21 березня – Міжнародний день ляльковика

«Їх modus operandi в корінь зріє, Збагнувши інкрустацію мовчання. Життя їх – гра у мрію, і в любов. Без слів. Без віршів. Без вищання»

 В ляльковому театрі. Предо мною,
Як тіні від розгойданих гілок,
Перейняті красою неземною,
Маріонетки міняться юрмою.

(Костянтин Бальмонт)

Ляльковий театр – це диво, мініатюрний світ, який вражає і дітей, і дорослих калейдоскопічністю сюжетів. Цю особливість відзначив іранський актор Джихаду Золфагаріхо, запропонувавши заснувати офіційне свято для всіх ляльковиків світу (на XVIII Конгресі Міжнародної спілки діячів театру ляльок, що відбувся в Магдебурзі, Німеччина). Уже 2002 року в Атланті (США) було прийнято рішення: щорічно – 21 березня – відзначати Міжнародний день ляльковика. 

Дещо з граматичної стилістики

Звернімо увагу: лексема ляльковод у сучсасній українській мові зазнала значних функційно-стилістичних і семантичних перетворень. Цю кальку з російського кукловод у радянську добу уживалали  як синонім до слова ляльковик (його словотвірний варіант ляльківник), тобто «артист, який керує ляльками в ляльковому театрі». Нині ж у мовній практиці та ЗМІ (зазвичай у матеріалах, присвячених політичним проблемам) форма ляльковод набула переносного негативного значення «той, хто керує чиїми-небудь діями».

А чи знаєте Ви, що... 

• відомості про театр ляльок трапляються ще в античній літературі.
• майже в кожному будинку в Стародавньому Римі були свої колекції ляльок.
• за способом управління ляльки бувають: 1) верхові (ляльки-рукавички, пальчикові й тростинові); 2) ляльки-автомати («оживають» за допомогою механізму – важелів, пружин, пари); 3) підлогові (маріонетки, ляльки-велетні і планшетні).
• тростинові ляльки кріпляться на тростині до «плеча», і в такий спосіб ними управляють, а ось плоскі тростинові ляльки актори щільно притискають до напівпрозорого екрану, щоб відкидати чорно-білі та кольорові тіні залежно від забарвлення ляльки.
• маріонетки, що ними актор управляє зверху за допомогою ниток, отримали свою назву від фр. Marionette – маленькі фігурки, що зображували діву Марію.
• ляльки-велетні – це не стільки лялька, скільки казковий цільний костюм з великою головою для актора.
• планшетні ляльки – великі ляльки, які «ходять» по сцені разом з актором.
•  сюжети творів «Король Лір», «Ромео і Джульєтта», «Фауст» і багато інших були відомі задовго до Шекспіра й Ґете у виставах артистів-ляльковиків.
• у п'ятнадцяти п'єсах Шекспір згадує про ляльок або театр маріонеток.
• навіть класики світової літератури Жорж Санд, Анатоль Франс, Моріс Метерлінк і Бернард Шоу писали для лялькового театру.
• найунікальніший ляльковий театр – «Bread and Puppet» («Хліб і Лялька»), заснований 1962  р. в Нью-Йорку Пітером Шуманом, розташований на великій фермі у Вермонті, де величезні ляльки з пап’є-маше й картону демонструють вистави з політичними коментарями, замаскованими персонажами, імпровізованими танцями й у супроводі духового оркестру. На початку кожного дійства ляльковики пригощають свого глядача свіжоспеченим хлібом з аіолі (соус із часнику, оливкового масла, лимонного соку та яєчних жовтків) для духовного єднання з глядачами. Частування свіжим хлібом – символ того, що мистецтво повинне бути настільки наближене до життя, наскільки наближений до життя хліб.
• вдома в Костянтина Сергійовича Станіславського був свій ляльковий театр.
• ляльковики бродили по країнах Європи з ящиками, у яких не було передньої стінки і які були перегороджені навпіл по горизонталі, показуючи історію народження Христа та історію царя Ірода (своєрідна різдвяна оповідь про біблійні події – це український вертеп, історія якого сягає 17 століття).
• героєм народного театру ляльок в Україні в пізнішу добу став Запорожець.
• перший професійний театр ляльок в Україні заснував Віктор Швембергер у 1921 році в Чернігові.
• Чернівецький академічний обласний театр ляльок відкрив свої двері для маленьких шанувальників 15 серпня 1960 року під орудою М.Забродина. Із того часу в творчому «активі» театру більше 100 вистав.
• актори, йдучи додому, прощаються з ляльками до ранку, бо для них вони не «зроблені з...», а живі. Отож скільки б разів не грали разом, перед виходом на сцену актор завжди зазирає своїй ляльці в очі. 

«Їх кожний погляд правдою блищить, Їх кожний крок – правдиво-влучний...»  

Фото  (серпень 2008 р., Прага, Чехія) і спроба перекладу фрагмента вірша К.Бальмонта мої. – О.К.