Ф_Практичний кейс: Типи синтаксичного зв’язку й семантико-синтаксичних відношень у словосполученні
Синтаксичний зв’язок є найважливішим чинником у визначенні об’єкта словосполучення (Каленик Шульжук).
Тема 5
ТИПИ СИНТАКСИЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ Й
СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНИХ ВІДНОШЕНЬ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ
Мета: обговорити актуальну проблему щодо типів формально-синтаксичного зв’язку в словосполученні; поглибити знання студентів про специфіку й вияви підрядного прислівного зв’язку та семантико-синтаксичних відношень на рівні словосполучення; висвітлити диференційні ознаки узгодження, кореляції, керування, власне- та відмінкового прилягання; розрізняти типи зв’язків між компонентами елементарних і неелементарних словосполучень; добирати синонімічні словосполучення з різними видами зв’язку.
План
1. Проблема підрядного й сурядного зв’язків у словосполученні.
2. Поняття підрядного зв’язку в сучасному українському мовознавстві (загальна характеристика).
2. Основні вияви підрядного прислівного зв’язку на рівні словосполучення.
2. Узгодження: широке та вузьке витлумачення, специфічні риси й підтипи (повне та неповне узгодження (власне граматичне, умовно-граматичне, смислове, асоціативно-граматичне)).
3. Кореляція як вияв підрядного прислівного зв’язку між компонентами словосполучення (повна й неповна кореляція).
4. Керування та його підтипи (сильне / слабке, прийменникове / безприйменникове (посереднє / безпосереднє), одиничне / подвійне, варіативне / неваріативне).
5. Власне прилягання та відмінкове прилягання в словосполученні: визначення, критерії розмежування, специфічні ознаки й морфологічні засоби вираження.
6. Синтаксичні функції відмінкових та прийменниково-відмінкових форм у підрядних словосполученнях.
7. Вияви семантико-синтаксичних відношень на рівні словосполучення.
К л ю ч о в і п о н я т т я : синтаксичний зв’язок, семантико-синтаксичні відношення, словосполучення, підрядний прислівний зв’язок, вияви підрядного зв’язку, узгодження, кореляція, керування, власне прилягання, відмінкове прилягання, синтаксичні функції.
П р а к т и ч н і з а в д а н н я д о т е м и № 5
Завдання 1.
Історичний паспорт терміна. Об’єднайтеся в групи й уважно прочитайте інформацію про історію формування термінів на позначення форм синтаксичного зв’язку в словосполученні за джерелами другої пол. ХІХ – початку ХХ ст. Що ви можете сказати про внутрішню форму термінопонять? Наскільки вона прозора? Які теоретичні відомості спричинили у вас подив? Як презентований матеріал можна використати на лекціях/ практичних заняттях із синтаксису?
1. З другої половини ХІХ ст. граматисти використовують терміни для означення способів формально-синтаксичного зв’язку, запозичені з російської мови – согласованїє словъ (І. Могильницький, Й. Левицький, М. Осадца та ін.), створюють номінації, близькі до українськомовної основи: сгода/згода (Дячан, С. Смаль-Стоцький, О. Огоновський, В. Сімович, О. Синявський та ін.).
Варіанти, запропоновані в 20-х рр. ХХ ст.:
погоджування, згоджування, узгодження.
2. Схожу тенденцію спостерігаємо з терміном керування від рос. управление. Й. Левицький уперше подає визначення оуправленїє словъ; керування (М. Наконечний). Інший варіант для позначення керування – залежність, або підрядність (Горецький) не закріпився в українському синтаксисі.
3. Для форми підрядного зв’язку прилягання одразу вводять термін, який набув нормативності в сучасній українській граматиці. Тенденція до калькування зберігається: термін прилягання від рос. примыкание.
4. Сучасний синтаксис не послуговується жодним із утворених термінів на позначення форм синтаксичного зв’язку протягом ХІХ – початку ХХ ст. Загалом прозорі терміни узгодження, керування, прилягання, перенесені із загальнонародної лексики, були поширені в мовознавчих працях з 30-х рр. ХХ ст.
