Практичний кейс: 1. Лінгвометодика в ЗВО. Персоналії в українській лінгвометодиці
Викладання мови – це людинознавство, бо в слові поєднуються думки, почуття, ставлення людей
до всього навколишнього світу (Василь Сухомлинський)
Практичне заняття № 1
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ЯК НАУКА І ФАХОВА ДИСЦИПЛІНА
Актуалізація опорних знань з ключових питань
- Методика викладання української мови в закладах вищої освіти на сучасному етапі її розвитку.
- Мета, завдання, об’єкт і предмет навчальної дисципліни «Методика навчання української мови у вищій школі».
- Структура змістових модулів курсу, форми оцінювання та контролю.
- Джерела розвитку та методи наукового дослідження методики викладання української мови у вищій школі.
- Сучасні підходи до викладання української мови в закладах вищої освіти.
- Принципи викладання української мови в закладах вищої освіти.
- Зв’язок методики викладання української мови із суміжними науками.
Ключові поняття: національна мовна особистість, вища школа, освітній рівень, заклад вищої освіти (ЗВО), методика, лінгводидактика, лінгвометодика, методика викладання української мови у ЗВО, джерела розвитку методики, методи дослідження в методиці, закономірності освітнього процесу, підхід до навчання мови, принципи викладання української мови в університеті, міждисциплінарні зв’язки, передовий педагогічний досвід, лінгводидактична наукова школа, методична спадщина.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Завдання 1. Діалог цитат. Прокоментуйте цитати про вивчення та викладання мови. Самостійно доберіть вислови дослідників, письменників, відомих громадських діячів про важливість опанування рідної мови.
«Живий язик можна і треба студіювати як живу рослину, але не можна і не слід засушувати і заковувати в мертві правила і формулки» (І.Я. Франко).
«Викладання мови – це людинознавство, бо в слові поєднуються думки, почуття, ставлення людей до всього навколишнього світу. Викладання мови – це й суспільствознавство, бо в слові закарбовані століття життя й боротьби народу, його мужність і слава, надії й сподівання» (В.О. Сухомлинський).
«Українська мова – це не лише навчальний предмет (хоча і предмет), а це ще й у першу чергу сфера та засоби пізнання світу, сфера і засоби формування особистості. Це шлях уходження в культуру» (Л.І. Мацько).
«Треба уважно читати українських класиків слова, вважати на їх мову, відзначати в ній своє, українське, найбільше синтаксичні та фразеологічні явища в мові… Таке свідоме вивчення мовних особливостей витворює певне чуття самої мови…» (О. Курило).
«Завдання вчителя-словесника – докласти максимум творчих зусиль для опанування професійної інформації та вдосконалення методичної майстерності її застосування, щоб учні мовленнєво зростали на кожному уроці, щоб спілкування відбувалося – тобто відбувався педагогічний дискурс, що як наукове поняття пояснюється по-різному, однак усіма визначається його найвиразніша ознака – живе слово в умовах навчання, об’єднувальне начало вчителя й учнів заради розвитку інтелекту, духовності й особистості загалом. Майбутній учитель-словесник формується у вищій школі, поступово зростає як особистість мовна, мовленнєва, риторична, комунікативна й дискурсна» (А.В. Нікітіна).
«Однією з дуже корисних форм викладання мови й літератури повинна бути практика перекладів художньої та наукової прози, та й ділового листування. Знайомство з першоелементами перекладної справи, цього, за висловом К.І. Чуковського, «високого мистецтва», повинне, на моє переконання, займати поважне місце в нашій школі» (М.Т. Рильський).
«Робота над виразним читанням повинна широко проводитися як на уроках літературного читання, так і на уроках мови. Виразне читання – добрий засіб зв’язку між вивченням мови і літератури» (С.М. Дмитровський).
«Методику раз і назавжди «створити» неможливо і вивчити неможливо. Вона потребує постійної творчості й оновлення» (Н.П. Щетінін).
Поміркуйте, як можна використати такий ілюстративний матеріал у майбутній професійній діяльності?
Завдання 2. Прочитайте текст. З’ясуйте, які терміни наявні на позначення науки, що провадить дослідження в галузі навчання й викладання мови в різних закладах освіти? Поясніть відмінності між особливостями «шкільного» та «університетського» вивчення української мови.
«Шановні магістранти, ви починаєте опановувати нову методичну дисципліну – методику викладання лінгвістичних дисциплін. З огляду на сучасне розуміння навчального процесу точніше було б вживати термін не «викладання», а «навчання» – ми будемо оперувати й таким поняттям, оскільки саме навчання є процесом спілкування викладача й студентів як партнерів у набуванні певних компетентностей, а викладання – це вид діяльності педагога вищої школи, процес певною мірою однобічний не достатньо діалогізований.
Можливий для вживання й термін «лінгвометодика» вищої школи, що теж містить в собі зміст методика викладання лінгвістичних дисциплін. Функціонують в українських вишах кафедри лінгвометодики (Житомир). Цей термін використовують методисти, зокрема К. Климова, Н. Остапенко та ін. Ним ми теж будемо користуватися. Існує широке розуміння поняття «методика навчання української мови» – тобто це наука, що досліджує і визначає зміст, форми організації, технологію застосування методів, прийомів і засобів навчання цього предмета в різних закладах освіти.
Зіставте шкільну лінгвометодику й вишівську. Шкільний курс української мови (насамперед мовної змістової лінії) призначений формувати мовну особистість учня в процесі засвоєння адаптованих до практики використання мовних категорій, це визначений програмою обсяг навчальної інформації і вимог до мовної, мовленнєвої, комунікативної компетентностей. Зміст лінгвістичних дисциплін в університеті спрямований на засвоєння студентами цілісної наукової картини світу, обсяг змісту навчальних дисциплін зумовлений очікуваним результатом навчання студентів – формуванням фахової лінгвістичної компетентності студентів, майбутніх філологів. Погляд учнів на мову має лише елементи науковості, а студент у своїй навчальній діяльності активно застосовує наукові дослідницькі методи і прийоми.
Навчання в сучасному університеті – це поєднання навчальної й наукової діяльності. Студент має бути дослідником, оскільки він опановує наукові курси, усвідомлює їх практичне значення для вдосконалення фахової компетентності. Обсяг самостійної робити студентів значно більший від аналогічної роботи учнів. А це вимагає різних підходів до організації навчального процесу. Відповідно до навчальних планів, на філологічних спеціальностях опановують різноманітні лінгвістичні дисципліни, що ознайомлюють із широким змістом сучасних лінгвістичних знань, зокрема про історію й розвиток української мови, структуру мовної системи, когнітивну, комунікативну, культурологічну, соціолінгвістичну, етнолінгвістичну, прагматичну, метамовну тощо роль мовних одиниць» [Нікітіна А.В. Українська лінгвометодика для магістрантів : навчально-метод. посібн. Старобільськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2015. 375 с.].
Завдання 3. Лексикографічний паспорт терміна. Об’єднайтеся в групи й обговоріть актуальність думки Юлії Чернобров:
«Розвиток будь-якої науки зумовлює потребу в номінації результатів наукової діяльності, відображає прямий зв’язок із науковими концепціями й відкриттями та є засобом накопичення результатів пізнання й закріплення нових знань. Із розгортанням різних галузей знань постає потрібність у перегляді якісного й кількісного складу їхніх термінологій для унормування, систематизації й кодифікування; також на кожному етапі розширення наукових сфер постає необхідність лексикографічного подання їх терміноодиниць» [Чорнобров Ю. А. Історія синтаксичних термінів української мови ХІХ – перша половина ХХ ст. : монографія. Київ : Наук. думка, 2019. С. 5].
Порівняйте визначення методики української мови, наведені нижче. Зробіть висновок, яке з них якнайповніше відповідає вимогам сьогодення. З огляду на поліаспектність витлумачень укладіть лексикографічний паспорт цього методичного терміна, скориставшись списком рекомендованої літератури й інтернет-джерелами.
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (М. н. у. м.):
1) «педагогічна наука, що визначає мету, засади, зміст, форми і методи навчання цього предмета, зокрема в загальноосвітній школі, шляхи формування мовної особистості учня. М. н. у. м. ґрунтується на загальнодидактичних і специфічних засадах навчання – своєрідних правилах взаємодії вчителя й учнів у процесі навчання» (Горошкіна О.М., Караман С.О., Бакум З.П., Караман О.В., Копусь О.А.);
2) «прикладна наукова дисципліна, яка має два основні джерела – педагогіку та лінгвістику; її прикладний характер зумовлений третім джерелом – викладацькою практикою, результати якої стають складником лінгводидактики» (Дороз Н. Ф.);
3) «наука, що досліджує процес навчання української мови, розкриває закономірності засвоєння різних сторін мови, визначає і вмотивовує засоби передачі знань учням» (Олійник І.С., Іваненко В.К., Рожило В.К., Скорик О.С.);
4) «педагогічна наука, що вивчає мету і завдання, принципи, зміст, форми і методи навчання, шляхи засвоєння учнями мовних і мовленнєвих умінь і навичок, формування засобами предмета національної мовної особистості» (Біляєв О.М.).
Завдання 4. Робота з таблицею. Заповніть таблицю, проілюструвавши власними прикладами.
Зв’язок методики викладання української мови у вищій школі із суміжними науками
|
№ з/п |
Назва суміжної науки |
Зміст взаємозв’язку суміжної науки з методикою викладання української мови у вищій школі |
Конкретний приклад реалізації взаємозв’язку дисциплін під час вивчення одного з розділів курсу «Сучасна українська мова» |
|
1. |
|||
|
2. … |
Поміркуйте, як впливають знання із суміжних дисципліни на методичну вправність викладача-філолога чи учителя-словесника?
Завдання 5. Відкритий мікрофон. Опрацюйте наукову розвідку Галини Петрівни Мацюк, доктора філологічних наук, професора Львівського національного університету імені Івана Франка «Безпековий вимір сучасної освіти і нові вимоги до змісту мовознавчих дисциплін на філологічних факультетах закладів вищої освіти» [Стратегічні напрями розвитку сучасної української лінгводидактики : монографія / за ред. Е. Палихати, О. Петришиної. Тернопіль : Підручники і посібники, 2021. С. 68–76. URL : http://194.44.132.109/bitstream/123456789/19633/1/7_Matsiuk.pdf]. Обґрунтуйте потребу оновлення змісту мовознавчих дисциплін як відповідь на формування безпекового виміру професійної підготовки студента-філолога.
Візьміть активну участь у дискусії:
- Які нормативно-правові акти регламентують зв’язки між національною безпекою та філологічною освітою?
- Який набір мовознавчих категорій актуалізує ця взаємодія?
- Які мовознавчі дисципліни передовсім потрібно впроваджувати у відповідь на вимоги законодавчих приписів?
- У який спосіб порушена авторкою статті проблема корелює із необхідністю здійснювати в майбутній діяльності педагога проєктувальну, гностичну, дослідницьку, інформаційну чи спонукальну функції?
Чи поділяєте Ви висновкове твердження Г.П. Мацюк:
«Знання та вміння, які отримує студент-філолог на цих дисциплінах [соціолінгвістичного циклу. – О.К.], формують його ціннісну україноцентричну парадигму та зумовлюють динаміку вербально-семантичного, лінгвокогнітивного, мотиваційно-прагматичного рівнів його мовної особистості, дозволяючи виявити причиново-наслідкову взаємодію в обговоренні питань, пов’язаних із мовою / мовами в суспільстві чи суспільствах в умовах мирного часу і війни. Знання, навички та компетентності разом із критичним мисленням уможливлять не тільки реалізацію студента на запити різних середовищ і насамперед шкільного, а й вплинуть на його здатність виконувати свої функції в педагогічній діяльності» (Г.П. Мацюк).
Завдання 6. Ознайомтеся з думкою авторитетної мовознавиці, дійсного члена Академії педагогічних наук України, доктора філологічних наук, професора Любові Іванівни Мацько.
«Мовна культура не постає на пустому місці, це постійна робота, спрямована на вдосконалення свого мовлення, розвиток інтелекту, на виховання кращих людських чеснот, створення свого фахового образу, досягнення соціального престижу» (Л.І. Мацько).
Поміркуйте, які підходи до вивчення української мови у вищій школі сприятимуть реалізації висловленого. Обґрунтуйте свій вибір.
Завдання 7. Прочитайте вислів відомої української мовознавиці, лінгводидакта, доктора педагогічних наук, професора Пентилюк Марії Іванівни
«Приємно констатувати, що українська лінгводидактика активно розвивається, поповнюється новими науковими дослідженнями. Вона йде у фарватері зарубіжних методик навчання мови, спирається на надбання європейської та вітчизняної дидактики, але має своє національне обличчя й виконує завдання, що ставить перед нею Українська держава» (М. І. Пентилюк).
Поміркуйте: як запити суспільства до мовної освіти сьогодення впливають на завдання методики викладання української мови у ЗВО як навчальної дисципліни?
Які сучасні підходи до викладання української мови декларують інтеграцію до світового освітнього простору й водночас виформування
національно свідомої українськомовної особистості студента? Відповідь обґрунтуйте.
Завдання 8. Опрацюйте статтю В.Ф. Загороднової «Методика викладання української мови у вищих навчальних закладах як навчальна дисципліна» [URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_016_2013_20_24]. Окресліть значення цієї навчальної дисципліни для професійного становлення викладача й учителя української мови.
Кульбабська О.В.,
професор кафедри сучасної української мови
Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича
