Ф_Практичний кейс: Типологія синтаксичних зв’язків і семантико-синтаксичних відношень у різнотипних одиницях синтаксису
Компоненти синтаксичних одиниць-конструкцій пов’язуються відповідним синтаксичним зв’язком і перебувають у семантико-синтаксичних відношеннях.
Тому їх уважають вихідними і фундаментальними поняттями синтаксису (Іван Вихованець)
Тема 3
ТИПОЛОГІЯ СИНТАКСИЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ І СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНИХ ВІДНОШЕНЬ У РІЗНОТИПНИХ ОДИНИЦЯХ СИНТАКСИСУ
Мета: поглибити знання студентів про типи синтаксичних зв’язків між компонентами різнотипних одиниць синтаксису, засоби їх вираження; висвітлити диференційні ознаки синтаксичних зв’язків і семантико-синтаксичних відношень на рівні словосполучення, речення і надфразної єдності; сформувати уявлення про синтаксичну валентність і валентного потенціалу повнозначних частин мови.
План
1. Синтаксичні зв’язки та семантико-синтаксичні відношення – базові поняття синтаксису.
2. Поняття про категорію семантико-синтаксичної валентності.
3. Типи синтаксичних зв’язків у різнорангових одиницях:
3.1. Предикативний і напівпредикативний зв’язки: збіжні й відмінні риси.
3.2. Підрядний зв’язок прислівного типу.
3.3. Детермінантний підрядний зв’язок неприслівного типу.
3.4. Опосередкований підрядний зв’язок у простому ускладненому реченні.
3.5. Сурядний зв’язок і його поширювальна функція в реченні.
3.6. Недиференційований зв’язок як маркер специфіки складного безсполучникового речення.
3.7. Подвійний синтаксичний зв’язок і його характерні ознаки.
4. Форми синтаксичного зв’язку, граматичні засоби їх вираження.
5. Семантико-синтаксичні відношення в синтаксисі української мови.
6. Проблематика синтаксису залежностей.
К л ю ч о в і п о н я т т я : різнорангові одиниці синтаксису, синтаксичні зв’язки, семантико-синтаксичні відношення, валентність, формальні засоби вираження синтаксичних зв’язків.
П р а к т и ч н і з а в д а н н я д о т е м и № 3
Завдання 1.
Робота з інтернет-ресурсами. Укладіть бібліографію статей, об’єктом дослідження в яких обрано синтаксичні зв’язки та семантико-синтаксичні відношення. Напишіть анотації до двох із них (на вибір).
Завдання 2.
Лексикографічний паспорт терміна. Прокоментуйте дефініції синтаксичного зв’язку й семантико-синтаксичних відношень в українській мові («широке» і «вузьке» витлумачення), узагальніть їхні особливості.
Синтаксичний зв'язок – зв’язок слів, членів речення і частин складного речення, що виражають специфіку їх поєднання. За диференц. ознаку, яка розмежовує типи С. з., править характер синтакс. залежності – двобічна залежність [Українська мова: енциклопедія].
Семантико-синтаксичні відношення – відношення, що відображають стосунки предметів і явищ дійсності, вказують на значеннєві стосунки поєднаних певних синтаксичним зв’язком синтаксичних одиниць [Українська мова: енциклопедія].
Синтаксичний зв’язок – формальний зв’язок між компонентами синтаксичної одиниці (словосполучення, простого речення, складного речення), виражений відповідними мовними засобами [І. Р. Вихованець].
Семантико-синтаксичні відношення – «виявляють зовнішнє спрямування: виражають стосунки між предметами та явищами позамовного світу. Відображаючи стосунки предметів і явищ дійсності, вони вказують на значеннєві (смислові) стосунки поєднаних певним синтаксичним зв’язком синтаксичних одиниць» [І. Р. Вихованець].
Типи синтаксичних зв’язків виділяються на формально-синтаксичному рівні на противагу семантико-синтаксичним відношенням, які встановлюються на підставі врахування відношень предметів, явищ, властивостей, ознак тощо звичайно на базі відповідного синтаксичного зв‘язку. Синтаксичні зв’язки і семантико-синтаксичні відношення тісно пов‘язані з розподілом синтаксичних функцій на формально-синтаксичні і семантико-синтаксичні» [І. Р. Вихованець].
