СО_Лекція 5. Міжнародні та всеукраїнські конкурси з української мови й літератури як засоби зацікавлення учнівської молоді навчальними предметами

Хто думає як переможець, рано чи пізно перемагає (Річард Бах).

З м і с т о в и й м о д у л ь 2

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ 5–11 КЛАСІВ ЗЗСО

Лекція № 5

Т е м а: МІЖНАРОДНІ ТА ВСЕУКРАЇНСЬКІ КОНКУРСИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й ЛІТЕРАТУРИ ЯК ЗАСОБИ ПІДВИЩЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕННЯ
УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ НАВЧАЛЬНИМИ ПРЕДМЕТАМИ

П л а н

1. Поняття «мовно-літературний конкурс» у проєкції на особистісно-орієнтований підхід до навчально-виховного процесу.
2. Нормативні документи про Міжнародні та Всеукраїнські мовні та мовно-літературні конкурси.
3. Навчально-методичні рекомендації щодо виконання завдань з української мови та літератури під час Міжнародного конкурсу української мови імені Петра Яцика.
4. Навчально-методичні рекомендації щодо організації та проведення Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка й Усеукраїнського конкурсу есе учнівської та студентської молоді «Мій Шевченко».

Мета: з’ясувати визначальні характеристики й особливості взаємодії ключових підходів (особистісно орієнтованого, діяльнісного і компетентнісного) до навчання української мови та літератури; уміти працювати з нормативно-правовою та інструктивною базою організації і проведення мовно-літературних конкурсів; ознайомитися з принципами складання конкурсних завдань, їх змістовим наповненням; з’ясувати критерії оцінювання завдань.

Ключові поняття: мовно-літературна галузь, система позашкілля, особистісно-орієнтований підхід навчання, творча особистість учня/учениці, нормативно-правова база, дія, діяльність, цінності, мотивація, суб’єктний досвід, готовність, здатність, конкурсні завдання, есей, критерії оцінювання.

Навчальний

Про що б ви не мріяли – робіть.
Бо в зухвалості є геній, сила і магія.

Йоганн Вольфганг фон Гете

1. Поняття «мовно-літературний конкурс» у проєкції на особистісно-орієнтований підхід
до навчально-виховного процесу

Підхід до навчання – це загальна концептуальна позиція, що визначає системну організацію й самоорганізацію освітнього процесу, домінувальну ознаку, роль, статус та особливості взаємодії всіх компонентів його відповідно до конкретних навчальних і виховних цілей.

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти [http://www.mon.gov.ua/ua/oftenrequested/state-standards/] виокремлено три підходи:

особистісно орієнтований;
діяльнісний;
компетентнісний.

Прокоментуйте інформацію, представлену в Таблиці 1.

pidhody do navchannja 1

З’ясуймо, на яких же методологічних засадах ґрунтується особистісно орієнтоване навчання.

Найважливіші компоненти особистісно орієнтоване навчання:

усвідомлення особистості учня як суб'єкта пізнавальної й предметної діяльності;
забезпечення кожному учневі (з огляду на його здібності, нахили, інтереси, ціннісні орієнтації та суб'єктивний досвід) можливостей реалізувати себе в різних видах діяльності;
зміст освіти, її засоби й методи організовуються так, щоб учень міг вибирати предметний матеріал, його вид і форму;
освіченість як сукупність знань, умінь, індивідуальних здібностей є найважливішим засобом становлення духовних та інтелектуальних характеристик учня і має бути основною метою сучасної освіти;
освіченість формує індивідуальне сприйняття світу, можливості творчого вдосконалення його, широке використання суб'єктного досвіду в інтерпретації й оцінюванні фактів, явищ, подій навколишньої дійсності на основі особистісно значущих цінностей і внутрішніх настанов;
найважливішими чинниками особистісно орієнтованого навчального процесу є ті, що розвивають індивідуальність учня, створюють умови для його саморозвитку й самовираження;
особистісно орієнтоване навчання будується на принципі варіативності.

Особливістю особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу, за висновками дидактиків, є те, що він «супроводжується й характеризується внутрішніми особистісними змінами учня, розвитком його».

Прокоментуйте інформацію, представлену в Таблиці 2.

pidhody do navchannja 1

Організацію, проведення Міжнародних і Всеукраїнських конкурсів з української мови та літератури варто розглянути в
морально-естетичному та культурологічному аспектах.

Моральний аспект удосконалення знань, умінь і навичок з української мови (як рідної, державної або іноземної) та української літератури передбачає виформування національної свідомості учнів/учениць. Величезна роль цих шкільних предметів у національно-патріотичному, моральному вихованні. Здобувачі середньої освіти повинні усвідомити, що для патріота дорогі всі надбання України: матеріальні й духовні, природні і соціальні, історичні та сучасні. Серед цих скарбів – українські мова та література – це нетлінне знаряддя духовної культури, адже через відбиті в слові й тексті поняття й образи українці демонструють світові все життя народу, що ним мислить і говорить.

Моральний аспект вивчення української мови й літератури тісно пов’язаний із естетичним, оскільки вони посідають провідне місце в естетичному вихованні учнів/учениць, переконують їх у багатстві та красі її виражальних засобів, навчають мислити й висловлюватися не тільки правильно, але й гарно, доречно. Розрізняють мислення наукове, художнє та змішане, тобто науково-художнє або художньо-наукове. Кожний різновид мислення реалізується в мові, у її стилях, а також у різножанровій літературі.

Культурологічний аспект у навчанні дисциплін мовно-літературного циклу передбачає тісний її зв’язок із національною та загальнолюдською культурою, адже знання вони забезпечують доступ до джерел української і світової культури. Тому до кола обов’язків учителя-словесника входить навчити школярів виразно читати, грамотно писати власне висловлювання, гарно спілкуватися, бути чемним і вихованим під час спілкування, володіти усним і писемним мовленням у всіх його формах, типах і стилях. Учитель покликаний навчити спілкування, що відповідало б нормам літературної мови і мовної етики. 04.09.2024 2

2. Нормативні документи про Міжнародні та Всеукраїнські мовні та мовно-літературні конкурси

За визначенням Вікіпедії:

Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра́ Яцика – конкурс, який має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українського народу.

З ІСТОРІЇ КОНКУРСУ

I-й Міжнародний конкурс з української мови стартував 24 травня 2000. З нагоди початку конкурсу Петро Яцик сказав, що «завдяки конкурсові серед українців в Україні та за її межами відізвалися українська гідність і самоповага», що «конкурс вочевидь показав, що молоді сили України знають і поважають свою мову і що ми ростемо і мужніємо як нація». Ці слова повною мірою відображають неоціненне значення мовного змагання.
Перший конкурс мав назву Міжнародний дитячий конкурс знавців української мови. Наказ міністра освіти і науки України В. Кременя про його проведення за № 345 з’явився 24 липня 2000 року. У ньому зазначалося, що конкурс проводитиметься «на відзначення десятої річниці незалежності України та з метою піднесення престижу української мови незалежної України, активного і цілеспрямованого вивчення української мови з перших шкільних років». Конкурс фінішував у 2001 році, проголошеному ЮНЕСКО роком Європейських мов.

2001– II-й Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика відкрили 9 листопада в с. Верхнє Синєвидне Сколівського району на Львівщині. За рішенням ліги українських меценатів, конкурсу було присвоєно ім’я ПЕТРА ЯЦИКА, а його дочка Надія стала почесним головою конкурсу.
Другий конкурс мав назву «Другий міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика». Ім’я Петра Яцика було присвоєно цьому унікальному мовному змаганню з «метою вшанування пам’яті ініціатора і мецената конкурсу» згідно з наказом міністерства освіти і науки України від 27 листопада 2001 року. Конкурс був активно підтриманий українською діаспорою, яка у цій акції побачила реальну можливість втілити давню мрію всіх українців – аби Україна нарешті заговорила українською. Якщо у першому конкурсі до Петра Яцика долучилося понад 100 жертводавців з-за кордону і кілька вітчизняних підприємств, то кількість меценатів другого конкурсу перевищила вже 210.

2002 – ІII Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика стартував 9 листопада в селі Колодяжному на Волині, де народилася Леся Українка. Третій конкурс став наймасовішим і найпопулярнішим з усіх трьох. Він розпочався 9 листопада 2002 року на батьківщині видатної української письменниці Лесі Українки на Волині. Цього дня свята рідної мови пройшли по всіх містах і селах України і перший етап конкурсу було проведено практично у кожній школі держави. Прикметно, що до навчальних закладів Міністерства освіти і науки України приєдналися навчальні заклади інших міністерств – охорони здоров’я, транспорту, Служби безпеки України, внутрішніх справ України.

2003 – ІV Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика офіційно стартував 9 листопада в с. Верхнє Синєвидне Сколівського району на Львівщині, на батьківщині засновника конкурсу та великого Івана Франка.

Цей мовний марафон був профінансований, як і попередні, Освітньою фундацією Петра Яцика (Канада, президент Надя Яцик), до якої долучилися численні жертводавці з-за кордону та з України. Ось, зокрема, лише деякі цифри: Станлі Пітерсон (Богдан Патик, Канада) дав на премії вже втретє 55 000$, АБ «Експрес-Банк» (Україна) – 5 718$, АТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (Україна) – 4989$, Союз українок Австралії – 3 343$, Маріян Коць (Лексінґтон, США) – 2654$, Фундація ім.Івана Багряного (Арлінґтон Гайтс, США) – 1 380$, Леся Ткач (Австралія) – 1 330$, Марія і Михайло Гояни (Австралія) – 780$ тощо. Спонсорами конкурсу стали й видавці. Десятки видавництв подарували свої книжки для призерів і переможців на всіх етапах – «Смолоскип», «Просвіта», «Махаон-Україна», «Школа», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Вища школа», «Українська енциклопедія ім.М.Бажана», «Факт», «Наукова думка», «Обереги» та інші. Подарували сотні книжок Фундація ім.І.Багряного (США) та Родинна фундація Марії та Михайла Гоянів з Австралії «Українську книжку – українським дітям».

2004 – V Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика стартував у Запоріжжі. Початок п’ятого конкурсу був тривожним, бо припав на період після першого туру виборів Президента України. Традиційне його відкриття у День української мови 9 листопада було відмінено і перенесено на 25 листопада. Проте влада все ж таки не відмінила конкурс, і його відкриття у Запоріжжі відбулося саме в той час, коли на Майдані вже стояли тисячі людей під помаранчевими прапорами. Закінчувався ж п’ятий мовний марафон вже у новій державі на чолі з Президентом Віктором Ющенком.

2005 – VI Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика. Шостий конкурс продовжив патріотичну традицію. Збільшилась кількість учасників-студентів, учасників з української діаспори, зокрема з Латвії, Польщі, Грузії. Потужною течією влився у ряди меценатів товариство «Оболонь». Усе засвідчило гідне продовження конкурсу як невід’ємної частини суспільного, культурного й духовного життя української нації.

2006 – VII Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика відкрився 9 листопада 2006 року в Чернігові. Він мав певні особливості. Уперше мовний марафон проходив без участі Освітньої фундації Петра Яцика (Торонто), якою керує Надія Яцик. Очолювана нею фундація зняла з себе відповідальність за проведення мовного конкурсу, бо, на її переконання, «не може українська діаспора врятувати українську мову в Україні». На її думку, це може зробити тільки уряд України. Одним із натхненників конкурсу є виконавчий директор Ліги українських меценатів, відомий письменник і громадський діяч Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ.

2007 – VIIІ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика розпочався на Кіровоградщині традиційним Всеукраїнським Радіодиктантом національної єдності, який щороку проводить Національна радіокомпанія України. Того ж дня з’явився Указ Президента В. Ющенка «Про Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика», у якому конкурс було означено як «щорічний загальнонаціональний захід для підвищення рівня знань з української мови, виховання у молодого покоління любові до мови свого народу, забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя». В Указі також ішлося про щорічне виділення бюджетних коштів для організації та проведення конкурсу. 28 листопада 2007 року був виданий другий Указ Президента «Про деякі заходи щодо піднесення ролі української мови», де, зокрема, в п. 1 зазначено: «Заснувати, починаючи з 2008 року, 14 щорічних стипендій Президента України переможцям Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика». А в останні дні грудня 2007 року з’явилася Постанова Кабінету Міністрів України, згідно якої стипендії Президента України переможцям конкурсу виплачуються у розмірі 4,375 мінімальної академічної стипендії студентів вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації
Тож, віднині цей мовний марафон - під опікою Президента України.

05.09.2024 1

Ця хронологія конкурсів дає повне уявлення про цей патріотичний турнір, а найбільше – про його рецепцію в Україні, яка виявилась як у масовості учасників, масштабності проведення, так і у підтримці вітчизняними меценатами, серед яких і видавництва, і ЗМІ, і великі підприємства різних галузей, і звичайні фізичні особи – справжні патріоти своєї Батьківщини.

Конкурс зміцнів, розширився, охопивши не тільки учнів, а й студентів, військових, учнів профтехосвітніх навчальних закладів, дав натхнення і учасникам, і вчителям. Адже перемога у ньому – це визнання таланту і знань, підкріплене грошовими преміями, які є гідною нагородою за відмінні успіхи на ниві рідної мови, показником престижності та важливості здобутого рівня. Адже сам світлої пам’яті Петро Яцик говорив, що «справжні знання коштують дорого». Довідково: 2008 року в Чернівцях стартував ІХ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, а 2024 року проведено ХХV Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика.

Змагання з Міжнародного конкурсу української мови імені Петра Яцика проводять відповідно до:

нормативно-правової бази Міністерства освіти і науки України (див. за покликанням: https://imzo.gov.ua/normatyvno-pravova-baza-konkursu3/
та
оновленого Положення про Міжнародний конкурс української мови імені Петра Яцика (від 18 жовтня 2022 року № 924 )
https://znayshov.com/News/Details/onovleno_polozhennia_pro_mizhnarodnyi_konkurs_z_ukrainskoi_movy_imeni_petra_Yatsyka

2014 10 09 schev

Мета конкурсу – вшанування творчої спадщини Тараса Григоровича Шевченка, виявлення творчо обдарованої молоді, розвитку її потенціалу, виховання у молодого покоління поваги до мови і традицій свого народу, підвищення рівня мовної освіти в Україні.

Базовими предметами Конкурсу є українська мова і література, рідні мови та література національних спільнот України.

Починаючи з 2011 року, щороку з 1 жовтня до 10 березня Конкурс організовує та проводить МОН України. Прикметно, що 2024 року відбувся XIV Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі – Конкурс).

У Конкурсі беруть участь учні/учениці 5–11 класів ЗЗСО, ліцеїсти військових ліцеїв, учні професійно-технічних навчальних закладів, студенти і курсанти ЗВО усіх форм власності, учнівська та студентська молодь з числа українців, які проживають за межами України (далі – учасники Конкурсу).

Участь у Міжнародному конкурсі є добровільною.

До участі в організації та проведенні Конкурсу залучаються Національна академія наук, Національна академія педагогічних наук, Міноборони, МЗС, Мінкультури, а також представники творчих спілок, громадських та освітянських організацій, української діаспори.

Конкурс для учнів ЗЗСО та ліцеїстів військових ліцеїв проходить у чотири етапи:

перший – на рівні ЗЗСО та військових ліцеїв у жовтні;
другий – на рівні районів та міст обласного значення у листопаді;
третій – на рівні Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя у грудні;
четвертий, фінальний – на загальнодержавному рівні у лютому.

Конкурс для учнів професійно-технічних, студентів і курсантів ЗВО проводять у три етапи:

перший – на рівні професійно-технічних закладів та ЗВО в листопаді;
другий – на рівні Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя у грудні;
третій, фінальний – на загальнодержавному рівні у лютому.

Конкурс для учнівської та студентської молоді з числа українців, які проживають за межами України, проводиться з 15 січня до 20 лютого в державах їх проживання.

Для проведення Конкурсу утворюються оргкомітети та журі, до складу якого входять педагогічні та науково-педагогічні працівники університетів і ЗЗСО, професійно-технічних навчальних закладів, військових ліцеїв, науковці Національної академії наук та Національної академії педагогічних наук, представники творчих спілок.

Змагання з Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка проводять відповідно до:

нормативно-правової бази Міністерства освіти і науки України (див. за покликанням: https://imzo.gov.ua/mizhnarodniy-movno-literaturniy-konkurs-uchnivskoyi-ta-studentskoyi-molodi-imeni-tarasa-shevchenka-2/

95.09.2024 2

Всеукраїнський конкурс учнівської творчості «Об'єднаймося ж, брати мої!»
(присвячено Шевченківським дням)

За матеріалами Вікіпедії:

Метою Конкурсу є популяризація творчої спадщини Тараса Шевченка, утвердження його духовних заповідей як важливого чинника консолідації суспільства, активізація виховної та патріотичної роботи серед учнівської молоді, збереження і розвиток інтелектуального потенціалу України, державна підтримка талановитої молоді та творчої праці вчителів, викладачів, керівників студій тощо.

Тема Конкурсу «Ідея соборності України: творчість Тараса Шевченка: суспільство, держава, родина. Минуле, сучасне і майбутнє».

Організаторами конкурсу є: Міністерство освіти і науки України, Державний комітет України у справах сім'ї та молоді. До участі в організації та проведенні Конкурсу залучаються представники творчих спілок, громадських та освітянських організацій.

Конкурс проводять з 1 листопада поточного року до 25 лютого наступного року в чотирьох номінаціях:

«Література»;
«Історія України і державотворення»;
«Образотворче мистецтво»;
«Декоративно-прикладне мистецтво».

У Конкурсі можуть брати участь учні 5–11-х класів закладів загальної середньої, професійно-технічної освіти і закладів позашкільної освіти.

Участь у Міжнародному конкурсі є добровільною.

Конкурс проходить у чотири етапи:

перший – з 1 до 30 листопада – у закладах освіти, за результатами якого визначаються по одному переможцю в кожній номінації;
другий – з 1 до 31 грудня – у районних центрах і містах обласного підпорядкування, за результатами якого визначаються по три переможці в кожній номінації;
третій – з 10 до 31 січня – в Автономній Республіці Крим, обласних центрах, містах Києві та Севастополі, за результатами якого визначаються по п'ять переможців у кожній номінації;
четвертий, фінальний – з 10 до 25 лютого – у столиці України місті Києві.

Всеукраїнське журі Конкурсу підбиває підсумки та визначає по 27 переможців у кожній номінації (серед учнів випускних класів (курсів) визначається не більше 6 переможців).

Творчі змагання з Усеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об'єднаймося ж, брати мої!» проводять відповідно до:

Указу Президента України від 22 березня 2002 № 284^[1], відповідно до Положення про Всеукраїнський конкурс учнівської творчості, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету у справах сім'ї та молоді від 29.08.2003 № 585/529/875, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 9 вересня 2003 р. за № 779/8100.

jacyk 1

Навчально-методичні рекомендації щодо виконання завдань з української мови та літератури під час Міжнародного конкурсу української мови імені Петра Яцика

За оновленим Положенням про Міжнародний конкурс української мови імені Петра, організаторами конкурсу є Міністерство освіти і науки України, Міністерство оборони України, Міжнародний благодійний фонд «Ліга українських меценатів», Інститут української мови Національної академії наук України. Яцика https://znayshov.com/News/Details/onovleno_polozhennia_pro_mizhnarodnyi_konkurs_z_ukrainskoi_movy_imeni_petra_Yatsyka

У новій редакції Положення про Конкурс ураховано процеси децентралізації та утворення територіальних громад; уточнено механізм проведення конкурсу, зокрема у період воєнного стану, надзвичайної ситуації природного або техногенного походження, карантину тощо.

У документі конкретизовано перелік категорій здобувачів, що навчаються в українських закладах освіти, для яких проводиться конкурс, а саме це:

учні одного року навчання закладів загальної середньої освіти (3 – 11 (12) класи);
учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
студенти закладів фахової передвищої освіти;
студенти закладів вищої освіти.

Згідно з новою редакцією Положення конкурс проводять у чотири етапи:

перший – на рівні закладів освіти (листопад);
другий – на рівні територіальних громад, районів міст Києва та Севастополя, районів областей (листопад – грудень), рішення про рівень проведення другого етапу ухвалює відповідний орган управління у сфері освіти Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
третій – на рівні Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (грудень – лютий), порядок та формат проведення визначає відповідний оргкомітет третього етапу;
четвертий, фінальний – на всеукраїнському рівні (березень).

Учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти, студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти беруть участь в першому, третьому та четвертому етапах Конкурсу.

у Міжнародному конкурсі беруть участь й учні закордонних закладів освіти.
Для них конкурс проводиться в два етапи:

перший – на рівні закладів освіти з вивченням української мови, культурно-освітніх центрів, громадських організацій закордонних українців (далі – культурно-освітні центри) (листопад – січень);
другий – на рівні країни проживання закордонних здобувачів освіти (лютий – квітень).

Участь у Міжнародному конкурсі є добровільною.

Переможцями першого – третього етапів Конкурсу є учасники, які в кожній категорії посіли перше, друге та третє місця. Кількість призових (перших, других, третіх) місць становить, як правило, не більше 30 відсотків від загальної кількості учасників у кожній категорії з орієнтовним розподілом їх у співвідношенні 1:2:3 в рейтинговому порядку.

У четвертому етапі Конкурсу в кожній категорії визначаються: один переможець, який посів перше місце, два переможці, які посіли друге місце, три переможці, які посіли третє місце, згідно з рейтингом результатів.

ЗРАЗКИ ЗАВДАНЬ ДО
Міжнародного конкурсу української мови імені Петра Яцика

за покликанням:
https://znayshov.com/News/Details/hotuiemosia_do_mizhnarodnoho_konkursu_z_ukrainskoi_movy_imeni_petra_Yatsyka_zavdannia_mynulykh_rokiv

image 65d34cdc8eb7f0.22069408

Навчально-методичні рекомендації щодо організації та проведення Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка й
Усеукраїнського конкурсу есе учнівської та студентської молоді «Мій Шевченко»

Завдання для кожної категорії учасників Міжнародного мовно-літературного конкурсу
учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка розробляють:

для першого етапу – навчальні заклади, у яких проводиться Конкурс;
для другого та третього етапу – обласні Інститути післядипломної педагогічної освіти;
для фінального етапу Конкурсу, а також учнівської та студентської молоді з числа українців, які проживають за межами України – МОНУ.

Особи, що є розробниками завдань, забезпечують їх нерозголошення.

Роботи учасників фінального етапу Конкурсу та Конкурсу, що проходить в інших державах, надсилаються до МОНУ, де їх перевіряє журі та зберігаються протягом року. Журі Конкурсу визначає за результатами кожного етапу Конкурсу, крім фінального, його переможців у кількості, що не перевищує 30 відсотків загальної кількості учасників відповідного етапу Конкурсу з урахуванням максимально набраних балів за виконані завдання відповідно до критеріїв їх оцінювання. Переможці фінального етапу Конкурсу, які набрали найбільшу кількість балів (відповідно до підсумкових протоколів), рекомендуються МОНУ для призначення стипендій Президента України (39 стипендій):

Джерело: Про затвердження Положення про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Документ 571-2011-п, чинний, поточна редакція — Прийняття від 01.06.2011. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/571-2011-%D0%BF

ЗРАЗКИ ЗАВДАНЬ ДО
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

за покликанням:

https://znayshov.com/News/Details/hotuiemosia_do_mizhnarodnoho_movno-literaturnoho_konkursu_uchnivskoi_i_studentskoi_molodi_imeni_tarasa_shevchenka#google_vignette

Матеріали підготувала

доктор філологічних наук, професор
кафедри сучасної української мови
Олена КУЛЬБАБСЬКА

Авторизуйтесь на сайті щоб мати можливість залишити коментар

СО_Лекція 5. Міжнародні та всеукраїнські конкурси з української мови й літератури як засоби зацікавлення учнівської молоді навчальними предметами

Рекомендована література

Навчальний

1. Поняття «мовно-літературний конкурс» у проєкції на особистісно-орієнтований підхід
до навчально-виховного процесу

Прокоментуйте інформацію, представлену в Таблиці 1.

Прокоментуйте інформацію, представлену в Таблиці 2.