Ф_Практичний кейс: Синтаксис як розділ мовознавства
Сукупність національно-мовного багатства найповніше виявляється в синтаксисі, що акумулює у своєму загалі попередні надбання (Анатолій Загнітко)
Тема 1
СИНТАКСИС УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ЛІНГВІСТИЧНЕ ВЧЕННЯ ТА НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА
Мета: поглибити знання студентів про синтаксис і його фундаментальні поняття; висвітлити наукові україноцентричні засади та історіографію синтаксичної науки; сформувати уявлення про сучасну типологію синтаксичних одиниць і їхні функції в мові та мовленні; узагальнити відомості про основні напрями й аспекти досліджень одиниць синтаксису.
План
1. Предмет і завдання навчальної дисципліни «Сучасна українська мова. Синтаксис, ч. І».
2. Зв’язок синтаксису з іншими розділами мовознавства (самостійно за рекомендованою літературою).
3. Наукові засади вивчення синтаксису.
4. Синтаксис як система синтаксичних одиниць.
5. Фундаментальні поняття синтаксису (самостійно за рекомендованою літературою).
6. Аспекти вивчення синтаксичних одиниць.
К л ю ч о в і п о н я т т я : граматика, синтаксис, предмет синтаксису, логіко-граматичний напрям, психолого-граматичний напрям, формально-граматичний напрям, структурно-семантичний напрям, функційний напрям, синтаксичні одиниці, синтаксичний зв’язок, семантико-синтаксичні відношення, валентність, синтаксичне значення, синтаксична категорія, синтаксична позиція, синтаксична функція, аспекти вивчення синтаксису.
П р а к т и ч н і з а в д а н н я д о т е м и № 3
Завдання 1.
Діалог цитат. Прокоментуйте цитати про синтаксичну систему української мови. Самостійно доберіть вислови мовознавців, письменників, культурних діячів про роль синтаксису у виформуванні ключових компетентностей мовців. Поміркуйте, як можна використати такий ілюстративний матеріал у майбутній професійній діяльності?
«Синтаксис української літературної мови – багате надбання загальнонародної української культури. У своїх гнучких різноманітних формах висловлення, що склались у чітку закономірну систему, він відтворює історичні скарби мислення, переживань і почуттів, а отже, й мовні взаємини всіх поколінь українського народу. У цьому полягає внесок українського синтаксису в скарбницю загальнослов’янської та світової культури мовлення» (М. У. Каранська).
«Синтаксична будова української, як і будь-якої мови, має свої особливості; національний синтаксис історично є найбільш стабільною системою, яка через віки зберегла життєдайний шар мови, пов’язаний з умінням українського народу тонко відображати почуття і думки, формувати й виражати своє світобачення в розгорнутому висловлюванні» (В. В. Різун).
«Проєкція стандартності синтаксису літературної мови /…/ не тільки сповна не вичерпує інформацію про синтаксичне розмаїття мови як цілості, а, навпаки, спонукає до пізнання цього багатогранного й багатовимірного феномену – синтактики української мови» (В. М. Бріцин, П. Ю. Гриценко).
«Синтаксис – вічний двигун, який приводить у рух усю могутність мови, адже саме у синтаксисі мови виокремлено певні закономірності функціонування мовних одиниць, які забезпечують логічний зв’язок у реченні, дотримання граматичних норм» (І. Р. Вихованець).
«Думка – господар слів. Вона вказує їм, як поводитися в реченні, кличе їх у разі потреби» (І. Р. Вихованець).
«Історично поняття «член речення» є давнішим за поняття «частина мови». Речення стало кузнею частин мови» (Ю. О. Карпенко).
- Прочитайте констатацію Катерини ГЛУХОВЦЕВОЇ про сутності мовних одиниць в образних висловлюваннях. Чи поділяєте ви думку науковиці?
«Образні висловлювання про мову посідають важливе місце в науково-популярному лінгвістичному дискурсі, адже саме з їхньою допомогою збагачується лексика наукового допису, спрощуються складні поняття теми. Художні засоби, використані в них, є своєрідним способом аргументації доказів, що демонструють механізм пізнання і пов’язані з пам’яттю, ситуативною інформацією, відображають суспільний досвід».
Завдання 2. Прочитайте текст. Прокоментуйте варіантність терміна «синтаксис» у працях ХVІ – початку ХХ ст. Пригадайте, якими саме термінопоняттями послуговувалися Лаврентій ЗИЗАНІЙ, Мелетій СМОТРИИЦЬКИЙ, Омелян ПАРТИЦЬКИЙ, Михайло ОСАДЦА, Степан СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ, Євген ТИММЧЕНКО, Іван ОГІЄНКО, Омелян ОГОНОВСЬКИЙ, Олекса СИНЯВСЬКИЙ, Сергій СМЕРЕЧИНСЬКИЙ, Іван НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. У разі потреби скористайтеся інтернет-джерелами.
«У перших слов’янських граматиках зафіксовано фонетичну варіантність сγнтаǯіс / сγнтаǯісъ; сγнтаǯіс / сγнтаǯи(с). У джерелах ХІХ ст. переважають російськомовні варіанти: сочиненіє, сочиненія, словосочиненіе, словосочиненье, словосочиненьє, також засвідчено вплив польської мови – складніе, склáдня. У працях першої половини ХХ ст. функціонують номінації грецького походження: синтаксисъ, синтаксис, сінтаксіс, синтакса, а також польського з наголосом на останньому складі: складня́. З огляду на назву синтакса граматисти прагнули надати грецькій номінації українського характеру та посилення інтересу до власних надбань. Історія номінацій відображає пріоритети мовознавців у виборі того чи того терміна» (Ю. А. Чорнобров).
За допомогою штучного інтелекту (інструмент ImageFX від Google) переведіть термінопоняття «синтаксис» у зображення.
Завдання 3.
Лексикографічний паспорт терміна. Об’єднайтеся в групи й обговоріть актуальність думки Юлії ЧЕРНОБРОВ:
«Розвиток будь-якої науки зумовлює потребу в номінації результатів наукової діяльності, відображає прямий зв’язок із науковими концепціями й відкриттями та є засобом накопичення результатів пізнання й закріплення нових знань. Із розгортанням різних галузей знань постає потрібність у перегляді якісного й кількісного складу їхніх термінологій для унормування, систематизації й кодифікування; також на кожному етапі розширення наукових сфер постає необхідність лексикографічного подання їх терміноодиниць» [Чорнобров Ю. А. Історія синтаксичних термінів української мови ХІХ – перша половина ХХ ст. : монографія. Київ : Наук. думка, 2019. С. 5].
- Порівняйте визначення синтаксису як розділу граматики в сучасних наукових працях, лінгвістичних словниках та термінологічних енциклопедіях, що їх рекомендовано до вивчення теми. Зробіть висновок, яке з них якнайповніше відповідає вимогам сьогодення. З огляду на поліаспектність витлумачень укладіть лексикографічний паспорт цього граматичного терміна, скориставшись зразком нижче.
Зразок словникової статті
Реєстровий термін
СИНТАКСИС – «це система одиниць різного рівня – словосполучень, простих речень, комунікатів, складних речень і складних синтаксичних єдностей, які створюють граматичну структуру мови для її функціонування» [Слинько І. І., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. К. : Вища шк., 1994. С. 15].
СИНТАКСИС – «розділ мовознавства, що вивчає з а с о б и і с п о с о б и р о з б у д о в и з в’ я з н о г о м о в л е н н я. Це той ярус мовної системи, функціонування якого безпосередньо співвідноситься з мисленнєвими процесами та комунікацією» Сучасна українська мова: Морфологія. Синтаксис : підручник / А. К. Мойсієнка, І. М. Арібжанова, В. В. Коломийцева. К. : Знання, 2010. С. 161].
Контексти вживання: «малий синтаксис», синтаксис синтаксеми; синтаксис словосполучення; «великий» синтаксис, синтаксис простого речення; синтаксис складного речення; синтаксис тексту, традиційний синтаксис, структурно-статичний синтаксис, семантичний синтаксис, функціональний синтаксис, комунікативний синтаксис, стилістичний синтаксис, експресивний синтаксис, когнітивний синтаксис [Гуйванюк Н. В., Кардащук О. В., Кульбабська О. В. Українська мова: Схеми, таблиці, тести : навч. посібник [для студентів вищих навчальних закладів]. Львів : Світ, 2005. С. 148].
Завдання 4.
Творча робота. Складіть сенкан до ключових понять теми «Синтаксис. Синтаксичні одиниці, їх типологія, ознаки й функції» (на вибір).
Довідково. «Сенкан» – це неримований вірш, що складається з п’яти рядків, мета якого – спонукати здобувачів освіти до розмірковування над певною мовознавчою темою.
Правила складання сенкана:
1-й рядок – одне слово (іменник), у якому розкрита суть теми;
2-й рядок – опис теми, що охоплює два слова-прикметника;
3-й рядок – визначає дію, зумовлену з темою (три дієслова);
4-й рядок – фраза з чотирьох слів, яка виражає ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного;
5-й рядок – одне слово, сутність теми, висновок.
Зразок:
Синтакса!
Самобутня, багата!
Розташовує, поєднує, взаємоузгоджує!
Чарівна цариця наук про мову!
Вивчай і знай!
Завдання 5.
Мозковий штурм. Ознайомтеся з інформацією, що її репрезентовано в таблиці «Типи синтаксичних одиниць» (Лекція № 1).
Дайте відповіді на проблемні запитання:
1. Що спричинило оновлення репертуару синтаксичних одиниць у сучасному українському мовознавстві?
2. Яких змін зазнала традиційна класифікація одиниць синтаксису, яку ви вивчали в ЗЗСО?
3. Який принцип покладено в основу поділу всіх синтаксичних одиниць в блоки «Малий синтаксис» і «Великий синтаксис»?
4. Який термін на позначення мінімальної одиниці синтаксису – «словоформа» чи «синтаксема» – є, на вашу думку, науково обґрунтованим?
5. Чому мовознавці пропонують увести до реєстру синтаксичних одиниць поняття «словоз’єднання» – «послідовність слів, мовленнєвий ланцюг, що не є ні словосполученням, ні реченням (на зразок студенти і викладачі; хворий він у реченні Хворий він не міг працювати)»?
6. Як витлумачують структуру тексту з опорою на синтаксичні поняття?
- Чи погоджуєтеся ви з висновковим твердженням Ірини ПОПОВОЇ: «Кожна синтаксична одиниця /…/ є певною матеріальною субстанцією зі своєю структурною організацією і своїми функціями як у складі якихось інших, більших синтаксичних одиниць, так і як самостійна, окремо взята одиниця»? Відповідь обґрунтуйте, наведіть власні приклади.
Завдання 6.
Робота з таблицею. Ознайомившись з матеріалами навчального посібника Людмили ОСТРОВСЬКОЇ «Теоретичні проблеми синтаксису сучасної української мови» (Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2022. С. 6–19) та словниковими статтями енциклопедії «Українська мова», заповніть за зразком таблицю «Фундаментальні поняття синтаксису». Кожне визначення проілюструйте власними прикладами.
|
№ |
Поняття |
Визначення |
Приклад |
|
1. |
Синтаксичний зв’язок |
формальний зв’язок між компонентами синтаксичних одиниць (словосполучень, простих і складних речень, надфразної єдності) виражений різноманітними засобами (видо-часовими формами дієслів, флексіями, прийменниками, сполучниками, інтонацією, порядком слів, тощо). СЗ має структурований характер |
читаю (що?) книгу – двослівне словосполучення, компоненти якого пов’язані підрядним зв’язком (сильне керування). Засіб зв’язку – видо-часова форма дієслова та флексії головного й залежного складників. |
|
2. |
Семантико-синтаксичні відношення |
||
|
3. |
Синтаксична категорія |
||
|
4. |
Синтаксична позиція |
||
|
5. |
Синтаксична валентність |
||
|
6. |
Синтаксична конструкція |
||
|
7. |
Синтаксична парадигма |
||
|
8. |
Синтаксична функція |
Завдання 7.
Робота з текстом. Об’єднайтеся в групи та прочитайте тексти з відкритих джерел Інтернету. Яка інформація була для вас відомою, а яка новою? Виокремте синтаксичні одиниці різних рівнів та схарактеризуйте по одній із них. Розтлумачте слова з позначкою *.

І. Близько 1300 років до нашої ери стали використовувати письмо на воску. Віск заливався в дерев’яні таблети. У цей час інструмент для письма отримав назву стилус, який виготовляли з металу й кістки або іншого твердого матеріалу. Це прародич сучасної ручки. Коли запис втрачав актуальність, він витирався за допомогою плаского кінця стилуса.
Римляни використовували стилос з олова для креслення на сувоях* папірусу* й пергаменту* та письма на воскових табличках.
Римські таблети схожі із сучасними кишеньковими комп’ютерами (palm-top), інструмент для роботи – із дисплеєм* (кишенькову мишку також назвали «стилус»). А колекціонування ручок офіційно називається «стилофілія». Про тих, у кого інструмент – стилус – погано писав, говорили: «У тебе поганий стиль» (тобто стилус). І хоча давно вже немає давньоримського стилуса, але кострубатого* стилю – надміру.
Зауважимо, що в Китаї в той самий час використовували стилуси, виготовлені з бронзи.
Прикметно, що письмо на воску майже без змін проіснувало майже 18 століть, поки англосакси не винайшли пергамент. Із появою пергаменту, що почав використовуватися для виготовлення рукописних книжок, люди продовжували користуватися восковими дощечками для щоденних записів та маркування книжок.

ІІ. У всьому світі щорічно випускають мільярди олівців найрізноманітніших конструкцій і форм. Олівці стали універсальним інструментом для малювання й письма. Звичайним олівцем можна провести лінію завдовжки понад 50 кілометрів або написати в середньому майже 50 000 слів!
У місті Кесвік у Великобританії є незвичайний музей – музей олівців. Саме в цій місцевості в XVI ст. виявили родовище незрозумілого матеріалу. Це й був графіт. Спочатку його використовували тільки місцеві пастухи – ним позначали овець, а в XIX ст. тут виросла ціла олівцева фабрика – Cumberland Pencil, яка майже за 180 років свого існування здобула світову популярність, а у 2001 р. передала Кесвікському музею своє найнезвичайніше творіння – олівець завдовжки в 7 м 91 см і вагою в 446 кг 36 г.
Уже через рік іще один із провідних світових виробників канцелярського приладдя – компанія «Faber-Castell» – майже втричі побив рекорд «Cumberland Pencil». У листопаді 2002 р. відділення компанії в Малайзії виготовило олівець, що досягає в довжину 19 м 75 см. Діаметр цього олівця – 80 см, а діаметр грифеля – 15 см.
На цьому змагання не скінчилися. 2007 року в Нью-Йорку Ашріта Фурман – відомий рекордсмен книги рекордів Гіннеса, який побив 150 рекордів, – поставив свій черговúй рекорд. Разом із групою ентузіастів він виготовив олівець, довжина якого 23 м, а діаметр стрижня – 25 см. Важить такий «олівчик» 9 750 кг, а на його виготовлення витрачено 8 000 дошок. На цьому Фурман не зупинився – олівець доповнює гумка вагою в 90 кг!
- Підготуйте допис для соціальних мереж «Від стилуса до –3D ручки», використовуючи іменникові словосполучення на зразок: гусяче перо, металеве перо, кулькова ручка, чорнильна ручка, кольорові фломастери, гелева ручка, 3D ручка.
Завдання 8.
Творча робота. Висловіть та обґрунтуйте свою думку як есе на одну із запропонованих тем:
1. Цариця мовознавчих наук – то складня, основа доброго розвою літературної мови (Іван Огієнко).
2. Мова має два потужні крила, які дають їй повнокровне життя, – океан слів і граматику (Іван Вихованець).
Запитання і завдання для самоконтролю та поточного контролю знань
1. Що є предметом вивчення синтаксису?
2. Як усвідомлювалося вчення про синтаксис у ранніх працях із вітчизняного мовознавства?
3. З’ясуйте погляди на синтаксис представників логіко-граматичного напряму в мовознавстві. Назвіть представників логічної школи та їх роботи із синтаксису. Який зв’язок між судженням і реченням?
4. У чому оригінальність синтаксичної теорії представників психолого-граматичного напряму? Схарактеризуйте внесок О. О. Потебні в розвиток національної синтаксичної концепції.
5. Як кваліфікували предмет синтаксису представники формально-граматичного напряму в мовознавстві?
6. У чому сутність структурно-семантичного підходу до вивчення синтаксичних явищ?
7. Як збагатили синтаксичну теорію досягнення представників функційно-комунікативного та прагматичного напрямів?
8. У якому зв’язку перебуває синтаксис з іншими науками та мовознавчими дисциплінами?
9. Назвіть синтаксичні одиниці різних рангів. Коротко схарактеризуйте їх.
10. Як ви розумієте поняття «триаспектний аналіз синтаксичних одиниць». Назвіть ці аспекти й узагальніть їхні особливості.

Матеріали підготувала:
професор кафедри сучасної української мови
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Олена КУЛЬБАБСЬКА
