієслова головної частини СПР (думати, вважати, запевняти і т. ін.,) заступають модальні синтаксеми по-моєму, як на тебе, на ваш погляд та ін., що презентують макро­ситуацію: „Хтось із учасників мовленнєвого акту вважає так”;
4) для маркування емоційного стану мовця слугують модальні еквіваленти базових предикатів на щастя, на жаль, дивно та ін., які означають макроситуацію: „Мовець позитивно / негативно ста­виться до чогось”;
5) з переповідною модаль­ністю, яку в головній частині СПР виражають предикати говорити, думати, оцінювати, сприймати тощо, пов’язана низка суб’єктивно-модальних синтаксем, зокрема кажуть, за висловом…, на його (її) думку та ін., що кваліфікують „запозичену” інформацію про дійсність щодо джерела чи способів її отримання; вони репрезентують макроситуацію: „Хтось каже, що…”;
6) для логічного впорядкування мовлення вживають велику групу суб’єктивно-модальних синтаксем: головне, зрештою, зокрема, по-перше, словом, насамкінець тощо. Напр.: До речі, рідна мова була найпоживніша, найцілюща для замислів (О. Забужко) / / Мовець принагідно зауважив, що… . Функцію зауваження, обмовки, висновку виконують такі неелементарні синтаксеми, як: однак, втім, наприклад, до речі, зокрема, точніше і т. ін., що окреслюють макроситуацію: „Хтось із учасників мовленнєвого акту підбив підсумок (уточнив), що…”;
7) спонукальну модальність маркують опорні дієслова у формі другої особи наказового способу, що привертають увагу співрозмовника до висловленої думки: Уявіть собі, їх знову замкнули на замок (Марко Вовчок). У трансформованому реченні суб’єктна позиція редукується, а віддієслівна форма інтонаційно виокрем­люється. Отже, досліджувані речення, уможливлюючи діалогізацію мов­лен­ня, означають макроситуацію: „Мовець спонукає до того, щоб…”. Усі суб’єктивно-модальні синтаксеми традиційно членують на вужчі семантичні групи.

Зазначений тип вторинних предикатів морфологічно представлений:

  • власне модальними словами (мабуть, либонь тощо);
  • сполучниками та частками (однак, власне, мовляв, отже, рідше – мов та ін.); різними засобами, зокрема:
  • віддієслівними, що граматично відриваються від інших слів у ПР (бачу, даруйте, може, чула, признатися тощо);
  • відприслівниковими (безсумнівно, достеменно, очевидно та ін.);
  • відіменниковими (на думку, на щастя, словом тощо);
  • відприкметниковими (головне, найменше та ін.);
  • відзайменниковими (утім, проте, до того тощо);
  • відчислівниковими (по-перше та ін.).

2

 Матеріали підготувала
професор кафедри сучасної української мови 
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.