Синтаксичні зв’язки забезпечують поєднання слів та витворення синтаксичних одиниць ієрархічно вищого рівня. З-поміж усього загалу синтаксичних зв’язків слід розрізняти: 1) реченнєвотвірні, 2) реченнєвомодифікаційні, 3) словосполученнєвотвірні. [А. П. Загнітко].
До основних різновидів семантико-синтаксичних відношень здебільшого відносять: 1) предикативні, 2) атрибутивні, 3) об’єктні, 4) обставинні, 5) апозитивні, зрідка додаючи напівпредикативні, що базуються на особливому напівпредикативному зв’язку. Окремі лінгвісти розрізняють непредикатні й предикатні семантико-синтаксичні відношення [А. П. Загнітко].
Зв’язо́к синтакси́чний – 1) формальні й семантико-граматичні відношення між словами (охоплюють і відношення між синтаксично зв’язаними групами слів) та зв’язки між компонентами синтаксичної одиниці (словосполучення, простого речення, складного речення), що уможливлюють кваліфікацію певної послідовності словоформ як упорядкованої лінійної величини, як відповідну синтаксичну конструкцію. Зв’язо́к безсполучнико́вий. Зв’язо́к суря́дний. Зв’язо́к підря́дний. Зв’язо́к детерміна́нтний; 2) мовні засоби, за допомогою яких реалізуються відповідні смислові відношення між компонентами синтаксичної одиниці (форми слів, прийменники, порядок слів, сполучники, інтонація тощо) [А. П. Загнітко].
Синтаксичний зв’язок «визначається однаковою синтаксичною роллю обох у структурі даного речення і (для залежних компонентів) спільною синтаксичною залежністю обох компонентів від одного підпорядковуючого (чи від ряду однорідних компонентів)» [Сучасна українська літературна мова: синтаксис / за заг. ред. І. К. Білодіда].
«У словосполученнях і реченнях семантико-синтаксичні відношення ґрунтуються на тих логічно-змістових відношеннях, які виявляються в їхній структурі. У сурядних словосполученнях семантико-синтаксичні відношення характеризуються лексико-семантичною незалежністю пов’язаних між собою компонентів. У підрядних словосполученнях, навпаки, семантико-синтаксичні відношення становлять відношення семантико-граматичної залежності; вони зумовлені змістом та граматичною сутністю головного і залежного компонентів словосполучення, що поєднано відображають ті реалії й відношення між ними, які на явні в об’єктивній дійсності. /…/ На послідовному врахуванні семантико-синтаксичних відношень між різновидами синтаксичних конструкцій ґрунтується трансформаційний аналіз, при якому кожна конкретна синтаксична побудова розглядається як результат трансформації іншої або як основа для трансформації в іншу конструкцію» [Сучасна українська літературна мова: синтаксис / за заг. ред. І. К. Білодіда].
Ситаксичний зв’язок – «це формальний зв’язок між компонентами синтаксичної одиниці, виражений відповідними мовними засобами» [К. Ф. Шульжук].
Семантико-синтаксичні відношення – «це відношення, що відображають стосунки предметів і явищ дійсності, вказують на значеннєві стосунки поєднаних певним синтаксичним зв’язком синтаксичних одиниць» [К. Ф. Шульжук].
Синтаксичний зв’язок – це формальний зв’язок між компонентами синтаксичної одиниці: словосполучення, простого речення, складного речення, виражений відповідними мовними засобами [С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ та ін.].
Семантико-синтаксичні відношення – це змістові зв’язки, у яких перебувають компоненти синтаксичних одиниць-конструкцій, формально репрезентовані синтаксичним зв’язком [С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ та ін.].
Синтаксичний зв’язок – «зв’язок слів, членів речення і предикативних частин складних речень. Поділяють на підрядний зв’язок (керування, узгодження, прилягання та ін.) і сурядний» [П. С. Дудик, Л.В. Прокопчук].
