Практичний кейс: 7. Практичні та семінарські заняття, колоквіуми, дидактичні ігри як форми організації навчання української мови у ЗВО

Яка користь в тому, що ти багато знав, якщо ти не вмів застосувати твої знання до твоїх потреб (Ф. Петрарка)

Практичне заняття № 7 

ПРАКТИЧНІ ТА СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ, КОЛОКВІУМИ, ДИДАКТИЧНІ ІГРИ ЯК ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ у ЗВО 

Актуалізація опорних знань з ключових питань

1. Практичні, лабораторні та семінарські заняття як форми організації навчання у ЗВО.
2. Методика підготовка і проведення практичного заняття з української мови.
3. Типи лінгвістичних вправ і завдань.
4. Семінар з лінгвістичних дисциплін: методичні рекомендації до проведення.

Ключові поняття: українська мова, авдиторна робота, типологія, практичне заняття, лабораторне заняття, семінарське заняття, просемінар, власне семінар, спецсемінар, уміння, навички, засіб навчання, алгоритм підготовки, наукова дискусія, методичні вказівки, функції.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

  Завдання 1. Метод «Гронування». За асоціативними зв’язками з опорним поняттям «практичне заняття» доберіть слова та словосполучення, щоб актуалізувати опорні знання з теми. Під час рефлексії доповніть «Асоціативне гроно» новими інформаційними компонентами.

   Завдання 2. Діалог цитат. Прокоментуйте цитати про дидактичну характеристику практичного заняття у вищій школі. Чому, на Вашу думку, на практичні заняття й семінари в навчальних планах відведено багато часу, адже нові знання студенти здобувають на лекціях і в процесі самостійної роботи? Чи важливо віднайти науково обґрунтоване співвідношення теоретичної та практичної підготовки майбутніх учителів і викладачів-філологів?

«Не обговорюючи подробиць, властивих окремим наукам, ми повинні сформувати дидактичні завдання практикумів: поглиблення і закріплення знань, здобутих на лекціях і в процесі самостійної роботи; вироблення і закріплення умінь і навиків планування, аналізу та узагальнення, пізнання сучасної техніки (приладів, апаратури, пристроїв і под.) і удосконалення навиків користування і керування ними тощо» (Кобиляцький І. І.).

«На семінарах у студентів зміцнюються власні переконання і формуються уміння аналізу фактів життя і літературних джерел. Виробляються і більш вузькі вміння і навики, як, наприклад, здатність аргументувати свою позицію, навики вільної орієнтації при суперечках, уміння вислухати інших і правильно оцінити думку своїх опонентів» (Кобиляцький І. І.).

«Планувати й визначати методику лабораторних занять треба так, щоб вони справді захоплювали студентів можливістю поглиблення своїх знань і виробничих (педагогічних) процесів, потрібних у майбутній професійній діяльності. Для цього важливо чітко формулювати конкретну мету лабораторної роботи і дати змогу студентам самим здобувати наслідки досліду [лінгвістичного, соціолінгвістичного, психолінгвістичного, педагогічного експериментів. – О К., Н. Ш.]» (Кобиляцький І. І.).

«Гадаю, що нам бракує трьох речей. По-перше, якості наших знань. По-друге, – вільного часу, щоб осмислити й засвоїти ці знання. А по-третє, діяти з опрою на ті знання, які ми здобули з двох перших речей» (Рей Бредбері).

«Теорія без практики – це наплічник з підручниками з техніки плавання за спиною потопельника» (Дмитро Ємець).

   Завдання 3. Лексикографічний паспорт терміна. Порівняйте визначення практичного заняття, наведені нижче. Сформулюйте висновок: яке з них якнайповніше відповідає вимогам сьогодення. З огляду на поліаспектність витлумачень укладіть лексикографічний паспорт цього методичного термінопоняття, скориставшись списком рекомендованої літератури й інтернет-джерелами.

