Практичний кейс: 5. Таксономія методів, прийомів і засобів навчання української мови у ЗВО

Саме процес вибору та застосування методів навчання дає змогу не лише вести мову про педагогіку як науку, але й надає їй статусу мистецтва (Ян Амос Коменський)

 Практичне заняття № 5 

ТАКСОНОМІЯ МЕТОДІВ, ПРИЙОМІВ І ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ у ЗВО 

Актуалізація опорних знань з ключових питань 

1. Технологія, метод і прийом навчання – дискусійні поняття лінгвометодики.
2. Критерії класифікації методів і прийомів навчання в лінгвометодиці.
3. Активні методи навчання української мови у вищій школі.
4. Інтерактивні методи навчання в реалізації змісту мовної освіти.
5. Засоби навчання лінгвістичних дисциплін у вищій школі: традиції та інновації.

Ключові поняття: українська мова, метод навчання, прийом навчання, технологія навчання, засоби навчання, критерії вибору методу, класифікація методів і прийомів, традиційні методи, інноваційні методи, інтерактивні методи, електронний підручник, інтернет-ресурси, персональний сайт, блог, підкаст.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

    Завдання 1. Діалог цитат. Прокоментуйте цитати про застосування методів і прийомів навчання в освітньому процесі. Окресліть Ваше бачення проблеми методології навчання української мови в закладах загальної середньої освіти та у вищій школі.

«Заняття слід будувати так, щоб діти бачили не лише “сухі” граматичні абстракції та форми, а відчули животворящий Дух букви, чарівну музику рідного слова, усвідомили мову не лише як власне лінгвістичну систему, а як Божественний Логос, велику таємницю Космосу. Тобто, слід одухотворити процес вивчення мови, формувати у дітей її “чуття”, виробляти духовно-лінгвістичну Інтуїцію, без якої неможливе заглиблення в атомне ядро Слова» (Потапенко О.І., Кожуховська Л.П.).

«Лінгвометодична проблема “як навчати” не втрачає наукової актуальності. Важливим складником цієї проблеми є питання системи методів навчання української мови. Проблема методів навчання не нова, вона має давню історію й бере початок з навчальної практики. У вітчизняній лінгводидактиці зберігається класифікація традиційних методів. Разом із тим у дидактичних і методичних працях об’єктом уваги авторів часто стають інноваційні методи» (Кучерук О.А.).

«З’ясування нової суті загальнодидактичних та спеціальних методів, їх структури і функцій, приведення в систему класифікації методів за різними ознаками на сучасному етапі розвитку педагогічної думки має вирішальне значення для удосконалення навчально-виховного процесу» (Шкільник М.М.).

«...вчителю треба пам’ятати, що жодний метод сам по собі не дає оптимальних результатів і тільки в поєднанні з іншими чи в певному взаємозв’язку, коли один з методів може бути провідним, інші – допоміжними, можна розраховувати на високу результативність навчання» (Паламарчук В.Ф.).

«Складність проблеми навчального методу полягає в тому, що теорія навчання не розпоряджається взагалі точним переліком, назвами й кількістю всіх методів навчання. Визначити всі методи навчання як за кількістю, так і за назвами неможливо, оскільки довелося б перерахувати всі елементи суспільно-історичного досвіду людства, які служать засобом пізнання та перетворення світу» (Баранов С.П.).

«Щодо самої кількості назв методів навчання, то вона справді велика. Але було б дивно, якби протягом довгого часу розвитку освіти людство вигадало якихось два-три методи навчання і цим обмежилось. Річ не в кількості назв методів, а в точності та однаковому їх розумінні» (Ващенко Г.).

 Завдання 2. Мозковий штурм. Прочитайте фрагмент зі статті відомого українського педагога Бориса Ільковича Степанишина «Слово на захист методики». 

Методика – це ціла наука, правда, не фундаментальна, лише прикладна, проте значення її величезне. Без методики і борщу не звариш, а в навчально-виховній справі вона вирішує все чи майже все: визначає триєдину навчальну, розвивальну і виховну ціль уроку, його структуру, хід, тип, обладнання, а головне – ця наука рекомендує стократно вивірені ефективні методи, прийоми й засоби навчально-виховного процесу. Методика вчить, як себе тримати в класі, що і як читати, які запитання ставити учням і як їх формулювати, як проводити бесіду, а як – диспут чи дискусію, як інтенсифікувати думку, як збудити почуття, внутрішній зір і внутрішній слух, як зіставляти й порівнювати різні явища, а як, проаналізувавши їх, узагальнити, і навіть абстрагувати. Методика, одна лише методика знає, як зачепити і “заграти” на дитячій допитливості, як викресати іскру позитивного стимулу і реалізувати його як основу концепції сучасної школи: навчання – не мета, а засіб розвитку й виховання школярів [Степанишин Б. Слово на захист методики. Українська мова і література в школі. 1998. № 1. С. 125]. 