5. Поява термінів на позначення різновидів узгодження – повне / неповне (Кудрицький), а також керування – безпосереднє / посереднє (О. Синявський, Ю. Шерех), сильне / слабке (Курс 1951) або більш тісне / менш тісне (Л. Булаховський), засвідчує про прагнення мовознавців деталізувати поняття форм підрядного зв’язку.
Завдання 2.
Діалог цитат. Прокоментуйте цитати, дібрані з наукових джерел кінця ХХ – початку ХХІ ст., про особливості синтаксичного зв’язку та семантико-синтаксичних відношень між компонентами словосполучення в сучасній українській мові. Актуалізуйте визначення виявів підрядного зв’язку та семантико-синтаксичних відношень у словосполученні, наведіть приклади до поданих класифікацій.
Синтагматика – один із двох системних аспектів у вивченні мови, який розглядає відношення між послідовно розташованими одиницями за їхнього безпосереднього поєднання в реальному потоці мовлення або в тексті, тобто сполучуваність мовних одиниць; протиставляється парадигматиці (І. Р. Вихованець).
Си́нтаксис синтагмати́чний – розділ синтаксису, що вивчає синтаксичну валентність слова, способи її реалізації і виражені нею відношення; установлює закономірності лінійної сполучуваності словоформ (А. П. Загнітко).
Форма зв’язку в підрядному словосполученні становить класифікаційну ознаку, згідно з якою в сучасному синтаксисі вживають такі терміни: словосполучення з узгодженням, словосполучення з керуванням, словосполучення з приляганням (П. С. Дудик).
«Ті словосполучення, основні члени яких пов’язуються різними типами підрядного зв’язку (узгодження, керування, прилягання, сполучниково-підрядного зв’язку), звуться підрядними» [Сучасна українська літературна мова : синтаксис / за заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодіда).
Підрядні словосполучення – «це словосполучення у яких реалізуються всі форми підрядного зв’язку: узгодження, керування і прилягання, у цих словосполученнях виділяють головний і залежний компоненти» (К. Ф. Шульжук).
«У словосполученні реалізується підрядний прислівний синтаксичний зв’язок. Йому притаманні такі синтаксичні форми: узгодження, кореляція, керування та прилягання» (А. П. Загнітко, Г. Миронова).
«За характером смислових відношень між компонентами словосполучення поділяються на: 1) атрибутивні, 2) об’єктні, 3) суб’єктні, 4) обставинні, 5) комплетивні, 6) апозитивні» (А. П. Загнітко, Г. Миронова).
Підрядні словосполучення – «це такі словосполучення, в яких один елемент постає як домінувальний, другий підпорядкований йому, постає як залежний компонент. /…/ У таких словосполученнях наявне поширення одного слова іншими. Ряд членів, пов’язаних підрядним зв’язком, не може бути продовженим, він граматично завершений» (А. П. Загнітко).
Завдання 3.
Мозковий штурм. Окресліть коло актуальних проблем у теорії синтаксичного зв’язку на рівні словосполучення в таких координатах: І) підрядний – сурядний зв’язок; ІІ) власне прилягання – сильне керування в словосполученнях Vf Inf; ІІІ) тяжіння. Які саме формально-синтаксичні зв’язки, на вашу думку, необхідно кваліфікувати як «словосполученнєвотвірні» (термін А. П. Загнітка)?
І. «Tі словосполучення, які будуються за допомогою різних типів сурядного зв’язку (єднального, протиставного, розділового), звуться сурядними» [Сучасна українська літературна мова : синтаксис / за заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодіда].
Сурядні словосполучення – «це словосполучення у яких однофункціональні компоненти поєднуються сурядним зв’язком за допомогою єднальних, зіставно-протиставних, розділових сполучників» [Шульжук К. Ф.].
Сурядні словосполучення – «це словосполучення, елементи яких є рівноправними та однорідними, одне слово не може осмислюватися як ознака іншого і тому не допускає «граматичного» питання до цього іншого слова. Поєднані елементи можна поміняти місцями […]. Смисл словосполучення суттєво не змінюється […]. Ряд сурядних елементів може бути продовженим, він граматично відкритий [Загнітко А. П.].
Сурядні словосполучення створюються паратаксичним (координаційним, узгодженням) зв’язком одиниць, які рівноправні і виконують у реченні ту саму синтаксичну функцію. Слова в сурядних словосполученнях можуть бути поєднані відкритим (яблуні й груші, і сливи, і вишні…) та закритим зв’язком (не горе, а радість) [Дудик П. С., Прокопчук Л. В.].
ІІ. «Приляганням називають такий тип підрядного зв’язку, при якому залежним членом є граматично незмінне слово: говорити красиво, запропонувати сісти, дуже гарно. Роль стрижневого компонента в таких словосполученнях виконують слова різних частин мови, але найтиповішими є дієслова. Залежні компоненти представлені досить обмеженим класом слів: 1) прислівниками: дискутувати культурно, повернути вбік, безмежно відомий, дуже тихий, Київ восени, праця вручну, абсолютно правильно; 2) дієприслівниками: говорити сміючись, їхати запізнюючись, іти співаючи, бігти підстрибуючи; 3) інфінітивом: йти відповідати, примусити говорити, схильний перебільшувати, радий сказати (виокремлення наше. – О. К.) [Дудик П. С., Прокопчук Л. В.].
«Інфінітив синтаксично набуває валентних ознак іменника як найважливішої граматичної категорії іменника. Проте він може займати позиції тільки центральних відмінків: називного частіше і знахідного – рідше, пор.: Малювати – мрія онуки; Онука любить малювати». Тому інфінітив-субстантив функціонує в центральних позиціях підмета і сильнокерованого придієслівного другорядного члена речення [Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія [автори: І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Загнітко, С. О. Соколова].
ІІІ. П. С. Дудик, Л. В. Прокопчук, Н. В. Кобченко, Л. М. Томусяк, солідаризуючись із Л. А. Булаховським, визначають специфічний тип синтаксичного зв’язку – тяжіння, що простежується у т. зв. граматичних трійках – трикомпонентних сполученнях слів, напр.: Студенти повернулися з канікул бадьорими: студенти повернулися та повернулися бадьорими. Словосполучення повернулися бадьорими в такому разі репрезентовано дієсловом, що означає рух або стан, та узгоджуваним із ним у числі (а в однині – і в роді) підпорядкованим прикметником (дієприкметником, порядковим числівником або прикметниковими формами займенника). Зв’язок між компонентами словосполучення подвійний, двобічний. До якого типу звʼязку, на Вашу думку, належать такі сполуки слів – підрядного чи предикативного? Відповідь обґрунтуйте.
Завдання 4.
Робота з текстами. Випишіть із текстів по 2 словосполучення, між компонентами якого встановлюються різнотипні семантико-синтаксичні відношення (ССВ) – суб’єктні, об’єктні, доповнювальні, атрибутивні, апозитивні, адвербіальні, контаміновані. Визначте тип підрядного прислівного зв’язку.
Зразок: чистота (яка? чого?) поведінки – контаміновані (атрибутивно-об’єктні) ССВ, відмінкове прилягання; мовної (яка?) поведінки – атрибутивні ССВ, узгодження.
І. Чистоту мовної поведінки, етикету можна порівняти з пшеничним ланом. Хто не пам’ятає, з якою ретельністю виполювали на присадибних ділянках не тільки бур’яни, але й «найближчих родичів». Однієї весняної днини, коли на кінці садиби закущила, піднялася в ріст пшениця, мама сказали: «Ходімо, доки не пізно, прополемо її». І яке було здивування, коли разом з волошками ненька висмикувала високе, що йшло поверх пшениці, поросля жита. «Навіщо його виривати, адже це теж хліб?» – «Воно, звичайно, так, – одказала ненька, – але через рік-другий його розведеться стільки, що то вже буде не пшениця, а різносій». Від невміння чи од байдужості наш мовний етикет, на жаль, таки добряче засмітився всіляким різносієм... (В. Скуратівський).
II. Весна була рання, дружна. Сніг запав, зарябив чорними латками таловин. По низах і шляхах стояли великі сині калюжі. Вдень відбивалися в них сліпучо-білі хмари, а вночі – променясті зорі і тонкий серп щербатого місяця. Вогкий вітер з’їдав сніг, але на ранок підмерзали шляхи, блискуча вода в коліях бралася блисняковою плівкою, а блакитнувата паморозь вкривала, наче сіллю, горбасту землю.
Дико і дзвінко лунали тоді крики ранньої іриці.
Грузькою глинястою дорогою, обсадженою плакучими берізками, раз у раз тяглися валки – всі на захід, до місяця. А місяць хилився все нижче, золотавився, тьмянішав.
Наче рідко нанизані чотки, чорніли журавлі в лускатих хмаринках. Гортанний крик їх долітав до землі бентежним покликом. Здавалося, ніби чути, як свистить вітер у потужних крилах, як ріжуть груди холодне повітря. Темний, одвічний інстинкт гнав їх з пекучого півдня на болотисті низовини, де щороку вили вони свої кубла (З. Тулуб).
Завдання 5. Вичленуйте з афоризму одиниці-конструкції з прислівними й неприслівними зв’язками. У синтаксичних словосполученнях установіть тип підрядного граматичного зв’язку й засоби його реалізації (семантичні та граматичні).
Багато митці-письменники допомагали кожному народові розвинути його мову і тим високо підносили його угору серед інших народів, бо найбільше усього славиться і шанується поміж людьми той народ, у якого його мова широко розвинута і збагачена творами великого письменства (Панас Мирний).
Завдання 6.
Робота із соціальними мережами та друкованими текстами. Прочитайте два тексти про Тараса Шевченка. Чому не лише письменники, але й користувачі соцмереж нині активно згадують його творчість, адаптуючи зміст до наших непростих часів? Випишіть з тексту словосполучення, утворені способом узгодження (повного/неповного) та кореляції (повної/неповної) у «вузькому» потрактуванні. У чому суть механізму узгодження як типу підрядного зв’язку в «широкому розумінні»? Установіть відмінність між узгодженням та кореляцією (усно).
І. Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять безсмертя.
Він був поетом, якого ми до того не мали: поетом для всіх, поетом народним, поетом гноблених, але не скорених. Народжений матір’ю-кріпачкою і сам кріпак, він став борцем титанічної сили. Його боялися царі. Його жахались і смертельно ненавиділи кріпосники. Коли можновладні самодержавні кати ввігнали криваві свої пазурі в молоду клекотливу душу Шевченкову, коли перед ним лягла несходима ніч муштри й солдатчини, мабуть, ті вінценосні кати вважали, що відправили його в таку безвість, звідки не буде йому вороття.
А він повернувся.
Вогненною піснею, віщим незборканим словом повернувся поет до рідної своєї України.
Відкрите серце народного співця щедро ввібрало в себе могутній волелюбний дух українського народу. У тій невеликій книжці, що ім’я їй «Кобзар», клекоче ціле море горя народного, у ній – невольницький поклик до помсти й порив до свободи, мудрий роздум гуманіста і ніжна, чарівна краса української пісні (За О. Гончаром).
ІІ. БАЛАДА ПРО ЧОЛОВІКА
Ніхто достоту не бачив цього дивного чоловіка з добрими очима і щедрими на ласку руками. У нього була одна правда. Та вона була занадто велика. Він виношував її у своєму нутрі, ніби матір – дитину… У нього була любов. І в цьому було щось, віддалено подібне до щастя. Коли він ішов, у його слідах проростали плакучі верби, ніби святі ікони з ликом покинутої Вітчизни. І стільки було в ньому несамовитої туги й спокути, cтільки журливих пісень лилося зі смертельно хворого серця…
Якби його взнали – то нізащо не спромоглися б забути. Але цього чоловіка ніколи не хвилювало все це. Самотніми вечорами він мріяв про хатинку на дніпровській кручі, про кохану дружину і двійко дітей – замурзаних, карооких. У нього була історія. Вона перетворила його на мученика. У нього було Євангеліє. Воно зробило з нього пророка (За У. Галич; з відкритих джерел Інтернету).
Завдання 7.
Робота в групах. З-поміж субстантивних (іменникових) словосполучень вичленуйте конструкції зі способом зв’язку узгодження та схарактеризуйте його особливості: власне граматичне, смислове, умовно-граматичне, асоціативно-граматичне.
Перша група. 1. Ностальгійне «кру-кру» 2. Такий сплюха. 3. Вродлива пані. 4. У горах Карпатах. 5. Дівчина-весна. 6. Гурт «Океан Ельзи». 7. Шотландське віскі. 8. Салямі із сиром. 9. Смачна броколі. 10. Зелена Буковина. 11. Найдовша Міссісіпі. 12. Сотні часописів. 13. Рукав реглан. 14. Потяг «Чернівці-Львів». 15. Будинок на бульварі. 16. Пам’ятник Ользі Кобилянській. 17. Літак «Мрія». 18. Цвіт яблуні. 19. Газета «Молодий буковинець». 20. Село Клішківці. 21. Шипшина у цвіту. 22. Спалахи на Сонці. 23. Із променями сонця. 24. Протуберанці сонця. 25. Неземні прибульці. 26. Знайомий брата. 27. Миколова шапка. 28. Її конспект. 29. Ректорат ЗВО. 30. Колір електри́к.
Друга група. 1. У теплому светрі. 2. Приїзд із Варшави. 3. На п’ятому поверсі. 4. З кількома учнями. 5. Велике базікало. 6. Чорне/-а хмарище. 7. Потужний торнадо. 8. Ваша протеже. 9. Бажання подорожувати. 10. Сумка сестри. 11. Витяг із наказу. 12. Несподіванка для присутніх. 13. Марокканський салат із квасолею. 14. Промисловий Іллінойс. 15. Cердешний сирота. 16. Солодке манго. 17. Поважна пані. 18. Веніціанський/-а бієнале. 19. Молодий рефері. 20. Гарне панно. 21. Студентка Бялик. 22. Абітурієнт Максименко. 23. Річка Роставиця. 24. Агенти змін. 25. Ваза з лози. 26. З усіма охочими. 27. Понад величними Татрами. 28. Юна леді. 29. Із самого Харкова. 30. Солона івасі.
Завдання 8. Схарактеризуйте словосполучення, утворені способом керування. Визначте його вияви (сильне, напівсильне, слабке; варіативне/неваріативне; безпосереднє/посереднє; подвійне/подиноке; вербальне, субстантивне, нумеральне, прономінальне, ад’єктивне, адвербіальне).
Любов до слова, закінчити університет, відкриття музею, дозвіл на виїзд, право займатися, туга за втраченим, готуватися до від’їзду, пливти течією, вимогливий до себе, не відвідати друга, обличчя юнака, підхід до проблеми, повернутися в село, виступ експромтом, працювати без відпочинку, говорити з почуттям, розмірковувати над задачею, прийти в справах, говорити без кінця, правила поведінки, голка без нитки, капелюшок із соломки, вишивати шовком, житія без проблем, говорити без пауз, чистіший від сльози, братися до роботи, предмет дослідження, недалеко від центру, ставитися з відповідальністю, завжди з нами, навчати мудрості, вишивати гладдю.
Завдання 9.
Робота з інтернет-ресурсами та та друкованими лексикографічними працями. Ознайомтеся з двома науковими джерелами: 1) Колібаба Л. М., Фурса В. М. Словник дієслівного керування. К. : Либідь, 2016. 653, [3] с.; 2) статтею Анни Габай «Теоретичнi засади та принципи укладання Словника граматичного керування прикметникiв» за покликанням: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42846/05-Gabay.pdf?sequence=1. За наведеними в них зразками словникових статей укладіть свій фрагмент лексикографічної праці «Словник граматичного керування дієслова (або прикметника, іменника, прислівника (категорії стану))» на основі прочитаного тексту будь-якого функційного стилю сучасної української мови або фольклорних текстів.
Завдання 10. Прочитайте приклади, дібрані з паралельних українськомовних перекладів. Установіть специфіку речень, складниками яких є словосполучення, що різняться морфологічними формами вираження залежних компонентів. Подумайте, чому такі репрезентації називають «синтаксичним уподібненням компонентів», «абсолютними синонімами», «модифікаційними корелятами».
Тим часом, як вона, вмиваючись слізьми, готувала сніданок (М. Садовський) // Тим часом, як вона, вмиваючись сльозами, готувала… (А. Ніковський); Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів… (Ст. Віль) // Двоє козаків виїхало… (М. Садовський); …говорив один серед натовпу (А. Харченко) // …говорив один з натовпу (А. Хуторян); Ті повинні були зробити: нарубати дрова, полити на грінки супу, намолоти кави (В. Підмогильний) //...нарубати дров, засипати суп, змолоти каву (Р. Терещенко); Та я й забула, ану, приміряю очіпка (А. Харченко) // …приміряю очіпок (А. Хуторян); Король, наділений левиним серцем, був зразком лицаря (І. Давиденко) // Король, наділений левовим серцем, був зразком лицаря (Ю. Лісняк); Мати запалила свічки вогнем від лампади (А. Хуторян) // …підпалила свічки вогнем з лампадки (А. Ніковський).
Завдання 11.
Робота із соціальними мережами. Прочитайте текст із мережі «Фейсбук». Чи правильно ви вживаєте наведені словосполучення та сполучення слів? Випишіть приклади ненормативних словосполучень із друкованих або електронних ЗМІ, наведіть літературні відповідники, поясніть причини граматично-стилістичних неоковирностей.
Кажуть і пишуть: вибачте нас, згідно плану, хворий ангіною і под. Такі утворення – наслідок впливу граматичної системи російської мови. Отже, тут порушено характерні для нашої мови правила керування (синтаксичний зв’язок, який вимагає, щоб залежне слово було у відповідному відмінку). Ці вислови варто виправити так: вибачте (пробачте) нам, згідно з планом, хворий на ангіну.
Наші засоби масової інформації захоплюються калькованими з російської зворотами залишати когось у спокої (хоч є оригінальний український фразеологізм давати спокій), ставити у відомість (доводити до відома), від нічого робити (знічев’я), моє діло сторона (моя хата скраю), кидатися в очі (впадати в очі), давати добро (давати згоду, схвалювати, підтримувати, погоджуватися).
Завдання 12.
Творча робота. Прочитайте уривок із повісті Міли ІВАНЦОВОЇ «Новорічний сюрприз». Продовжте текст. Для цього оберіть книгу, що цікава для вас і вашого друга / подруги. Напишіть один одному / одна одній короткий відгук про прочитане для обміну думок у соціальній мережі чи в блозі. Визначте тип мовлення у вашому дописі? Зачитайте відгуки по черзі як діалог, поставте до співрозмовника / співрозмовниці питання, послухайте відповіді. Звертайте увагу на нормативність ужитих вами конструкцій.
Усіх нас познайомив інтернет. А інакше як ще могли б перетнутись і спілкуватися ледь не щоденно люди з різних міст, країн і континентів? Одні поєднували ці віртуальні прогулянки з роботою чи навчанням, інші примудрилися відводити душу в задзеркаллі з дому, і, бувало, різниця в часі складала половину доби. Особливим було те, що ці люди мали творчу іскру й прижилися на затишному сайті, де розміщували свої вірші чи прозу, читали чужі твори і спілкувалися, залишаючи один одному / одна одній відгуки про прочитане.