 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ:

1) «форма організації навчання у виші, метою якої є формування професійної компетентності студента-філолога» (О. Горошкіна, С. Караман, З. Бакум, О. Караман);

2) «форма організації навчального процесу, під час якої за завданням і під керівництвом викладача студенти виконують практичну аудиторну чи позааудиторну роботу предмета. Основна дидактична мета практичного заняття – закріплення й деталізація наукових знань, а головне – формування навичок і вмінь» (Шапран О. І., Новак О. М.);

3) «форма навчального заняття, на якому викладач організує детальне закріплення студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, в результаті чого формуються уміння і навички практичного застосування знань теоретичного матеріалу шляхом індивідуального виконання студентами відповідних завдань» (Нагаєв В. М.).

 Завдання 4. Мозковий штурм. Відомо, що навички у психологічному плані поділяють на інтелектуальні (до них належать розумові операції, що стали звичними і їх виконують швидко або автоматично), рухові (автоматизовані рухи, тіло, мова фахівця, що зумовлюють навчальну та професійну діяльність людини) і сенсорні (здатність органів відчуття швидко і без помилки визначати особливості явища). Наведіть приклади всіх типів навичок, що виформовують професійну вправність учителя / викладача української мови.

 Поміркуйте, чи діють зазначені вище навики ізольовано?

 Завдання 5. Ознайомтеся із класифікацією вправ, що її здійснила доктор педагогічних наук Рускуліс Лілія Володимирівна у дисертації на тему «Методична система формування лінгвістичної компетентності майбутніх учителів української мови у процесі вивчення мовознавчих дисциплін» (Херсон, 2019 р.). 

Система вправ
для виформування лінгвістичної компетентності студентів

Тематично-аналітичні вправи – вправи, спрямовані на навчання студентів аналізувати конкретне мовне явище на основі тексту в тісному взаємозв’язку з іншими взаємопов’язаними мовними явищами й вимагають його тлумачення.

Виконання таких вправ передбачає реалізацію певних кроків-дій:

а) вичленувати мовне явище з тексту;
б) схарактеризувати його на основі отриманих в авдиторії чи під час самостійної роботи студента теоретичних знань;
в) дібрати власні приклади на досліджуване мовне явище;
г) унаочнити мовне явище (схема, таблиця, алгоритм, рисунок).

Наприклад:  
Зверніть увагу на виокремлені слова й доберіть до них споріднені (інші форми тих самих слів), щоб продемонструвати особливості чергування голосних і приголосних. Запропонуйте правила чергування голосних і приголосних у вигляді схеми (таблиці, алгоритму).
Земля віддала людям, що могла віддати, і, чи то з жалю до себе, чи з жалю до людей, заплакала осінньою сльозою і неспокійно ввійшла в зимовий сон. Ох як люто на шаленій коловерті вітрів зачинався цей сон: спочатку вітровіям і сніговиці хотілося підважити, вирвати з насиджених місць перелякані хати, розметати золото скирт і вдарити на сполох співучою міддю дзвонів. А поки вони втихомирились, поскочувались, прищурились у яругах, і тепер люди по коліна бредуть у снігу, що вечорами шеретує крихти срібла та виколихує блакитні думи й волошкове цвітіння (М. Стельмах).

Мовно-комунікативні вправи – вправи, спрямовані на ознайомлення з мовними одиницями й засвоєння вимог до використання їх у мовленні (вимова, наголошування слів; застосування синонімів, паронімів, омонімів; особливості граматичної форми частин мови й побудова речень, текстів). Вправи такого типу, з одного боку, формують фонетичну, лексикологічну, граматичну, правописну, синтаксичну субкомпетентності, а з іншого – розвивають мовленнєві вміння, що вибудовують мовленнєвий статус мовця (слухання, говоріння, читання й письмо). Майбутні вчителі / викладачі української мови повинні навчитися вибирати з потоку інформації необхідну (визначену конкретним завданням), розуміти й інтерпретувати її, бачити її стилістичні ресурси, усвідомлювати тексти не тільки з друкованих джерел, а й із усемережжя, грамотно (мовно й технічно) оформлювати власний писемний текст.

Наприклад:  
І. Прочитайте текст і запишіть його відповідно до норм сучасної української літературної мови.
Гадаєш, піпл буде без бонусу й пресингу толерувати інвазію офшорних брендів у прайс-листах наших маркетів і на бігбордах? – зі смайлом на фейсі проартикулював бой-френд іміджмейкер офіс-менеджерці за бізнес-ланчем з бренді й чикен-київ у снекбарі фітнес-центру, коли диск-жокей міняв рімейк синглу модерної хедлайнерки-суперстар на коктейль з гітів попси, мікс гардроку, арт-ґотіку, репу – харитативний ексклюзив для фанів брейк-дансу й рекреаційного секондхенду [URL: https://www.facebook.com/IrynaFarion/posts/ 1558834160796313].