Семантико-синтаксичні відношення – «двобічне – семантичне й синтаксичне – поєднання слів у словосполученнях є обов’язковим, в іншому разі слова не можуть утворювати словосполучення. Із семантичного погляду сполучення слів небо і синє, дерев’яне озеро, носити море – нісенітниця, абсурд; у цих поєднаннях слів репрезентовані тільки граматичні моделі деяких різновидів словосполучення. Або: синім небо, глибоке озером, пливти озера –семантичний зв’язок між компонентами цих утворень тільки затемнений, проте це не словосполучення, бо слова не поєднані синтаксично за усталеними в мові нормами. Отже, словосполучення виражають широкий спектр семантико-синтаксичних відношень, що зумовлено потребою мовців передавати різноманітні змістові і граматичні значення» [П. С. Дудик, Л.В. Прокопчук].
Завдання 3.
Робота з таблицею. Використовуючи порівняльний метод укладіть таблицю «Синтаксичні зв’язки та семантико-синтаксичні відношення: термінологічні перетини й відмінності». Матеріалом для узагальнень вам прислужиться матеріал із вправи 2.
Завдання 4.
Робота з таблицею. Прочитайте уривок із новели Костянтини МАЛИЦЬКОЇ. Назвіть одиниці-конструкції в його складі. Заповніть таблицю, виписавши з одного речення (на вибір) предикативні й непредикативні сполучення слів. Обґрунтуйте відмінність між синтаксичними зв’язками в словосполученні та реченні. Сформулюйте висновок про чинники, що вможливлюють виформування синтаксичних зв’язків між компонентами цих синтаксичних одиниць (валентність слова/словоформи, мовна норма, прийняте в певному соціумі вживання мовних засобів (узус), інтенції мовця). Поясніть лексичне значення виокремлених слів.
Заради рідного слова
Неоніла (з пестощів її кличуть усі Нулею) тямить, як рік тому поїхала мама з дідунем в сусідство, вона осталася з бабунею, бо кашляла. Мама вернулась аж пізно вночі, та Нуля не спала до їх повернення. Її тривожило, щоби мамі не сталося там щось злого. Ану ж нападуть їх в лісі вовки або коні сполошуться, або інша якась пригода, не дай Боже, лучиться. Ах! Як вона мучилися тоді сими гадками, як безконечно мучилась, перевертаючись по ліжечку! А тепер ось цілий рік має жити без мами й татка, між чужими. Чи вона їх знає? Чи стануть вони її любити? О! Певно, не дозволять ні голосніше засміятися, ні побігати, адже се не личить; певно, будуть годувати росолами та чистою гербаткою та скажуть цілісінький день сидіти над дуже мудрою книжкою, або зривати очі над якимось вишиванням.
– Боже мій! Боже! Яка я нещаслива! Так знайшла її бабуня, коли під вечір поверталася з поля через садок, і забрала з собою у хату. Нагодувавши малу при вечері прегарною кашкою і напоївши гербаткою до половини з конфітурами, уложила внучку на спочинок.
|
Непредикативні сполучення слів, тип синтаксичного зв’язку |
Предикативні сполучення слів, тип синтаксичного зв’язку |
|
вернулася (коли?) пізно – словосполучення, між головним і залежним словами прислівний підрядний зв’язок (прилягання). Такий зв’язок визначають як словосполученнєвотвірним. |
Мама (що зробила?) вернулась – підмет і присудок у простому двоскладному реченні, що пов’язані предикативним, реченнєвотвірним зв’язком (координацією). |
|
… |
… |
Завдання 5.
Робота з текстом. Згрупуйте сполучення слів, поєднані в простих неелементарних реченнях на основі: 1) предикативного зв’язку; 2) напівпредикативного зв’язку. Поясніть відмінності між ними. Визначте формальний засіб вираження предикативного зв’язку.
Наприклад: На шиї того птаха, що з чорною ознакою, ніч межує з днем, біле з чорним. У конструкції ніч межує суб’єкт у синтаксичній позиції підмета формально виражений іменником у н. в.; межує – предикат, що виконує на структурному рівні функцію присудка; морфологічний засіб його вираження – дієвідмінювана форма в дійсн. сп., теп. ч., 3-я ос. одн. Між компонентами – предикативний зв’язок – координація (в особі, числі).
