Л 15: Синкретичні другорядні члени речення: до проблеми кваліфікації та синтаксичного аналізу
У мене не було робочих днів і днів відпочинку. Я лише працював і отримував від цього насолоду (Томас Едісон)
Модуль 2. Просте двоскладне речення та його релевантні ознаки
Навчальний елемент 2.3
ПОШИРЮВАЧІ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ
Лекція-колоквіум № 15
Тема: Синкретичні другорядні члени речення: до проблеми кваліфікації та синтаксичного аналізу
(2 год. – лекції)
План
1. Поняття синкретизму в системі членів речення.
2. Термінологічний інструментарій номінування синкретичних членів речення.
3. Складні випадки дефініції другорядних членів речення.
4. Обставини із синкретичним значенням.
Ключові слова: просте поширене речення, другорядні члени речення, синкретизм, критерії розрізнення, контаміновані семантико-синтаксичні відношення, спеціалізовані та неспеціалізовані засоби вираження, варіантність, актуалізація, синтаксичний аналіз.
Мета: ознайомити студентів із новим поняттям «синкретизм», установити теоретичні засади вивчення синкретичних членів речення у структурі простого двоскладного речення, узагальнити критерії розрізнення членів речення з контамінованими семантико-синтаксичними відношеннями, уміти застосовувати здобуті знання під час аналізу простих речень і в професійній діяльності.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО НАВЧАЛЬНОГО ЕЛЕМЕНТА
О с н о в н а
Грозян Н. Ф. Категорія другорядних членів речення на тлі формально-синтаксичної та семантико-синтаксичної структур речення : дис. … доктора філол. наук. / 10.02.01 «Українська мова» ; Східноєвропейський нац. ун-т імені Лесі Українки Луцьк, 2020. 471 с.
Дубова О. А. Другорядні члени речення з синкретичними означально-обставинними ознаками. Мовознавство. 1989. № 6. С. 64–69.
Загнітко А. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : [монографія] / Анатолій Загнітко. Донецьк : ДонДУ, 2001. С. 23; 156; 277; 279–280.
Заоборна М. Просте речення. Складні випадки аналізу : навч. посібн. для студ. вищих пед. навч. закл. Тернопіль : Підручники і посібники, 2002. 126 с.
Іваницька Н. Л. Двоскладне речення в українській мові / Н. Л. Іваницька. К. : Вища шк.., 1986. С. 115–116.
Кадомцева Л. О. Українська мова: Синтаксис простого речення / Л. О. Кадомцева. К. : Вища шк., 1985. С. 52–58.
Сучасна українська мова : [підручник] / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; за ред. М. Я. Плющ. 3-тє вид., стереотип. К. : Вища шк., 2001. С. 330–333.
Сучасна українська мова: Синтаксис : [навч. посібн.] / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. К. : Вища шк., 2005. С. 50–53.
Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови : [підручник] / К. Ф. Шульжук. К. : Академія, 2004. С. 67–73.
Д о д а т к о в а л і т е р а т у р а
Вихованець І. Р. Нові підходи до класифікації членів речення // Загнітко А.П. Український синтаксис : навчально-практичний комплекс : [у 2-х ч.] / А.П. Загнітко, М.О. Вінтонів, Л.В. Сегін. Донецьк-Слов’янськ : ДонНУ, 2010. С. 323–325.
Вихованець І. Р. Студії про члени речення: Прислівники. Українська мова. 2005. № 3. С. 22–26.
Вихованець І. Р. Студії про члени речення: Приреченнєвики. Українська мова. 2005. № 2. С. 22–26.
Городенська К. Г. Деривація синтаксичних одиниць : [монографія] / Ін-т мовознавства; відп. ред. І. Р. Вихованець. К. : Наук. думка, 1991. 192 с.
Загнітко А. П. Нове вчення про другорядні члени речення // Загнітко А.П. Український синтаксис: навчально-практичний комплекс: [у 2 ч.] / А.П. Загнітко, М.О. Вінтонів, Л.В. Сегін. Донецьк-Слов’янськ : ДонНУ, 2010. С. 325–327.
Іваницька Н. Л. Член речення як синтаксична категорія Українська мова і література в школі. 1974. № 5. C. 25–33.
Кульбабська О. Вторинна предикація у простому реченні : монографія. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. 672 с.
Плющ М. Я. Категорії суб’єкта і об’єкта в структурі простого речення : [монографія] / М. Я. Плющ. К. : Вища шк. Головне вид-во, 1986. 175 с.
Слинько І. І. Другорядні чи поширюючі члени речення. Мовознавство. 1990. № 2. С. 6–7.