 Поміркуйте, як співвідносяться поняття «методика навчання», «технологія навчання» й «метод навчання». Пригадайте, у чому сутність
технологічного підходу до навчання як одного з пріоритетних напрямів сучасної мовної освіти.

  Завдання 3. Лексикографічний паспорт терміна. Порівняйте визначення методів навчання у вищій школі, наведені нижче. Сформулюйте висновок: яке з них якнайповніше відповідає вимогам сьогодення. З огляду на поліаспектність витлумачень укладіть лексикографічний паспорт цього методичного термінопоняття, скориставшись списком рекомендованої літератури й інтернет-джерелами. 

МЕТОДИ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ:

1) «упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності викладачів і студентів, скеровані на вирішення навчально-виховних завдань вищої школи» (О. Караман, С. Караман, М. Пентилюк та ін.);

2) «сукупність прийомів, які використовуються викладачем для досягнення певної мети» (Н. Остапенко);

3) «шлях пізнання, способи керівництва викладачем пізнавальної діяльності студентів» (Л. Кожуховська, Г. Потапенко, О. Потапенко та ін.);

4) «система методичних прийомів, побудова яких визначається цілями навчання, загальнодидактичними принципами, характером навчального матеріалу й особливостями джерел навчальної інформації» (С. Караман);

5) «складна педагогічна категорія, завдяки якій реалізуються всі функції навчання: освітня, виховна, розвивальна, спонукальна, контрольно-корекційна; як багатоаспектне явище, що забезпечує розвиток методологій, нових освітніх технологій будь-якої галузі та напрямів здобуття знань» (О. Горошкіна, С. Караман, З. Бакум, О. Караман, О. Копусь).

  Завдання 4. Робота з таблицею. Опрацюйте узагальнену інформацію про систему методів навчання мови за рівнем і характером навчально-пізнавальної діяльності студентів, подану в праці відомої дослідниці в галузі методики викладання української мови, доктора педагогічних наук, професора Катерини Миколаївни Плиско «Принципи, методи і форми навчання української мови (Теоретичний аспект)» (Харків : Видавнича група «Основа», 1995. 240 с.). З’ясуйте основні відмінності між методом і прийомом навчання.

Класифікація методів навчання мови та їхня структура 

Метод	Модель структури методу навчання
	Методи і прийоми викладання	Методи і прийоми студіювання
Інформаційно- рецептивний	Інформаційний 1.  Пояснення готової інформації. 2.  Повідомлення готової інформації. 3.  Постановка інформаційних запитань. 4.  Інструктаж до читання готової інформації. 5.  Показ способів дій.	Рецептивний 1.  Слухання, спостереження, аналіз мовних явищ, відтворення. 2.  Слухання, заучування правил. 3.  Відповідь на запитання. 4.  Читання, переказ інформації. 5.  Слухання, обдумування, відтворення способів дій.
Спонукально- репродуктивний	Спонукальний 1.  Спонукання учнів до репродуктивного повідомлення. 2.  Спонукання учнів до репродуктивної бесіди. 3.  Спонукання учнів до виконання репродуктивних вправ.	Репродуктивний 1.       Репродуктивне повідомлення. 2.       Репродуктивна бесіда. 3.       Виконання репродуктивних вправ.
Проблемний виклад	Проблемно-показовий 1.  Постановка проблемних питань і завдань. 2.  Показ розв’язання проблеми. 3.  Спонукання до аналізу мовних явищ та обґрунтування висновків.	Проблемно-рецептивний 1.  Слухання, усвідомлення. 2.  Спостереження за способом і логікою розв’язання проблеми. 3.  Аналіз мовних фактів формулювання та обґрунтування висновків.
Стимулювально- пошуковий	Стимулювальний 1.  Постановка евристичних запитань. 2.  Постановка алгоритмічних програмованих завдань. 3.  Стимулювання учнів до вибору мовних засобів у змінених умовах.	Частково-пошуковий 1.  Пошук відповідей на поставлені запитання. 2.  Виконання алгоритмічних і програмованих завдань. 3.  Вибір з допомогою вчителя мовних засобів при видозміні лінгвістичного матеріалу.
Спонукально- пошуковий	Спонукальний 1.  Організація самостійного спостереження й аналізу мовного матеріалу. 2.  Спонукання учнів до самостійного вибору мовних засобів у нових умовах. 3.  Організація дослідження мовного матеріалу.	Пошуковий 1.  Самостійне спостереження й аналіз мовного матеріалу. 2.  Самостійний вибір мовних засобів при конструюванні мовного матеріалу. 3.  Дослідження мови творів різних стилів.