ПОПІЛ
На пір’ї того птаха, що з чорною ознакою, ніч межує з днем, біле з чорним. Та одного разу ніч миттєво ввірвалась у білий день, що буяв весняною зеленню, яснів чистою блакиттю.
Лелеченята із старого гнізда, що на стодолі край села, щоразу витягуючи дзьобики по свіжу поживу, вже проймалися передчуттям першого лету. Чекали, поки високий, неосяжний світ озветься у кожній клітинці їхнього єства коротким і владним: «Пора!»
Вогонь, спалахнувши зненацька, в один мент охопив усю стодолу – весняне сонце вже встигло висушити пошиту соломою крівлю; жодна краплинка не чинила спротиву рвучкому вогневі. Лелечиха, мовби пущена в пращі, зметнулась над гніздом, але одразу ж знову шугнула у тріскуче полум’я – розпласталась над лелеченятами, аби бодай на коротку мить приховати їх від убивчого жару...
Лелека, вертаючись на той час із поживою, на місці гнізда застав палаючий смолоскип. Вогонь саме входив у смак, розгортав усю свою навальну потугу. Птаха мов осліпило. Шалені, подібні до блискавки, зиґзаґи над димом, крізь дим... Далі – легкий злет. І – стрімголове падіння униз, у стугонливий пломінь. Туди, де щойно було гніздо...
Звідти вогненні язики, наполохано вихоплюючись із полум’я, із роїв іскор, летючого жару та попелу, вони – дивні багряні птахи – вмить один по одному зникали у порожняві неба, поки, врешті, не принишкли, не заховались згарище...
«Вогонь живе смертю землі, повітря – смертю вогню...» Дим… Вогонь... Попіл... (Андрій СОДОМОРА).
Завдання 6.
Робота з текстом. Прочитайте уривок із есею Євгена СВЕРСТЮКА. Чи актуальна тема, що її заторкнув автор, для нашого часу? Чому? Що ви знаєте про свій родовід? Випишіть сполучення слів, поєднані на основі: 1) підрядного зв’язку; 2) сурядного зв’язку. Компоненти яких синтаксичних одиниць вони поєднують? Назвіть характерні особливості й типи сурядного зв’язку та підрядного. Прокоментуйте засоби їх вираження в складних реченнях словосполученнях.
ЧУТТЯ СВОГО РОДУ
Коли вам вдасться зупинити переповнений автобус Київ-Варва, на бурих спинках його сидінь ви побачите зображення білих квіток, то чи доцільно буде уточнювати в пасажирів, як сюди потрапили королівські лілеї? Які лілеї?
Отака справа з емблемами династії Бурбонів на маршруті Київ-Варва.
Tempora mutantur et nos mutamur in illis (Часи змінюються і нас змінюють. - Прим. ред.).
Особливо змінюється наше ставлення до вартостей, переоцінюваних часом. За півтораста років суспільних катаклізмів від понять «родовід», «родовий герб», «родовий спадок» залишилися слова, під якими течія часу вимила ґрунт. Як оті лілеї в старому автобусі. Хіба що в давніх повір’ях, наприклад «так йому на роду написано», збереглися натяки на важливість спадку і карму роду.
У XXI сторіччі вже важко уявити, як переживали свою родову історію 150 років тому.
Люди XX сторіччя пережили травматично важку історію відчуження, самовідчуження і зречень.
У XIX сторіччі падіння тронів і династій сприймали як явище театральне, без особливого болю й тривог. Дехто радів, що став свідком падіння королів...
У XX сторіччі військове зіткнення останніх монархів уже носило непевність і навіть острах. На арену виходили плебейські сили з варварськими руїнними гаслами.
Одразу після революції 1917 року пішла пошесть самозакреслення та гістеричної селекції за найгіршою ознакою. /…/ Терор навчав приховувати обличчя, історію, розум, пам’ять. Тому нині ми повертаємося до пам’яті через пустелю. І часто пишемо на піску, вгадуємо, а то й вигадуємо втрачене.
Завдання 7.
Мозковий штурм. Зазначте номери речень з детермінантним і подвійним зв’язками. З яким значенням (часовим, причиновим, умовним, допустовим тощо) вторинні синтаксеми виконують роль детермінантів? (зазначте письмово в дужках тип семантико-синтаксичних відношень і морфологічні засоби вираження). Схематично унаочніть зв’язок дуплексива з іншими компонентами речення.
Наприклад:
Із лускотом він [Симон] гепнув собою під стіл (І. Франко). Детермінант із лускотом, пов’язуючись із основним складом речення репрезентує адвербіальні семантико-синтаксичні відношення і значення я к і с н о ї х а р а к т е р и с т и к и д і ї. Морфологічний засіб вираження – прийменниково-відмінкова форма «з + Ор. в.».
Я збережу це плаття новим і святковим... (Ірина Вільде).У цьому реченні дуплексивні конструкції «Плаття буде новим» і «Плаття буде святковим» корелюють з основним складом речення у такий спосіб:
Речення для синтаксичного аналізу
1. З плачу дитина й грижу може дістати (М. Матіос).
2. Леміш ще ніколи не бачив його [Ланчинського] так схвильованим (Б. Лепкий).
3. Незважаючи на хлипання, Денис правив своє (Б. Грінченко).
4. По вечері Ганя занесла воду тітці і дядькові (Б. Лепкий).
5. Я згадував батька з високим білим ч о л о м і з синіми о ч и м а (Б. Лепкий).
6. Діти мої! Я лишаю вас ще такими молодими та недосвідченими (Є. Ярошинська).
7. Через те сапання Матронка трохи припізнилася (М. Матіос).
8. Покинула мене мати сиротою на сім світі (Є. Ярошинська).
9. До сп’яніння дивопахощі вдихнуть би (А. Дущак) / / Вдихнуть би дивопахощі так, щоб сп’яніти.
10. Обирали братчики козака в г е т ь м а н и (Нар. пісня).
Завдання 8.
Робота з текстом. Прочитайте уривок із новели Івана НАГІРНЯКА. Пофантазуйте, як міг би розвиватися сюжет твору? Випишіть речення, між компонентами яких репрезентовано апозитивні, пояснювальні, приєднувальні семантико-синтаксичні відношення? Яку роль відіграють вони у змістовій структурі надфразної єдності?
На вузькій стежці
Варвара переступила поріг і заквапилась вузькою стежкою. Зліва торкалися плеча, шепталися між собою зелені листочки-батіжки кукурудзи на городі Санди, Штефанової жінки, а справа, від самої хати Матвія Бурлаки, бігли у видолинок, поміж молоденьких яблунь, кучеряві рядки картоплі. Досвідком не дощ – злива випала й тепер земля парувала під полуденим сонцем і все довкола буяло. І квітло.
– Божа благодать! – зронила Варвара й оторопіла – назустріч ішов Сафроній. Серце зойкнуло німим криком і заспішило з грудей у недалеку юність…
Завдання 9. Відкритий мікрофон. Опрацюйте словникові статті зі «Словника українських прийменників» (2007). Сформулюйте висновки, відповівши на запитання: 1) з кількома непрямими відмінками мовець може вживати той самий прийменник; 2) скільки типів семантико-синтаксичних відношень може виражати той самий прийменник як засіб оформлення прийменниково-іменникової синтаксеми; 3) чи можуть прийменники мати синоніми (С) та антоніми (А).
БЕЗ ДОПОМОГИ – втор.: з Р. в.: віднош. сп. дії: Найвідважніші злітали аж під покрівлю і без допомоги рук намагалися відкусити калача (П. Загребельний). С.: БЕЗ ПІДТРИМКИ. А.: ЗА ДОПОМОГОЮ/ ПІДТРИМКИ/ ПІДТРИМКОЮ.
БЛИЗЬКО – втор.: з Р. в.: а) віднош. місця: Підійшла мати зовсім близько до Володька (У. Самчук); б) віднош. часу: Близько третьої години ночі прибула дивізія (Ю. Яновський). С.: БЕЗПОСЕРЕДНЬО, БІЛЯ, КОЛО, НЕДАЛЕКО (ВІД), НЕПОДАЛІК (ВІД). А.: ДАЛЕКО ВІД/ДО, ГЕТЬ ВІД.
НА – перв.: 1) зі Зн. в.: а) віднош. місця: На галявину виходить Хо (М. Коцюбинський); б) віднош. мети: Ми ідем на штурм рядами молодими (В. Сосюра); в) віднош. причини: Все чиню по власній волі, бо на те я королівна (Леся Українка). С.: В/У, ДЛЯ, ТОЧНО НА. А.: ПІД. 2) з М. в.: а) віднош. місця: Жовтогаряча хустка на плечах (А. Головко); б) віднош. часу: Раз у бабусі Шелестихи я на тім тижні гостював (Л. Глібов); в) віднош. сп. дії: Дівчина на мигах покликала Муху до себе (П. Панч).
У(В, УВІ) – перв.: 1) з Р. в.: віднош. належності: Одна в мене потіха (М. Коцюбинський). 2) зі Зн. в.: а) віднош. місця: Перепровадь його в землю Київську (П. Загребельний); б) віднош. часу: В ніч нашого розтавання я все втрачаю (П. Загребельний); в) віднош. м. і ступ.: У Карпатах знайшли гриб-гігант вагою у 3 кг (Із часопису). 3) з М. в.: а) віднош. місця: Засяла зірка уві млі (П. Воронько); б) віднош. часу: Ув одному році родитися — це все одно, що поріднитися (Л. Яновська); в) віднош. сп. дії: Вона в безсилля піднесла руки до грудей (П. Загребельний); г) віднош. причини: Петровський в нестямі підніс свої старечі руки вгору (І. Багряний). С.: ПІД ЧАС (час), ЧЕРЕЗ (прич.).
Завдання 10.
Робота з текстом. Доберіть уривок тексту за своїм уподобанням і розберіть його за схемою та зразком нижче:
Схема розбору тексту
1. Визначте тип синтаксичної одиниці, пронумеруйте кожне речення.
2. Скільки формально простих і складних речень охоплює складне синтаксичне ціле (ССЦ)?
3. Яка мікротема об’єднує речення в ССЦ?
4. Схарактеризуйте композиційно-тематичне членування ССЦ: зачин (початок думки), основна частина (розвиток, виклад теми), кінцівка (підсумок).
5. Скільки семантичних компонентів репрезентує ССЦ? Виділіть їх і назвіть.
6. Сформулюйте висновок щодо відповідності формальної структури ССЦ щодо семантичних компонентів (симетрія/асиметрія).
7. З одного простого двоскладного речення випишіть словоформи (синтаксеми) та проаналізуйте їх.
8. Схарактеризуйте одне просте речення:
- двоскладне/односкладне;
- повне/неповне;
- поширене/непоширене;
- ускладнене/неускладнене.
9. Проаналізуйте складне елементарне речення (з двома умовно простими реченнями):
- із сурядним типом синтаксичного зв’язку;
- із підрядним типом синтаксичного зв’язку;
- із безсполучниковим типом синтаксичного зв’язку.
10. Схарактеризуйте багатокомпонентне складне речення (із трьома й більше умовно простими реченнями).
11. Сформулюйте висновок про ієрархію синтаксичних одиниць у сучасній українській мові.
Зразок розбору тексту
НА КОСІ
1. Далі вже нічого нема - самий простір, саме безмежжя.
2. Зализень суші - вузька коса, відділившись від степу, простяглася у відкрите море.
3. Крізь обрій, крізь небо пронизалася і далі пішла - не видно їй кінця.
4. Загубилася в імлах.
5. Коса довга, вузька, з вимоїнами...
6. Зараз вона суха, в сухих палаючих пісках, у колючій рослинності, у лементі птаства.
7. Безліч пташиних гнізд, яких ніхто не руйнує, океан повітря, не отруєного нічим, гармонія буття, де почуваєш себе тільки часткою чогось великого (Олесь Гончар).
Формальні особливості. Це складне синтаксичне ціле (ССЦ) є поєднанням сімох речень різної структури, що характеризуються відносною завершеністю мікротеми: коса. ССЦ прикметно композиційно-тематичним членуванням, яке полягає в можливості виокремити в ньому зачин (початок думки - 1 речення), середню частину (розвиток, виклад теми) і кінцівку (7 речення), що містить підсумок усього вислову (як змісту, так і синтаксичної структури).
Семантичні особливості цього тексту як експліцитні, так і приховані (імпліцитні), але їх легко виявити за детальнішого розгляду компонентів змісту та методу трансформації, а саме:
Далі нічого нема.
Далі самий простір.
Далі саме безмежжя.
Зализень суші – вузька коса.
Коса віддалилась від степу.
Коса простяглася в море.
Море відкрите.
Коса пронизалася крізь обрій.
Коса пронизалася крізь небо.
Коса пішла далі.
Не видно їй кінця.
Коса загубилася в імлах.
Коса довга.
Коса вузька.
Коса з вимоїнами.
Зараз коса суха.
Коса в пісках.
Піски сухі.
Піски палаючі.
Коса в рослинності.
Рослинність колюча.
Коса в лементі.
Птаство лементує.
Птахи мають гнізда.
Гнізд є безліч.
Гнізда ніхто не руйнує.
Океан повітря.
Повітря нічим не отруєне.
Гармонія буття.
Тут почуваєш себе часткою чогось великого.
ВИСНОВОК: 30 компонентів змісту об’єднано в 7 формальних речень.
Окрім змістового зв’язку, речення поєднуються у ССЦ за допомогою різних структурних засобів, зокрема:
1) лексичних (повтори окремих слів, уживання особових і вказівних займенників тощо): у 2-му реченні – коса, 3-му реченні – їй, 5-му реченні – коса, 6-му реченні – вона;
2) морфологічних (співвідношення видо-часових і способових форм головних членів) – дійсного способу: теперішній (недок. вид) ↔ минулий час (док. вид);
3) синтаксичних: паралелізм структури речення, напр.: односкладні синтаксичні побудови як головні предикативні одиниці у складнопідрядних реченнях (Безліч пташиних гнізд, яких... Гармонія буття, де...);
4) ритмомелодійна оформленість – паузи між окремими реченнями відчутно коротші від пауз, що відокремлюють ССЦ одне від одного.
ВИСНОВОК: Структура цього ССЦ – ланцюжкова: 1-ше речення – в інформативно-змістовому плані найбільш самостійне. 2–7 речення – почергово розгортають думку, доповнюють авторський виклад.
Завдання 10.
Творча робота. Висловіть та обґрунтуйте свою думку як есе на тему:
«Натурально і самою природою так уже людині призначено – у змаганні за щастя і кращу долю, у цій хвилині, переступаючи поріг в незнане майбуття, в новий рік, вірити і сподіватися на краще майбутнє, хоронячи гірше минуле» (І. Багряний).
Чи можна вести мову про майбутнє, не згадуючи минулого?
Запитання і завдання для самоконтролю та поточного контролю знань
1. Які синтаксичні одиниці є конструкціями?
2. Що таке синтаксичний зв’язок?
3. Чим різняться синтаксичні зв’язки у словосполученні та реченні?
4. За якими моделями поєднуються синтаксеми в словосполученні? Наведіть приклади.
5. Якими типами синтаксичних зв’язків поєднуються компоненти в простих елементарних реченнях? Наведіть приклади.
6. Схарактеризуйте типи синтаксичних зв’язків на рівні складних елементарних речень. Наведіть приклади.
7. Проаналізуйте типи синтаксичних зв’язків у простих неелементарних реченнях? Наведіть приклади.
8. Узагальніть засоби вираження синтаксичних зв’язків.
9. Яка диференційна ознака лежить в основі розмежування типів синтаксичних зв’язків?
10. Дайте визначення предикативному зв’язку. Коротко схарактеризуйте його. Наведіть приклади.
11. Визначте особливості підрядного зв’язку. Наведіть приклади.
12. Які чинники зумовили виокремлення детермінантного зв’язку? Коротко схарактеризуйте його. Наведіть приклади.
13. У чому суть опосередкованого зв’язку?
14. Чому в сурядному зв’язку немає категорії залежностей?
15. Визначте поняття «семантико-синтаксичні відношення». Схарактеризуйте вияви семантико-синтаксичних відношень на рівні семантично простого елементарного речення.