Харченко С. Нариси із синтаксису сучасної української мови : монографія. Київ : Міленіум, 2016. 288 с.
Križkova H. Adverbialni determinace s vyznamem casovym a priennym / H. Križkova // Slavia. 1967. Sĕs. 4. S. 503–522.
Корпус шкільних підручників
Українська мова : підруч. для 8 кл. закл. загальн. середн. освіти / Заболотний О. В., Заболотний В. В. К. : Генеза, 2021. 224 с. URL: https://lib.imzo.gov.ua/wa-data/public/site/books2/pidruchnyky-8klas-2021/1-Ukr-mova-8kl/Ukr-mova-8kl-Zabolotnyy.pdf
Українська мова : підруч. для 8 кл. закл. загальн. середн. освіти. 2-ге вид., перероб. / Олександр Авраменко, Тамара Борисюк, Ольга Почтаренко. Київ : Грамота, 2021. 192 с. : іл. URL: https://lib.imzo.gov.ua/wa-data/public/site/books2/pidruchnyky-8klas-2021/1-Ukr-mova-8kl/Gramota-Ukr-mova-8kl-Avramenko.pdf
Українська мова : підруч. для 8 кл. з поглибл. вивч. філології закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко, Юлія Гарюнова, Інна Літвінова. Київ : Грамота, 2021. 256 с. : іл. URL: https://lib.imzo.gov.ua/wa-data/public/site/books2/pidruchnyky-8klas-2021/1-Ukr-mova-8kl/Gramota-Ukr-Mova-8kl-pogl.pdf
С л о в н и к и й д о в і д н и к и
Гуйванюк Н. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Н. Гуйванюк, О. Кардащук, О. Кульбабська. Львів : Світ, 2005. 304 с.
Загнітко А. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни : у 4-х т. / А. П. Загнітко. Донецьк : ДонНУ, 2013. Т. 1. 402 с.; Т. 2. 350 с.; Т. 3. 426 с.; Т. 4. 388 с.
Єрмоленко С. Я. Українська мова : короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор; за ред. Єрмоленко С. Я. К. : Либідь, 2001. 224 с.
Мала філологічна енциклопедія : [довідник] / укл. : О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. К. : Довіра, 2007. 478 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.
Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / О. О. Селіванова. Полтава : Довкілля-К, 2010. 843 с.
Українська мова : [енциклопедія]. К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. 824 с.
1. Поняття синкретизму в системі членів речення
Завдання:
1. Ознайомитися зі статтею Анатолія Загнітка "Синкретизм у системі членів речення" за покликанням: http://litmisto.org.ua/?p=742
2. Дайте відповіді на запитання:
- Що таке синкретизм?
- Які причини появи синкретизму членів речення?
- Які члени речення виражають контаміновані семантико-синтаксичні відношення на рівні другорядних членів речення? Наведіть приклади.
3. Прокоментуйте наведені приклади синкретичних членів речення з опорою на новітні досягнення української синтаксичної науки, шкільні підручники та методику викладання української мови в ЗЗСО.
4. Зробіть висновок про важливість випрацювання розрізнення додатків й обставин, додатків і означень, додатків і складеного дієслівного присудка на уроках синтаксису у 8–9 класах.
5. Доповніть конспект науковою інформацією з праці Наливайко Юлії Юріївни "Синкретизм у системі членів речення" : дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Донецький національний ун-т. — Донецьк, 2007. — 216 с. Режим доступу: http://www.disslib.org/synkretyzm-u-systemi-chleniv-rechennja.html
2. Термінологічний інструментарій номінування синкретичних членів речення
1. Уважно прочитайте статтю Н.Ф. Грозян "Проблема синкретизму в системі другорядних членів речення".
2. Випишіть класифікаційні характеристики синкретичних другорядних членів речення, що ґрунтуються на врахуванні їх кореляцій із формально-синтаксичними, семантико-синтаксичними та комунікативними відповідниками.
3. Узагальніть різновиди синкретичних другорядних членів речення за характером синтаксичного зв’язку.
4. Чим спричинена поява синкретичних (суміщених, контамінованих) семантико-синтаксичних відношень між членами простого речення?
5. Укладіть порадник для учнів "Як не помилитися в ході синтаксичного аналізу простого речення".
4. Обставини із синкретичним значенням
4.1. Обставинні поширювачі зіставлення і порівняння
Порівняння – це зв’язок уявлень і характеризації предметів за асоціативними відношеннями (подібністю, суміжністю). В українській мові компаративні конструкції охоплюють систему засобів вираження (реального та ірреального (образного) порівняння). До них входять два компоненти: 1) суб’єкт порівняння (пізнаваний компонент, компарат); 2) об’єкт порівняння (образ, компаратор).
Засоби вираження: а) прислівники з компонентом ПО-: У місті я наголодувався та по-собачому намерзся (Б. Лепкий); Він обдурив по-купецькому Василя Лупула (М. Івасюк); орудний відмінок (орудний порівняння) на зразок вихором, стрілою, жайворонком, соколом, вовком, чайкою і под. найчастіше при дієсловах жити, співати, завивати, летіти, ходити, бігати, стояти, кричати, сидіти, ричати, ревіти, сичати, палати тощо): Дівчина співає соловейком (як соловейко); Далекий острів заліг хмарою в небі (М. Коцюбинський); сполучникові порівняльні звороти (зі сполучниками як, ніби, наче, мов, немов, немовби, гейби (діал.) і под.): Ой, я їхав коло млина – стоїть дівка як калина (Нар. тв.); Деякі надзорці поставали, як стовпи (І. Франко); дієприслівниковий зворот із порівняльним сполучником: Немов встидаючися чогось, немов боячися сміло поглянути людям в лице, Таня відзивалася рідко і любила держатися відсторінь (І. Франко); прийменниково-відмінкові форми: Подібно до зони минулого зона майбутнього у дієслова слабко структурована (Із підручника); Книги, без яких він раніше міг спокійно обходитись, тепер увійшли в його хатину нарівні з хлібом і нарівні з сонцем (Д. Бедзик).
4.2. Обставинні поширювачі із зіставно-виокремлювальним значенням
Обґрунтовують виокремлення певного факту, звуження / розширення обсягу позначуваного поняття або його уточнення та конкретизацію, у т. ч. унаслідок зіставлення. Напр.: Цвіли усі дерева, крім яблуні. Замість старого польського дідича був новий пан в тих мурах (І. Франко).
Функціонально-семантичні різновиди:
1) заміни (заміщення): Але Мартин замість стати, чвяхнув батогом (Б. Лепкий); Замість відповіді мати голосно сміється (О. Донченко);
2) зіставлення: Нині поряд з іншими формами виховання та навчання молоді важливе місце належить народним університетам (З газети); Народно-поетична творчість розвивається паралельно з художньою літературою (З журн.);
3) протиставлення: На противагу своєму братові вона була спокійної вдачі (В. Коломієць). Тепер супроти сина мати здається дитиною (М. Стельмах);
4) включення/ виключення (винятку): Крім кальок окремих слів, існує і калькування окремих виразів (Словник лінгвістичних термінів). Опріч товаришів, були ще й такі собі помічники (Б. Грінченко);
5) відокремлення, виокремлення: Нова концепція виходить за межі усталених стереотипів (З часопису);
6) обмеження (звуження обсягу позначуваного поняття або власне-уточнення);
7) уточнення та конкретизації (перший член характеризується неозначеною семантикою): Аж гості, а особливо оковиті жінки, прикривали свої писки долонями (М. Матіос);
8) супровідних обставин: Батько володів хворобливою чесністю щодо виконання своїх обов’язків (П. Загребельний).
В и с н о в о к: Обставини відіграють важливе значення у формуванні семантичної структури простого поширеного речення. Вони виступають як синтаксичні деривати структурно-змістових основ висловлення, здатні імплікувати їх семантику та модально-часовий план. Виконуючи пропозитивну функцію, такі другорядні члени речення ускладнюють семантико-синтаксичну структуру речення вказівками на додаткові події, ситуації. А загалом вносять у зміст речення різноманітні характеристики щодо місця і часу, зумовленості (різних відношень), а також загальні характеристики щодо дії, процесу, стану тощо, чим забезпечують комунікативні потреби мовців.
NOTA BENE!
Теоретичний матеріал із теми ПОШИРЮВАЧІ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ РЕЧЕННЯ узагальнено в навчальному посібнику: Синтаксис сучасної української мови. Схеми і таблиці: / Ніна Гуйванюк, Олена Кардащук, Олена Кульбабська. Чернівці, : Рута 2003. 159 с. Таблиці № 31–35.
Режим доступу до Е-версії: https://kulbabska.com/images/catalog/pdf/manuals/Kulbabska.com--Metodicni_Posibniki--Sintaksis_sucasnoi_ukrainskoi_movi_2003_rik.pdf
Ніхто ще не став майстром, не тренуючись у майстерні (Я. Коменський)
Лекцію підготувала
проф. Олена КУЛЬБАБСЬКА
(Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича)