  Поміркуйте, чим можна пояснити те, що в наведеній системі методів недостатньо уваги приділено інноваційним методам навчання мови?
Прокоментуйте, які із дидактичних методів і прийомів були застосовані під час вивчення мовознавчих та лінгводидактичних дисциплін в університеті.
Проілюструйте на конкретних прикладах освітню, виховну, розвивальну та мотиваційну функції методів навчання.

  Завдання 5. Навчаємось інтерактивно. Опрацюйте інформацію про систему сучасних методів навчання української мови, подану в монографії доктора педагогічних наук, професора Оксани Анатоліївни Кучерук «Система методів навчання української мови в основній школі: теорія і практика» (Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2011. 420 с.). Порівняйте класифікацію методів навчання мови з наведеною в завданні 4. Установіть значення інноваційних методів навчання української мови для фахової підготовки майбутнього вчителя-словесника. 

СИСТЕМА МЕТОДІВ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 

Мета навчання української мови
Мовна компетентність	Мовленнєва текстова компетентність	Комунікативна компетентність
·      Метод усного викладу матеріалу вчителем; ·      метод бесіди; ·      метод визначення й пояснення понять; ·      метод роботи з теоретичним матеріалом підручника; ·      метод роботи з навчально-пізнавальними джерелами (словниками, довідниками, електронними носіями інформації, Інтернетом); ·      метод спостереження над мовою; ·      метод словесних ключів (для запам’ятовування правил та ін.); ·      метод «ключові слова» (ідеться про тематично значущі слова); ·      метод тезаурусний; ·      метод моделювання; ·      метод порівняння; ·      метод вправ; ·      метод роботи з навчальними опорами; ·      метод програмованого навчання; ·      метод мовного аналізу; ·      метод занурення; ·      метод «діаграма Венна»; ·      метод дослідницький; ·      метод «мовна опозиція»; ·      метод «речення з відкритим кінцем»; ·      метод диктанту; ·      метод укрупнення; ·      метод «лінгвістична дуель»; ·      метод «морфологічного ящика» (багатовимірних матриць); ·      метод гри (лінгвістичної); ·      метод тестів.	·      Метод цілеспрямованого слухання й обмірковування; ·      метод «карта пам’яті»; ·      метод роботи з теоретичним матеріалом підручника; ·      метод аудіовізуальний; ·      метод підготовки доповіде (повідомлень); ·      метод «концептуальна карта», ·      метод двочастинного щоденника; ·      метод «позначки»; ·      метод переказування; ·      метод конспектування; ·      метод аудіативних завдань; ·      метод тестів (за текстом); ·      метод пізнавального бачення смислу тексту, ·      метод символічного бачення смислу тексту; ·      метод «доповідач – респондент»; ·      метод «розумовий штурм»; ·      метод синектики; ·      метод маєвтики; ·      метод «словесного портрету»; ·      метод «вільне письмо»; ·      метод складання історій за допомогою сюжетних малюнків; ·      метод «ПРЕС»; ·      метод «гронування»; ·      метод «сенкен»; ·      метод проєктів; ·      метод створення гіпертексту; ·      метод портфоліо (учнівського); ·      метод емпатії (вживання); ·      метод тренінгів (психолінгвістичних).	·      Метод діалогування; ·      метод «кейс»; ·      комунікативних ситуацій; ·      метод дискусії; ·      «порожній стілець»; ·      «акваріум»; ·      «ток-шоу»; ·      «круглий стіл»; ·      дебати; ·      «засідання експертної групи»; ·      метод «ажурна пилка»; ·      метод моделювання         комунікативних ситуацій; ·      метод рольової гри; ·      метод відеотренінгу; ·      метод тренінгів (комунікативних); ·      метод комунікативного аналізу тексту; ·      метод роботи з випадком; ·      метод «займи позицію"; ·      метод «зміни позицію»; ·      метод проблемно-рефлексивного полілогу; ·      метод нейролінгвістичного програмування.

 Поміркуйте, як взаємопов’язані дидактична мета, форми й методи організації навчання української мови у вищій школі? Пригадайте, які активні методи супроводжували Ваше навчання в школі або в університеті? Укладіть бібліографію статей про методи та прийоми навчання української мови за останні п’ять років.

  Завдання 6. Відкритий мікрофон. Прочитайте текст. У чому, на вашу думку, полягає ефективність проєктної діяльності у ході вивчення лінгвістичних дисциплін? З’ясуйте роль методу проєктів у розкритті творчого потенціалу студентів як майбутніх учителів / викладачів української мови.

Практика засвідчує ефективність проєктної діяльності у формуванні креативних здібностей студентів. Цікавими й оригінальними є проєкти підручників, посібників, збірників диктантів, переказів, вправ, які готують студенти. Особливо відзначимо проєкт «Музей одного слова», під час якого студенти, працюючи з різними словниками, з’ясовують лексичне значення слова (наприклад, життя, душа, вода, школа, кохання тощо), його етимологію, добирають спільнокореневі слова, синоніми, антоніми, фразеологізми з цією лексемою. Крім цього, аналізують особливості використання слова в українському фольклорі, у приказках і прислів’ях, у загадках, скоромовках, переказах, легендах, прикметах, звичаях, народних іграх, у народних піснях, народних казках. Розширенню й поглибленню цілісних знань студентів сприяє інформація про використання слова в назвах літературних творів, газет, журналів, картин художніх фільмів, а також у текстах художньої літератури.
Працюючи над розробленням проєкту, студенти не тільки опановують довідкову літературу, але й намагаються визначити місце отриманої інформації в навчально-виховному процесі. Вони використовують отримані відомості під час підготовки до уроків, позакласних заходів. У такий спосіб відбувається опанування мовних одиниць як концептів – глибинних значень розгорнутих змістових структур тексту, що є втіленням мотивів та інтенцій автора, задля формування умінь адекватного сприймання текстової інформації та створення власних (усних і писемних) текстів відповідно до комунікативної мети й наміру, розвитку пізнавальної активності студентів, підвищення їхнього інтересу до вивчення української мови й літератури, виховання національної самосвідомості, поваги до мовних традицій українського народу й бажання наслідувати естетичні й етичні норми спілкування [Горошкіна О., Караман С., Бакум З, Караман О., Копусь О. Практикум з методики навчання мовознавчих дисциплін у вищій школі : навч. посібник / за ред. О. Горошкіної та С. Карамана. Київ, 2015. С. 128].

 Поміркуйте, формуванню яких компетентностей майбутніх педагогів-мовників сприяє проєктна діяльність на заняттях з української мови?
Окресліть тематику власних проєктів, підготовлених у ході навчання на першому та другому рівнях вищої освіти.

   Завдання 7. Кейс-метод. Ознайомтеся з основними твердженнями, що декларують значення кейс-методу у виформуванні професійної компетентності майбутніх фахівців-мовників.

• Розвиток навичок аналізу, синтезу, критичного мислення в реальних професійних ситуаціях.
• Зв’язок теорії з практикою, що вможливлює глибше розуміння й засвоєння лінгвістичної й лінгвометодичної теорії.
• Виявлення й аналіз успішних і хибних прикладів викладацьких рішень.
• Формування поваги й коректного ставлення до альтернативних думок, навіть якщо вони не збігаються із власними.
• Розвиток умінь віднаходити компроміс у суперечливих фахових ситуаціях.
• Удосконалення фахової мовнокомунікативної компетентності.

Уявіть себе в ролі викладача освітньої компоненти «Сучасна українська мова» та запропонуйте студентам-філологам 5 проблемних психолого-педагогічних ситуацій, які можуть постати під час практичних занять, сформулюйте алгоритм їх розв’язання кейс-методом та подайте коментар щодо складних випадків інтерпретації мовного матеріалу.

 Схарактеризуйте один із методів інтерактивного навчання (на вибір), визначте його особливості, мету й умови застосування під час вивчення конкретної теми з навчальної дисципліни «Сучасна українська мова».

 Завдання 8.  Педагогічний експеримент. Уведіть у конспект заняття з орфографічного практикуму української мови три методи – традиційний, активний та інтерактивний. Апробуйте методичний інструментарій в авдиторії. Напишіть короткий звіт про виконану роботу. Чи досягли Ви очікуваних результатів? Який метод виявився найефективнішим?

   Завдання 9.  Робота з інтернет-ресурсами. Укладіть бібліографію основних підручників з курсу «Сучасна українська мова», що рекомендовані студентам-філологам для обов’язкового чи додаткового опрацювання. Яким, на Вашу думку, повинен бути підручник нового покоління для студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів?

  Лексикографічна робота. Доповніть власний «Словник-довідник лінгвометодичних термінів», сформувавши й записавши словникові статті до таких термінопонять: технологія навчання, метод навчання, прийом навчання, засоби навчання, технологічний підхід до навчання, інформаційно-комунікаційні технології навчання, кейс-метод, рольове моделювання, рефлексивний полілог.

 Завдання 10. Проаналізуйте сучасний підручник із лінгвістичної дисципліни (на вибір) за схемою.

  СХЕМА АНАЛІЗУ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ВИДАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

1. Навчально-методичне видання і типова програма:

• Виконайте бібліографічний опис навчального / навчально-методичного видання.
• Схарактеризуйте навчальне / навчально-методичне видання (традиційне / новітнє; друковане / електронне; підручник / навчальний посібник / підручник-хрестоматія / навчальний посібник / посібник-практикум тощо).
• Яку інформацію містить видання і кому його рекомендовано (за анотацією).
• Які структурні компоненти охоплює видання?
• Чи відповідають обсяг і структура видання типовій програмі (освітньо-професійній, робочій навчальній програмі) з української мови?
• Чи достатньо у виданні матеріалу для необхідних теоретичних висновків та узагальнень?
• Як забезпечує система завдань і вправ видання формування в студентів практичних умінь і навичок (за наявності практичного блоку в його структурі)?

2. Підручник і організація навчальної діяльності студентів:

• Чи містить видання описи оптимальних способів діяльності здобувачів вищої освіти, спрямовані на оволодіння програмовим матеріалом?
• Чи пропонують автори запитання для самопідготовки, зразки міркувань, доведень, схеми розборів, алгоритми тощо?
• Схарактеризуйте завдання, вправи, які сприяють формуванню загальнопредметних і спеціальних умінь та навичок?
• Як зреалізовано у виданні вимогу навчити студентів учитися?
• Чи сприяє видання успішному й швидкому досягненню його цілей, набуттю необхідних професійних компетентностей? Наведіть приклади.

3. Розвиток пізнавальної активності студентів:

• Чи є у виданні засоби розвитку пізнавальної активності й критичного мислення здобувачів освіти?
•  Які проблемні, творчі завдання вміщено у виданні?
• Чи спланували автори роботу з інтернет-джерелами?

4. Доступність і відповідність нормам часу:

• Чи доступне видання для самостійної або індивідуальної роботи студентів?
• Чи відповідає рівень складності матеріалу завданню розвитку здібностей студентів?
• Чи відповідає зміст видання реальним можливостям навчального процесу, різним формам навчального процесу в ЗВО?

5. Науковість матеріалу видання:

• Чи вирізняється видання проблемним викладом лінгвістичної теорії?
• Чи висвітлено у виданні лінгвістичні явища з найновіших позицій мовознавства?
• Чи пояснюють автори видання сутність мовних явищ системно, через зв’язок з іншими явищами?

6. Виформування світогляду студентів:

• Який матеріал, уміщений у виданні, сприяє формуванню лінгвістичного світогляду студентів, активної життєвої позиції, «м’яких» навичок?
• Яка роль видання у формуванні моральних ідеалів, загальнолюдських цінностей, національної самосвідомості?

7. Міжпредметні зв’язки:

• Якою мірою зреалізовано у виданні міжпредметні зв’язки? Назвіть конкретні завдання, тексти, які містять відомості з інших галузей знань.

8. Текст навчального видання:

• Чи розмежовано текст видання на основний і додатковий?
• Чи відповідає кожний вид тексту своєму призначенню?
• Чи містить видання наочність (таблиці, схеми, алгоритми тощо)?

9. Апарат орієнтування:

• Чи є у виданні апарат орієнтування?
• Якою мірою він допомагає студентам працювати з виданням?

10. Ілюстративний матеріал:

• Чи сприяє ілюстративний матеріал видання розкриттю змісту основного теоретичного матеріалу?
•  Чи допомагає підвищенню ефективності сприйняття і засвоєння навчального матеріалу, посиленню емоційного впливу на студентів?

11. Мова видання:

• Точність, ясність, лаконічність мови видання (навести конкретні приклади).
•  Якою мірою служить видання формуванню логічного, емоційного, правильного мовлення учнів?

12. Поліграфічні особливості видання.

---

Кульбабська О.В.,
професор кафедри сучасної української мови
Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича