Практичний кейс: 2. Професіограма майбутнього викладача української мови

Вічним законом для педагога нехай буде: вчити й учитися всьому через приклади, повчання та
застосування їх у практиці (Ян Амос Коменський)

Практичне заняття № 2 

ПРОФЕСІОГРАМА МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В КОНТЕКСТІ ОСВІТНІХ РЕФОРМ СЬОГОДЕННЯ

 Актуалізація опорних знань з ключових питань

1. Сучасні тенденції в системі мовної освіти України.
2. Когнітивно-комунікативна методика навчання української мови.
3. Компетентнісний підхід у навчанні як основа сучасної мовної освіти.
4. Мовний компонент у галузевих стандартах вищої освіти.
5. Складники професійної компетентності майбутнього педагога-філолога.
6. Формування «твердих» і «м’яких» навичок у студентів-філологів під час вивчення мовознавчих навчальних дисциплін.

 Ключові поняття: професіограма, стандарт вищої освіти, мовна освіта, мовна особистість, мовленнєва діяльність, когнітивно-комунікативна методика навчання мови, компетентнісний підхід у навчанні, філолог-магістрант, професійна компетентність, мовнокомунікатвна компетентність, тверді навички (Hard Skills), м’які навички (Soft Skills).

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

  Завдання 1. Мозковий штурм. Прочитайте вислів Віктора Петровича Андрущенка, доктора філософських наук, професора, академіка АПН України, ректора Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, та поміркуйте: у який спосіб в українській педагогічній матриці співіснують народне життя, його мова, історія, культура, народознавство, етнографія, мистецтво, наука? Які фундаментальні загальнолюдські цінності, що одвічно притаманні українському народу, виформовують її основу? Чи не руйнується національне підґрунтя української освіти під впливом освітніх систем різних країн Європи? Відповідь обґрунтуйте.

«Духовним стрижнем української освіти завжди була українська культурно-історична традиція, боротьба за відродження і розвиток якої в усі історичні часи визначалася як головний вектор духовного розвитку нації. Власне, в горнилі цієї боротьби і сформувалася педагогічна матриця української освіти – базовий пласт педагогічної думки і досвіду, завдяки якому вона постає як органічна система, співрозмірна з аналогічними педагогічними моделями європейського освітнього простору» [Андрущенко В.П. Українські освітні пріоритети. Мацько Л.І. Українська мова в освітньому просторі : навч. посібн. для студ.-філологів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. С. 7].

   Завдання 2.  Навчаємось інтерактивно. Напишіть сенкан на одну з тем (на вибір):

Освіта, школа, університет, навчання, магістрант /-ка, філолог, викладач, мова, методика.

Правила складання сенкана:

1-й рядок – одне слово (іменник), у якому розкрита суть теми;
2-й рядок – опис теми, що охоплює два слова-прикметника;
3-й рядок – визначає дію, зумовлену темою (три дієслова);
4-й рядок – фраза з чотирьох слів, що виражає ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного;
5-й рядок – одне слово (контекстуальний синонім), ніби сутність теми, висновок.

 Зразок:
Весна.
Ясна, запашна.
В’ється, міниться, блищить.
Дивлюсь, а трави – серце мліє!
Цвітосенси
(Марина Горбатюк, студ. 403 групи спец. «Філологія (українська мова та література)» ЧНУ імені Юрія Федьковича).

 Завдання 3.   Відкритий мікрофон. Ознайомтеся з науковою розвідкою «Когнітивно-комунікативна модель удосконалення професійної культуромовної компетентності студентів філологічного профілю» професора Марії Іванівни Пентилюк, однієї з розробників концепції когнітивно-комунікативної методики викладання української мови в закладах загальної середньої та вищої освіти [Наукові записки. Острог : Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2013. Вип. 40. С. 157–162.

URL : http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/handle/123456789/166/%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%BA.pdf?sequence=1&isAllowed=y].

 Візьміть активну участь у дискусії:

• Які засадничі положення концепції когнітивно-комунікативної моделі професійної підготовки студентів-філологів?
• У чому полягає актуальність комунікативної методики навчання української мови?
• Які підходи до вивчення української мови у вищій школі визначають реалізацію когнітивно-комунікативної методики в навчальному процесі закладів вищої освіти?
• На основі яких принципів навчання ґрунтується когнітивно-комунікативна модель удосконалення професійної культуромовної компетентності майбутніх філологів?
• У чому зміст когнітивно-комунікативної компетентності сучасного філолога?

Чи поділяєте Ви висновкове твердження М.І. Пентилюк:

«Великий потік інформації вимагає застосування нових технологій, що дозволяють студентам у стислі строки засвоювати досить ґрунтовні знання, забезпечити високий рівень професійної компетентності, опанування та закріплення матеріалу на практиці, стимулювати інтелектуальний та моральний розвиток особистості студента, активізувати його потенційні можливості, формувати критичне мислення. Цим вимогам сучасності відповідає когнітивно-комунікативний підхід у навчанні мови. Його реалізація не тільки зможе оптимізувати процес викладання мов у ВНЗ, а й вирішити низку актуальних проблем методики викладання мови загалом, формування мовної особистості, розвитку та вдосконалення в її свідомості мовної та концептуальної картини світу. Основою цього процесу стане когнітивно-комунікативна модель навчання, спрямована на удосконалення професійної культуромовної компетентності студентів» [Там само: с. 161]. 

Завдання 4. SWOT-аналіз. Чи поділяєте ви думку Олександра Михайловича Біляєва, українського мовознавця, видатного методиста, доктора педагогічних наук, професора, член-кореспондента АПН України? Обґрунтуйте потребу балансу між методичною традицією, інноваційними технологіями та індивідуальною творчістю вчителя / викладача української мови в епоху цифрових технологій. Увиразніть власні міркування переконливими аргументами, влучними прикладами.

«Той, хто нігілістично ставиться до методики, зневажає її та у власній практиці схильний покладатися в основному на «свою» методику, не росте як педагог, нерідко вдається до методичного прожектерства, застосовуючи надумані, не апробовані в школах форми і методи проведення занять, тому стикається із значними труднощами в раціональній організації навчання. І навпаки, належна мовна і методична підготовка, а також успадковані або набуті педагогічні здібності вчителя є запорукою його плідної праці з учнями».

Під час рефлексії та обміну досвідом застосуйте інноваційний метод SWOT-аналізу та брейнсторм (див. зразок: Кульбабська О. SWOT-аналіз: «Інфомедійна грамотність: валізка вправ для словесника». URL: https://kulbabska.com/news/aktualni-novyny/452-swot-analiz-infomediina-hramotnist-valizka-vprav-dlia-slovesnyka).

  Завдання 5. Рольове моделювання в групах. Уявіть себе в ролі викладача навчальної дисципліни «Сучасна українська мова». Розпрацюйте для студентів-філологів систему найефективніших завдань, що сприятимуть реалізації когнітивно-комунікативної методики навчання. Одне із завдань запропонуйте виконати студентам на практичному занятті, підготуйте взірець його розв’язання та коментар щодо складних випадків інтерпретації мовного матеріалу.

Об’єднайтесь у малі групи й розробіть такі когнітивно-розвивальні завдання, вправи:

• аналітичні (аналіз текстового матеріалу);
• комунікативні (залучення студентів до активної комунікативної діяльності, спрямованої на формування їх інтелектуально-креативних здібностей – мовного чуття, мислення, мовлення, уваги, уяви, спостережливості тощо);
• асоціативні (спонукання студентів до виявлення емоційно-почуттєвого ставлення до тексту й досліджуваного на його тлі навчального матеріалу);
• дослідницькі (залучення студентів до творчості через пошук, створення і розв’язання проблемних ситуацій).

Поміркуйте, як можна залучити до виконання таких вправ зазначені нижче джерела:

• Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : словник-довідник. К. : Довіра, 2006. 703 с.
• Кононенко В. І. Символи української мови : монографія. Івано-Франківськ : Плай, 1996. 272 с.
• Хобзей Н. Гуцульська міфологія : етнолінгвістичний словник. Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, 2002. 216 с.
• Кононенко В. І. Концепти українського дискурсу. К.; Івано-Франківськ : Плай, 2004. 247 с.
• Енциклопедичний словник символів культури України / за заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. 5-е вид. Корсунь-Шевченківський : ФОП Гавришенко В. М., 2015. 912 с.

  Завдання 6. Робота з таблицею. Ознайомтеся з категорійними ознаками поняття «компетентність», що їх за допомогою методу контент-аналізу визначила О. Марущак у статті «Поняття компетентності у педагогічній діяльності» (у вибірці авторка навела 36 визначень поняття «компетентність») [Креативна педагогіка : наук.-метод. журнал. Житомир, 2016. Вип. 11. С. 97–108.]. На основі узагальнених у таблиці відомостей запропонуйте вичерпне визначення аналізованого поняття. З’ясуйте, як воно співвідноситься з поняттям компетенції. 

Основні компоненти поняття «компетентність»

Робочі визначення	Категорійні ознаки	Кількість авторів
Компетентність – це…	Що?
	здатність	15
	якість (властивість) особистості	42
	володіння компетенцією	6
	поєднання знань, умінь, навичок, досвіду, ставлень тощо	4
	освітні результати	3
	інтегративне утворення особистості	3
	поінформованість (обізнаність)	1
Компетентність – це здатність …	Яка?
	діяти (здійснювати діяльність)	20
	вирішувати (розв’язувати)	3
	застосовувати знання, уміння, навички, досвід	3
	виконувати	3
	задовольняти потреби	1
	реалізувати потенціал	1
Компетентність – це здатність діяти (виконувати діяльність)…	Яку?
	професійну	3
	успішну	2
	продуктивну	2
	ефективну	1
	самостійну	1
Компетентність – це здатність діяти (продуктивно виконувати діяльність) на основі здобутих …	Чого?
	знань	21
	умінь	19
	навичок	12
	досвіду	11
	ставлення	8
	цінностей	3
	здібностей	2

Поміркуйте, як можна застосувати метод контент-аналізу у викладанні навчальної дисципліни «Сучасна українська мова» в закладах вищої освіти?
Формуванню яких професійних компетентностей студентів сприятиме такий вид навчальної діяльності? 

 Завдання 7.  Робота з таблицею. Ознайомтеся зі стандартами вищої освіти України першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів за спеціальністю 035 «Філологія» (2019 р.) [URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini/zatverdzheni-standarti-vishoyi-osviti]. Заповнивши таблицю, порівняйте загальні та фахові компетентності, що в результаті успішного завершення освітньої програми визначають підготовку бакалаврів та магістрів.

Компетентності, що визначають специфіку підготовки студентів-філологів (спеціальність 035 «Філологія»)	Освітній рівень «Бакалавр» (спеціальність 035 «Філологія»)	Освітній рівень «Магістр» (спеціальність 035 «Філологія»)
Загальні компетентності
Фахові компетентності

 Завдання 8. Лексикографічний паспорт терміна. Порівняйте визначення професійної компетентності вчителя / викладача української мови, наведені нижче. Сформулюйте висновок: яке з них якнайповніше відповідає вимогам сьогодення. З огляду на поліаспектність витлумачень укладіть лексикографічний паспорт цього методичного термінопоняття, скориставшись списком рекомендованої літератури й інтернет-джерелами.

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛЯ / ВИКЛАДАЧА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

1) особистісна якість суб’єкта, ступінь сформованості знань, умінь, філологічних і педагогічних здібностей, необхідних для якісного, кваліфікованого проведення проектно-конструкторської (планувальної), аналітико-прогностичної, процесуальної діяльності на технологічному (інноваційному) рівні, забезпечення ціннісно-орієнтованого простору як для власного сталого саморозвитку і самовдосконалення, так і учня з проекцією на одержання гарантованих досягнень (Сидоренко В.В.);
2) набуття компетенцій, що включають отримані знання, набуті вміння, навички, досвід, способи мислення, цінності, інтереси, прагнення, спроможність відповідати за використання прийнятих рішень під час професійної діяльності, що проявляється у здатності фахівця професійно діяти згідно з визначеними державою освітніми стандартами, виявляти особистісний педагогічний імідж і демонструвати фундаментальну, психолого-педагогічну, методичну, інформаційно-комунікаційну, практичну та соціально-гуманітарну підготовку (Коваль В.О.);
3) інтегральна особистісна якість, що включає сукупність професійних компетенцій і об’єднує у собі теоретичні характеристики (знання), практичні (вміння, навички, досвід) і особистісні характеристики (якості, здібності) готовності до професійно-педагогічної діяльності (Барабаш І.);
4) інтегративне утворення, сукупність діяльнісно-рольових (професійні знання, вміння та навички) та особистісних (професійні якості) характеристик, яка забезпечує ефективне виконання ним завдань та обов’язків професійної діяльності, є мірою й основним критерієм його відповідності професійним вимогам. Професійна компетентність, і в цьому її специфічна особливість, проявляється тільки в процесі реальної (не змодельованої, навчальної) професійної діяльності, після проходження етапу професійної підготовки майбутнього фахівця (Приходько Т.П.).

  Завдання 9. Займи позицію. Прочитайте текст. Чи поділяєте Ви думку авторки щодо вимог, які мають входити до кваліфікаційної професіограми всіх учителів/викладачів української мови та літератури? Наскільки актуальним є впровадження в освітній процес тріади: мовне навчання – мовне виховання – мовна поведінка? Висловіть власне бачення постаті сучасного учителя /викладача української мови як елітарної мовної особистості.

Час зобов’язує вчителя й викладача української мови та літератури стати яскравою особистістю, інтелектуальною та інтелігентною, високоосвіченою та шляхетно вихованою, чутливою до учнів і студентів, відкритою для знань і вмінь. Для педагогів-словесників мають бути обов’язковими найвищі рівні володіння мовою. Ця вимога повинна входити до кваліфікаційної професіограми всіх учителів української мови та літератури.

Для мовної особистості учителя-філолога, на наш погляд, особливо фахово важливим є виразний індивідуальний стиль та висока культура мовлення. Індивідуальним стилем (ідіолектом) називають таку системність виразових засобів мовлення окремого індивіда, яка вирізняє (виокремлює) його мову серед інших мовців. Ідіостиль учителя на тлі загальнонаціонального колективного мовлення відображає риси його індивідуального світобачення і світосприймання через окремі специфічні мовні засоби чи через оригінальне авторське використання їх. Певна міра індивідуальності мовлення властива кожному мовцеві, але помітною індивідуальність стає здебільшого тоді, коли виявляється через досконале, яскраве та багате звучання, через оригінальне використання засобів загальнонаціональної мови. Часто індивідуальний стиль – це прорив мовних особливостей індивіда через поширену і панівну типову форму мовлення, тобто через загальноприйнятий стиль. Для того, щоб досягти виразності й багатства індивідуального стилю, потрібно:

• постійно збагачуватися новими мовними засобами зі сфери професійного мовлення власного та споріднених фахів;
• користуватися словниками і довідниками;
• виробити увагу до чужого бездоганного мовлення, аналізувати, чим воно досконале: багатством словника, інтонацій, особливостями тембру, різноманітністю синтаксичних структур, умінням будувати фрази і текст, індивідуальною образністю, порівняннями, епітетами, метафорами тощо;
• читати, якщо не постійно, то хоча б періодично, українську класичну і сучасну літературу та публіцистику, пресу з тим, щоб мати «на слуху» рівень розвитку сучасної української літературної мови;
• хоча б періодично читати вголос; читати «з олівцем»;
• постійно бути уважним до власного мовлення і мовлення найближчих людей, колег, не розслаблюватися, дбати про природність, невимушеність мовлення;
• заучувати гарні зразки напам’ять;
• бути уважним до життя, до різноманіття його форм, барв, явищ, процесів, як у природі, так і в суспільстві; помічати, як усе відображається у нашій мовній картині світу;
• сприймати мову як свою людинолюбну сутність, як картину світу, як порадника і помічника у суспільному житті;
• своє мовне вдосконалення розуміти як постійний органічний стан і поширювати це розуміння серед інших.

Мовна культура не постає на порожньому місці; це постійна робота, спрямована на виховання і вдосконалення кращих людських чеснот, створення свого фахового образу, досягнення соціального престижу в суспільстві.
Культура мовлення людини є показником рівня освіченості, загальної культури особистості, національної самосвідомості, громадянської активності. Тому дуже важливо для формування мовної культури, щоб процес успішного мовного навчання одночасно супроводжувався мовним вихованням (цей момент досі не зреалізовано) і виробленням шляхетної мовної поведінки (Л.І. Мацько).

Завдання 10. Творча робота. Напишіть есе на одну з тем:

1. Кожен із нас має безліч різноманітних справ. Виконуючи складні завдання, ми можемо поєднувати зусилля для досягнення мети.
Що є найкращою мотивацією людини до роботи й навчання впродовж життя?

2. Життєтворчість – особлива вища форма виявлення людської природи, що дає особистості змогу самостійно обирати стратегії життя.
До кого ж приходить успіх у житті?

---

Кульбабська О.В.,
професор кафедри сучасної української мови
Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича