СО_Синтаксис словосполучення і речення: Питання до іспиту

У розуму людського є три ключі, що відкривають усе: цифра, буква, нота. Знати, думати, мріяти. Усе в цьому (В. Гюго)

Сучасна українська мова
Синтаксис словосполучення та речення

 ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

(для студентів-бакалаврів ІІІ-го курсу
спец. «Середня освіта (українська мова та література)»

1. Синтаксис як розділ граматики. Предмет і об’єкт синтаксису. Зв’язок синтаксису з іншими мовознавчими дисциплінами.
2. Сутність синтаксису як науки і як синтаксичної будови мови Погляди на предмет синтаксису. Сучасне розуміння предмета синтаксису.
3. Основні напрями в синтаксичній науці. Ідеї та теорії логіко-граматичного напряму в синтаксисі.
4. Ключові поняття психолого-граматичного напряму в синтаксисі.
5. Сутність формально-граматичного (традиційного) напряму в синтаксисі.
6. Основні поняття семантико-синтаксичного напряму в сучасному синтаксисі.
7. Функційно-комунікативний синтаксис. Поняття про актуальне членування висловлення.
8. Основні одиниці синтаксису: визначення та принципи сучасної класифікації.
9. Поняття формально-синтаксичної парадигми речення.
10. Загальна типологія підрядних зв’язків у словосполученні. Засоби вираження підрядних зв’язків (форми слів, порядок слів, прийменники).
11. Узгодження (широке і вузьке розуміння узгодження. Узгодження: повне (власне-граматичне), неповне та інші види узгодження (смислове, умовно-граматичне, асоціативно-граматичне).
12. Узгодження як тип підрядного зв’язку в словосполученні, традиційна (шкільна) та новітні класифікації узгодження.
13. Кореляція як тип підрядного зв’язку в словосполученні, її різновиди (повна, неповна).
14. Керування як тип підрядного зв’язку. Широке і вузьке розуміння керування. Сильне і слабке, варіативне і неваріативне, по­середнє і безпосереднє керування.
15. Керування як тип підрядного зв’язку в шкільному підручнику. Дієслівне, субстантивне, ад’єктивне й адвербіальне керування.
16. Прилягання (широке і вузьке розуміння прилягання). Поділ на власне-прилягання та відмінкове прилягання у словосполученні.
17. Сутність прилягання як типу підрядного зв’язку. Морфологічні засоби вираження залежних компонентів у словосполученнях із приляганням (за шкільними підручниками).
18. Відмінкове прилягання та власне-прилягання як типи підрядного зв’язку. засоби вираження залежних компонентів у словосполученнях з відмінковим приляганням.
19. Словосполучення (широке і вузьке розуміння; з історії вивчення словосполучень). Проблема сурядних словосполучень. Вільні та зв’язані словосполучення.
20. Традиційна (шкільна) і новітня класифікації словосполучень: за будовою, лексико-граматичним і кількісно-структурним принципами (загальна характеристика).
21. Класифікація словосполучень за лексико-граматичним принципом (розкрити сутність класифікації та навести приклади).
22. Поділ словосполучень за будовою (розкрити сутність класифікації та навести приклади).
23. Розмежування вільних синтаксичних словосполучень і зв’язаних (синтаксично, семантично і фразеологічно).
24. Граматичне значення, структурна і графічна схеми словосполучення; початкова форма словосполучення. Функції словосполучень.
25. Семантико-синтаксичні відношення у словосполученні (суб’єктні, об’єктні, атрибутивні, обставинні, апозитивні, комплетивні, синкретичні). Засоби вираження семантико-синтаксичних відношень у словосполученнях.
26. Поняття й визначення речення як синтаксичної одиниці. Речення в колі суміжних наукових понять: речення й судження; речення і словосполучення; речення та висловлення.
27. Просте речення як синтаксична одиниця (визначення представниками різних лінгвістичних шкіл, сучасне розуміння речення).
28. Основні аспекти вивчення речення: формально-синтаксичний, семантико-синтаксич­ний, комунікативний.
29. Граматичне значення речення. Предикативність і модальність як основні ознаки речення. Поняття про об’єктивну модальність (диктум) й суб’єктивну (модус).
30. Граматична будова речення (структурна і графічна схеми; парадигма речення, форми парадигм).
31. Семантична будова речення (предикативна ознака, суб’єкт, об’єкт). Поняття одно-, дво- і трикомпонентні семантичні структури речень.
32. Комунікативна будова речення (актуальне членування; засоби вираження актуального членування – порядок слів, інтонація, пауза, частки).
33. Порядок слів у реченні. Граматичне значення і стилістична роль порядку слів. Поняття про інверсію.
34. Основні принципи класифікації речень. Типи речень за комунікативною на­становою (розповідні, питальні, спонукальні, бажальні).
35. Розповідні прості речення: визначення і функції. Типи речень за повнотою реалізації структурної схеми (повні й неповні).
36. Питальні речення (власне- і невласне-питальні), засоби оформлення питального значення в реченні.
37. Спонукальні прості речення, засоби оформлення спонукальності в реченні.
38. Бажальні прості речення, засоби оформлення бажальності в реченні.
39. Типи речень за способом вираження та характером предикативних відношень. Стверджувальні й заперечні (частково- та загальнозаперечні), стверджувально-заперечні речення.
40. Класифікація простих речень (за комунікативною настановою, складом головних членів, засобами вираження присудка, зв’язком присудка з підметом, повнотою реалізації, вільною чи фразеологічною будовою).
41. Класифікація простих речень за емоційним забарвленням. Окличні й неокличні речення. Розділові знаки в кінці речення.
42. Класифікація речень за будовою (прості і складні речення, односкладні та двоскладні речення, прості ускладнені речення).
43. Предикативний центр простого речення. Головні члени речення, їх відповідність членам судження.
44. Підмет як головний член речення. Найсуттєвіші ознаки підметів, критерії їх класифікації в традиційній (шкільній) та новітній типологіях.
45. Прості (однослівні номінативні) підмети, засоби їх вираження.
46. Еквіваленти номінативних підметів, засоби їх вираження. Інфінітивні підмети та їх класифікація.
47. Складні (синтаксично-неподільні) підмети, їх класифікація, моделі та засоби вираження.
48. Складні (семантично-неподільні) підмети, їх класифікація, моделі та засоби вираження.
49. Присудок як головний член речення. Найсуттєвіші ознаки присудка (за шкільним та вишівським підручниками). Зв’язок присудка з підметом (предикативний координація).
50. Простий дієслівний присудок. Поділ простих дієслівних присудків на узгоджені (координовані) й неузгоджені (некоординовані) підтипи.
51. Простий дієслівний ускладнений присудок. Засоби ускладнення предикативного компонента.
52. Особливості граматичної будови іменних двоскладних речень, їх класифікація за формою вираження іменної частини.
53. Дієслівний складений присудок: визначення і позначення в структурній схемі. Семантика й засоби вираження допоміжного компонента.
54. Синтаксична функція інфінітива. Поняття про об’єктний та суб’єктний інфінітиви.
55. Іменний складений присудок: визначення і позначення в структурній схемі. Типи зв’язкових елементів.
56. Тире між підметом і присудком у простому реченні.
57. Засоби вираження іменної частини складеного іменного присудка (спеціалізовані та неспеціалізовані форми).
58. Ускладнені форми складених дієслівного та іменного присудків.
59. Двоскладні дієслівні речення (граматична характеристика).
60. Двоскладні субстантивні речення (граматична характеристика).
61. Двоскладні інфінітивні речення (граматична характеристика).
62. Двоскладні ад’єктивні речення (граматична характеристика).
63. Двоскладні партиципні (дієприкметникові) речення (граматична характеристика).
64. Двоскладні адвербіальні речення (граматична характеристика).
65. Історія вчення про другорядні члени речення. Загальне поняття прислівних і неприслівних поширювачів.
66. Означення (прислівні поширювачі означального типу), засоби вираження узгоджених означень.
67. Означення (прислівні поширювачі означального типу), засоби вираження неузгоджених означень.
68. Прикладка як різновид означальних присубстантивних поширювачів (визначення, класифікація, засоби вираження). Правопис прикладок.
69. Додатки (прислівні поширювачі об’єктного типу). Прямі й непрямі додатки, засоби їх вираження.
70. Обставини (прислівні поширювачі обставинного типу): загальна характеристика.
71. Обставини (прислівні поширювачі обставинного типу) зі значенням часу. Засоби їх вираження.
72. Обставини (прислівні поширювачі обставинного типу)  зі значенням місця. Засоби їх вираження.
73. Обставини (прислівні поширювачі обставинного типу)  зі значенням умови й допусту. Засоби їх вираження.
74. Обставини (прислівні поширювачі обставинного типу)  зі значенням способу дії та порівняння. Засоби їх вираження.
75. Обставини (прислівні поширювачі обставинного типу)  зі значенням мети. Засоби їх вираження.
76. Обставини (прислівні поширювачі обставинного типу)  зі значенням причини. Засоби їх вираження.
77. Синкретичні другорядні члени речення. Критерії розрізнення означень і додатків.
78. Синтаксична синонімія у сфері вираження поширювачів структурної схеми речення.

sepp 31

Перед великим розумом я схиляю голову, перед великим серцем я стаю на коліна (Ґете)

 Матеріал підготувала:

доктор філологічних наук, професор
кафедри сучасної української мови 
Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

ORCID: 0000-0002-1858-9269

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — єдиний міжнародний реєстр учених для коректного цитування статей.

Researcher ID: C-2286-2017

ResearcherID – ідентифікатор ученого (дослідника), що дає змогу формувати список власних публікацій.

Google Scholar

Академія Google (англ. Google Scholar) - безкоштовна пошукова система за текстами наукових публікацій.