ІІ. Підготуйте виступ про свою групу й майбутню професійну діяльність із використанням мовних штампів і без них.

ІІІ. Проаналізуйте мовлення персонажів у творі І. Котляревського «Наталка Полтавка» й з’ясуйте стилістичну роль використаних канцеляризмів.

Репродуктивно-творчі вправи – передбачають на першому етапі їх виконання відтворення здобутих знань (попереднє повторення великої за обсягом навчальної інформації) із дисциплін, засвоєних на попередніх курсах, що не вимагає від студента великої витрати часу. Другий етап – це творча частина вправи, в основі якої – характеристика мовного явища, складання і/або заповнення таблиць, схем, формулювання нових правил, словникова робота тощо.

Наприклад:
І. Прочитайте текст. Визначте його стильову належність. Доведіть свої міркування, схарактеризувавши мовні засоби запропонованого уривку.
Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена. Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого, тримає народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу. Мово! Велична молитва наша у своїй нероздільній трійці, ти і Бог Любов, і Бог Віра і Бог Надія! Мово наша! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від Магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така (К. Мотрич).

  Робота з таблицею. Перебудуйте текст у різних стилях мови, визначте їхні специфічні ознаки, заповнивши таблицю:

Стилі	Розмовниий	Науковий	Художній	Публіцистичний	Офіційно-діловий	Конфесійний
Основна функція
Сфера вживання
Загальні особливості стилю
Мовні особливості стилю

*Графа заповнюється конкретними прикладами з наведених уривків.

Когнітивно-діяльнісні вправи – покликані з’ясувати мовні явища на основі текстів, що виформовують національно-мовну особистість студента, носія українських традицій, представлені зразками на редагування, конструювання, переклад тощо. Вправи такого типу дають змогу репрезентувати слова-символи й концепти, мотивуючи студентів розуміти унікальність і складність української культури, постійний її поступ, уплив на неї інших культур і народів, що проживають на території України.

Наприклад:
І. Прочитайте текст. Надайте лексикографічну характеристику слова «піч», використовуючи різні типи словників.
Термін «піч» є похідним од печери, в якій мешкала первісна людина. І це цілком логічно, оскільки вогнище стимулювало життя – тут обігрівалися, готували їжу, влаштовували різноманітні ритуали й обряди. Вогонь у ширшому значенні був продовжувачем роду, уособленням святості; йому поклонялися, приносили пожертви. Якщо з якихось причин вогонь згасав, то це, на думку язичників, означало недобру вість. Відтак місце, де він зберігся, вважалося найпочесніше. Отже, для убезпечення вогню люди намагалися сконструювати більш надійні пристрої. Один із таких факторів і посприяв удосконаленню печі (В. Скуратівський).

ІІ. Випишіть слова, у яких відбувається чергування звуків.

ІІІ. Охарактеризуйте, які слова-символи використано під час зображення української народної хати. Визначте їх значення за «Енциклопедичним словником символів культури України» [URL: http://shron.chtyvo.org.ua/Kotsur_Viktor/Entsyklopedychnyi_slovnyk_symvoliv_kultury_Ukrainy.pdf).

  Робота в групах. Об’єднайтесь у групи й розробіть по 5 вправ кожного типу до теми «Іменник як частина мови»:

1 група – 5 тематично-аналітичних вправ;
2 група – 5 мовно-комунікативних вправ;
3 група – 5 репродуктивно-творчих вправ;
4 група – 5 когнітивно-діяльнісних вправ.

  Завдання 6. Метод «ПРЕС». Пригадайте свої шкільні роки і спробуйте встановити відмінності між «шкільними» та «університетськими» вправами. За Вашими спостереженнями, яким вправам надають перевагу під час вивчення лінгвістичних дисциплін на практичних заняттях у ЗВО? Чи зазнали змін вправи й методика їх застосування під час дистанційного навчання?

 Побудуйте свою відповідь, дотримуючись моделі методу «ПРЕС»: позиція (Я вважаю, що ...), обґрунтування (Тому, що...), приклад (Наприклад... ), висновки (Отже,..).

  Завдання 7. Займи позицію. Основна вимога до проведення практичних занять – забезпечення розуміння студентами теоретичних основ і творче виконання вправ і завдань. Ознайомтеся з особливостями проведення двома викладачами практичного заняття на ту саму тему – «Форми дієслова» – і надайте методичний коментар кожному з них.

1. На практичному занятті відбувався фронтальний розгляд матеріалу паралельно з іншими методами («Мозкова атака», «Робота в групах», метод ПРЕС тощо). Викладач К. зуміла мобілізувати студентів, тому хід заняття був динамічним, хоча на актуалізацію опорних знань часу бракувало. На початку практичного заняття та впродовж подальших етапів теоретичний виклад поєднано з практичними завданнями та вправами, узагальненням інформаційних блоків у схемах і таблицях. До того ж у кожному разі студенти самостійно досліджували мовні факти, часто дискутували між собою, просили викладача прокоментувати складні випадки аналізу програмового матеріалу. Після дзвінка педагог оголосила оцінки й повідомила домашнє завдання, акцентувала увагу на темі наступного практичного заняття.

2. На початку заняття викладач Л. оголосила тему й мету практикуму, детально проаналізувала список основної та додаткової літератури. Студентів зацікавив епіграф, який лаконічно відбив граматико-стилістичні особливості дієслова як повнозначної частини мови. На наступному етапі педагог зробила докладний екскурс в історію мови. У цей час студенти слухали повідомлюване і час від часу записували нову інформацію. На етапі формування вмінь і навичок викладач запропонувала кілька вправ із використанням дошки. Студенти по черзі виходили й записували речення, віднаходили форми дієслів і аналізували їх. Решта здобувачів освіти переписувала унаочнену інформацію у свої зошити. Оскільки бакалаври навчалися за спеціальністю «Середня освіта (українська мова)», то педагог спонукала їх порівняти виучуваний матеріал з викладом аналогічної теми в шкільних підручниках. У блоці практичних завдань були вправи для самостійного виконання (їх перевірку заплановано в кінці модуля) і тестові завдання закритого типу (викладач поінформувала про кількість одержаних балів). На завершальному етапі (рефлексії) викладач ще раз зачитала епіграф і надала слово студентам для підбиття підсумків і висловлення своїх вражень від вивчення теми.

   Завдання 8. Рольове моделювання ситуації. Готуючись до лекції та практичного заняття з теми «Лексичне значення слів. Типи лексичних значень» викладач вирішив використати матеріал про внутрішню форму слова (тобто про ознаку реалії дійсності, що її кладуть в основу найменування). На Вашу думку, чи мав педагог рацію? Свою думку обґрунтуйте з опертям на методичні аспекти викладання лексикології української мови в ЗВО. Наведіть приклади, як прозора внутрішня форма слова може розповісти студентам багато цікавого.

  Завдання 9. Конструктор практичного заняття. Поміркуйте, які вправи можна розробити на основі поданого ілюстративного матеріалу. Запропонуйте по одній вправі до практичного заняття з кожного розділу сучасної української літературної мови, зазначаючи тему та назву навчальної дисципліни.

Архімедова спіраль, базедова хвороба, піфагорова теорема, петрові батоги, юдові срібняки, бартолетова сіль, ахіллесова п’ята, гайморова порожнина, гордіїв вузол, прокрустове ложе, езопівська мова.

 Поміркуйте, які підходи до навчання української мови актуалізують запропоновані вправи.

  Завдання 10. Диктант. Користуючись інтернет-джерелами, систематизуйте й узагальніть інформацію про диктант як одну з найефективніших форм роботи в системі тренувальних вправ з української мови та про методику його проведення. 

  Завдання 11. Лінгвістичний аналіз (мовний розбір). Пригадайте, які види лінгвістичного аналізу мовних одиниць Ви виконували в школі та під час навчання в університеті. Опрацюйте шкільні підручники з української мови та навчальні посібники, рекомендовані МОНУ для студентів вищих навчальних закладів «Українська мова: схеми, таблиці, тести» (2005 р., автори – Н. В. Гуйванюк, О. В. Кардащук, О. В. Кульбабська; розділ «Схеми і зразки мовних розборів») та «Лінгвістичний аналіз: практикум» за редакцією Р. Г. Передрій (2005 р.). Заповніть узагальнювальну порівняльну таблицю. 

Лінгвістичний аналіз (мовний розбір) – це…
Вид лінгвістичного аналізу	Схема мовного розбору
	у практиці вищої школи	у шкільній практиці
Фонетичний аналіз
Орфографічний аналіз
Орфоепічний аналіз
Графічний аналіз
Лексичний аналіз
Фразеологічний аналіз
Морфемний аналіз
Словотвірний аналіз
Етимологічний аналіз
Морфологічний аналіз:
- іменника
- прикметника
- числівника
-займенника
- дієслова (усіх його форм)
- прислівника
- прийменника
- сполучника
- частки
- вигука
Синтаксичний аналіз:
- словосполучення
- простого речення
- складного речення
Пунктуаційний аналіз

   Завдання 12. Робота з інтернет-ресурсами. Ознайомтеся з проєктом Українського мовно-інформаційного фонду НАН України «Словники України online» – інтегрованої лексикографічної системи слів української мови  у вигляді вебсайту [URL: http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/], що складається з п’яти словникових підсистем-модулів – словозміни, транскрипції, синонімії, антонімії та фразеології.

Виконайте завдання:

1. Запропонуйте вправи з різних розділів курсу «Сучасна українська мова», які б передбачали роботу студентів з електронними словниками та енциклопедіями.
2. Укладіть реєстр інтернет-сайтів з інтегрованими системами, що містять лексикографічну інформацію про слова української мови. 

   Завдання 13. Навчаємось інтерактивно. Хмара тегів (хмара слів). Користуючись безкоштовними інтернет-сервісами (Word It Out, Word Art, WordClouds, Answergarden), створіть хмару слів до підготовленого конспекту лекції, що на єдиному зображенні відбиватиме графічну систематизацію її ключових слів.

 Поміркуйте, як можна використати цей інтерактивний метод під час практичних занять із сучасної української мови в ЗВО? 

 Завдання 15. Алгоритм. Ознайомтеся з алгоритмом підготовки відповіді на теоретичні питання плану семінару з лінгвістичних дисциплін. Запропонуйте список тем із курсу «Сучасна українська мова», які б Ви обрали для проведення семінарського заняття. Обґрунтуйте свій вибір.

1. Детально ознайомтесь із планом семінарського заняття та списком рекомендованої літератури для опрацювання.
2. Опрацюйте необхідні джерела в бібліотеці університету (скористувавшись бібліотечними каталогами – алфавітним, предметним або систематичним), у навчально-методичному кабінеті факультету чи на кафедрі. Визначте й детально опрацюйте розділи (теми або параграфи), які розкривають питання плану семінарського заняття.
3. Випишіть основні поняття, які Ви повинні засвоїти. З’ясуйте їх тлумачення за основними лексикографічними та лінгвістичними енциклопедичними працями.
4. Визначте дискусійні моменти теми, різне витлумачення визначень чи класифікацій мовних явищ тощо.
5. Розмежуйте основну інформацію та супровідну, що її можна використати як доповнення до відповідей одногрупників.
6. Складіть план (простий або розгорнутий) відповіді на кожне питання.
7. Для кращого засвоєння та запам’ятовування матеріалу складіть короткий конспект кожного питання, узагальнювальні схеми чи таблиці.
8. Визначте в опрацьованому матеріалі фрагменти, які Ви недостатньо зрозуміли і з якими можете звернутися на консультації до викладача.

Завдання 16. Запропонуйте 5 тем з різних розділів курсу «Сучасна українська мова» для семінарського заняття, окресливши можливі проблемні ситуації та сформулювавши тези для дискусії.

  Лексикографічна робота. Доповніть власний «Словник-довідник лінгвометодичних термінів», сформувавши й записавши словникові статті до таких термінопонять: практичне заняття з української мови, семінар з лінгвістичних дисциплін, план-конспект практичного заняття, вправа з української мови, методи «Гронування», Хмара тегів (хмара слів).

---

Кульбабська О.В.,
професор кафедри сучасної української мови
Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича