Практичний кейс: 4. Методика викладання української мови у ЗВО: традиційні та новітні форми навчання
Для успішного планування потрібна спільна для всіх система цінностей (Фрідріх Август фон Хаєк)
Практичне заняття № 4
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ЗВО: ТРАДИЦІЙНІ ТА НОВІТНІ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Актуалізація опорних знань з ключових питань
- Форми навчання української мови у ЗВО у вимірах сьогодення.
- Традиційні форми навчальних занять з української мови у вищій школі.
- Факультативи, спецкурси та спецсемінари з української мови як додаткові форми організації навчання.
- Навчання української мови у вищій школі в контексті педагогічної інноватики.
- Методика організації самостійної та індивідуальної роботи студентів-філологів.
- Наукова робота як засіб виформування дослідницької компетентності майбутнього викладача мовознавчих і лінгводидактичних дисциплін.
- Практична підготовка студентів-філологів як невід’ємна компонента освітньо-професійних програм.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Завдання 1. Діалог цитат. Прокоментуйте цитати про сутність і значення самостійної роботи студентів. Чому науковці так високо цінують її? Чи дають підставу зазначені підходи для поділу самостійної роботи на авдиторну й позавдиторну? Наведіть приклади, обравши один із розділів навчальної дисципліни «Сучасна українська мова». Доберіть вислови дослідників, відомих лінгводидактів про важливість цього засобу організації вивчання української мови в ЗВО.
«Альфою та омегою нашої дидактики нехай буде пошук і відкриття способу, за якого б учителі менше навчали, а учні більше б училися» (Коменський Я.А.).
«Самостійність у здобутті знань проявляється лише завдяки власній діяльності, з появою внутрішньої потреби у знаннях, пізнавальних інтересів, захопленості. У цьому розумінні самостійності справді неможливо навчитися. Її можна лише виховати. Самостійність у здобутті знань передбачає оволодіння складними вміннями й навичками бачити зміст і мету роботи, організовувати власну самоосвіту, вміння по-новому підходити до розв’язання питань, пізнавальну та розумову активність і самостійність, здатність до творчості» (Алексюк А.М. ).
«У процесі навчання рідної мови студентам необхідно дати інструмент аналізу мовних і методичних явищ. Без створення проблемних ситуацій, навчання способів виконання завдань пошукового характеру не можна розвинути творче, самостійне мислення, сформувати особистість майбутнього вчителя» (Караман С.О.).
«Самостійна робота – це засіб організації та виконання учнями визначеної пізнавальної діяльності» (Підкасистий П.І.).
Поміркуйте, як можна використати такий ілюстративний матеріал у майбутній професійній діяльності?
Завдання 2. Робота з таблицею. Ознайомтеся з типологією самостійної роботи студентів (далі – СРС) у процесі формування лінгвістичної компетенції майбутніх учителів української мови, задекларовану в дисертації Л.В. Рускуліс на тему «Методична система формування лінгвістичної компетентності майбутніх учителів української мови у процесі вивчення мовознавчих дисциплін» (Херсонський державний університет, Херсон, 2019. 544 с.).
Види самостійної роботи студентів (СРС) і способи їх упровадження
|
№ з/п |
Види СРС |
Способи впровадження |
|
1. |
Теоретико-ознайомлювальна |
Бесіди з викладачами, працівниками бібліотеки (читальної зали), ознайомлення з особливостями роботи методичного кабінету (лабораторії); пропедевтичні бесіди про особливості організації СРС; лекції-обговорення з питань планування й виконання, обмін досвідом зі студентами старших курсів. |
|
2. |
Когнітивно-пізнавальна |
Студіювання теоретичного матеріалу лекцій, ознайомлення та вивчення питань, винесених на самостійне опрацювання, підготовка до практичних (семінарських) занять, конспектування додаткової літератури, підготовка виступів, повідомлень, рефератів із проблем, що заплановані для самостійного опрацювання. |
|
3. |
Компетентнісно-дослідницька |
Проєктна діяльність студента, написання курсових, дипломних робіт; підготовка матеріалів до проходження педагогічної практики, у тому числі ознайомлення з передовим педагогічним досвідом учителів української мови; проведення експерименту; написання наукових тез, статей та участь у конференціях, олімпіадах. |
|
4. |
Інноваційно-діяльнісна |
Розроблення інформаційного супроводу (презентації, веб-квести, укладання електронних термінологічних словників, підручників тощо). |
Поміркуйте, на яких етапах навчання доцільно запроваджувати той чи той вид самостійної роботи. Самостійно підберіть і сформулюйте по три завдання
до кожного з поданих видів самостійної роботи студента з курсу «Сучасна українська мова».
Завдання 3. Робота з таблицею. Опрацювавши рекомендовану літературу до теми, заповніть таблицю «Дидактичні особливості самостійної роботи студентів-філологів». Сформулюйте висновок про роль самостійної роботи в навчальному процесі, схарактеризуйте труднощі в організації власної самостійної роботи як студента-мовника.
ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ
|
Визначення поняття |
Самостійна робота студента (СРС) – … |
|
Взаємозв’язки з іншими формами організації навчальної діяльності |
|
|
Релевантні ознаки СРС із мовознавчих і лінгводидактичних дисциплін |
|
|
Значення СРС у формуванні професійної компетентності майбутнього філолога |
|
|
Форми і критерії оцінювання СРС із мовознавчих і лінгводидактичних дисциплін |
Завдання 4. Відкритий мікрофон. Прочитайте текст. Чи поділяєте Ви думку І.І. Кобиляцького? Чи не суперечать констатації автора про ефективність знань, здобутих самостійно, загальноприйнятому погляду щодо провідної та спрямувальної ролі лекції у вищій школі? Можливо, лекції варто замінити самостійною роботою? Візьміть активну участь у дискусії.
«Зверніть увагу на те, як вимогливо ставляться дорослі люди до лекцій, що читаються на курсах підвищення кваліфікації. Лише ті лекції, в яких дійсно висвітлюється нове в науці та техніці або пропонується новий підхід чи організація, сприймаються з інтересом. А ті лекції, в яких повторюєте відоме, хоч вони й привабливі за формою, викликають незадоволення.
Чим це пояснюється? Тим, що немає бажання марно витрачати час? Зовні це так, а по суті, метаморфоза ставлення до лекцій пояснюється й тим, що у сформованого фахівця головним методом поповнення знань є самостійний підбір матеріалу, читання літератури, аналіз фактів життя. Лекції для нього мають додаткове значення.
Яке ж пояснення можна дати тому, що самостійно здобуті знання виявляються досить ефективними? Відповідь можна знайти, дослідивши процес сприймання знань на лекції та збагачення їх через самостійну роботу. Спостереження засвідчують, що і на цікавій лекції при максимальній розумовій активності слухачів студент перебуває у залежності від лектора. Лектор веде студентів від невідомого до нових знань. У самостійній роботі, якщо вона організована свідомо як задоволення потреби в знаннях, «по велінню серця», у розумовому процесі ведучим буде студент. Перед ним стоять питання, проблеми, які потрібно розкрити, висвітлити, знайти підтвердження або заперечення. У самостійній роботі студент включається в пошук, узагальнює, робить записи добутого, обдумує. У такому стані пошуку загострюється увага, глибоким буває сприймання. Якщо, наприклад, на лекції студент чогось не збагнув, недочув, то лекція від цього не припиняється. У самостійній роботі студент повертається до прочитаних сторінок, перечитує, щоб остаточно усвідомити ідею.
Отже, при самостійному опрацюванні навчального матеріалу створюються умови для активного проникнення у зміст прочитаного, щоб знайти свій підхід, реалізувати свої індивідуальні особливості, краще використати власний досвід. А при такому сприйманні відбуваються глибоке осмислення матеріалу й міцне запам’ятовування» [Кобиляцький І. І. Методи навчально-виховної роботи у вищій школі : для аспірантів і молодих викладачів вузів. Львів : Вид-во Лівівського ун-ту, 1970. С. 96].
Завдання 5. Рольове моделювання в групах. Перед плануванням обсягу й змісту самостійної роботи з навчальної дисципліни «Сучасна українська мова. Синтаксис» викладач-стажист вирішив з’ясувати в бакалаврів-філологів їхні очікування від опанування предмета. Одні студенти відповіли, що на авдиторних заняттях і в ході самостійної роботи прагнуть здобути знання лише з тих тем, що стануть їм у пригоді в майбутній професійній діяльності. Інші запропонували надати перевагу не стільки «готовому споживанню» теоретичного матеріалу, скільки особистісно-діяльнісному підходу. Третя група бажала працювати в умовах розвитку індивідуальних креативних здібностей. Результати опитування спонукали викладача до самостійного опрацювання наукової літератури з проблем мовної підготовки фахівців у вищій школі. Прочитавши колективну монографію «Ефективні технології навчання у лінгвістичній підготовці майбутніх фахівців» за загальною редакцією проф. Олени Семеног (Суми, 2017), він дізнався про такі підходи, як аксіологічний (застосовувати набуті знання в конкретних життєвих обставинах, на основі цінностей та смислів), особистісно орієнтовний (вивищує цінність особистості у трьох важливих сферах: Я – «Відчуваю», «Думаю», «Дію», передбачає оптимальні умови для різнобічного мовно-мовленнєвого розвитку, урахування індивідуальних особливостей, інтелектуальних та лінгвокреативних здібностей, інтересів, прагнень, заохочення до самостійності у вивченні мови, самовдосконалення та саморозвитку) і праксеологічний (сприяють зміні предметно-центрованої системи освіти на особистісно-діяльнісну), власне, які корелюють із думками студентів. Як їх можна зреалізувати під час лекцій, практичних занять і самостійної роботи з мовознавчих дисциплін? З опорою на зазначені підходи розробіть по одному завданню для самостійної роботи із синтаксису.
Завдання 6. Українські дидакти (І. Трубавіна та ін.) в організації самостійної роботи рекомендують застосовувати випереджувальні завдання, мета яких – активізувати студентів для самостійного (повного або часткового) вивчення навчального матеріалу, який у перспективі вони опановуватимуть під час лекцій, практичних і семінарських занять. Розпрацюйте випереджувальні завдання для бакалаврів (з різним рівнем підготовки) спеціальностей «Середня освіта (українська мова та література») або «Філологія (українська мова та література») з навчальних дисциплін «Сучасна українська мова», «Бакалаврський семінар з актуальних проблем лінгводидактики», який можна «вкраплювати» в контекст лекції або практичні, семінарські заняття, обговорювати у процесі дискусії або пропонувати як реферат, або «мікровикладання» мовознавчих курсів.
Завдання 7. Мозковий штурм. Після соціологічного опитування «Викладач очима студента» педагог-мовник вирішив оновити формат самостійної роботи, оскільки бакалаври й магістранти дорікали, що під час дистанційного навчання їм доводиться виконувати надважкі й об’ємні завдання. Чи актуальна ця проблема для вас? Скільки часу ви приділяєте самостійній / індивідуальній роботі? Які чинники необхідно враховувати викладачеві, готуючи дидактичні матеріали для практичних занять і самостійної роботи? Який обсяг самостійної роботи, на вашу думку, є оптимальним?
Завдання 8. Займи позицію. Чи поділяєте Ви думку науковців, що основне завдання консультацій не інформаційна (дізнатися, як працюють студенти), не функція контролю (присоромити недбайливих), а тим паче не формальна (записати години у відповідний журнал)? Як Ви визначаєте роль консультацій з української мови як методу спрямованого керівництва навчальною діяльністю студентів? Схарактеризуйте методику проведення індивідуальних, групових, тематичних, передекзаменаційних консультацій для студентів очної / заочної форм навчання.
Завдання 9. Навчаємось інтерактивно. Розробіть інтерактивні завдання та питання з будь-якої навчальної дисципліни мовознавчого циклу для студентів, які навчаються за індивідуальним графіком.
Завдання 10. Лексикографічна робота. Доповніть власний «Словник-довідник лінгвометодичних термінів», сформувавши й записавши словникові статті до таких термінопонять: форма навчання, навчальне заняття, самостійна робота студента, індивідуальне навчально-дослідницьке завдання, педагогічна практика, асистентська практика, консультація, інноваційні форми навчання (колоквіум, тренінг, майстер-клас, вебінар, воркшоп, панельна дискусія, дайджест), метод «Прес», вебліографія.
Кульбабська О.В.,
професор кафедри сучасної української мови
Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича
