Зразки практичних завдань в екзаменаційних білетах з навчальної дисципліни «Методика викладання української мови в ЗВО»

Повірте – ви можете, і ви на півдорозі до успіху (Теодор Рузвельт).

 Готуймося до іспиту з навчальної дисципліни
«Методика викладання української мови в ЗВО»

ЗРАЗКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ В ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ БІЛЕТАХ

 

(Кульбабська О. В., Шатілова Н. О. Крок у професію. Методика навчання української мови у вищій школі :
навч. посібник. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2022. 384 с.).

 

 

 

 Завдання 1.

  РОЛЬОВЕ МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ. Уявіть себе в ролі викладача навчальної дисципліни «Сучасна українська мова». Розпрацюйте для студентів-філологів систему найефективніших завдань, що сприятимуть реалізації когнітивно-комунікативної методики навчання. Одне із завдань запропонуйте виконати студентам на практичному занятті, підготуйте взірець його розв’язання та коментар щодо складних випадків інтерпретації мовного матеріалу. Розробіть такі когнітивно-розвивальні завдання, вправи:

• аналітичні (аналіз текстового матеріалу);
• комунікативні (залучення студентів до активної комунікативної діяльності, спрямованої на формування їх інтелектуально-креативних здібностей – мовного чуття, мислення, мовлення, уваги, уяви, спостережливості тощо);
• асоціативні (спонукання студентів до виявлення емоційно-почуттєвого ставлення до тексту й досліджуваного на його тлі навчального матеріалу);
• дослідницькі (залучення студентів до творчості через пошук, створення і розв’язання проблемних ситуацій).

 Завдання 2.

  РОЛЬОВЕ МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ. Перед плануванням обсягу й змісту самостійної роботи з навчальної дисципліни «Сучасна українська мова. Синтаксис» викладач-стажист вирішив з’ясувати в бакалаврів-філологів їхні очікування від опанування предмета.

  Одні студенти відповіли, що на авдиторних заняттях і в ході самостійної роботи прагнуть здобути знання лише з тих тем, що стануть їм у пригоді в майбутній професійній діяльності.
  Інші запропонували надати перевагу не стільки «готовому споживанню» теоретичного матеріалу, скільки особистісно-діяльнісному підходу.

  Третя група бажала працювати в умовах розвитку індивідуальних креативних здібностей.

Результати опитування спонукали викладача до самостійного опрацювання наукової літератури з проблем мовної підготовки фахівців у вищій школі. Прочитавши колективну монографію «Ефективні технології навчання у лінгвістичній підготовці майбутніх фахівців» за загальною редакцією проф. Олени Семеног (Суми, 2017), він дізнався про такі підходи, як:

•  аксіологічний (застосовувати набуті знання в конкретних життєвих обставинах, на основі цінностей та смислів),
• особистісно орієнтовний (вивищує цінність особистості у трьох важливих сферах: Я – «Відчуваю», «Думаю», «Дію», передбачає оптимальні умови для різнобічного мовно-мовленнєвого розвитку, урахування індивідуальних особливостей, інтелектуальних та лінгвокреативних здібностей, інтересів, прагнень, заохочення до самостійності у вивченні мови, самовдосконалення та саморозвитку),
• праксеологічний (сприяють зміні предметно-центрованої системи освіти на особистісно-діяльнісну), власне, які корелюють із думками студентів.

Як їх можна зреалізувати під час лекцій, практичних занять і самостійної роботи з мовознавчих дисциплін? З опорою на зазначені підходи розробіть по одному завданню для самостійної роботи із синтаксису.

 Завдання 3.

 МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Після соціологічного опитування «Викладач очима студента» педагог-мовник вирішив оновити формат самостійної роботи, оскільки бакалаври й магістранти дорікали, що під час дистанційного навчання їм доводиться виконувати надважкі й об’ємні завдання. Чи актуальна ця проблема для вас? Скільки часу ви приділяєте самостійній / індивідуальній роботі? Які чинники необхідно враховувати викладачеві, готуючи дидактичні матеріали для практичних занять і самостійної роботи? Який обсяг самостійної роботи, на вашу думку, є оптимальним?

 Завдання 4.

 ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ. Чи поділяєте Ви думку науковців, що основне завдання консультацій не інформаційна (дізнатися, як працюють студенти), не функція контролю (присоромити недбайливих), а тим паче не формальна (записати години у відповідний журнал)? Як Ви визначаєте роль консультацій з української мови як методу спрямованого керівництва навчальною діяльністю студентів? Схарактеризуйте методику проведення індивідуальних, групових, тематичних, передекзаменаційних консультацій для студентів очної / заочної форм навчання.

 Завдання 5.

 НАВЧАЄМОСЬ ІНТЕРАКТИВНО. Розробіть інтерактивні завдання та питання з будь-якої навчальної дисципліни мовознавчого циклу для студентів, які навчаються за індивідуальним графіком.

 Завдання 6.

МЕТОД «ПРЕС». Ознайомтеся з констатаціями вчених про формати взаємодії вчитель – учень, викладач – студент. Чи поділяєте Ви підходи авторів висловлювань? Чи повинен учитель / викладач посідати пасивну позицію щодо вибору принципових рішень учня / студента? Як Ви оцінюєте протилежну рису – гіперактивність педагога? Як, на Вашу думку, забезпечити студентам свободу вибору в процесах досягнення цілей вищої освіти?

 1. «Найголовніший прийом виховання – це прийняття людини такою, якою вона є, без прямих оцінок і повчань. Лише в цьому разі у вихователя зберігається контакт з вихованцем, що є єдиною умовою плідної взаємодії обох учасників виховного процесу» (С. Смирнов).

 2. «Треба не підганяти на вершину знань, не затягати на неї, а захоплювати, оскільки захоплені підіймаються самі» (В. Леві).

 3. «Найважливіше місце в навчально-виховному процесі має посідати специфічне педагогічне спілкування викладача і студента, що формує та виховує. З часом мінялися погляди на роль викладача у вищій школі. Нині постає правомірне питання, навіщо потрібний викладач у вищому навчальному закладі? Якщо тільки як носій і «передавач інформації», – то в цьому разі він поступається книжкам, комп’ютерам. Але викладач не лише передає студентам знання і професійні вміння, а й залучає його до надбань культури. І щоб культура розвивалася й відтворювалася, потрібні живі люди, живе людське спілкування. Відповідальною є роль викладача і в усвідомленні студентом своєї відповідальності, неповторності, у становленні самосвідомості та формування образу „Я”» (М. Пирогов).

 4. «Доля викладача – безперервна адаптація та переадаптація щодо окремих студентів і їхніх колективів у процесі зміни навчальної ситуації» (З. Слєпкань).

 Доведіть правильність свого бачення проблемної ситуації, дотримуючись структури методу «ПРЕС»:

Перший етап – ПОЗИЦІЯ: Я вважаю, що ... (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає Ваш погляд).
Другий етап – ОБҐРУНТУВАННЯ: ...тому, що... (з’ясуйте, на чому ґрунтуються докази на підтримку Вашої позиції).
Третій етап – ПРИКЛАД: ... наприклад... (наведіть факти і аргументи, що увиразнять Вашу позицію).
Четвертий етап – ВИСНОВКИ: Отже (тому), я вважаю... (узагальніть свою думку, сформулюйте висновок, що необхідно зробити.

 Завдання 7.

  ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ. Уведіть у конспект заняття з орфографічного практикуму української мови три методи – традиційний, активний та інтерактивний. Апробуйте методичний інструментарій в авдиторії. Напишіть короткий звіт про виконану роботу. Чи досягли Ви очікуваних результатів? Який метод виявився найефективнішим?

 Завдання 8.

  ПРОБЛЕМНО-РЕФЛЕКСИВНИЙ ПОЛІЛОГ. Ознайомтеся з результатами дослідження О.О. Андрющенко «Розвиток рефлексивних умінь учителів початкових класів у системі післядипломної педагогічної освіти» (Запоріжжя, Запорізький національний університет, 2020; URL: http://phd.znu.edu.ua/page/dis/09_2020/Andryushchenko_dis.pdf):

«Рефлексивний полілог як складову рефлексивної дискусії застосовують під час різних формувальних заходів з метою актуалізації самостійного осмислення кожним педагогом проблем професійної діяльності. Технологія методу складається з таких етапів: 1) усвідомлення актуальної проблеми, що вимагає аналізу або вирішення; 2) обговорення, що здійснюється по колу від найбільш активного учасника, до найменш активного (або навпаки); 3) своє бачення проблемної теми учасники висловлюють по черзі, не перериваючи та не повторюючи думки один одного; 4) фіксування викладачем ходу та результатів обговорення на фліпчарті та відповідно до ситуації запуск нового кола» (с. 177). Візьміть участь у рефлексивному полілозі з проблеми вибору методів і прийомів.

  Актуалізатори проблеми:

 1. Творчість викладача та діяльність кафедри полягає не в тому, аби щороку створювати нові методи. Це неможливо й нереально, бо вони з’являються не так часто. Творчість і педагогічна майстерність полягає передусім у мистецтві застосування методів у конкретних умовах і для досягнення певної дидактичної мети. Тож кожен метод може бути використаний по-різному: в одному разі студенти будуть задоволені результатом, а в іншому – ні.

 2. Водночас творче використання наявних методів не виключає створення нових методів та прийомів викладання та навчання. Розвиток науки і техніки не тільки збагачує зміст навчального процесу, але й ставить викладача перед необхідністю пошуку нових методів, які б відповідали вимогам і можливостям сьогодення.

 3. Молодому викладачеві треба завжди мати на увазі, що творче збагачення дидактики й методів викладання можливе лише на основі ретельної та всебічної перевірки і випробування нових методів у різних умовах. Практика доводить, що новий, але ще не зовсім перевірений метод не може бути використаний як метод, який варто запропонувати всім ЗВО.

 4. Що ж до універсалізації одного якого-небудь методу, то такий однобічний підхід не відповідає самій природі навчального процесу. Замінити, наприклад, самостійну роботу одними лекціями неможливо.

 5. Чому той самий метод у різних викладачів дає неоднакові наслідки? І чи можна це пояснити тим, що буває різний склад студентів за рівнем підготовки або різними умовами технічного забезпечення навчального процесу?

 Завдання 9.

  ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ. Між магістрантами-філологами відбулася дискусія: чим зумовлена активність студентів у процесі читання лекції? Під час обговорення проблеми вони дійшли згоди, що основний чинник – наявність певних мотивів, тобто таких стимулів, що зумовлюють бажання слухати й осмислювати почуте. Утім, одна група співрозмовників з-поміж мотивів виокремила безпосередні, спричинені самим процесом читання лекції (наприклад, уміння лектора добирати цікавий теоретичний матеріал і яскраві приклади, його захопленість мовознавчою наукою, риторична вправність під час лекції, установлення зворотного зв’язку з авдиторією, використання наочності тощо). Інша група учасників дискусії обстоювала важливість опосередкованих мотивів, тобто прагнення студента оволодіти сучасними знаннями з певної галузі науки, уміннями та практичними навичками для успішного становлення в професії, бажання здійснювати власні наукові дослідження і займатися творчою діяльністю тощо.

 Переконання якої групи вам імпонують більше? Обґрунтуйте свою позицію, додайте інші акценти в розв’язанні актуальної проблеми.

 Завдання 10.

  РОЛЬОВЕ МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ. Уявіть, що Ви молодий викладач, який за індивідуальним навантаженням читатиме лекції з навчальної дисципліни «Сучасна українська мова. Фонетика. Фонологія. Орфографія. Орфоепія. Графіка» для студентів-першокурсників бакалаврського рівня вищої освіти. Уже першого вересня Ви маєте за розкладом вступну лекцію на тему «Предмет і завдання фонетики. Зв’язок фонетики з іншими дисциплінами». Підготуйте план теоретичного викладу матеріалу, доберіть епіграф, запропонуйте різні варіанти початку лекції, але з обов’язковим обґрунтуванням цінності тих знань, що їх студенти набудуть у процесі слухання блоку лекцій.

 Завдання 11.

 ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ. Готуючись до лекції з навчальної дисципліни «Українська мова в засобах масової інформації», доберіть дидактичний матеріал для виформування однієї або кількох ключових навичок студентів-журналістів:

• медіаінформаційної грамотності (для безпечного та ефективного користування сучасними медіапродуктами);
• інформаційного імунітету (з метою протистояти неперевіреній інформації, деструктивному впливові ЗМІ);
•  критичного мислення та самоаналізу (розуміння студентом власних медіапотреб, критичного аналізу інформації, її джерел та форми);
•  медіатворчості;
• спеціальних (окремих) аспектів медіа (для розвитку смаків, що передбачають розуміння напрямів сучасного арт-медіа).

Чи досягли Ви очікуваної мети? Що Ви знаєте про медіаосвіту та розвиток медіадидактики в Україні? Чи потрібно сучасному філологу виформовувати власну медіакультуру та інформаційну компетентність?

 Завдання 12.

  МЕТОД «ПРЕС». Пригадайте свої шкільні роки і спробуйте встановити відмінності між «шкільними» та «університетськими» вправами. За Вашими спостереженнями, яким вправам надають перевагу під час вивчення лінгвістичних дисциплін на практичних заняттях у ЗВО? Чи зазнали змін вправи й методика їх застосування під час дистанційного навчання?

Побудуйте свою відповідь, дотримуючись моделі методу «ПРЕС»: позиція (Я вважаю, що ...), обґрунтування (Тому, що...), приклад (Наприклад... ), висновки (Отже,..).

Завдання 13.

 ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ. Основна вимога до проведення практичних занять – забезпечення розуміння студентами теоретичних основ і творче виконання вправ і завдань. Ознайомтеся з особливостями проведення двома викладачами практичного заняття на ту саму тему – «Форми дієслова» – і надайте методичний коментар кожному з них.

 1. На практичному занятті відбувався фронтальний розгляд матеріалу паралельно з іншими методами («Мозкова атака», «Робота в групах», метод ПРЕС тощо). Викладач К. зуміла мобілізувати студентів, тому хід заняття був динамічним, хоча на актуалізацію опорних знань часу бракувало. На початку практичного заняття та впродовж подальших етапів теоретичний виклад поєднано з практичними завданнями та вправами, узагальненням інформаційних блоків у схемах і таблицях. До того ж у кожному разі студенти самостійно досліджували мовні факти, часто дискутували між собою, просили викладача прокоментувати складні випадки аналізу програмового матеріалу. Після дзвінка педагог оголосила оцінки й повідомила домашнє завдання, акцентувала увагу на темі наступного практичного заняття.

 2. На початку заняття викладач Л. оголосила тему й мету практикуму, детально проаналізувала список основної та додаткової літератури. Студентів зацікавив епіграф, який лаконічно відбив граматико-стилістичні особливості дієслова як повнозначної частини мови. На наступному етапі педагог зробила докладний екскурс в історію мови. У цей час студенти слухали повідомлюване і час від часу записували нову інформацію. На етапі формування вмінь і навичок викладач запропонувала кілька вправ із використанням дошки. Студенти по черзі виходили й записували речення, віднаходили форми дієслів і аналізували їх. Решта здобувачів освіти переписувала унаочнену інформацію у свої зошити. Оскільки бакалаври навчалися за спеціальністю «Середня освіта (українська мова)», то педагог спонукала їх порівняти виучуваний матеріал з викладом аналогічної теми в шкільних підручниках. У блоці практичних завдань були вправи для самостійного виконання (їх перевірку заплановано в кінці модуля) і тестові завдання закритого типу (викладач поінформувала про кількість одержаних балів). На завершальному етапі (рефлексії) викладач ще раз зачитала епіграф і надала слово студентам для підбиття підсумків і висловлення своїх вражень від вивчення теми.

Завдання 14.

   РОЛЬОВЕ МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ. Готуючись до лекції та практичного заняття з теми «Лексичне значення слів. Типи лексичних значень» викладач вирішив використати матеріал про внутрішню форму слова (тобто про ознаку реалії дійсності, що її кладуть в основу найменування). На Вашу думку, чи мав педагог рацію? Свою думку обґрунтуйте з опертям на методичні аспекти викладання лексикології української мови в ЗВО. Наведіть приклади, як прозора внутрішня форма слова може розповісти студентам багато цікавого.

Завдання 15.

  РОЛЬОВЕ МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ.   Уявіть себе в ролі викладача філологічного факультету, якому потрібно провести підсумковий контроль у формі контрольного диктанту із завданням з лінгвістичних навчальних дисциплін. Самостійно підберіть текст контрольного диктанту та сформулюйте завдання до кожного з них для курсів:

• «Український правопис» (для студентів 2 курсу спеціальності «Філологія (українська мова і література);
• «Практикум з української мови» (для студентів 2 курсу спеціальності «Середня освіта (українська мова і література);
• «Пунктуація української мови» (для студентів 4 курсу спеціальності «Філологія (українська мова і література);
• «Складні випадки пунктуації» (для студентів 4 курсу спеціальності «Середня освіта (українська мова і література).

 Схарактеризуйте методику проведення контрольного диктанту із завданням. Узагальніть методику роботи над помилками. Адаптуйте критерії оцінювання орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів ЗЗСО (відповідно до чинної Програми з української мови) до рівня правописної компетентності студентів-філологів.

Навчання ніколи не вичерпує розум (Леонардо да Вінчі).

---

 Матеріали підготувала

доктор філологічних наук,
професор кафедри сучасної української мови
Олена КУЛЬБАБСЬКА